Рішення № 16939732, 06.07.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" липня 2011 р.Справа № 5013/1010/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 5013/1010/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Спецремтехнологія", Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ

до відповідача: товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління", Кіровоградська область, м. Світловодськ

про стягнення 49517,14 грн

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 01.05.2011 б/н,

від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 05.06.2011 б/н,

від відповідача - участі не брали.

Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою "Спецремтехнологія" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву від 03.06.2011 № 338/06 про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління" заборгованості в сумі 49517,14 грн, з яких 31524,32 грн основного боргу, 11348,76 грн пені, 1442,55 грн 3 % річних, 5201,51 грн інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору від 02.11.2009 № МР 49/11-2009.

Відповідач відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні по даній справі не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення засідання по справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 02221893 від 14.06.2011 (а.с. 33).

Частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Враховуючи наведені норми та з огляду на належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання і фактичну можливість подати ним до суду витребувані документи, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 5013/1010/11 за відсутністю представника відповідача та за наявними у справі документами.

В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою "Спецремтехнологія" (Виконавець) та закритим акціонерним товариством "Світловодське кар'єроуправління" (Замовник) укладено договір від 02.11.2009 № МР 49/11-2009 (далі за текстом - Договір).

За умовами вказаного договору Виконавець зобов'язався власними силами та матеріалами виконати передбачені пунктом 1.1 Договору роботи.

Виконавець зобов'язався виконати, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані Виконавцем роботи згідно умов Договору.

Вартість робіт, як погоджено сторонами у пунктах 2.1-2.7 Договору, визначається Виконавцем по калькуляціях, розрахованих на основі отриманих від Замовника дефектних відомостей чи технічного завдання на виконання ремонтних робіт.

Загальна вартість робіт згідно Договору відповідно калькуляції складає 31524,32 грн, в тому числі ПДВ 5254,05 грн.

Замовник здійснює 100 % передоплату загальної вартості договору.

Оплата проводиться на розрахунковий рахунок Виконавця згідно виставленого ним рахунку.

Розділом 3 Договору сторони погодили строки виконання робіт та порядок їх приймання.

Строк виконання робіт - 5 (п'ять) робочих діб з моменту початку робіт.

Замовник зобов'язався прийняти виконані роботи протягом 3 (трьох) робочих днів після дати виконання робіт.

Виконавець передає виконані роботи по акту здачі-приймання виконаних робіт.

Виконавцем замовникові 20.10.2009 виставлено рахунок № 63 (а.с. 21) на загальну суму Договору - 31524,32 грн.

За актом приймання-передачі виконаних робіт від 06.11.2009 виконавець передав, а замовник прийняв виконані виконавцем роботи на загальну суму 31524,32 грн (а.с. 20).

Листом від 05.01.2011 № 2 відповідач просив позивача відпустити з ремонту конус дробарки КСД та гарантував оплату.

Поміж тим, відповідачем оплату передбаченої Договором вартості робіт на користь позивача станом на дату подання позову позивачем не проведено.

Листом від 05.04.2011 № 184 відповідач сповістив позивача стосовно того, що відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" закрите акціонерне товариство "Світловодське кар'єроуправління" було реорганізовано в товариство з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління", яке є правонаступником всіх прав юридичної особи та несе обов'язки, необхідні для здійснення будь-яких видів діяльності згідно Статуту товариства, що не суперечать чинному законодавству, що також підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.06.2011.

Господарський суд враховує, що статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини за яким регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Згідно вимог частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Прийняття Замовником виконаної Виконавцем роботи підтверджено матеріалами справи, зокрема, підписаним сторонами актом приймання-передачі виконаних робіт від 06.11.2009.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували наявність заборгованості в сумі 31524,32 грн станом на день звернення з позовом до суду.

Окрім того, зазначену заборгованість за актом приймання-передачі виконаних робіт від 06.11.2009 відповідачем визнано і в акті звірки взаємних розрахунків від 04.04.2011 (а.с. 24).

Відтак, господарський суд прийшов до висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 31524,32 грн, необхідність задоволення їх у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 11348,76 грн за період з 06.11.2009 по 01.06.2011 (180 днів) (як зазначено позивачем у розрахунку пені), інфляційні в сумі 5201,51 грн за період з листопада 2009 року по квітень 2011 року, 3 % річних в сумі 1442,55 грн за період з 06.11.2009 по 01.06.2011.

Господарським судом враховується, що сторонами у пункті 6.2 Договору погоджено сплату у випадку затримки оплати за виконані роботи Замовником на користь Виконавця пені в розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день затримки.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак, позивачем безпідставно у розрахунку визначено період нарахування пені з 06.11.2009 по 01.06.2011, тоді як період, за який необхідно нараховувати пеню слід визначати з 06.11.2009 по 06.05.2010, враховуючи дату виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати виконаних позивачем робіт та умови пункту 2.3 Договору щодо 100 % передоплати.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір пені за вказаний період, з урахуванням положень статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", складає 3222,39 грн.

Відтак, господарським судом позовні вимоги про стягнення пені задовольняються частково на суму 3222,39 грн.

В задоволенні решти позовних вимог про стягнення пені в сумі 8126,37 грн необхідно відмовити у зв'язку з безпідставністю їх заявлення.

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

Суд враховує, що вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору

Розрахунок інфляційних та 3 % річних не суперечить чинному законодавству України, а тому позовні вимоги про їх стягнення господарським судом задовольняються повністю.

Згідно положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління" (27552, Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт Власівка, вул. Молодіжна, 53, ідентифікаційний код 13749739, р/р 2600730164901 в ВАТ "Банк Національний Кредит", МФО 20702) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Спецремтехнологія" (51925, Дніпропетровська область, м. дніпродзержинськ, вул. Червоногвардійська, буд. 25, прим. 4, ідентифікаційний код 34827433, р/р 26003630006000 в ПАТ "Донгорбанк" м. Донецьк, МФО 334970) - основну заборгованість у сумі 31524,32 грн, пеню у сумі 3222,39 грн, 3 % річних у сумі 1442,55 грн, збитки від інфляції у сумі 5201,51 грн, а також судові витрати на державне мито в сумі 413,87 грн та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 197,24 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя В.Г. Кабакова

Повне рішення складено 11.07.2011