Рішення № 16939584, 07.07.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2011 р. Справа № 5010/1180/2011-15/60

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Управління державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області, вул. Млинарська, 2, м. Івано-Франківськ, 76010,

до відповідача: Управління праці та соціального захисту населення Богородчанської райдержадміністрації, вул. Грушевського, 2, смт. Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77701,

про стягнення коштів в сумі 1400 грн. 53 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. - юрисконсульт, довіреність № 21/1-208 від 01.02.2011 року,

від відповідача представники не з'явилися,

встановив:

Управління Державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області звернулося в суд з позовною до Управління праці та соціального захисту населення Богородчанської райдержадміністрації про стягнення коштів в сумі 1400 грн. 53 коп., в тому числі: 910 грн. 81 коп. основного боргу, 34 грн. 32 коп. пені, 455 грн. 40 коп. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладених між сторонами договорів на централізовану охорону майна на об"єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України в Івано-Франківській області № 63 від 01.01.2010 року та № БГЧ-159 від 25.01.2011 року, позивачем надано відповідачу послуги охорони, а відповідачем не оплачено в повному обсязі кошти за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 09.06.2011 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 23.06.2011 року.

Ухвалою суду від 23.06.2011 року відкладено розгляд справи на 07.07.2011 року.

В порядку ст. 22 ГПК України, позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 5794/2011-свх від 07.07.2011 року), згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 910 грн. 81 коп. основного боргу, 51 грн. 73 коп. пені та покласти на останнього судові витрати.

З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд задовольнив заяву і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.

Представник позивача, в судовому засіданні 07.07.2011 року, позовні вимоги підтвердив, з підстав викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів на централізовану охорону майна на об"єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України в Івано-Франківській області № 63 від 01.01.2010 року та № БГЧ-159 від 25.01.2011 року, в частині оплати коштів за надані послуги, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 910 грн. 81 коп., у зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 51 грн. 73 коп. пені та покласти на останнього судові витрати.

Представник відповідача, в судове засідання 07.07.2011, повторно не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 09.06.2011 року та від 23.06.2011 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву з нормативно-документальним обгрунтуванням та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 19918944 вручено 17.06.2011 року та № 20109715 вручено 25.06.2011 року.

Разом з тим, відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75 (v0075600-02) (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

20.06.2011 року з Головного управління статистики в Івано-Франківській області на адресу суду (вх. № 5172/2011-свх) надійшов витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо Управління праці та соціального захисту населення Богородчанської райдержадміністрації, відповідно до даних якого станом на 17.06.2011 року місцезнаходженням відповідача є: 77701, Івано-Франківська область, Богородчанський район, смт. Богорочани, вул. Грушевського, 2.

Згідно листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Відповідачем письмових заяв або повідомлень щодо причин невиконання вимог вищевказаних ухвали суду не подано.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами.

За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

01.01.2010 року між Управлінням державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області (Охорона) та Управлінням праці та соціального захисту населення Богородчанської райдержадміністрації (Замовник) укладено договір на централізовану охорону майна на об"єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України в Івано-Франківській області № 63 (далі Договір).

25.01.2011 року між Управлінням державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області (Охорона) та Управлінням праці та соціального захисту населення Богородчанської райдержадміністрації (Замовник) укладено договір на централізовану охорону майна на об"єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України в Івано-Франківській області № БГЧ-159 (далі Договір).

Згідно з умовами Договорів відповідачу надавались послуги по охороні майна Замовника, за адресою: вул. Грушевського, 2, смт. Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область.

Відповідно до пунктів 3.3. Договорів оплата за послуги Охорони здійснюється Замовником щомісячно до 10 числа поточного місяця на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Охорони.

Згідно п. 6.1.2. Договорів Замовник зобов"язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за цим Договором та відшкодовувати витрати Охорони по ремонту сигналізації та інших її витрат.

Факт надання позивачем послуг охорони підтверджується дислокаціями та розрахунками, які підписано та скріплено печатками сторін (12, 13, 17, 18).

В порушення умов Договорів, відповідач не виконав свої зобов"язання в частині оплати за надані послуги, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 730 грн. 86 коп. по договору № 63 від 01.01.2010 року, за період з листопада по грудень 2010 року, та 179 грн. 95 коп. по договору № БГЧ-159 від 25.01.2010 року, за період з січня по лютий 2010 року.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлено на адресу відповідача претензії № 21/1-284 від 08.02.2011 року та № 21/1-874 від 11.04.2011 року, з вимогою оплатити заборгованість за надані послуги, які останнім залишена без розгляду.

Згідно двостороннього акту звірки розрахунків, з 01.11.2010 року по 16.06.2011 року, який підписано та скріплено печатками сторін, забргованість відповідача перед позивачем становить 730 грн. 86 коп. по договору № 63 від 01.01.2010 року та 179 грн. 95 коп. по договору № БГЧ-159 від 25.01.2010 року.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, відповідачу нараховано на підставі п. 9.3. Договорів, пеню в розмірі 45 грн. 57 коп. по договору № 63 від 01.01.2010 року та 6 грн. 16 коп. по договору № БГЧ-159 від 25.01.2010 року.

На час вирішення спору в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 910 грн. 81 коп. основного боргу та 51 грн. 73 коп. пені, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, підстави виникнення зобовязань (цивільних прав та обовязків) встановлені ст. 11 ЦК України, вони виникають зокрема з договорів (що і є у даному випадку), тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами цього договору.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно положень ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Порушенням зобовязання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів сплати заборгованості в сумі 962 грн. 54 коп., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по оплаті коштів за надані послуги охорони згідно умов договорів на централізовану охорону майна на об"єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України в Івано-Франківській області № 63 від 01.01.2010 року та № БГЧ-159 від 25.01.2011 року, в сумі 910 грн. 81 коп. основного боргу, за період з листопада 2010 року по лютий 2011 року та 51 грн. 73 коп. пені, є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Управління державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області до Управління праці та соціального захисту населення Богородчанської райдержадміністрації про стягнення коштів в сумі 962 грн. 54 коп. задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Богородчанської райдержадміністрації, вул. Грушевського, 2, смт. Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77701, (ідентифікаційний код 03193324), на користь Управління державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області, вул. Млинарська, 2, м. Івано-Франківськ, 76010, (ідентифікаційний код 08596908), 910 (дев"ятсот десять) грн. 81 коп. основного боргу, 51 (п"ятдесят одну) грн. 73 коп. пені, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Деделюк Б. В.

Повне рішення складено 13.07.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Козло П. М. 13.07.11