Рішення № 16939583, 07.07.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2011 р. Справа № 5010/971/2011-15/51 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі відокремленого підрозділу Лисецького району електричних мереж, юридична адреса: вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014, поштова адреса: вул. Січових Стрільців, 4, смт. Лисець, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77455,

до відповідача 1: Військової частини А 2989, с. Ценжів, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77420,

до відповідача 2: Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частина району, вул. Національної Гвардії, 14 Г, м. Івано-Франківськ, 76000,

про стягнення коштів в сумі 4004 грн. 02 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - юрист, довіреність № 308 від 19.04.2011 року,

від відповідача 1 представники не з"явилися,

від відповідача 2 ОСОБА_2 - юрисконсульт, довіреність № 28/494 від 23.05.2011 року,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" в особі відокремленого підрозділу Лисецького району електричних мереж звернулося в суд з позовною заявою до Військової частини А 2989 та Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення в солідарному порядку коштів в сумі 4004 грн. 02 коп., в тому числі: 1189 грн. 68 коп. пені, 2348 грн. 15 коп. інфляційних втрат, 466 грн. 19 коп. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.05.2011 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 23.05.2011 року.

Ухвалами суду від 23.05.2011 року та від 21.06.2011 року відкладено розгляд справи відповідно на 21.06.2011 року та на 07.07.2011 року.

В порядку ст. 22 ГПК України, позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 4831/2011-свх від 08.06.2011 року), згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 790 грн. 15 коп. пені, 2492 грн. 75 коп. інфляційних втрат, 489 грн. 23 коп. 3 % річних та покласти на відповідача судові витрати.

З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд задовольнив заяву і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.

Представник позивача, в судовому засіданні 07.07.2011 року, позовні вимоги підтвердив, з підстав викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 18 від 24.04.2007 року, в частині оплати коштів за використану електричну енергію, в зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 790 грн. 15 коп. пені, 2492 грн. 75 коп. інфляційних втрат, 489 грн. 23 коп. 3 % річних та покласти на останнього судові витрати.

Представник Військової частини А2989, в судове засідання 07.07.2011, повторно не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 13.05.2011 року, від 23.05.2011 року та від 21.06.2011 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву з нормативно-документальним обгрунтуванням та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду.

Разом з тим, відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75 (v0075600-02) (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Згідно листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Відповідачем письмових заяв або повідомлень щодо причин невиконання вимог вищевказаних ухвали суду не подано.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами.

За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Представник Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частина району, в судовому засіданні 07.07.2011, проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

24.04.2007 року між ВАТ "Прикарпаттяобленерго" (Постачальник) в особі філії Лисецький РЕМ та Військовою частиною А 2989 (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії за № 18 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 330 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно п. 2.1 Договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ).

Пунктом 2.3.3 Договору передбачено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 2 до договору № 18 від 24.04.2007 року "Порядок розрахунків" та додатку № 9 до договору № 18 від 24.04.2007 року "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"

Пунктом 3 додатку №2 передбачено, що щомісячно споживач проводить остаточний розрахунок по всіх платежах, передбачених даним договором, протягом 5 операційних днів з дня отримання споживачем рахунку.

Розрахунковим періодом вважається період, який починається з 15 числа місяця та триває до 14 числа ( включно) поточного (наступного) місяця.

На виконання умов договору позивач здійснював поставку електричної енергії відповідачу - Військовій частині А 2989. Однак, в порушення договірних зобов'язань Військова частина А 2989 не проводила своєчасно та в повній мірі розрахунки за спожиту електроенергію за період з жовтня 2009 року по березень 2011 року.

Згідно з частинами 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно частини 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобовязання щодо своєчасної оплати боргу згідно договору про постачання електричної енергії належним чином не виконував. Позивачем нараховано відповідачу, за період з 01.10.2009 року по 11.05.2011 року, 489 грн. 23 коп. 3% річних, 2492 грн. 75 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ч. 2 ст. 20 ГК України захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться, передбачені ст. 625 ЦК України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобовязанню, правова природа яких, є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобовязань.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення, за період з 01.10.2009 року по 11.05.2011 року, 489 грн. 23 коп. 3% річних, 2492 грн. 75 коп. інфляційних нарахувань, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

В силу ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст. 231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушення термінів, визначеним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Дана сума зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Позивачем відповідачу нарахована пеня в сумі 790 грн. 15 коп. за період прострочки з 11.05.2010 року по 11.05.2011 року (по кожному періоду прострочки зобов'язання окремо) в межах строку позовної давності з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.

З урахуванням того, що факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов"язання встановлений судом, вимога позивача про стягнення пені в сумі 790 грн. 15 коп., обґрунтована та підлягає задоволенню.

Між ВАТ "Прикапаттяобленерго" (кредитор) та Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району (поручитель) були укладені договори поруки: № 2009/4 від 12.01.2009 року; № 2010/45 від 15.01.2010 року; № 2011/10 від 13.01.2011 року з додатками № 1 до договорів поруки.

Пунктами 2.1. договорів поруки передбачено, що у відповідності до даного договору поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань за договорами про постачання електричної енергії згідно Додатку № 1, що були укладені між кредитором та боржниками. А саме, за повну та своєчасну оплату споживання електроенергії з січня по грудень 2009 року, 2010 року, 2011 року.

В пунктах 2 додатку № 1 до договорів поруки: № 2009/4 від 12.01.2009 року; № 2010/45 від 15.01.2010 року; № 2011/10 від 13.01.2011 року внесена Військова частина А 2989 до реєстру установ Міністерства оборони України, що включені в Договори поруки для оплати за споживання електроенергії.

Пунктом 1 статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Механізм реалізації вимог кредитора у разі солідарного обов'язку боржників визначений ст. 543 ЦК України.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, позов слід задовольнити, стягнути солідарно з відповідачів 790 грн. 15 коп. пені, 2492 грн. 75 коп. інфляційних втрат, 489 грн. 23 коп. 3 % річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 526, 546, 549, 553, 554 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 193, 216, 230, 231, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі відокремленого підрозділу Лисецького району електричних мереж до Військової частини А 2989 та Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частина району про стягнення коштів в сумі 3772 грн. 11 коп. задовольнити.

Стягнути солідарно з Військової частини А 2989, с. Ценжів, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77420, (ідентифікаційний код 08443671) та Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району, вул. Національної Гвардії, 14 Г, м. Івано-Франківськ, 76000, (ідентифікаційний код 08494013) на користь Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" (ідентифікаційний код 25683081) в особі відокремленого підрозділу Лисецького району електричних мереж (ідентифікаційний код 25683425), юридична адреса: вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014; поштова адреса: вул. Січових Стрільців, 4, смт. Лисець, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77455, 790 (сімсот дев"яносто) грн. 15 коп. пені, 2492 (дві тисячі чотириста дев"яносто дві) грн. 75 коп. інфляційних втрат, 489 (чотириста вісімдесят дев"ять) грн. 23 коп. 3 % річних, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Деделюк Б. В.

Повне рішення складено 13.07.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Козло П. М. 13.07.11