Рішення № 16939539, 06.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.11 Справа № 17/5009/3481/11

Суддя Корсун В.Л.

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Спецтранс”, 83047, м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма Спецпокриття Плюс”, 69068, м. Запоріжжя, вул. Деповська, 83/89

про стягнення 11 340,60 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

20.06.11 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Спецтранс” (надалі ТОВ “Спецтранс”) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма Спецпокриття Плюс” (далі ТОВ “НВФ Спецпокриття Плюс”) про стягнення з відповідача за надані послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом на підставі договору від 25.01.10 № 24 заборгованості в сумі 11 340,60 грн. з якої: 9 500 грн. - основний борг, 734,83 грн. - пеня, 864,50 грн. - індекс інфляції та 241,27 грн. - 3% річних.

Ухвалою від 20.06.11 судом порушено провадження в справі № 17/5009/3481/11, у сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 06.07.11.

У засіданні суду 06.07.11, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач свої вимоги обґрунтував ст. ст. 173, 525, 526, 625, 908, 909 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 307 Господарського кодексу України, вказавши наступне. 25.01.10 між сторонами у справі укладено договір № 24, на виконання умов якого позивачем на підставі погодженої між сторонами заявки від 10.02.10 № 5 на перевезення вантажу надані послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом, вартість яких становить 9 500,00 грн. Свої зобов’язання щодо оплати наданих послуг з перевезення відповідач не виконав, внаслідок чого, заборгованість відповідача за спірним договором, станом на час розгляду справи в суді, становить 9 500,00 грн. За прострочення строків виконання основного зобов’язання відповідачу нараховано штрафні санкції у вигляді пені - 734,83 грн., 3% річних - 241,27 грн. та 864,50 грн. інфляційних витрат. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про дату, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається із Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 29.06.11, тобто станом на час розгляду наведеної вище справи в суді, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма Спецпокриття Плюс” є: 69068, м. Запоріжжя, вул. Деповська, 83/89 (записи №№ 1-3), що співпадає з адресою, зазначеною у позові.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

25.01.10 між товариством з обмеженою відповідальністю “Спецтранс” (Перевізник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма Спецпокриття Плюс” (Замовник) укладено договір № 24, за умовами якого (п. 1.1. договору) Замовник доручив, а Перевізник взяв на себе зобов’язання доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж (згідно товарно-транспортної накладної) від місця відправлення до пункту призначення та видати вантаж уповноваженій на отримання вантажу особі, а Замовник взяв на себе зобов’язання сплатити вартість перевезення вантажів по Україні, державам СНД та державам Європи.

Загальна вартість робіт (послуг) з доставки вантажів, строк та умови їх виконання обумовлюються в заявці, яка подається Замовником за формою, визначеною в додатку 1 до цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, узгоджена та підтверджена обома сторонами письмово шляхом факсимільного зв’язку Заявка, має юридичну силу та є невід’ємною частиною договору.

Договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.10 (п. 8.1. договору).

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до узгодженої між сторонами заявки від 10.02.10 № 5, позивачем здійснено перевезення вантажу з м. Чашники, Вітебська область, Республіка Бєларусь до м. Запоріжжя, Україна. Сума фрахту становить 9 500,00 грн.

Факт здійснення транспортних послуг на вказану суму підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною серії CMR № 0057834, яка підписана уповноваженою особою та скріплена печаткою відповідача у справі.

Згідно з п. 3.2. спірного договору, кінцевий розрахунок за надані послуги здійснюється Замовником на підставі рахунку-фактури Перевізника та Акту виконаних робіт. Підставою для виставлення рахунку-фактури та акту виконаних робіт є товарно-транспортна накладна. В графі “Вантаж отриманий” ТТН (CMR) повинні стояти штамп, підпис та дата Отримувача, які свідчать про відвантаження товару в пункті призначення.

Встановлено, що на підтвердження виконаних послуг з перевезення та їх оплату позивачем направлено 22.06.11 на адресу ТОВ “НВФ Спецпокриття Плюс” рекомендованим листом акт приймання виконаних робіт від 17.06.10 № 271 та рахунок-фактуру від 17.06.10 № СФ-000271. Вказані документи отриманні уповноваженим представником відповідача - 25.06.10, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 2143380, копія якого міститься в матеріалах справи.

Рахунок-фактура повинен бути оплачений Замовником протягом 5 календарних днів після отримання його Замовником (п. 3.3. договору).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів цієї справи вбачається, що відповідач договірних зобов’язань не виконав, оплату за надані послуги в розмірі 9 500,00 грн. у встановлений договором строк не здійснив, про що свідчать матеріали цієї господарської справи.

Отже, відповідач порушив умови договору.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено на адресу відповідача претензію за вих. від 08.04.11 № 2 про сплату заборгованості за договором від 25.01.10 № 24, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, на момент розгляду справи, сума основного боргу за договором від 25.01.10 № 24 складає 9 500,00 грн.

Факт наявності заборгованості в розмірі 9 500,00 грн. підтверджується матеріалами справи й визнаний відповідачем.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 9 500,00 грн. на підставі договору від 25.01.10 № 24 доведені, обґрунтовані, підтверджені доданими документами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов’язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов’язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 4.4.5. договору передбачено, що у разі затримки оплати рахунків за перевезення більш ніж на 10 днів з моменту отримання рахунку, Замовник сплачує Перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на час нарахування штрафних санкцій за кожен день прострочки платежу.

Позивачем заявлено до стягнення 734,83 грн. пені, яка нарахована за період з 06.07.10 по 08.04.11 на суму 9 500,00 грн.

Факт прострочення матеріалами справи доведено.

Розрахунок пені здійсненний позивачем вірно, у зв’язку з чим, вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 864,50 грн. за період з 06.07.10 по 10.05.11 та 3 % річних в розмірі 241,27 грн. за період з 06.07.10 по 10.05.11 (розрахунки містяться в матеріалах справи). Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 113,41 грн. державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 42, 43, 45, 22, 33, 34, 49, 69, 75, 82, 821, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма Спецпокриття Плюс” (69069, м. Запоріжжя, вул. Деповська, 83/89, код ЄДРПОУ 33869069, р/р 26002101304973 в АТ “ОТП Банк”, МФО 300528) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Спецтранс” (83047, м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1, код ЄДРПОУ 33576966, р/р 26000051704805 в ДРУ КБ “Приватбанк” м. Донецьк, МФО 335496) - 9 500 (дев’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 734 (сімсот тридцять чотири) грн. 83 коп. пені, 864 (вісімсот шістдесят чотири) грн. 50 коп. інфляційних витрат, 241 (двісті сорок одну) грн. 27 коп. 3% річних, 113 (сто тринадцять) грн. 40 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 11.07.11