Рішення № 16939297, 29.06.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.06.2011 Справа № 5008/648/2011

позивач: Громадянка ОСОБА_1 м.Хуст

відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю „Салон

Романтика” м.Хуст

Суть позову: визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства та зобовязання вчинити певні дії.

Суддя О.С.Йосипчук

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2 - представник

відповідача: Дубчак Н.С. - представник

Розглянувши матеріали справи за позовом

Громадянки ОСОБА_1 м.Хуст до товариства з обмеженою відповідальністю „Салон Романтика” м.Хуст про визнання права власності на частку у статутному капіталі та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з позовною заявою, позивач просить визнати за нею право власності на частку у статутному фонді ТОВ „Салон Романтика” у розмірі 61,5 відсотка статутного фонду товариства. Дана вимога ґрунтується на факті придбання позивачем окремих часток у інших учасників ТОВ „Салон Романтика”, що у сукупності з її вкладом становить 61,5 відсотка статутного капіталу.

Далі, оскільки відповідач в установлений законодавством строк не здійснив відповідні зміни до установчих документів ТОВ „Салон Романтика”, які повязані із виходом учасників, що відступили свої частки, із товариства, позивач, з посиланням на ст.7 Закону України „Про господарські товариства” просить суд зобовязати ТОВ „Салон Романтика” внести в установленому порядку зміни до статуту товариства у звязку із виходом із товариства учасників: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та відступлення ними своїх часток ОСОБА_1 та подати необхідні документи для державної реєстрації зазначених змін до статуту ТОВ „Салон Романтика”

Судовим розглядом справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю „Салон Романтика”. Вказане підтверджується Статутом ТОВ „Салон Романтика” в редакції від 28.03.2006р. і не оспорюється відповідачем.

Як вбачається із матеріалів справи, інші діючі учасники відповідача на підставі поданих до відповідача заяв: ОСОБА_9 - заява від 18.06.2008 р., ОСОБА_10 - заява від 14.06.2008 р., ОСОБА_11 - заява від 01.02.2006 р., ОСОБА_4 - заява від 30.12.2005 р., ОСОБА_5 - заява від 30.12.2005 р., ОСОБА_8 - заява від 30.12.2005 р., ОСОБА_6 - заява від 14.01.2006 р. заявили товариству про свій вихід із складу учасників ТОВ „Салон Романтика”. Згідно з цими ж заявами, вибуваючи учасники свої частки у статуті товариства відступили позивачу у справі.

Нотаріально засвідчені копії вищевказаних заяв про вихід зі складу товариства та передачу своєї частки у статутному капіталі ТОВ „Салон Романтика” позивачці учасники товариства ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 надіслали відповідачу. Вказане підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком від 03.03.2010 р. та описом вкладення з штемпелем організації поштового звязку від 03.03.2010 року.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема стверджує про те, що учасники товариства, які уступили свою частку у статутному капіталі, не повідомляли товариство про свій вихід, а тому вважаються такими, що не вийшли із товариства. Далі, заперечуючи проти вимоги зобовязати товариство внести зміни до установчих документів ТОВ „Салон Романтика”, відповідач посилається на те, що дана вимога суперечить ст.159 ЦК України, з якої слідує, що суди не вправі приймати рішення з питань, віднесених до компетенції загальних зборів товариства у тому числі і про внесення змін до установчих документів.

Позиція відповідача спростовується наявним у матеріалах справи фіскальним чеком від 03.03.2010р. та описом вкладення, поданими у доказ надіслання нотаріально засвідчених копій заяв про вихід зі складу товариства та передачу своєї частки у статутному капіталі ТОВ „Салон Романтика” позивачці учасники товариства ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 відповідачу. Окрім того, відповідні заяви були предметом розгляду на зборах учасників товариства, що відбулися 12.04.2010 року.

Окрім того, відповідач заперечує проти законності відступлення учасниками товариства своїх часток у товаристві позивача, посилаючись при цьому на відсутність згоди інших учасників товариства та на відсутність договору відступлення часток у письмовій формі.

Повний текст рішення складено та підписано 06.07.2011р.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,

Суд задовольняє позов, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правочинності на участь цієї особи в управлінні господарським товариством, отримання установленої частки прибутку у вигляді дивідендів та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правочинності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчими документами товариства та законом, здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст.147 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим способом відступити свою частку у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Цією ж статтею визначена можливість відчуження частки (її частини) учасника третій особі.

Порядок переходу (відступлення) частки учасника у статутному капіталі товариства та внесення змін до установчих документів товариства у зв'язку з виходом засновника зі складу товариства повинні здійснюватись з виконанням вимог, встановлених ст.ст. 145, 147, 148 ЦК України, ст.ст. 53, 58, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, що діяла на момент відступлення часток) а ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Зі змісту ст. 1 ЦК України витікає, що особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюється цивільним законодавством.

Таким чином, перехід права власності на майно та майнові права оформлюється документом згідно з вимогами глави 24 ЦК України. При цьому, згідно із статтями глав 24, 54, 55 ЦК України, це може бути договір купівлі-продажу, міни, дарування або заява учасника про уступку своєї частки статутного фонду на користь іншої особи.

Вирішуючи спір по суті заявлених позивачем вимог, суд зважує і на приписи ст. 208 ЦК України, яка вказує на те, що в письмовій формі належить вчиняти: правочини між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особами, крім випадків, передбачених частиною першою ст. 206 ЦК України; правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Як випливає з положень ст.148 ЦК України, ст.10 Закону України «Про господарські товариства», учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства.

Згідно з п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” № 13 від 24.10.2008 р. вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Крім того, в силу ч. 1. ст. 53 Закону України „Про господарські товариства” та ч. 1. ст. 147 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Отже, чинне законодавство, яке регулює корпоративні правовідносини, в цілому не обмежує право учасника товариства відступити свою частку у статутному капіталі одному чи кільком учасникам цього товариства необхідністю отримання згоди інших учасників товариства на передачу частки.

Відповідно до ч.3.ст.29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб підприємців»(в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин) у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Таким чином, норми чинного законодавства України надають можливість учаснику реалізувати своє право на вихід із товариства та передачу своєї частки іншому учаснику, оформивши та подавши товариству відповідний документ, який фіксує його волевиявлення, при цьому не містять обмежень щодо виду чи форми такого документу.

Відповідно до ч.1. ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За змістом ч.2 ст.205 ЦК України, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, нотаріально посвідчені заяви учасників про вихід із товариства та про передачу частки в статутному капіталі позивачці свідчать про вчинення ними відповідного правочину, спрямованого на припинення їх корпоративних прав і передачу таких корпоративних прав позивачці.

Згідно зі ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, до передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Із абз. 3 п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" слідує, що особа, яка придбала частку в статутному капіталі, зокрема, товариства з обмеженою відповідальністю, здійснює права і виконує обов'язки учасника товариства з моменту набуття права власності на частку в статутному капіталі.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, відповідно до ч. 4. ст. 61 Закону України „Про господарські товариства”, звернувся до ТОВ „Салон Романтика” із заявою від 09.02.2010 року про скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Салон Романтика” з включенням до порядку денного, зокрема, питання про зміни в складі учасників товариства та про внесення змін до установчих документів товариства. У відповідь на таке звернення відповідач надіслав позивачу повідомлення про те, що 12 квітня 2010 року о 14 год. 00 хв. за к.ч. відбудуться загальні збори учасників товариства з порядком денним: звіт виконавчого органу товариства (директора) про фінансово-господарську діяльність товариства за 2008-2009 рр.; внесення змін до установчих документів .

Далі, 09.03.2010 року позивач звертається до відповідача із заявою, у якій просить розглянути на Загальних зборах учасників ТОВ „Салон Романтика”, що відбудуться 12 квітня 2010 року, зокрема, питання про зміни у складі учасників ТОВ „Салон Романтика” (розгляд заяв про вихід зі складу учасників ТОВ „Салон Романтика” ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10).

Таку вимогу позивача слід визнати правомірною, оскільки відповідно до ч. 5. ст. 61 Закону України „Про господарські товариства” будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Таке право передбачено також і Статутом підприємства-відповідача, пп. 7.2.16 п. 7.2. якого передбачено, право кожного із засновників вимагати розгляду будь-якого питання Зборами учасників.

Згідно з поданим позивачем протоколом зборів учасників товариства за № 1, оригінал якого оглянуто у засіданні суду, 12 квітня 2010 року відбулися збори учасників відповідача, на яких було розглянуто заяви ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про вихід із складу товариства і про передачу їх часток позивачці та прийнято рішення про виведення вказаних осіб із складу учасників товариства, а у звязку із відступленням їх часток позивачу рішення про визначення частки частку позивача в розмірі 61,50% статутного капіталу товариства.

Означене рішення формально не містить недоліків та не оскаржено у встановленому законом порядку, а тому підлягає оцінці як доказ у сукупності з іншими матералами справи. Чинним цивільним законодавством презюмується легітимність рішень зборів учасників товариства, які не оспорені та не визнані недійсними в судовому порядку (ч.5 ст.98 ЦК України). Наведене підтверджується також абзацом 2 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", згідно якого рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше.

Відповідно до ч. 2. ст. 82 Господарського кодексу України установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, інші відомості, передбачені статтею 57 цього Кодексу.

Отже, у звязку із виходом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 із складу учасників товариства та передачею ними своїх часток позивачці, відповідні зміни у складі учасників товариства повинні бути відображені у статуті відповідача.

Відповідно до абз 2 п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" на підставі частини другої статті 7 Закону про господарські товариства підвідомчими судам є також справи про зобов'язання внести зміни до установчих документів товариства у випадку виходу учасника з товариства, відчуження частки (її частини) в статутному (складеному) капіталі товариства, вступом правонаступника (спадкоємця) учасника до господарського товариства тощо за позовами таких осіб.

Вищевказана правова позиція Верховного Суду України спростовує відповідні заперечення відповідача щодо втручання до виключної компетенції зборів учасників товариства. При цьому необхідно наголосити, що в даному випадку суд не вирішує безпосередньо питання про внесення змін до установчих документів товариства, а зобовязує відповідача в особі його уповноважених органів внести такі зміни з метою захисту порушених прав позивача як учасника товариства.

Статтею 7 Закону України «Про господарські товариства»встановлено, що зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Згідно ч. 3. ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що відповідач вказаних приписів законодавства не дотримав, відповідні зміни до установчих документів не вніс та не подав їх для проведення державної реєстрації. При цьому суд приймає до уваги, що відповідач як господарське товариство у даному випадку є самостійним субєктом корпоративних правовідносин, а спір виник між позивачем як учасником товариства та відповідачем - самим товариством, яке не виконало своїх обовязків, які передбачені законом, чим порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Отже, оскільки учасники товариства ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 у встановленому законом порядку подали до відповідача заяви про вихід зі складу учасників та про відступлення своєї частки позивачці, а також враховуючи, що загальними зборами учасників відповідача було ухвалено рішення вивести вказаних осіб із складу учасників відповідача та визначено частку позивачки у статутному фонді відповідача у розмірі 61,5 %, то суд приходить до висновку, що позивачці на праві власності належить частка у статутному фонді ТОВ „Салон Романтика” у розмірі 61,5 %.

Відповідач покладений на нього Законом обовязок щодо внесення змін до установчих документів товариства та повідомлення державного реєстратора про зміни в установчих документах не виконав, чим порушив вимоги ст. 82 Господарського кодексу України, ст.ст. 88, 143 ЦК України, ст. 7 Закону України „Про господарські товариства”, ч. 3. ст. 4. та ч. 2. ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”. Такі дії господарського товариства свідчать про невизнання ним корпоративних прав позивачки, які вона набула у звязку з переходом до неї часток у статутному капіталі учасників, які у встановленому порядку вийшли з товариства, в той час як статею 41 Конституції України встановлено гарантії захисту права власності, яке є непорушним. Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом ч.1.ст.190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Відповідно до ст.16 ЦК України, ст. 20 ГК України визнання права є належним, передбаченим законом способом захисту порушених прав.

Отже, на підставі викладеного, вимоги позивача про визнання права на частку у статутному капіталі відповідача в розмірі 61,5 %, а також про зобовязання відповідача внести у встановленому порядку зміни до статуту товариства та подати необхідні документи для державної реєстрації таки змін у звязку із виходом із складу учасників товариства ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та відступленням ними своїх часток позивачці є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33,34,49, 82-85, 87 ГПК України,

СУД ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити у повному обсязі

2. Визнати за громадянкою ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) право власності на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю „Салон Романтика” (90400, м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 41, код в ЄДРПОУ: 19109165) в розмірі 61,5 %.

3. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю „Салон Романтика” (90400, м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 41, код в ЄДРПОУ: 19109165) здійснити заходи щодо внесення в встановленому порядку зміни до статуту товариства, повязані звиходом із складу учасників товариства ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та відступленням ними своїх часток ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1).

4. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю „Салон Романтика” (90400, м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 41, код в ЄДРПОУ: 19109165) подати необхідні документи для державної реєстрації змін до статуту товариства у звязку із виходом із складу учасників товариства ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та відступленням ними своїх часток ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Салон Романтика” (90400, м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 41, код в ЄДРПОУ: 19109165) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) суму 85,00 грн. витрат на держмито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.С.Йосипчук