Рішення № 16938766, 07.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.07.11р.

Справа № 11/5005/7403/2011

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Татьяна", м.Біла Церква

до товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ", м.Дніпропетровськ

про стягнення 13 927,15 рн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача:не з"явився.

Від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути 14 500,00 грн., що складають заборгованість за послуги по перевезенню вантажу на підставі договору № 09/03/11-01 від 09.03.11р. актом здачі прийняття робіт № ОУ-3/049 від 15.03.11р., 644,04 грн. пені, 658,30 грн. інфляції грошових коштів, 124,81 грн. річних.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з"явився.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній”, зокрема, “за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем надана довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 30.06.11р., згідно якої підприємство відповідача знаходиться за адресою, зазначеною у позовній заяві, на яку і була надіслана ухвала суду про порушення провадження у справі.

До того ж у матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення № 4994612651434, яке свідчить про отримання останнім ухвали суду 21.06.11р., а отже, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Від позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу до 12 500,00 грн., решта позовних вимог залишились незмінними.

Вказана заява прийнята господарським судом до розгляду.

В судовому засіданні прийнято вступну та резолютивну частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.03.11р. сторони уклали договір на надання транспортно-експедиційних послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом № 09/03/11-01, згідно п.1.1 якого Замовник (відповідач у даній справі) доручає, а Виконавець (позивач) бере на себе зобов"язання організувати доставку вантажів/товару Замовника згідно з узгодженими сторонами в заявках маршрутом.

Відповідно до п.1.2 договору, Замовник оплачує виконання доручення в сумі, узгодженій сторонами в заявці. В сумі доручення включені затрати Виконавця на виконання доручення Замовника та винагорода Виконавця у випадку, коли останній надає транспортно-експедиційні послуги.

Умови транспортування узгоджуються сторонами в заявках, які є невід"ємною частиною договору ( п.1.3. договору).

На виконання умов договору, Відповідач (замовник) направив на адресу позивача (Виконавця) замовлення № 124 від 09.03.11р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом по маршруту м.Лєтниця (Болгарія) -м.Дніпропетровськ (Україна).

На підставі вищевказаного замовлення, позивачем було здійснено перевезення вантажу на суму 29 500,00 грн., в т.ч. 500 грн. ПДВ, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною СМR № 0161213 з відміткою вантажоотримувача про отримання вантажу та актом здачі прийняття робіт № ОУ-3/049 від 15.03.11р.

Відповідно до ч.1. ст.307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно п.3.1 договору, розрахунки між сторонами по виконанню доручення здійснюються згідно виставленого рахунку Виконавця та заявки. Рахунки Виконавця підлягають по оплаті на протязі 5-ти банківських днів з моменту вивантаження.Товарно-транспортна накладна повинна мати відмітки відправника вантажу, перевізника та отримувача вантажу. Сторони можуть встановити в заявці інші строки оплати.

В замовленні, у пункті умови оплати, сторонами визначено, що розрахунок здійснюється на протязі 1-го дня після розвантаження.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов'язання по оплаті виконав неналежним чином, здійснивши розрахунки частково.

Доказів погашення заборгованості в сумі 12 500,00 грн. на момент розгляду спору, відповідач не надав.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача в цій частині слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов’язань на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданому розрахунку, що здійснений з врахуванням проплат, сума річних за період прострочення, з 17.03.11р по 03.06.11р. складає 124,81 грн., яка підлягає до примусового стягнення.

Розрахунок інфляції грошових коштів позивачем завищено, в результаті невірно визначеного періоду нарахування.

Після перерахунку до стягнення підлягає інфляція грошових коштів з квітня по травеньь 2011 року в сумі 385,50 грн.

Вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Сторонами в письмовій формі не було узгоджено умови про неустойку в зв'язку з чим у суду відсутні підстави для стягнення пені.

Керуючись ст.ст. 526, 547, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ", (49043, м.Дніпропетровськ, вул.Аграрна,42, р/р 26006142049001 в ПАТ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 31379370) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Татьяна", (09107, м.Біла Церква, вул.Павліченко 13А, р/р 26007020021966 в ПАТ ВТБ БАнк, МФО 321767, код ЄДРПОУ 19411409) 12 500,00 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот гривень) основного боргу, 124,81 грн. (сто двадцять чотири гривні) 81 коп. річних, 385,50 грн. (триста вісімдесят п'ять гривень) 50 коп. інфляції грошових коштів, 130,10 грн. (сто тридцять гривень) 10 коп. держмита, 220,46 грн. (двісті двадцять гривень) 46 коп. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя

І.Ф. Мельниченко

Повне рішення складено

12.07.11р.