Рішення № 16938741, 21.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.06.11р.Справа № 5005/4549/2011 За позовом відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ в особі Структурної одиниці Нікопольського району електричних мереж, м. Нікополь Дніпропетровської області

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 68 425,70 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2-представник, довіреність від 12.04.2011

ОСОБА_3 - представник, довіреність №451 від 11.08.2010 р.;

ОСОБА_4-представник, довіреність від 19.08.2010р.

від відповідача: ОСОБА_5-представник, довіреністьвід 04.03.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

05 липня 2010 р. Відкрите акціонерне товариства „Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ в особі Структурної одиниці Нікопольського району електричних мереж (далі Позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Нікополь Дніпропетровської області (далі відповідач) в якому просить суд стягнути з відповідача вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією у розмірі 68425,70 грн., та судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем Правил користування електричною енергією, що встановлено за Актом про порушення споживачем Правил користування електричною енергією та /або умов договору Б №000665 від 13.02.2010 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2010 р. суддя Ліпинський О. В. порушив провадження у справі №39/181-10.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2010 р. в задоволенні позову було відмовлено у повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.01.2011 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2010 р. було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2011 р. касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ в особі Структурної одиниці Нікопольського району електричних мереж було задоволено частково, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2010 р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.01.2011 р. у справі №39/181-10 були скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2011 р. справа №39/181-10 була прийнята до провадження суддєю Первушиним Ю.Ю.

Позивач надав до суду пояснення відповідно до якого підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на порушення як під час проведення позивачем перевірки, та і під час складання позивачем Акту про порушення споживачем ПКЕЕ Б№000665 від 13.02.2010 р. Крім того, відповідач посилається на порушення з боку Позивача права Відповідача на доведення відсутності факту порушення під час засідання комісії по розгляду Акту про порушення ПКЕЕ Б№000665 24.02.2010 р., про час і дату якого відповідач не був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 31.05.2011р. було оголошено перерву до 06.06.2011р.

Ухвалою суду від 06.06.2011 р. було продовжено строк розгляду справи до 21.06.2011 р. та змінено найменування позивача - відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ в особі Структурної одиниці Нікопольського району електричних мереж, м. Нікополь Дніпропетровської областіна Публічне акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ в особі Структурної одиниці Нікопольського району електричних мереж, м. Нікополь Дніпропетровської області

В судовому засіданні 16.06.2011р. було оголошено перерву до 21.06.2011р.

В судовому засіданні 16.06.2011 р. та 21.06.2011 р. було заслухано пояснення працівників позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_3

В судовому засіданні 21.06.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2009 р. між відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ в особі Структурної одиниці Нікопольського району електричних мереж (постачальник) та фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_1 (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №1460 (далі договір)(а.с. 9-14 т. 1), відповідно до умов якого, Постачальник зобовязався постачати Споживачу електричну енергію, а останній, оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно умов даного договору.

Пунктом 2.1. договору, сторони погодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязані керуватися чинним законодавством, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

13.02.2010 року співробітниками Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Нікопольського району електричних мереж (позивача) при проведенні перевірки Споживача (фізичною особою підприємцем ОСОБА_1) дотримання Правил користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ) за адресою: АДРЕСА_1, інтернет-клуб «Вегас», було виявлено порушення відповідачем п. 3.34, п. 6.40 Правил ПКЕЕ, а саме самовільне підключення електроустановок споживача поза розрахунковим засобом обліку без порушення схеми обліку; Самовільне підключення виконано кабелем, зразок якого вилучено, опломбовано у пакет пломбою №50431424; самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді можливості не було; при включенні навантаження 3-фазного обігрівача спожита електроенергія лічильником не враховується, про що інженерами ВКДВ ОСОБА_4, та ОСОБА_10, ел. монтером ОСОБА_11 за участю представника ПП ОСОБА_1 адміністратора ОСОБА_13 було складено відповідний Акт про порушення споживачем Правил користування електричною енергією та /або умов договору Б №000665 від 13.02.2010 р., від підпису якого представник споживача відмовилася. (а.с. 29-30).

На підставі акту Б№000665 від 13.02.2010 р. та Методики обчислення розміру електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, затвердженою Постановою НКРЕ від 04.05.06 р. №562, позивачем був проведений розрахунок кількості не облікованої електроенергії, відповідно до якого позивач здійснив визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил КЕЕ у розмірі 68425,70 грн. (96086 кВт*г).

Позивач направив відповідачу рахунок №1460-акт (а.с. 38) для оплати вартості не облікованої активної електроенергії енергії за актом, який було отримано представником відповідача ОСОБА_7 01.04.2010 р., термін сплати за рахунком встановлено до 03.05.2010 р.

Але, відповідач вартість не облікованої електричної енергії за актом про порушення станом на дату подання позову до суду не сплатив.

Працівники позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_12 в судовому засіданні надали суду пояснення. Так, 13.02.2010 р. вони зайшли для проведення перевірки до приміщення Відповідача у АДРЕСА_1, інтернет клуб «Вегас». Їх зустріла особа яка, після перевірки посвідчення, провела їх до лічильнику та надала можливість провести перевірку. При проведенні перевірки особа, яка допустила інспекторів до перевірки документів які б підтверджували б її особу вона не надавала. Прізвище, імя та по батькові інженери дізналися від неї - ОСОБА_13 Крім того, інженери зазначили, що під час проведення перевірки Інтернет-клуб «Вегас»працював і ОСОБА_13 зустріла їх як працівник закладу, тому вони звернулися саме до неї і вона надала можливість провести перевірку, але при складанні акту про порушення від підпису відмовилась; За результатами перевірки було складено акт Б№000665 від 13.02.2010 року, в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення п. 3.34, 6.40. ПКЕЕ, а саме виявлено самовільне підключення електроустановок споживача поза розрахунковим засобом обліку без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано кабелем, зразок якого вилучено, опломбовано у пакет пломбою № 50431424. Самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді можливості не було. При включенні навантаження 3-фазного обігрівача спожита електроенергія лічильником не враховується.

Відповідно до вимог п. 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Згідно вимог ч. 4 п. 6.41. ПКЕЕ, акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У вступній частині акту Б № 000665 від 13.02.2010 року зазначено, що його складено трьома працівниками постачальника електроенергії (Позивача) у присутності представника споживача (Відповідача) ОСОБА_13 У графі підпис представника споживача, зазначено, що представник від підпису відмовився.

Відповідач заперечуючи проти позову наполягає на тому, що вищезазначений акт про порушення є таким, що складений у порушення вимог п.6.41 Правил, оскільки перевірку проведено за відсутності представника відповідача, а засідання комісії по розгляду акту про порушення відбулося без участі відповідача та без його повідомлення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив, що постановою Вищого господарського суду України у справі від 10.03.2011 р. вказано, що «оцінюючи Акт про порушення відповідачем ПКЕЕ, суди не звернули уваги на те, що акт взагалі не підписаний з боку відповідача. Так, у вступній частині акту Б№000665 від 13.02.10 р. зазначено, що його складено трьома працівниками постачальника електроенергії (Позивач) у присутності представника споживача (Відповідач) ОСОБА_13 У графі підпис представника споживача, зазначено, що представник від підпису відмовився. Як повідомив працівник підприємства Позивача - ОСОБА_4, який брав участь під час проведення перевірки та складання акту про порушення ПКЕЕ від 13.02.10 р., зазначений вище акт складався за участю представника Відповідача ОСОБА_13, при цьому, будь-які документи, що підтверджують особу вказаного представника, а також його повноваження щодо представництва ФОП ОСОБА_1 працівниками позивача не перевірялися. Крім того, поза увагою судів залишилося те, що переписка між сторонами з боку відповідача велась саме ОСОБА_13 (заяви на перенесення електролічильника), і такі дії відповідачем схвалювалися. Зазначені обставини судом не досліджувалися, не перевірялася доцільність застосування ст. 241 Цивільного кодексу України. При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення.»

Як встановлено за матеріалами справи, на підставі заяви ФОП ОСОБА_1 від 15.02.2010 р. (а.с. 80 т.1), позивачем було здійснено винесення електролічильника з приміщення на фасад будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

В ході розгляду справи представник відповідача неодноразово наполягав на тому, що заява про винос лічильника була підписана ОСОБА_1 особисто, а не представником ОСОБА_13 З огляду на зазначене Вищім господарським судом України, представник Відповідача наполягав на дослідженні заяви підписаної саме ОСОБА_13 З приводу цього суд запитував Позивача про наявність підпису ОСОБА_13 в якості представника ОСОБА_1 на заяві про винесення електролічильника на фасад будівлі. В ході судового розгляду справи суд встановив, що Позивач надавав суду копію заяви про винесення електролічильника на фасад будівлі від 15.02.2010 р. підписаної ОСОБА_1, підпису ОСОБА_13 на даній заяві не вбачається (т. 1 а.с. 80). При цьому в т. 1 а.с. 33, 34 знаходяться копії завдання від 19.02.2010 р. та акту опломбування засобів обліку від 19.02.2010 р. які підписані саме ОСОБА_13

На підтвердження обставин з направлення на адресу Відповідача протоколу засідання комісії, розрахунку, повідомлення та рахунку Позивач надав суду поштове повідомлення №679431 (т.1 а.с. 39).

Відповідач заперечував проти отримання зазначених документів та вказував, що ОСОБА_13 ніколи не була представником ОСОБА_1, ніколи не працювала у ОСОБА_1, поштове відправлення отримані ОСОБА_1 не містили документів про які зазначав Позивач. Представник Відповідача також пояснив, що за декілька днів до проведення перевірки до приміщення зявлявся представник Позивача для проведення перевірки та намагався скласти акт, але у звязку із тим, що для підпису документу його просили зачекати поки не підїде ОСОБА_1, але він порвав акт та пішов із погрозами.

Інженер по контролю договірних відносин ОСОБА_14 надав суду письмові пояснення де зазначив, що 05.02.2010 р. проводячи планову перевірку підприємця ОСОБА_1 на обєкті компютерний клуб «Вегас»бачив як компютерний клуб працював. Для перевірки його пропустив охоронець, після перевірки посвідчення адміністратор ОСОБА_13 допустила його до перевірки електролічильника. Після перевірки обліку електричної енергії ОСОБА_13 перевірила правильність відображення результату огляду в бланку про що розписалася. В матеріалах справи додано копію акту від 05.02.2010 р. з підписом від споживача ОСОБА_13 (т. 2 а.с. 72).

Відповідач, в свою чергу, заперечував викладені обставини. Крім того, відповідач заперечував проти тверджень позивача про самовільне підключення електроустановок споживача по за розрахунковим засобом обліку. В матеріалах справи знаходяться копії документів, а саме довідка Нікопольської обєднаної держаної податкової інспекції №41941/10/17-158 від 04.10.10 р. (а.с. 88 т. 1) про те, що в період з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 р. відповідач податок з доходів за найманих працівників не перераховував, та довідка Нікопольського міськрайонного центру зайнятості №4595 від 30.09.10 р. про те, що ФОП ОСОБА_1 договорів з найманими працівниками у 2010 році не зареєстрував (а.с. 89 т. 1).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України, представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Як встановлено пунктом 2.1 Договору про постачання електричної енергії №1460 від 30.06.2009 року, під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що ним не обумовлені, сторони зобовязуються керуватися законодавством України та правилами користування електричною енергією.

Згідно до матеріалів справи, обєкт на якому проводилося споживання електроенергії за договором №1460 від 30.06.2009 р. у АДРЕСА_1 використовував саме Відповідач. Тому, саме користувач приміщенням відповідає за його належне використання.

Правовідносини з постачання та використання в електроенергетиці регулюються, зокрема, Законом України «Про електроенергетику» та Постановою Національна комісія з питань регулювання електроенергетики, від 31.07.1996, № 28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією" (далі за текстом Правила).

Відповідно до п. 11 Листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р. №01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" зазначено: «У спорах у сфері надання послуг з електропостачання, водовідведення та газопостачання:

- рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, у разі незгоди із застосуванням якої заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням (постанова від 29.11.2010 N 2-15/1783-2009);

- за порушення відповідачем умов договору щодо встановленої договірної величини електроспоживання у позивача виникає право стягнути з відповідача двократну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною електричної енергії (постанова від 06.12.2010 N 6/75).

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України, за порушення господарських зобовязань до субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобовязання, що використовуються самими сторонами зобовязання в односторонньому порядку. До субєкта, який порушив господарське зобовязання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Крім того, відповідно вимог ч. 3 ст. 235 Господарського кодексу України оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини субєкта, який порушив господарське зобовязання.

Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобовязань стороною, яка порушила зобовязання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування споживачу 68425,70 грн. вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини 2 статті 20 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України.

За частиною 2 статті 237 цього Кодексу порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Крім того, право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника передбачено пунктом 6.42 Правил КЕЕ, які є обовязковими для сторін відповідно до пункту 2 договору від 1 березня 2004 року № 2501.

Відповідно ч. 5 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику»оскарження дій щодо накладення штрафів провадиться у судовому порядку.

Відповідач наполягає не незаконності рішення комісії по розгляду акту про порушення споживачем ПКЕЕ, викладене в протоколі № 137 від 24.02.2010 року, оскільки відповідне рішення прийнято на підставі акту Б№ 000665 від 13.02.2010 року, який складено з порушення вимог чинного законодавства.

Але, на думку суду рішення комісії по розгляду акту про порушення споживачем ПКЕЕ, викладене в протоколі №137 від 24.02.2010 року, та сам акт не є актом в розумінні ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, а є оперативно-господарською санкцією в розумінні ст. ст. 237 237 Господарського кодексу України. З огляду на вказане, в даному випадку, факт неправомірного застосування оперативно-господарської санкції може бути встановлений лише рішенням суду. Відповідач не надав суду доказів скасування оперативного-господарської санкції в судовому порядку, як це передбачено визначеним вище законодавством.

Відповідно до приписів ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідачем належних доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві, не надано.

Суд розглянувши матеріали справи вважає позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 р. та пунктом 1.3 ПКЕЕ встановлено, що споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Вимогами ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до відшкодування завданих збитків.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідачем належних доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві, не надано.

Станом на дату розгляду справи відповідач докази сплати суми заборгованості за Актом про порушення, або докази скасування Акту про порушення не надав. Численні заперечення відповідача проти позовних вимог суд врахував та детально розглянув, заслухавши у судовому засіданні пояснення працівників позивача та представників відповідача.

Оцінюючи зібрані в матеріалах справи докази в їх сукупності, приймаючи до уваги наявність низки документів які було підписано саме ОСОБА_13, з огляду на приписи ч. 2, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України, суд критично відноситься до заперечень відповідача, та вважає, що відповідач штучно намагається уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, із яких вбачається, що відповідач здійснював споживання електричної енергії з порушенням правил КЕЕ встановленим за Актом, чим спричинив позивачу збитки на суму 68425,70 грн. позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача зазначених збитків є обґрунтованими і підлягають задоволенню,

Судові витрати у справі покладаються на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4, 32-33, 43, 44, 45, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особипідприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний №НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Дніпрообленерго»в особі структурної одиниці Нікопольського району електричних мереж (53219, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Головко, 44; код ЄДРПОУ 05518977) вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричної енергією у розмірі 68 425,70 грн. (шістдесят вісім тисяч чотириста двадцять пять грн. 70 коп.), витрати на оплату державного мита у розмірі 684,26 грн. (шістсот вісімдесят чотири грн. 26 коп.), витрати на оплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повний текст рішення складено

29.06.2011 р.