Постанова № 16938644, 07.07.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2011 р. Справа № 23/359 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючогоЗаріцької А.О.,

суддівМіщенка П.К.,

Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Атланта-Інтернейшнл"

на постанову

та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2011 року

господарського суду міста Києва від 7 грудня

2010 року

у справі

господарського суду № 23/359

міста Києва

за заявою

до- акціонерного товариства "Донателла"

- акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна"

закритого акціонерного товариства "Атланта-Інтернейшнл"

про

ліквідаторбанкрутство

Коршак В.Г.

за участю представників: ЗАТ "Атланта-Інтернейшнл" Носирева О.М., АТ "Донателла" Кулика В.Б.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23 січня 2008 року у справі № 23/359 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ЗАТ "Атланта-Інтернейшнл", боржника ліквідовано.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 травня 2008 року скасовано ухвалу місцевого господарського суду від 23 січня 2008 року, справу передано на розгляд до господарського суду міста Києва на стадію ліквідаційної процедури.

Постановою Вищого господарського суду України від 14 жовтня 2008 року постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 11 грудня 2008 року відмовлено в порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 7 грудня 2010 року у справі № 23/359 (суддя Копитова О.С.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2011 року (колегія суддів: Пантелієнко В.О. головуючий, Гарник Л.Л., Іваненко Я.Л.) припинені повноваження арбітражного керуючого Титаренка М.О., як ліквідатора ЗАТ “Атланта-Інтернейшнл”, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Коршака В.Г., продовжено строк ліквідаційної процедури, розгляд справи відкладено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції боржник подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про припинення провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована порушенням господарськими судами попередніх інстанцій ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, п. 6 ст. 16, п. 4 ст. 32, п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 80 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про часткове задоволення її вимог з наступних підстав.

7 грудня 2010 року представником кредитора АТ "Донателла" було подано до суду клопотання про заміну арбітражного керуючого Титаренка М.О. та призначення нового Коршака В.Г. При цьому матеріали справи містять копію ліцензії арбітражного керуючого та заяву останнього про надання згоди на участь у справі про банкрутство (т. 6 а.с. 117-119).

В обгрунтування клопотання ініціюючий кредитор вказав, що ліквідатор не з'являється на судові засідання не надає необхідних довідок, документів, інформації кредитору, а тому його має бути замінено.

Мотивуючи ухвалу від 7 грудня 2010 року господарський суд міста Києва зазначив про подання вказаного клопотання та про наявність підстав для здійснення заміни.

Суд апеляційної інстанції з даним висновком погодився і вказав, що до призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб та встановив, що матеріали справи містять заяву Коршака В.Г. про участь у справі про банкрутство № 23/359 та копію ліцензії від 8 червня 2007 року НОМЕР_1 на право здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Проте, колегія суддів з висновками судів попередніх інстанцій не погоджується оскільки вони не грунтуються на матеріалах справи.

Згідно з п. 3 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Пунктом 9 вказаної норми Закону визначено, що невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Таким чином, з аналізу Закону вбачається, що подання заяви в якій особою зазначається, що вона не належить до жодної категорії вказаних осіб, яких заборонено призначати розпорядниками майна, є обов'язковим.

Матеріали справи такої заяви не містять.

Крім того, при виборі кандидатури розпорядника майна суд мав врахувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

До того ж, для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків необхідно довести факт невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим обов'язків, визначених законом.

Пунктом 8 ст. 16 Закону визначено, що до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про припинення повноважень ліквідатора та про призначення нового.

Як вже було згадано вище клопотання про заміну ліквідатора подано одним з ініціюючих кредиторів боржника АТ "Донателла".

З оскаржуваної ухвали вбачається, що судом було встановлено, що ухвалою суду від 26 травня 2004 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника (т. 6 а.с. 123).

Однак, судом не досліджено питання щодо створення комітету кредиторів, чи підтримують подане клопотання інші кредитори боржника, чи підтверджуються доводи кредитора про невиконання, неналежне виконання ліквідатором обов'язків, визначених Законом.

За приписами ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Судом апеляційної інстанції вказаних вимог ГПК України не виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник в своїй апеляційній скарзі просив суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 7 грудня 2010 року посилаючись при цьому також на неврахування судом першої інстанції того, що боржник не значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій (далі Реєстр), а тому вважав, що суд мав припинити провадження у справі (т. 6 а.с. 147).

В обґрунтування касаційної скарги ЗАТ "Атланта-Інтернейшнл" зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій було порушено п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, відповідно до якого господарський суд припиняє провадження у справі якщо підприємство, яке є стороною по справі, ліквідовано.

Вказане заявник касаційної скарги підтверджує тим, що державну реєстрацію припинення юридичної особи було проведено 10 квітня 2007 року, однак не додає доказів в підтвердження цього.

З урахуванням приписів ст. 1117 ГПК України колегія суддів зазначене до уваги не може прийняти оскільки не наділена повноваженнями зі встановленням обставин у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” підставою для внесення Реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є постановлення судом рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати про те, що без прийняття рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи суд першої інстанції позбавлений можливості здійснити новий розгляд справи на стадії ліквідації.

З матеріалів справи вбачається, що при новому розгляді справи ухвалою місцевого господарського суду від 30 липня 2009 року було зобов'язано державного реєстратора за місцем знаходження боржника, внести до Єдиного державного реєстру запис про відміну припинення державної реєстрації ЗАТ "Атланта-Інтернейшнл" (код 24383069).

Однак, з оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами попередніх інстанцій не було перевірено внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.

Виходячи з аналізу норм Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи і відповідно припинення юридичної особи у відповідності до цивільного законодавства не тягне за собою незворотні правові наслідки та прийняття рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи є правом суду, передбаченим вказаним законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у випадку ліквідації юридичної особи в процедурі банкрутства в порядку, передбаченому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд, здійснюючи новий розгляд справи, не вправі припиняти провадження у справі у звязку з ліквідацією юридичної особи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 названого Закону підставою для припинення провадження у справі про банкрутство є подання заяви про порушення справи про банкрутство ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи.

Тобто, відповідно до вказаної норми господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо ліквідація юридичної особи мала місце до порушення справи про банкрутство.

Таким чином, враховуючи вказане вище, правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключною прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Отже, враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова Київського апеляційного господарського суду та ухвала господарського суду міста Києва не відповідають нормам чинного законодавства у зв'язку з чим підлягають скасуванню, а справа передачі на розгляд до господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Атланта-Інтернешнл" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2011 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 7 грудня 2010 року у справі № 23/359 скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий А. Заріцька

Судді П. Міщенко

В. Поліщук