Постанова № 16937622, 05.07.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

05.07.11 Справа № 5015/1475/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Зварич О.В.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Львівського відділення з видобутку нафти, газу та газового конденсату б/н і дати (вх.№ 1208 від 14.06.2011р.)

рішення Господарського суду Львівської області від 19.05.2011р.

у справі № 5015/1475/11

за позовом Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Львів

до відповідача Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ, в особі «Газопромислового управління «Львівгазвидобування», м.Львів

про стягнення 19576,23грн.

За участю представників:

позивача: Рісна Ю.Б.

відповідача: Подоляк О.Р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.05.2011р. у справі № 5015/1475/11 задоволено повністю позов Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Львів, та стягнуто з Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04053, м.Київ, вул.Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) на користь Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(79053, м.Львів, вул.В.Великого, 54, код ЄДРПОУ 31978981) 14857,83 грн. інфляційних втрат, 4718,40 грн. 3% річних, 195,77 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.173, 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 628, 629 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням суду, скаржник подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, в позові відмовити, з мотивів у ній наведених. Зокрема апелянт покликається на те, що відповідно до наказу ДК «Укргазвидобування»ПАК «Нафтогаз України»№ 30 від 01.02.2011р. філію - газопромислове управління «Львівгазвидобування»з 01.04.2011р. реорганізовано шляхом перетворення у Львівське відділення з видобутку нафти, газу та газового конденсату філії ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»газопромислового управління «Полтавагазвидобування». 28.04.2011р. до ЄДРПОУ внесено запис про закриття відокремленого підрозділу –філії ГПУ «Львівгазвидобування». Львівське відділення з видобутку нафти, газу та газового конденсату не може бути відповідачем в даному господарському процесі, оскільки не є ні юридичною особою, ні відособленим підрозділом юридичної особи. У зв’язку з наведеним, відповідач вважає, що позивачем позовна заява подана з порушенням правил підсудності.

Скаржник також покликається на те, що Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»з 28.11.2005р. включена до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь в процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»№ 2711. Відповідно до п.3.7 ст.3 пп.12.4.4 п.12.4 ст.12 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»№ 2711 на строк участі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу та беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до норм цього закону, щодо таких підприємств зупиняється дія статей 4, 5 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до п.15 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»є обставиною, що зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості, визначеної цим Законом (ст.39 Закону України «Про виконавче провадження»). Термін дії процедури встановлений п.3.4 ст.3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»до 01 січня 2013 року. З огляду на викладене відповідач вважає, що нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на заборгованість безпідставним, оскільки прострочення оплати відбулося не з вини відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

13.02.2004р. Господарським судом Львівської області було прийнято рішення у справі № 4/77-18/12 про стягнення з «Газопромислового управління «Львівгазвидобування»Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(відповідач) на користь Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор»(позивача) 106113 грн. основного боргу, 1061,13 грн. державного мита та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Дане рішення суду набрало законної сили 23.02.2004р. На виконання даного рішення судом видано наказ від 23.02.2004р. № 4/77-18/12, який разом із заявою про його виконання 15.03.2004р. подано позивачем до ДВС у Франківському районі м.Львова.

15.05.2007р. Господарським судом Львівської області було прийнято рішення у справі № 4/35-30/8 про стягнення з відповідача на користь позивача 28432,30 грн. інфляційних втрат, 8404,20 грн. 3% річних, 345,15 грн. державного мита та 102,07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На примусове виконання рішення у справі № 4/35-30/8, судом видано наказ від 25.05.2007р. який був направлений у Франківський ВДВС для вжиття заходів щодо примусового виконання рішення суду.

Постановою Вищого господарського суду України у справі № 4/35-30/8 від 14.11.2007р., касаційну скаргу «Газопромислового управління «Львівгазвидобування»Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»–залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 15.05.2007р. у даній справі залишено без змін.

27.10.2009р. Господарським судом Львівської області було прийнято рішення у справі № 7/64 про стягнення з відповідача на користь позивача 52525,94 грн. інфляційних втрат, 8548,46 грн. 3% річних, 610,74 грн. державного мита та 216 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На примусове виконання рішення у справі № 7/64, судом видано наказ від 14.01.2010р., який був направлений у Франківський ВДВС для вжиття заходів щодо примусового виконання рішення суду.

Оскільки будь-яких проплат заборгованості на виконання вищевказаних рішень відповідачем на користь позивача здійснено не було, останній звернувся з позовом в Господарський суд Львівської області до відповідача про стягнення 19576,23 грн., з яких 14857,83 грн. інфляційні втрати та 4718,40 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, в тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.179 ГК України, майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами –юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов’язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказана норма кореспондується з абзацом 1 ч.1 ст.193 ГК України, яким встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настало після прострочення

Відповідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладені норми, позовні вимоги правомірно задоволені судом першої інстанції в повному обсязі, як підставні та обґрунтовані.

Доводи апелянта про порушення правил підсудності апеляційним господарським судом до уваги не приймаються з огляду на те, що позовна заява в Господарському суді Львівської області позивачем була зареєстрована 21.03.2011р., що вбачається із вхідного штампу порушено в цей же день, про що винесено ухвалу. В підтвердження своїх заперечень Відповідачем подано наказ № 30 від 01.02.2011р., який встановлює, що філію - газопромислове управління «Львівгазвидобування»з 01.04.2011р. реорганізовано шляхом перетворення у Львівське відділення з видобутку нафти, газу та газового конденсату філії ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України»газопромислового управління «Полтавагазвидобування». А тому Господарським судом Львівської області під час порушення провадження у справі № 5015/1475/11 не були допущені порушення правил підсудності, хоча в процесі розгляду справа стала підсудна іншому господарському суду.

Відповідно до ч.3 ст.17 Господарського процесуального кодексу України, справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Доводи апелянта про безпідставність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на заборгованість з мотивів того, що Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»з 28.11.2005р. включена до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь в процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»№ 2711 і тому щодо підприємства зупиняється дія статей 4, 5 Закону України «Про виконавче провадження»до уваги відхиляютья апеляційним господарським судом, оскільки зупинення щодо відповідача дії статей 4, 5 Закону України «Про виконавче провадження»перешкоджає задоволенню вимог кредиторів, однак не перешкоджає розгляду справи про стягнення грошових коштів та ухваленню судового рішення, а відтак не перешкоджає реалізації гарантованого Конституцією України принципу на судовий захист порушеного права та охоронюваного законом інтересу особи. Крім того, відповідно до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Тому з огляду на викладене в сукупності та виходячи з того, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Відтак, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 19.05.2011р. у справі № 5015/1475/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Львівського відділення з видобутку нафти, газу та газового конденсату –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Якімець Г.Г.