Рішення № 16937506, 06.07.2011, Господарський суд Чернігівської області

06.07.11

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

30 червня 2011р. справа №14/63

За позовом: Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», вул.Шолуденко,1, м. Київ, 04116

До відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», вул.Любецька,68, м. Чернігів, 14000

Про стягнення 2 315 871грн. 27коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: 07.06.11р. - ОСОБА_1, головний юрисконсульт, довіреність №171/10 від 23.12.10р., 21.06.11р., 30.06.11р. ОСОБА_2. заступник начальника відділу довіреність №167/10 від 23.12.10р.

Від відповідача: 07.06.11р. ОСОБА_3 юрисконсульт довіреність №18/228 від 27.01.11р., 21.06.11р., 30.06.11р. ОСОБА_4 в.о.начальника юридичного відділу довіреність №18/232 від 27.01.11р.

Рішення приймається після оголошеної перерви з 07.06.11р. по 21.06.11р. та з 21.06.11р. по 30.06.11р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 2 315 871,27грн. переплати за отримані від відповідача послуги по транспортуванню природного газу у 2007р. здійсненої на підставі договору №06/07-219-18/7 від 01.02.07р. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем надано послуг на суму 18 827 044,35грн., а зарахування зустрічних однорідних вимог проведені на загальну суму 21 142 915,62грн. і правомірність зарахувань встановлена в рішенні господарського суду Чернігівської області від 28.01.11р. по справі №14/160/14 (12/157/20).

Представник відповідача в судовому засіданні 07.06.11р. надав відзив на позов №18/195 від 07.06.11р., в якому проти позову заперечував та зазначив, що 01.02.07р. між ПАТ «Чернігівгаз»та ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»укладено договір транспортування природного газу №06/07-219-18/7, згідно якого ПАТ «Чернігівгаз»надало ДК «Газ України»послуг з транспортування природного газу на загальну суму 18827044грн.35коп., що в погашення вищевказаної суми між сторонами були проведені заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог: 1227 867,86грн. заява №31/19-5060 від 31.05.07р., 5613 011,26грн. заява №16/2168 від 17.10.07р., 1407 788,57грн. заява №31/19-12221 від 30.11.07р., 1046 351,49грн. заява №31/19-8213 від 13.08.07р., 458 940,91грн. заява №31/19-8689 від 27.08.07р., 501 249,76грн. заява №31/19-10801 від 24.10.07р., 5717018,43грн. заява №18/686 від 11.03.08р., 2315 871,27грн. заява №18/1409 від 26.06.08р., а всього на суму 18827 044,35грн., що правочин про взаємозалік №18/1409 від 26.06.08р. на суму 2315 871,27грн. визнано рішенням суду від 17.07.08р. по справі №12/142 чинним і в установленому порядку судом недійсним не визнаний. Відповідач вважає посилання позивача на визнання судом заяви про зарахування зустрічних вимог №31/19-3838 від 25.04.07р. на суму 2315 871,27грн. безпідставними, оскільки в рішенні господарського суду Чернігівської області від 24.06.08р. по справі №12/199/9 йдеться про суму 1 878 759,55 грн., яка припинена позивачем зарахуванням зустрічних однорідних вимог, що оскільки договір на транспортування природного газу №06/07-219-18/7 було укладено 01.02.07р. на строк до 31.12.07р. то строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за послуги з транспортування природного газу сплинув.

Від позивача надійшло пояснення №31/10-7068 від 10.06.11р., в якому зазначив, що обґрунтовує свої позовні вимоги положеннями ст.1212 ЦК України, актами наданих послуг транспортування природного газу за договором від 01.02.07р. №06/07-219-18/7, заявами про зарахування зустрічних однорідних вимог та фактами встановленими господарським судом Чернігівської області при вирішенні справи №14/160/14 (12/157/20), що ПАТ «Чернігівгаз»погодилось із правомірністю зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою ДК «Газ України»від 25.04.07р. №31/19-3838. Окрім того, позивач вважає твердження відповідача наведені у відзиві від 07.06.11р. №18/195 безпідставними та необґрунтованими, що посилання відповідача у відзиві на проведення зарахування зустрічних однорідних вимог згідно заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог №16/2168 від 17.10.07р. на суму 5613 011,26 грн. за спірним договором надання послуг транспортування природного газу від 01.02.07р. №06/07-219-18/7 є абсолютно необґрунтованим та безпідставним, а зарахування за спірним договором відбулося на вказану суму саме за заявою ДК «Газ України»від 06.04.07р. №31/19-3214, про яку зазначено в позовній заяві та розрахунку боргу. Позивач стверджує, що переплата за договором про надання послуг транспортування природного газу від 01.02.07р. №06/07-219-18/7 виникла внаслідок правочину зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.06.08р. №18/1405, і саме з цієї дати почав свій перебіг строк позовної давності та відповідно спливає 26.06.11р., а позивач звернувся до суду 17.05.11р. тобто в межах 3-х річного строку позовної давності.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.06.11р. надав заяву №18/2001 від 21.06.11р., в якій посилаючись на ст.257, 267 Цивільного кодексу України просив суд застосувати строк позовної давності щодо позовних вимог позивача про стягнення 2315 871,27 грн. переплати за надані відповідачем у 2007р. послуг з транспортування природного газу і відмовити у позові повністю, вважаючи, що станом на 06.05.11р. правові підстави для стягнення з відповідача переплати в розмірі 2315 871,27грн. за надання послуг з транспортування природного газу згідно договору №06/07-219-18/7 від 01.02.07р. відсутні, оскільки строк позовної давності для такої вимоги сплинув 31.01.11р. з огляду на те, що остаточний розрахунок по договору повинен був здійснений до 30.01.08р.

Судом прийнята до розгляду заява відповідача про застосування строку позовної давності, враховуючи право відповідача на подання такої заяви відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні 30.06.11р. представник відповідача надав письмові пояснення №18/2017 від 30.06.11р., в яких виклав свою позицію щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача переплати у сумі 2315871,27грн. у звязку зі спливом строку позовної давності.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до п.1.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»(Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 24.01.11р.) Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства». Згідно п.1.2.1 Статуту товариство є правонаступником всіх прав та обовязків Державного підприємства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»та Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз».

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №583375 Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», ідентифікаційний код 03358104, місцезнаходження м. Чернігів, вул.Любецька,68, зареєстроване виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 24.11.94р., заміна свідоцтва про державну реєстрацію проведена 24.01.11р., підстава заміни свідоцтва зміна найменування юридичної особи, номер запису 1064105 0029 000322.

Позивач просить стягнути з відповідача 2315871грн.27 коп. переплати за надані у 2007 році ПАТ «Чернігівгаз»послуги з транспортування природного газу, обґрунтовуючи свої вимоги положеннями ст. 1212 Цивільного кодексу України, актами наданих послуг транспортування природного газу за договором від 01.02.07р. №06/07/219-18/7, заявами про зарахування зустрічних однорідних вимог, перелік яких позивачем наведено в позовній заяві, та фактами встановленими господарським судом Чернігівської області при вирішенні справи №14/160/14(12/157/20), а саме «Проаналізувавши матеріали справи, факти встановленні рішеннями господарського суду Чернігівської області від 24.06.08р. по справі №12/199/9 (10/227/23), від 17.07.08р. по справі №12/142, від 14.01.10р. по справі №12/157/20, та враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що по договору №06/07-219-18/7 від 01.02.07р. про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2007 році, відповідно до якого відповідач надав послуг позивачеві по транспортуванню природного газу по ТКЕ за період з 01.01.07р. по 31.12.07р. на загальну суму 18 827044 грн. 35 коп., Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»здійснено ВАТ «Чернігівгаз»оплат шляхом проведення зарахування однорідних вимог відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України на загальну суму 21142915грн.62коп. (5613011,26грн. - вимога №31/19-3214 від 06.04.07р.; 2315871,31грн. вимога №31/19-3838 від 25.04.07р.; 1 227867,86грн. вимога №31/19-5060 від 31.05.07р.; 1 046351,49грн. - вимога №31/19-8213 від 13.08.07р.; 458940,91грн. - вимога №31/19-8689 від 27.08.07р.; 501249,76грн. - вимога №31/19-9708 від 24.09.07р.; 538944,76грн. - вимога №31/19-10801 від 24.10.07р.; 1 407788,57грн. вимога №31/19-12221; 5 717 018,43грн. вимога №18/686 від 11.03.08р.; 2315871,27грн. вимога №18/1405 від 26.06.08р.), що перевищує вартість фактично наданих відповідачем позивачу послуг з транспортування природного газу на суму 2135871грн.27коп.

Вказаний факт перевищення оплати на суму 2135871грн.27коп. ні позивач ні відповідач не спростовують належними та допустимими доказами у розумінні приписів ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.».

Позивач вважає, оскільки договір від 01.02.07р. №06/07-219-18/7 про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2007 році припинив свою дію, правові підстави для утримання ПАТ «Чернігівгаз»переплати у сумі 2315871,27грн. відпали, а вказані кошти підлягають поверненню власнику.

Відповідно до положень ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Справа №14/160/14 (12/157/20) за позовом дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»про стягнення 2 516842 грн.90коп. була розглянута господарським судом Чернігівської області у складі судді Книш Н.Ю. згідно ухвали в.о. голови господарського суду Чернігівської області від 15.11.2010р. у звязку з передачею на новий розгляд справи №12/157/20 в частині стягнення 2 516842 грн. 90 коп., оскільки постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2010р. скасовано рішення господарського суду Чернігівської області від 14.01.2010р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2010р. по справі №12/157/20 в частині визнання недійсними односторонньої угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.03.2009р. №31/15-2678 на суму 3 401147грн.16 коп., односторонньої угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог №18/2217 від 18.10.07р. на суму 5 613011 грн. 26коп., в частині відмови у задоволенні позову в частині стягнення 2 516842 грн. 90 коп. Також у постанові від 13.10.2010р. Вищий господарський суд України вказав на те, що судами першої та апеляційної інстанції не надано оцінки доводам позивача щодо заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог №31/19-3838 від 25.04.07р. на суму 2135871,31грн., яка визнана рішенням господарського суду Чернігівської області від 24.06.08р. у справі №12/199/9.

Відповідно до ст.11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Під час розгляду справи №14/160/14 (12/157/20) за позовом дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»господарським судом Чернігівської області були досліджені права та обовязки сторін, які виникли з договору №06/07-219-18/7 від 01.02.07р. про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2007 році та з договору №18/613-06/07-168 від 29.12.2006р. на постачання природного газу, які укладені між позивачем та відповідачем, а також були досліджені правочини про залік зустрічних однорідних вимог, які були вчинені позивачем, відповідачем і спрямовані на припинення зобовязань сторін по вищезазначеним договорам.

Згідно рішення господарського суду Чернігівської області від 28.01.2011р. у справі №14/160/14(12/157/20), яке не було оскаржено сторонами в апеляційному порядку та набрало законної сили 15.02.2011р., судом: визнано недійсним повністю односторонню угоду Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.03.2009р. №31/15-2678 на суму 3 401 147,16 грн., визнано недійсним повністю односторонню угоду Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»про зарахування зустрічних однорідних вимог № 18/2217 від 18.10.07р. на суму 5 613 011,26 грн.; позовні вимоги задоволені частково, та стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»1136862грн.27коп. боргу; в частині стягнення 1 379 980грн.63коп. боргу відмовлено.

У рішенні господарського суду Чернігівської області від 28.01.11р. по справі №14/160/14(12/157/20) вказано, що рішенням господарського суду Чернігівської області від 14.01.10р. по справі №12/157/20 за позовом дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», встановлено укладення між сторонами договору №06/07-219-18/7 від 01.02.07р. про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2007 році, відповідно до якого відповідач надав послуги позивачеві по транспортуванню природного газу по ТКЕ за період з 01.01.07р. по 31.12.07р. на загальну суму 18 827044 грн.35 коп., оплату за які позивач, згідно п.5.2 договору, повинен здійснювати на підставі акту виконаних послуг з транспортування до 10 числа місяця, наступного за звітним.

За результатами дослідження матеріалів справи, фактів встановлених рішеннями господарського суду Чернігівської області від 24.06.08р. по справі №12/199/9 (10/227/23), від 17.07.08р. по справі №12/142, від 14.01.10р. по справі №12/157/20, господарський суд Чернігівської області у рішенні від 28.01.11р. по справі №14/160/14(12/157/20) встановив, що по договору №06/07-219-18/7 від 01.02.07р. про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2007 році, Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»здійснено ВАТ «Чернігівгаз»оплат шляхом проведення зарахування однорідних вимог відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України на загальну суму 21142915грн.62коп. (5613011,26грн. - вимога №31/19-3214 від 06.04.07р.; 2315871,31грн. вимога №31/19-3838 від 25.04.07р.; 1 227867,86грн. вимога №31/19-5060 від 31.05.07р.; 1 046351,49грн. - вимога №31/19-8213 від 13.08.07р.; 458940,91грн. - вимога №31/19-8689 від 27.08.07р.; 501249,76грн. - вимога №31/19-9708 від 24.09.07р.; 538944,76грн. - вимога №31/19-10801 від 24.10.07р.; 1 407788,57грн. вимога №31/19-12221 від 30.11.07р.; 5 717 018,43грн. вимога №18/686 від 11.03.08р.; 2315871,27грн. вимога №18/1405 від 26.06.08р.), що перевищує вартість фактично наданих відповідачем позивачу послуг з транспортування природного газу на суму 2315871грн.27коп.

При зверненні до суду з вимогою стягнути з відповідача переплату у сумі 2315871грн.27коп. позивач безпідставно не приймає до уваги інші обставини встановлені рішенням господарського суду Чернігівської області від 28.01.11р. по справі №14/160/14(12/157/20), які у відповідності до приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не доводяться знову при вирішення інших спорів (зокрема під час розгляду даної справи №14/63), в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, у рішенні господарського суду Чернігівської області від 28.01.11р. по справі №14/160/14(12/157/20) вказано про встановлення рішенням господарського суду Чернігівської області від 14.01.10р. по справі №12/157/20 укладення між позивачем та відповідачем договору на постачання природного газу №18/613-06/07-168 від 29.12.2006р., що на виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу протягом січня-грудня 2007 року природний газ в обсязі 29970,353тис.куб.м на суму 27092986 грн.13 коп., а також встановлено що заборгованість відповідача на дату звернення до суду становить 15 607 992 грн.36коп., оскільки свої зобовязання щодо оплати отриманого природного газу виконав частково, сплативши 11 484993 грн. 77 коп., а саме 27.11.07р. 200 000,00грн.; 05.12.07р. 196 451,74грн.; 05.12.2007р. 236 620,66грн.; 05.12.2007р. 485 474,41 грн.; 12.12.2007р. 152 321,50грн.; 12.12.07р. 347 872,87грн.; 13.12.07р. 224000,00грн.; 13.12.07р. 276000,00 грн.; 13.05.2008р. 3 649 234,16 грн., що підтверджується виписками з поточних рахунків позивача та відповідача, наданими до матеріалів справи; здійснена оплата в сумі 5 717 018,43 грн. шляхом проведення зарахування однорідних вимог, згідно заяви відповідача від 11.03.08р. №18/686 від 11.03.08р., яка отримана позивачем, що підтверджується реєстраційним вхідним номером позивача №3165/2 від 17.03.08р. на заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.03.08р. №18/686 та листом позивача від 01.04.08р. №31/19-3253 про відмову у проведенні взаємозаліку однорідних вимог.

Також при розгляді справи №14/160/14(12/157/20), була підтверджена прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобовязань щодо оплати отриманого природного газу по договору №18/613-06/07-168 на постачання природного газу від 29.12.2006р., та враховуючи, що позивачем не оспорено рішення місцевого господарського суду від 14.01.2010р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2010р. по справі №12/157/20 в частині стягнення 15607992, 36 грн. боргу, 1 732700, 96 грн. пені, 8 082 612, 92 грн. інфляційних, 1311 593, 47 грн. 3% річних за договором на постачання природного газу №18/613-06/07-168 від 29.12.2006р., постановою Вищого господарського суду України від 13.10.10р. по справі №12/157/20 визнано правомірним стягнення з відповідача зазначених сум.

Окрім того, суд звертає увагу, що тільки під час нового розгляду справи №14/160/14(12/157/20) було встановлено про проведення відповідачем 30.11.09р. по платіжному дорученню №19 від 26.11.09р. оплати у сумі 1179009грн. 00коп. за поставлений природний газ по договору №18/613-06/07-168 від 29.12.2006р., про наявність якої сторони на час прийняття рішення господарським судом Чернігівської області 14.01.10р. по справі №12/157/20 не надали суду відповідних доказів, а тому вона не була врахована при винесенні рішення 14.01.10р. по справі №12/157/20 про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 15607992, 36 грн.

На час прийняття господарським судом Чернігівської області рішення по справі №14/160/14(12/157/20) позивач не надав доказів зарахування перерахованої відповідачем по платіжному дорученню №19 від 26.11.09р. суми 1179009грн. 00коп. в рахунок оплати за поставлений природний газ по договору №18/613-06/07-168 від 29.12.2006р.

Суд при прийнятті рішення по справі №14/160/14(12/157/20) прийняв до уваги, що на час прийняття господарським судом Чернігівської області рішення 14.01.10р. по справі №12/157/20 сторони безпідставно не повідомили про проведення відповідачем в рахунок погашення заборгованості по договору на постачання природного газу №18/613-06/07-168 від 29.12.2006р. оплати 30.11.09р. у сумі 1179009 грн. 00коп.

А тому з огляду на факти та обставини, які були зясовані та встановлені судом під час розгляду справи №14/160/14(12/157/20), господарський суд у рішенні від 28.01.11р. по справі №14/160/14(12/157/20) зазначив, що приймаючи до уваги, що спір, який виник між сторонами, стосується виконання відповідачем взятих на себе зобовязань по оплаті поставленого позивачем природного газу по договору №18/613-06/07-168 від 29.12.2006р. на суму 27092986 грн.13коп., та враховуючи наявність не скасованого рішення господарського суду Чернігівської області від 14.01.10р. по справі №12/157/20 в частині встановленого факту проведених відповідачем оплат на суму 11484 993 грн. 77 коп. (27.11.07р. 200000 грн. 00 коп.; 05.12.07р. 451 грн. 74 коп.; 05.12.07р. 236620 грн. 66 коп.; 05.12.07р. 485474 грн. 41коп.; 12.12.07р. 152321 грн. 50коп.; 12.12.07р. 347872 грн. 87 коп.; 13.12.07р. 224000 грн. 00 коп.; 13.12.07р. 276000 грн. 00 коп.; 13.05.08р. 3 649234 грн.16 коп., оплата в сумі 5 717018 грн. 43коп. шляхом проведення зарахування однорідних вимог згідно заяви відповідача від 11.03.08р. №18/686) та в частині стягнення з відповідача боргу у сумі 15607992 грн. 36 коп., а також приймаючи до уваги, що відповідач маючи зобовязання по транспортуванню природного газу на 18827044 грн. 35коп. по договору №06/07-219-18/7 від 01.02.07р. прийняв в оплату від ДК «Газ України»21142915грн.62коп. шляхом проведення зарахування однорідних вимог, тим самим безпідставно зменшивши свою заборгованість перед ДК «Газ України»по договору на постачання природного газу №18/613-06/07-168 від 29.12.2006р. на суму 2315 871 грн.27коп. при проведенні зарахування однорідних вимог згідно заяви відповідача (як зясувалося під час нового розгляду справи переданої в частині стягнення боргу з відповідача за поставлений природний газ у сумі 2516842грн. 90коп.), прийшов до висновку, що відповідачем були ще фактично не виконані зобовязання перед позивачем по договору на постачання природного газу №18/613-06/07-168 від 29.12.2006р. на день прийняття господарським судом Чернігівської області рішення 14.01.10р. по справі №12/157/20 у сумі 2315871грн. 27коп., а не на суму 2516842грн.90коп.

З огляду на вищевикладене, слід зазначити, що при прийнятті рішення по справі №14/160/14(12/157/20) та стягненні боргу в сумі 1 136 862,27грн. суд виходив з того, що заборгованість відповідача за поставлений позивачем природний газ рахується наступним чином: по договору №18/613-06/07-168 від 29.12.06р. позивачем поставлено відповідачу газу на суму 27 092 986,13грн., відповідачем здійснено оплат на суму 11 484 993,77грн. та стягнуто з відповідача на підставі рішення суду по справі №12/157/20 від 14.01.10р. 15 607 992,36грн., у позивача існує переплата за послуги з транспортування природного газу по договору №06/07-219-18/7 в сумі 2 315 871,27грн., в той же час відповідачем в рахунок погашення боргу по договору №18/613-06/07-168 сплачено 1 179 009,00грн. (27092 986,13грн. - 11484 993,77грн. - 15 607 992,36грн. + 2315 871,27грн. -1 179 009,00грн.=1 136 862,27грн.).

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Отже, при розрахунку боргу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (під час розгляду справи №14/160/14(12/157/20)) по договору №18/613-06/07-168 від 29.12.06р. суд здійснив зарахування переплати позивача в сумі 2 315 871,27грн. по договору №06/07-219-18/7 від 01.02.07р.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України, та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності зі статті 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як зазначається в частині першій статі 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем не надано беззаперечних доказів та не доведено під час розгляду даної справи існування переплати за договором про надання послуг транспортування природного газу №06/07/219-18/7 від 01.02.2007р. на час звернення позивача до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача переплати у сумі 2315871,27грн. з урахуванням всіх фактів та обставин встановлених судом у рішенні від 28.01.2011р. за результатами розгляду справи №14/160/14(12/157/20).

Враховуючи вище викладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Заперечення відповідача проти позову судом не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та вище наведеним, а твердження відповідача щодо пропуску позивачем строків позовної давності при зверненні з позовом про стягнення переплати за договором про надання послуг з транспортування природного газу від 01.02.07р. №06/07-219-18/7 не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи. За таких обставин, заява відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 525, 526, 601 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 35, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Суддя Н.Ю.Книш

Повний текст рішення складено 05.07.2011р.