Рішення № 16937330, 14.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

14 червня 2011 року справа № 5020-848/2011 За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1

(99040, АДРЕСА_1)

доПриватного підприємства „Торговельний комплекс „Диалог”,

ідентифікаційний код 19186792

(99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 23)

про визнання права власності,

За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору:

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

ідентифікаційний номер НОМЕР_2

(99814, АДРЕСА_2)

до1.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

2.Приватного підприємства „Торговельний комплекс „Диалог”

про визнання права власності,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (ФОП ОСОБА_1) ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Ленінським РВ УМВС України в місті Севастополі 17.08.2001;

відповідач (ПП „Торговельний комплекс „Диалог”) ОСОБА_3, представник, довіреність б/н від 09.12.2009;

третя особа (ФОП ОСОБА_2) ОСОБА_4, представник, довіреність № 2450 від 09.12.2010.

Обставини справи:

01.06.2011 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до господарського суду м. Севастополя з позовом до Приватного підприємства „Торговельний комплекс „Диалог” (далі відповідач) про визнання права власності на обєкти незавершеного будівництва, розташовані в торговельному комплексі „Диалог” в АДРЕСА_3, а саме: приміщення цокольного поверху 1 площею 94,3 м2; приміщення 16 площею 52,7 м2; приміщення 17 площею 13,5 м2; приміщення 18 площею 20,7 м2; приміщення третього поверху 14 площею 37,4 м2; приміщення 14 (1) площею 19,0 м2; приміщення 14 (2) площею 12,0 м2; приміщення десятого поверху Х-7, загальною площею 100,0 м2.

Ухвалою від 02.06.2011 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі; розгляд справи призначений на 14.06.2011.

10.06.2011 на адресу суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Приватного підприємства „Торговельний комплекс „Диалог” про визнання права власності на обєкти незавершеного будівництва, розташовані в торговельному комплексі „Диалог” в АДРЕСА_3, а саме: приміщення цокольного поверху 2 площею 17,8 м2; приміщення 5 площею 18,6 м2; приміщення 7 площею 140,6 м2; приміщення 10 площею 52,1 м2; приміщення 12 площею 120,0 м2; приміщення 15 площею 27,9 м2; приміщення 16 площею 52,7 м2; приміщення 18 площею 20,7 м2; приміщення 19 площею 102,9 м2; приміщення 20 площею 58,4 м2.

Ухвалою від 14.06.2011 вказана позовна заява ФОП ОСОБА_2, який є третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору, прийнята для спільного розгляду з позовом ФОП ОСОБА_1 до Приватного підприємства „Торговельний комплекс „Диалог” про визнання права власності у справі №5020-848/2011.

У судовому засіданні 14.06.2011 позивач наполягала на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, заперечувала проти задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_2 з підстав, викладених у відзиві на позов третьої особи /том 1, арк. с. 115-116/.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статті 328, 331, 392 Цивільного кодексу України, статтю 3 Закону України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва”, статтю 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” і зазначає, що на виконання укладених між нею та відповідачем договорів пайової участі у будівництві взяла участь у фінансуванні обєктів будівництва комплексу нежилих приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_3. Згідно з умовами цих договорів відповідач зобовязався ввести обєкти в експлуатацію 01.08.2010, після чого передати відповідні приміщення у власність позивачеві. Проте, в порушення договірних зобовязань відповідач не закінчив будівництвом спірні обєкти і, відповідно, не передав їх позивачці у власність, чим порушив права останньої.

Заперечуючи проти позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, ФОП ОСОБА_1 посилається на статтю 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” і зазначає, що станом на день укладення нею з відповідачем Договорів пайової участі у будівництві, у третьої особи було відсутнє судове рішення про визнання за ФОП ОСОБА_2 права власності на спірні приміщення, які є обєктами незавершеного будівництва.

Відповідач заперечував проти позовних вимог ФОП ОСОБА_1 з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву /том 1, арк. с. 143-145/, а також проти задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_2 /том 1, арк. с. 146-147/, посилаючись на відсутність правових підстав для визнання за позивачем та третьою особою права власності на обєкти незавершеного будівництва, оскільки, на думку відповідача, визнання права власності можливе лише після завершення будівництва та введення обєкта в експлуатацію.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, письмового відзиву на позов ФОП ОСОБА_1 на надала; проте у судовому засіданні 14.06.2011 просила задовольнити її позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві /том 1, арк. с. 74-78/.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

10.03.2010 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивачем) та Приватним підприємством „Торговельний комплекс „Диалог” (відповідачем) був укладений договір про інвестування будівництва обєктів нерухомості /том 1, арк. с. 8-10/, відповідно до умов якого Позивач зобовязувалась здійснювати фінансування будівництва обєкта нерухомості, площею від 80,0 м2 до 100,0 м2, розташованого на десятому поверсі торговельно-офісного комплексу (визначений на схемі під номером Х-7), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. По завершенню будівництва та введенню обєкта в експлуатацію Відповідач зобовязувався передати у власність Позивача зазначене приміщення.

20.03.2010 між Позивачем та Відповідачем був укладений договір про інвестування будівництва обєктів нерухомості /том 1, арк. с. 12-16/, відповідно до умов якого Позивач фінансує, а Відповідач забезпечує будівництво комплексу нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_3. По завершенню будівництва та введенню обєкта в експлуатацію Позивачеві мали бути передані приміщення загальною площею 171,2м2, розташовані на цокольному поверсі торговельного комплексу „Диалог”, а саме:

-приміщення 1, площею 84,3 м2;

-приміщення 16, площею 52,7 м2;

-приміщення 17, площею 13,5 м2;

-приміщення 18, площею 20,7 м2.

30.03.2010 між Позивачем та Відповідачем був укладений договір про інвестування будівництва обєктів нерухомості /том 1, арк. с. 18-24/, відповідно до умов якого Відповідач приймає Позивача у дольове будівництво обєкта нерухомості комплексу нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_3, та по закінченню будівництва та введенню обєкта в експлуатацію передає Позивачеві у власність приміщення загальною площею 68,4 м2, а саме:

-приміщення 14, площею 37,4 м2;

-приміщення 14 (1), площею 19,0 м2;

-приміщення 14 (2), площею 12,0 м2.

Плановий строк закінчення будівництва та здачі обєктів нерухомості в експлуатацію за всіма укладеними договорами 01.08.2010 (пункт 10.1 Договорів).

Додатковими угодами /том 1, арк. с. 11, 17, 23/ до вказаних договорів сторони визначили, що у звязку з неможливістю закінчення будівництва Відповідач передає Позивачеві обєкти незавершеного будівництва.

Актами виконаних робіт /том 1, арк. с. 26-67/ та актом звірення взаєморозрахунків станом на 01.04.2011 /том 1, арк. с. 7/ підтверджується заборгованість Відповідача перед Позивачем на суму 849000,00 грн за надані останнім юридичні послуги.

31.03.2011 сторонами (Позивачем та Відповідачем) оформлено та підписано угоду, якою проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 848857,60 грн /том 1, арк. с. 24/.

Також 31.03.2011 Позивач звернулась до Відповідача із заявою про передачу у власність обєктів нерухомості відповідно до укладених договорів /том 1, арк. с. 71/; проте Відповідач відмовив у передачі зазначених обєктів, посилаючись на відсутність введення будівлі по АДРЕСА_3 в експлуатацію /том 1, арк. с. 72/.

Наведене спричинило звернення позивача до суду із даним позовом.

Також судом встановлено, що 11.02.2006 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Третьою особою) та Приватним підприємством „Торговельний комплекс „Диалог” (Відповідачем) був укладений договір на дольову участь у будівництві комплексу нежитлових приміщень по АДРЕСА_3 /том 1, арк. с. 82-84/, відповідно до пункту 1.1 якого Відповідач зобовязується здійснити комплекс заходів з будівництва та здачі в експлуатацію обєкта забудови, а Третя особа зобовязується фінансувати будівництво обєкта та після здачі його в експлуатацію оформити на себе право власності на ізольований комплекс приміщень загальною площею 200 м2 у торговельному комплексі „Диалог”. Остаточна площа обєкта буде узгоджена сторонами на підставі інвентарного плану Бюро технічної інвентаризації міста Севастополя.

01.08.2008 між Третьою особою та Відповідачем було оформлено та підписано додаткову угоду до договору дольової участі в будівництві від 11.02.2006 /том 1, арк. с. 85/, відповідно до умов якої обєкт фінансування будівництва визначений як приміщення № 15 27,0 м2, приміщення № 16 52,7 м2, загальною площею 79,7 м2, розташовані у цокольному поверсі ТК „Диалог” по АДРЕСА_3, з подальшим оформленням права власності на Третю особу.

05.01.2009 між Третьою особою та Відповідачем було оформлено та підписано додаткову угоду № 1 до договору на дольову участь в будівництві від 11.02.2006 /том 1, арк.с. 86-87/ якою:

у пункті 1.1 договору після слова „площею” цифри та слова „200 (двісті) м2” замінено на цифри та слова „606,2 м2 (шістсот шість метрів двадцять сантиметрів)”, а після слів „в торговельному комплексі Диалог” доповнено фразою „розташований у цокольному поверсі”;

у пункті 3.2 договору після слів „загальною площею” цифри та слова „200 м2 складає 1500000 (один мільйон пятсот тисяч) гривень, що еквівалентно 300000 (трьомстам тисячам) доларів США за курсом Національного Банку України на день підписання цього Договору на дольову участь у будівництві” викладено як „606,2 м2 становить 1500000 грн, що еквівалентно 300000 доларів США за курсом НБУ на день підписання Договору на дольову участь у будівництві”;

пункт 3.1 договору викладено в наступній редакції: „вартість одного квадратного метру площ цокольного поверху за еквівалентом складає 494,9доларів США за один квадратний метр з наявністю витяжної вентиляції, підведенням комунікацій і енергопостачання”;

в пункті 2.1 договору слова та цифри „загальною площею 200 м2” викладені як „загальною площею 606,2 м2”.

16.10.2009 Третьою особою та Відповідачем було оформлено та підписано додаткову угоду до договору простого товариства, яка є додатком до договору на дольову участь у будівництві від 11.02.2006 /том 1, арк. с. 88/. Цією додатковою угодою пункт 1 договору від 11.02.2006 викладено в наступній редакції: „передати ОСОБА_2 приміщення: №№ 2 17,2 м2, 5 21,2 м2, 20 58,4 м2, 19 102,9 м2, 18 20,7 м2, 12 120 м2, 6 136,8 м2, 10 52,1 м2, 11 54,8 м2, загальною площею 584,1 м2, які розташовані у цокольному поверсі ТК „Диалог”, по АДРЕСА_3, з подальшим оформленням права власності”.

Будівельна готовність обєкта приміщень цокольного поверху (2, 5, 7, 10, 11, 12, 15, 16, 18, 19, 20) загальною попередньо визначеною площею 670 м2, відповідно до наявного у справі висновку спеціаліста № 752 від 26.10.2007 складає 80% /том 1, арк. с. 94-99/.

Зобовязання щодо внесення грошових коштів за договором на дольову участь у будівництві від 11.02.2006 Третя особа виконала у повному обсязі, що підтверджується прибутково-касовими ордерами № 128 від 11.02.2006 /том 1, арк. с. 106/ та № 045 від 01.08.2008 /том 1, арк. с. 107/.

Таким чином, на думку третьої особи, саме він є власником приміщень цокольного поверху: № 16, площею 52,7 м2 та № 18, площею 20,7 м2.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 такими, що підлягають частковому задоволенню, а позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з частиною першою статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Частиною другою статті 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до частини третьої статті 331 Цивільного кодексу України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). Водночас, у разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо обєкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення обєкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис обєкта незавершеного будівництва.

Таким чином, наведена норма абзацу другого частини третьої статті 331 Цивільного кодексу України містить положення, які дають право зареєструвати особу в якості власника недобудованого нерухомого майна, але за умови надання органу реєстрації прав на нерухоме майно чітко визначеного переліку документів.

Також дозвіл на проведення в Бюро технічної інвентаризації державної реєстрації права власності на обєкти незавершеного будівництва та їх частини з метою подальшого продажу чи передачі в іпотеку надано субєктам господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовникам), статтею 3 Закону України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва”.

Документом, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, відповідно до Закону України „Про планування і забудову територій” є наданий інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на виконання будівельних робіт. Цей документ видається, зокрема, на підставі проектної документації, що включає в себе також кошторис будівництва.

У матеріалах справи містяться наступні письмові докази:

дозвіл на виконання будівельних робіт № 75/430 від 01.03.2005, виданий Відповідачеві щодо будівництва торговельного комплексу „Диалог” по АДРЕСА_3 відповідно до проекту шифр 9104/2003 /том1, арк. с. 135/;

договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_3, на якій здійснюється будівництво спірних обєктів від 16.05.2003, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 16.05.2003 (реєстровий №3029), зареєстрований в Книзі реєстрації договорів оренди землі 23.05.2003 під №33 (номенклатурний №4-М-01) /том 1, арк. с. 136-141/;

опис спірних обєктів, який міститься у матеріалах інвентарних справ Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради, з визначенням даних щодо їх розміру та площі /том 1, арк. с. 91-92/.

Належне виконання Позивачем зобовязань щодо оплати вартості будівництва за договорами про інвестування будівництва обєктів нерухомості підтверджується підписаною Позивачем та Відповідачем угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2011 /том 1, арк. с. 24/.

Належне виконання Третьою особою зобовязань щодо оплати вартості будівництва за договором на дольову участь у будівництві від 11.02.2006 підтверджується наявними у справі прибутково-касовими ордерами № 128 від 11.02.2006 та № 045 від 01.08.2008 /том 1, арк. с. 106-107/.

Щодо обєктів незавершеного будівництва, розташованих на цокольному поверсі торговельного комплексу „Диалог” (приміщення 16, площею 52,7 м2 та приміщення 18, площею 20,7 м2) суд зазначає, що стосовно цих обєктів Третьою особою та Відповідачем відповідні угоди були укладені раніше, ніж Позивачем, їх вартість сплачена саме Третьою особою, а отже вони належать не Позивачеві, а Третій особі.

Таким чином, в силу вимог частини третьої статті 331 Цивільного кодексу України Позивач та Третя особа є власниками вищезазначених обєктів незавершеного будівництва; оскільки це право фактично не визнається Відповідачем, воно підлягає захисту та визнанню за Позивачем та Третьою особою в судовому порядку на підставі статті 392 Цивільного кодексу України.

Водночас суд зазначає, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково за виключенням приміщень, які належать ФОП ОСОБА_2

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача (ТК „Диалог”).

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Визнати за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; 99040, АДРЕСА_1) право власності на обєкти незавершеного будівництва, розташовані в будівлі торговельного комплексу „Диалог” по АДРЕСА_3 в м.Севастополі, а саме:

на десятому поверсі: приміщення Х-7, загальною площею 100 м2;

на цокольному поверсі: приміщення 1 площею 94,3 м2; приміщення 17 площею 13,5 м2; загальною площею 107,8 м2.

на третьому поверсі: приміщення 14 площею 37,4 м2; приміщення 14 (1) площею 19,0 м2; приміщення 14 (2) площею 12,0 м2; загальною площею 68,4м2.

3.В частині позовних вимог про визнання права власності на приміщення цокольного поверху, розташовані в будівлі торговельного комплексу „Диалог” по АДРЕСА_3, а саме: приміщення 16 площею 52,7 м2; приміщення 18 площею 20,7 м2, в позові відмовити.

4.Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити повністю.

5.Визнати за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, 99814, АДРЕСА_2) право власності на обєкти незавершеного будівництва, розташовані на цокольному поверсі будівлі торговельного комплексу „Диалог” по АДРЕСА_3, а саме:

приміщення 2 площею 17,8 м2;

приміщення 5 площею 18,6 м2;

приміщення 7 площею 140,6 м2;

приміщення 10 площею 52,1 м2;

приміщення 11 площею 54,8 м2;

приміщення 12 площею 120,0 м2;

приміщення 15 площею 27,9 м2;

приміщення 16 площею 52,7 м2;

приміщення 18 площею 20,7 м2;

приміщення 19 площею 103,2 м2;

приміщення 20 площею 58,4 м2.

6.Стягнути з Приватного підприємства „Торговельний комплекс „Диалог” (ідентифікаційний код 19186792, 99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 23; п/р26001300000996 в АКБ „Форум”, м. Сімферополь, МФО 384890) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; 99040, АДРЕСА_1; п/рНОМЕР_4 в ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ, МФО 380805) державне мито в розмірі 85,00 грн (вісімдесят пять грн 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7.Стягнути з Приватного підприємства „Торговельний комплекс „Диалог” (ідентифікаційний код 19186792, 99011, м. Севастополь, вул. В.Морська, 23; п/р26001300000996 в АКБ „Форум”, м. Сімферополь, МФО 384890) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2; 99814, АДРЕСА_2) державне мито в розмірі 85,00 грн (вісімдесят пять грн 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис В.О.Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

20.06.2011.