Рішення № 16937271, 14.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

14 червня 2011 року справа № 5020-730/2011 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Пері Україна” (ідентифікаційний код 31032954, 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Обїзна дорога, 60) до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮМСБ” (ТОВ «Югмонолітспецбуд») (ідентифікаційний код 33093872, 99001, м. Севастополь, пл. Ластова, 3)

про стягнення 306827,16 грн.

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (ТОВ „Пері Україна”) - ОСОБА_1. - представник, довіреність № б/н від 17.05.2011;

Відповідач (ТОВ „ЮМСБ” (ТОВ “Югмонолітспецбуд”) не зявився.

Сутьспору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Пері Україна” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮМСБ” (ТОВ «Югмонолітспецбуд»)

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору оперативної оренди обладнання №1940 від 03.03.2008 в частині належного та своєчасного повернення орендованого обладнання.

Ухвалою від 12.05.2011 позовну заяву прийнято до провадження суддею Погребняком О.С., справу призначено до розгляду у судовому засіданні 30.05.2011.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався 30.05.2011 до 14.06.2011.

У судове засідання 14.06.2011 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового повідомлення, яке було підписано уповноваженим представником відповідача 03.06.2011.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка учасників судового процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Позивач у судовому засіданні виклав зміст позовних вимог, на задоволенні позову наполягав з підстав, викладених в ньому.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

03.03.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю “Пері Україна” (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЮМСБ” (орендар) укладений договір оперативної оренди обладнання №1940 (далі Договір) (арк.с. 17-19), згідно з умовами якого орендар отримав у тимчасове платне користування будівельну опалубку РЕRI (в тому числі окремі елементи опалубки, спеціалізовану тару для її транспортування) (далі обладнання) асортимент, кількість та вартість якого зазначається в актах приймання-передачі.

Відповідно до пункту 2.1 Договору передача обладнання здійснюється на підставі акту приймання-передачі.

Відповідно до пункту 2.4 Договору, протягом строку дії Договору право власності на обладнання зберігається за орендодавцем.

Згідно з пунктом 3.1 Договору, він набирає сили з моменту його підписання та діє до 31.12.2008. Продовження стоку дії Договору здійснюється шляхом підписання відповідної додаткової угоди до Договору.

Оціночна вартість обладнання вказується у додатках та актах приймання-передачі, які є невідємною частиною цього договору, та встановлюється сторонами для визнання розміру щомісячної суми орендної плати (в грошовому визначені) за надане обладнання; плати у випадку неповернення, втрати та/або пошкодження обладнання; а також відповідальності сторін при невиконанні ними умов цього договору та відшкодування спричинених збитків (п. 4.2.3 Договору).

Відповідно до пункту 4.2.5 Договору оціночна вартість спеціальної тари та обладнання, вказаних у актах приймання-передачі встановлюється сторонами для визначення розміру щомісячної суми орендної плати в грошовому визначенні.

Відповідно до пунктів 5.2.9-5.2.10 Договору обовязком орендаря є повернення обладнання протягом 10 днів після припинення дії договору, або з моменту письмової вимоги орендодавця належним чином упакованим та в справному стані з урахуванням нормального зносу, а також відшкодування (відповідно до пункту 7.3 Договору) орендодавцю повній вартості неповернутого (зокрема і пошкодженого (при неможливості відновлення) некомплектного або знищеного) обладнання протягом 10 календарних днів з моменту виставлення орендодавцем рахунку на оплату відповідно до пункту 7.3 Договору.

Згідно з пунктами 6.1, 6.3 Договору. Передача (повернення) обладнання здійснюється відповідно до п. 2.3 Договору та оформлюється документально шляхом підписання двостороннього акту приймання-передачі. Датою передачі (повернення) обладнання вважається дата приймання-передачі, підписаного сторонами.

Відповідно до пункту 7.2 Договору у випадку несвоєчасного повернення обладнання орендар сплачує неустойку в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення.

Відповідно до пункту 7.3 Договору у випадку неповернення у встановлені строки, а також у випадку пошкодження (порчі) обладнання (при неможливості відновлення), порушення комплектності (при якій подальша експлуатація обладнання неможлива) або при його гибелі (втраті), орендар сплачує орендодавцю (відповідно до пункту 5.2.10 Договору) вартість обладнання, відповідно до цін, що вказані в актах приймання-передачі (з урахуванням індексації), з нарахуванням податку на додану вартість (відповідно до діючого законодавства).

Відповідно до пункту 9.2 взаємовідносини сторін, які не врегульовані цім договором регламентуються діючим законодавством України. На цій договір не розповсюджуються положення Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно з додатковою угодою №11 від 27.03.2009 до договору №1940 від 03.03.2008, пункт 3.1 Договору був викладений в наступній редакції: «3.1 Договір набирає сили з моменту його підписання та діє до 31.12.2009. Продовження строку дії договору здійснюється шляхом підписання відповідної додаткової угоди до договору. У випадку відсутності додаткової угоди про продовження строку дії договору, він припиняє свою дію в строк, вказаний в означеному пункті»(арк.с. 21).

У виконання умов договору сторонами були підписані прийому-передачі №200211-р від 06.03.2008; №00235-р від 14.03.2008; №00235-р від 14.03.2008; №00435-р від 15.05.2008; №00441-р від 16.05.2008; №00464-р від 21.05.2008; №00471-р від 22.05.2008; №00530-р віл 04.06.2008; №00541-р від 05.06.2008; №00565-р від 11.06.2008; №00572-р від 12.06.2008; №00593-р від 18.06.2008; №005953-р від 19.06.2008; №00645-р від 03.07.2008; №00736-р від 23.07.2008; №01192-р від 02.12.2008; №01229-р від 09.12.2008; №01241-р від 12.12.2008; №01243-р від 15.12.2008; №00073-р від 26.02.2009; №000136-р від 27.03.2009; №00164-р віл 08.04.2009; ;00291-р від 12.06.2009; №00318-р від 24.06.2009; №00565-р від 21.10.2009 та передано обладнання орендареві на загальну суму 3473013,45 грн.

Орендар повернув обладнання орендодавцеві на підставі актів прийому-передачі №00875-П від 01.09.2008, №01042-П від 20.10.2008, №01045-П від 22.10.2008, №00077-П від 02.03.2009; №00128-П від 02.03.2009, №00079-П від 03.03.2009; №00129 від 10.03.2009; №00193-П від 01.04.2009; №00155-П від 03.04.2009; №00156-П від 06.04.2009; №00160-П від 07.04.2009; №00163-П від 08.04.2009; №00175 П від 14.04.2009; №00199-П віл 29.04.2009, №00205-П від 05.05.2009; №00244-П від 05.06.2009; №00256-П від 29.05.2009; №00263-П від 01.06.2009; №00272-П від 03.06.2009; №00284-П від 05.06.2009; №00289-П віл 10.06.2009; №00317-П від 24.06.2009; №00341-П від 06.07.2009, №00403-П від 03.08.2009; №00421-П віл 13.08.2009; №00427-П від 20.08.2009; №00587-П від 29.10.2009; №00614-П від 29.10.2009; №00614-П від17.11.2009; №00649-П від 26.11.2009, №00176-П від 06.04.2010 на загальну суму 3220839,65 грн., тобто не в повному обсязі.

Враховуючи викладене, вартість неповернутого обладнання склала 252173.80 грн. (без ПДВ), згідно з переліком обладнання, наданим позивачем (арк.с. 3-4,14-16).

Враховуючи положення пункту 7.3 Договору, позивач звертався до відповідача з вимогами оплатити вартість неповернутого обладнання на суму 306827,16 грн. (з ПДВ) протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення, відповідно рахунку №0018/С від 02.03.2011, який був також наданий відповідачу (арк.с. 89-92).

Несплата відповідачем вартості неповернутого обладнання і стала причиною для звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача вартості неповернутого обладнання з урахуванням ПДВ у розмірі 306827,16 грн.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України (далі ? Кодекс), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором суборенди майна, тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають відповідні норми Господарського кодексу України №436-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), які регулюють загальні положення про зобовязання, питання виконання зобовязань.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 759, частини першої статті 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк; розмір цієї плати встановлюється договором найму.

Судом встановлено, що позивач свої обовязки за договором виконав передав обладнання за актами прийому-передачі.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до пунктів 5.2.9-5.2.10 Договору обовязком орендаря є повернення обладнання протягом 10 днів після припинення дії договору, або з моменту письмової вимоги орендодавця належним чином упакованим та в справному стані з урахуванням нормального зносу, а також відшкодування (відповідно до пункту 7.3 Договору) орендодавцю повній вартості неповернутого (зокрема і пошкодженого (при неможливості відновлення) некомплектного або знищеного) обладнання протягом 10 календарних днів з моменту виставлення орендодавцем рахунку на оплату відповідно до пункту 7.3 Договору.

Згідно з пунктами 6.1, 6.3 Договору. Передача (повернення) обладнання здійснюється відповідно до п. 2.3 Договору та оформлюється документально шляхом підписання двостороннього акту приймання-передачі. Датою передачі (повернення) обладнання вважається дата приймання-передачі, підписаного сторонами.

Проте, відповідач взяті на себе за Договором зобовязання в повному обсязі не виконав, а саме, порушуючи умови договору повернув обладнання орендодавцеві не в повному обсязі.

В даному випадку, докази повернення позивачеві майна в повному обсязі згідно з актами прийому-передачі - в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до переліку неповернутого обладнання, представленого позивачем (арк.с. 14-16) його вартість з ПДВ складає 306827,16 грн.

Як вже було зазначено вище, відповідно до пункту 7.3 Договору у випадку неповернення у встановлені строки, а також у випадку пошкодження (порчі) обладнання (при неможливості відновлення), порушення комплектності (при якій подальша експлуатація обладнання неможлива) або при його гибелі (втраті), орендар сплачує орендодавцю (відповідно до пункту 5.2.10 Договору) вартість обладнання, відповідно до цін, що вказані в актах приймання-передачі (з урахуванням індексації), з нарахуванням податку на додану вартість (відповідно до діючого законодавства).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, орендоване обладнання відповідачем на дату розгляду справи не повернуто в повному обсязі, сума його вартості з урахуванням ПДВ не сплачена.

Суд, перевірив наданий позивачем розрахунок, та визнав вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача вартості обладнання з урахуванням ПДВ у загальному розмірі 306827,16 грн. такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на останнього витрати позивача по сплаті ним державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮМСБ” (ТОВ «Югмонолітспецбуд») (ідентифікаційний код 33093872, 99001, м. Севастополь, пл. Ластова, 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Пері Україна” (ідентифікаційний код 31032954, 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Обїзна дорога, 60) заборгованість в розмірі 306827,16 грн. (триста шість тисяч вісімсот двадцять сім грн. 16 коп.).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮМСБ” (ТОВ «Югмонолітспецбуд») (ідентифікаційний код 33093872, 99001, м. Севастополь, пл. Ластова, 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Пері Україна” (ідентифікаційний код 31032954, 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Обїзна дорога, 60), витрати по сплаті державного мита в сумі 3068,27 грн. (три тисячі шістдесят вісім грн. 27 коп.) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. (триста дванадцять грн. 50 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис О.С. Погребняк

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

15.06.2011