Рішення № 16937181, 02.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

02 червня 2011 року справа № 5020-545/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк”

(вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094)

в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк”

(пр. Ген. Острякова, 15, м. Севастополь, 99029),

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мірідіс”

(вул. Пролетарська, буд. 21, кв. 18, м. Севастополь, 99058,

вул. Н. Островської, буд. 14-А, кв. 34, м. Севастополь, 99045)

про стягнення 137900,70 грн.,

Суддя С.М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_1. - представник по довіреності № 5087 від 08.10.2009 (копія довіреності у справі),

Від відповідача не зявився.

Суть спору

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк” в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мірідіс” про стягнення 137900,70 грн. заборгованості.

Представник позивача у засіданні суду, яке відбулось 04.05.2011, надав суду додаткове обгрунтування № 14/1347 від 19.04.2011 позовних вимог, в якому деталізував просительну частину позову та вказав, що просить суд стягнути з відповідача 137900,70 грн. за кредитним договором № 94/МО від 24.10.2007, за період з 28.08.2008 по 16.03.2011, у тому числі 50925,35 грн. заборгованості за кредитом, 48911, 67 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 38063,68 грн. пені, а також судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвал суду від 13.04.2011 та від 04.05.2011 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В :

24.10.2007 між сторонами був укладений договір № 94/МО про надання Овердрафт-мікро кредиту.

Відповідно до п. 1.1. цього договору банк (позивач) за наявності вільних грошових ресурсів зобовязувався здійснювати «овердрафт-мікро»обслуговування клієнта (відповідача), що полягає у проведенні платежів понад залишок на поточному рахунку клієнта № 26003733866001, відкритому у банку (надалі поточний рахунок), за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3. даного договору, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно з п. 1.2. договору кредит надавався в обмін на зобовязання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди в обумовлені цим договором терміни.

Пунктом 1.3. договору передбачалось, що ліміт, згідно з цим договором, являє собою суму грошових коштів, у межах якої банк зобовязувався здійснювати оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується згідно затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів на поточному рахунку, балансу підприємства та звіту про фінансові результати на останню звітну дату, показника ліквідності діяльності, співвідношення власних та позичкових коштів, платоспроможності, кредитної історії та інших показників у відповідності з внутрішньобанківськими нормативами та нормативними актами Національного банку України.

На момент підписання цього договору ліміт склав 100000,00 (сто тисяч) грн.

За умовами п. 1.4. договору проведення платежів клієнта в порядку, встановленому цим договором, здійснюється банком у термін до 24.10.2008.

«Овердрафт-мікро»кредитування клієнта здійснюється банком у межах ліміту і терміну, встановлених згідно з пунктами 1.3., 1.4. цього договору, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів (п. 1.5. договору).

У відповідності з п. 2.1. договору клієнт зобовязувався:

Сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом згідно пунктів 3.1., 3.2., 3.3. даного договору (п.п. 2.1.2.).

Здійснювати погашення кредиту, одержаного у межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 1.5. даного договору (п.п. 2.1.3.).

Здійснити повне погашення кредиту не пізніше строку, встановленого п. 1.4., 2.3.4. даного договору (п.п. 2.1.5.).

Згідно з п. 3.1. договору за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом та встановлений у додатку № 1 до даного договору.

Пунктом 1.1. додатку № 1 до цього договору передбачалось, що відсоткова ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку за «Овердрафт-мікро»кредитом і визначається такою таблицею:

Термін користування кредитомВідсоткова ставка

Протягом 1-3 днів13,5 % річних

Протягом 4-7 днів14,5 % річних

Протягом 8-15 днів16,7 % річних

Протягом 16-30 днів18,5 % річних Відповідно до п. 3.2. договору, при порушенні клієнтом будь-якого з зобовязань з погашення кредиту, передбачених пунктами 1.4., 1.5., 2.2.3., 2.2.4., 2.2.5., 2.3.4. даного договору, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 38 (тридцять вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Згідно з п. 3.7. договору при непогашенні кредиту у будь-який з термінів, встановлених пунктами 1.4., 1.5., 2.2.3., 2.2.4., 2.2.5., 2.3.4. даного договору, заборгованість в частині своєчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту розрахунок відсотків здійснюється у відповідності з п. 3.2. даного договору з дня виникнення простроченої заборгованості. На виконання умов вищевказаного договору, позивач свої зобовязання виконав.

Однак, відповідач, у порушення умов договору, свої зобовязання перед позивачем виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, у звязку з чим за ним за період з 28.08.2008 по 16.03.2011 утворилась наступна заборгованість: 50925,35 грн. заборгованості за кредитом та 48911, 67 грн. заборгованості по відсотках.

Вищевикладене свідчить про наявність зобовязання у відповідача перед позивачем.

Відповідно до вимог частини першої ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 7 ст. 193 Господарського кодексу України, передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до п. 4.1. договору при порушенні клієнтом будь-якого з зобовязань: по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 2.2.2, 3.1., 3.2., 3.3. даного договору, строків повернення кредиту, передбачених пунктами 1.4., 1.5., 2.2.3., 2.2.4., 2.2.5., 2.3.4. даного договору, винагороди, передбаченої пунктами 2.2.6. та 3.4. даного договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі 0,047% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в

розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано 38063,68 грн. пені, яка і підлягає стягненню з відповідача.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 137900,70 грн. за договором № 94/МО від 24.10.2007, у тому числі 50925,35 грн. заборгованості за кредитом, 48911, 67 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 38063,68 грн. пені, документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представника позивача про складення повного рішення 07.06.2011.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити повністю.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мірідіс” (юридична адреса: вул. Пролетарська, буд. 21, кв. 18, м. Севастополь, 99058, фактична адреса: вул. Н. Островської, буд. 14-А, кв. 34, м. Севастополь, 99045, ідентифікаційний код 31682896, р/р № 26003733866001 у СФ Приватбанк, МФО 324935, або з інших рахунків) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094, ідентифікаційний код 14360570) в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” (пр. Ген. Острякова, 15, м. Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 22260486, р/р 29096090026800 у СФ Приватбанк, МФО 324935, або на інші рахунки) 137900,70 грн. за кредитним договором № 94/МО від 24.10.2007, у тому числі 50925,35 грн. заборгованості за кредитом, 48911, 67 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 38063,68 грн. пені.

3). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мірідіс” (юридична адреса: вул. Пролетарська, буд. 21, кв. 18, м. Севастополь, 99058, фактична адреса: вул. Н. Островської, буд. 14-А, кв. 34, м. Севастополь, 99045, ідентифікаційний код 31682896, р/р № 26003733866001 у СФ Приватбанк, МФО 324935, або з інших рахунків) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094, ідентифікаційний код 14360570) в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” (пр. Ген. Острякова, 15, м. Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 22260486, р/р 64993919400001, МФО 305299, або на інші рахунки) 1 379,01 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя С. М. Альошина

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 07.06.2011.