Рішення № 16937164, 08.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

08 червня 2011 року справа № 5020-771/2011

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „ДМТ-Крим”,

ідентифікаційний код 35188227

(99040, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 122, кв. 26)

доДержавного комунального підприємства „Магазин „Медтехніка”,

ідентифікаційний код 19191043

(99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 89)

про стягнення 6421,82 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (ТОВ „ДМТ-Крим”) ОСОБА_1, представник, довіреність б/н від 08.06.2011;

відповідач (ДКП „Магазин „Медтехніка”) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив.

Обставини справи:

18.05.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю „ДМТ-Крим” (далі позивач) звернулося до господарського суду м. Севастополя з позовом до Державного комунального підприємства „Магазин „Медтехніка” (далі відповідач) про стягнення 6421,82 грн.

Позов обґрунтований порушенням з боку відповідача умов укладеного між сторонами договору поставки №33 від 01.07.2007 щодо оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою від 19.05.2011 порушено провадження у справі; розгляд справи призначений на 08.06.2011.

У засідання суду 08.06.2011 відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, за адресою, вказаною у Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи /арк.с. 12/ та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /арк. с. 13-15/; про причини неявки суду не сповістив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному засіданні суду.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: письмовий відзив на позов та документи в обґрунтування заперечень проти позову не надав.

Враховуючи те, що явка учасників процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини сторін, суд вирішив розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю „ДМТ-Крим” (Продавець) та Державним комунальним підприємством „Магазин „Медтехніка” (Покупець) був укладений договір поставки №33 (далі Договір) /арк. с. 10-11/.

Розділом 1 Договору встановлено, що Продавець зобовязаний передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товари медичного призначення та інші непродовольчі товари.

Ціна товару встановлюється у гривнях та вказується у рахунку та накладній, які долучаються до кожної партії товару (пункт 2.1 Договору).

Умови оплати товару передбачені розділом 4 Договору. Так, Покупець придбаває товар з відстрочкою платежу на 30 календарних днів (пункт 4.1 Договору).

Відповідно до пунктів 9.1, 9.2 Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2007. Договір вважається пролонгованим на один рік, якщо жодна зі сторін не заявить про інше.

Зважаючи на відсутність заперечень сторін щодо збереження договірних відносин, Договір продовжив свою дію на наступні роки.

Протягом дії Договору, в період з 01.07.2007 по 15.09.2010 позивач поставив відповідачеві товар на суму 55432,72 грн, з яких останнім, за твердженням позивача, було сплачено 49010,90 грн.

Отже, несплаченим залишився товар на суму 6421,82 грн (55432,72-49010,90), отримання якого Покупцем підтверджується відповідними накладними та довіреностями:

накладна №37370/КР від 15.12.2009 на суму 4116,69 грн /арк. с. 22/;

накладна №37371 від 15.12.2009 на суму 225,90 грн /арк. с. 21/;

накладна №37459/КР від 16.12.2009 на суму 466,66 грн /арк. с. 23/;

довіреність на отримання ТМЦ №123 від 15.12.2009 /арк. с. 24-25/;

накладна №44222/КР від 25.02.2010 на суму 1658,47 грн /арк. с. 18/;

довіреність на отримання ТМЦ №13 від 25.02.2010 /арк. с. 19-20/.

13.04.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю „ДМТ-Крим” надіслало Покупцю претензію з вимогою погасити існуючу заборгованість в сумі 6421,82 грн /арк.с.16-17/. Проте, відповідач залишив претензію без будь-якого реагування, наявну заборгованість не погасив.

Наведене спричинило звернення ТОВ „ДМТ-Крим” до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між сторонами укладено господарський договір №33 від 01.07.2007, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1 ст.265 ГК України, ч.1 ст.712 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як убачається з витратних накладних та виходячи з умов пункту 4.1 Договору, Покупець (відповідач) був зобовязаний оплатити отриманий товар у такі строки:

-за накладною №37371 від 15.12.2009 до 14.01.2010 включно;

-за накладною №37370/КР від 15.12.2009 до 14.01.2010 включно;

-за накладною №37459/КР від 16.12.2009 до 15.01.2010 включно;

-за накладною №44222/КР від 25.02.2010 до 29.03.2010 включно.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували погашення наявної заборгованості у встановленому судом розмірі (в сумі 6421,82 грн).

За викладених обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар в сумі 6421,82 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За правилами частин першої та пятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн покладаються на відповідача і підлягають стягненню з останнього на користь позивача.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного комунального підприємства „Магазин „Медтехніка” (99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 89, ідентифікаційний код 19191043, п/р 2600730110337 у АТ “Банк “Таврика”, МФО 300788, або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДМТ-Крим” (99040, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 122, кв. 26; ідентифікаційний код 35188227, п/р26006054801601 в СФ ПАТ “ПриватБанк”, МФО 324935) 6421,82 грн (шість тисяч чотириста двадцять одна грн 82 коп.), а також державне мито в розмірі 102,00 грн (сто дві грн 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис В.О. Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

09.06.2011.