Рішення № 16936932, 04.07.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" липня 2011 р.Справа № 12/17-2233-2011 Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Грата" Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Саламата"

про стягнення 18000 грн.

Суддя Цісельський О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - довіреність від 28.04.2011р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Грата" (надалі ТОВ "Грата") звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Саламата" (далі по тексту ТОВ "Саламата") заборгованості у сумі 18000 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.06.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі, їй присвоєно їй № 12/17-2233-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач ТОВ "Саламата" був належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою що підтверджується корінцем поштового повідомлення, яке є у матеріалах справи, але в судове засідання не зявилася, про поважність підстав неявки суд не повідомила, своїм правом на захист не скористалася.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

03.12.2010 року між ТОВ "Грата" (Продавець) та ТОВ "Саламата" (Покупець) було укладено договір №23-КР/16 купівлі-продажу товару (надалі - Договір), відповідно до п.1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити пісок річний (надалі товар) за ціною 150 грн. за 1 т. Загальна кількість товару 150 т на загальну суму 18000грн.

Згідно з п.2.1. Договору Продавець, зокрема, зобов'язаний не пізніше 5 календарних днів з набрання чинності цим Договором передати Покупцю товар.

Відповідно до п. 2.2. Договору Покупець зобов'язаний прийняти товар і розрахуватися за нього не пізніше 15 календарних днів з дня отримання товару.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що оплата товару здійснюється Покупцем за визначеною у п.1.1. Договору ціною та у визначений п.2.2. Договору строк шляхом безготівкового розрахунку з Продавцем на банківський рахунок Продавця.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

На виконання умов договору, 17.12.2010р. Продавець передав, а Покупець прийняв товар, що підтверджується Актом № 23-НН приймання-передачі товару від 17.12.2010р.

27.04.2011р. Позивач надіслав Відповідачу претензію за № 27/04-1, яка отримана Відповідачем того ж дня. В зазначеній претензії Позивач пропонує Відповідачу сплатити заборгованість за поставлений товар у місячний строк з дня отримання претензії.

Станом на 29.04.2011р. між Позивачем та Відповідачем складено Акт звірки взаєморозрахунків в якому сторонами визначена та погоджена заборгованість Відповідача перед Позивачем на суму 18000грн.

Несплата Відповідачем за отриманий товар зумовило звернення Позивача з відповідним позовом до господарського суду Одеської області для захисту свого порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено матеріалами справи, останній термін сплати за отриманий Відповідачем товар, був встановлений Позивачем у претензії № 27/04-1 від 27.04.2011р., а саме у місячний строк з дня отримання претензії Відповідачем, тобто 27.05.2011р.

Як зазначено представником Позивача, та не спростовано Відповідачем розрахунок у встановлений термін Відповідач не здійснив.

Відповідно до ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Грата", щодо стягнення з ТОВ "Саламата" заборгованості в сумі 18000 грн. підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу.

Керуючись ст.ст.32,33,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Саламата” (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16, код ЄДРПОУ 31182183) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Грата" (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16, код ЄДРПОУ 31182183) заборгованість в сумі 18000 (вісімнадцять тисяч) грн.; витрати на оплату державного мита в сумі 180 (сто вісімдесят) грн.; витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 07.07.2011 р.

Суддя Цісельський О.В.