Рішення № 16936034, 14.06.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2011 р.Справа № 5013/707/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н. В.Болгар розглянув у засіданні справу № 5013/707/11

за позовом: приватного підприємства "Агрохім";

до відповідача: фермерського господарства "ОСОБА_3";

про стягнення 17 633 грн. 86 коп.

Представники:

позивача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 27.07.10;

відповідача - голова господарства ОСОБА_3;

відповідача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 15.01.11.

Приватне підприємство "Агрохім" (далі по тексту - ПП "Агрохім") звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з фермерського господарства "ОСОБА_3" 17 633 грн. 86 коп., в тому числі 1 212 грн. 12 коп. "інфляційних збитків", 7 234 грн. 13 коп. за користування чужими грошовими коштами в розмірі 40 процентів, 3 762 грн. 01 коп. пені, 5 425 грн. 60 коп. штрафу, та судові витрати.

Згідно довідки № 74 від 12.07.06 відділу статистики у Бобринкцькому районі Головного управління статистики у Кіровоградській області Державного комітету статистики України, вірним найменуванням відповідача, за яким він включений до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ) є селянське (фермерське) господарство ОСОБА_3.

Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_3 (далі по тексту - СФГ "ОСОБА_3") вимоги заявника не визнало, посилаючись у відзиві на позов на те, що

позивач використовує обмеження, встановлене ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України "якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом", встановивши у договорі розмір процентів - 40;

пеня є єдиним видом санкції за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

У засіданні представник відповідача повідомив, що єдиною вимогою, яка визнається є вимога про стягнення пені.

При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.07.09 у справі № 3/59, яке набрало законної сили, була визнана наявність заборгованості СФГ "ОСОБА_3" за товар, одержаний від ПП "Агрохім" по договору від 18.06.08 № 60/06-8 (далі по тексту - Договір), що виникла станом на дату виконання зобов'язання - 20.09.08 у сумі 16 380 грн., стягнуто з відповідача на користь позивача названу суму боргу, 6 075 грн. 63 коп. за користування товарним кредитом у розмірі 40 процентів річних за період з 18.06.08 по 22.05.09, 2 635 грн. 73 коп. пені за прострочення грошового зобов'язання на суму 16 380 грн. за період з 20.09.08 по 22.05.09, 441 грн. державного мита, 178 грн. 20 коп. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Кошти за наказом господарського суду від 26.02.10 у справі № 3/59 надійшли за результатами виконавчого провадження на рахунок ПП "Агрохім" у фінансовій установі 13.08.10.

Позивач у даному провадженні просить стягнути з відповідача суму 1 212 грн. 12 коп., на яку збільшився борг внаслідок застосування встановленого індексу інфляції з 07.07.09 по 13.08.10.

За ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд визнає наявність ПП "Агрохім" вимагати від СФГ "ОСОБА_3" суми 1 212 грн.12 коп. за названий період прострочення сплати визнаної суми боргу, тому задовольняє позов у цій частині, як поданий обґрунтовано та з належних підстав.

У п. п. 6.3, 6.4 Договору сторони узгодили умову про те, що у випадку несвоєчасного здійснення розрахунку за товар покупець зобов'язаний сплатити продавцю відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 40 процентів річних з дати прострочення умов оплати до дати виконання винною стороною зобов'язань в межах позовної давності, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 4 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Заявник позову має підстави для нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами до дня сплати відповідачем боргу - 13.08.10.

ПП "Агрохмі" просить стягнути з СФГ "ОСОБА_3" 40 процентів річних за користування 16 380 грн. з 07.07.09 по 13.08.10 (403 дні) у розмірі 7 234 грн. 13 коп.

Позов на суму 7 234 грн. 13 коп. підлягає задоволенню господарським судом.

Позовна заява містить вимогу про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення платежу - з 07.07.09 по 13.08.10 включно у сумі 3 762 грн. 01 коп.

Рішенням господарського суду від 20.07.09 у справі № 3/59 була визнана наявність підстав для стягнення з відповідача пені за порушення строків виконання грошових зобов'язань у сумі 16 380 грн. за період з 20.09.08 по 22.05.09.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п. п. 6.4, 7.2 Договору сторони узгодили умову про те, що неустойка нараховується з дати прострочення умов оплати до дати виконання винною стороною в зобов'язань в межах трирічного строку.

З урахуванням дати виникнення грошового зобов'язання - 20.09.08 вимога позивача про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення 16 380 грн. з 07.07.09 по 13.08.10 включно, визнається господарським судом такою, що підлягає задоволенню у сумі 3 647 грн. 80 коп.

Загальна сума, визнана у судовому порядку поданою ПП "Агрохім" обґрунтовано, становить 12 094 грн. 05 коп.

До суми позову заявником включений штраф, передбачений умовами п. 6.3 Договору, у розмірі 5 426 грн. 60 коп. Названим пунктом Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного здійснення розрахунку за товар покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф в розмірі 30 процентів від суми заборгованості.

Вимога про стягнення штрафу була предметом розгляду у справі № 3/59 за позовом ПП "Агрохім" до ФГ "ОСОБА_3" про стягнення 44 000 грн. 56 коп.

При вирішенні спору у названій справі господарським судом в рішенні від 20.07.09 зазначено: "Виконання зобов'язання, як то встановлено ст. 546, ст. 547, ч. ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, може забезпечуватися неустойкою (штрафом, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання, пенею, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання), про що вчиняється правочин у письмовій формі.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарських зобов'язань.

Визначення понять "неустойка", "штраф", "пеня" у Господарському кодексі України відсутнє.

При вирішенні даного спору господарський суд виходить з визначення неустойки (штрафу, пені), наведеному у ст. 549 Цивільного кодексу України, та з того, що за порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань за договором, укладеним на підставі вільного волевиявлення його сторін - суб'єктів господарської діяльності, винна сторона зобов'язана сплатити неустойку як штраф, пеню.

Згідно з ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом України щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, визначений Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Виходячи із редакції ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" виконання грошових зобов'язань забезпечується саме пенею як неустойкою.

Відповідно із викладеним, умовами п. 6.3 договору, господарський суд задовольняє позов ПП "Агрохім" про стягнення з ФГ "ОСОБА_3" 2 635 грн. 73 коп. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання у сумі 16 380 грн. за період з 20.09.08 по 22.05.09 - 2 635 грн. 73 коп.

Підстави для стягнення з покупця товару пені як неустойки за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, ще й штрафу також як неустойки за невиконання боржником грошових зобов'язань, ПП "Агрохім" не виклало і не довело.

Позов про стягнення 4 914 грн. штрафу задоволенню як поданий необґрунтовано не підлягає".

Таким чином, у справі № 3/59 господарським судом був вирішений спір щодо наявності у позивача підстав для стягнення штрафу, передбаченого умовами п. 6.2 Договору.

Відповідно до частини другої ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, провадження у дані справі щодо стягнення з відповідача 5 245 грн. 60 коп. штрафу підлягає припиненню за п. 2 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд зважає й на те, що ПП "Агрохім" не у відповідності до редакції п. 6.3 здійснило розрахунок суми штрафу та без урахування положень ст. 549 Цивільного кодексу України, за яких за кожен день прострочення виконання обчислюється пеня, а не штраф.

Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача покладаються на відповідача у сумі 120 грн. 94 коп. державного мита, 161 грн. 86 коп. на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

У засіданні 14.06.11 господарським судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 80 (п. 2), 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з селянського фермерського господарства "ОСОБА_3" (адреса: АДРЕСА_1; і. к. НОМЕР_1) на користь приватного підприємства "Агрохім" (адреса: 25009, м. Кіровоград, вул. Комарова, 74; і. к. 23694198) 1 212 грн. 12 коп. як суму, на яку збільшився борг внаслідок застосування встановленого індексу інфляції, 7 234 грн. 13 коп. річних, 3 647 грн. 80 коп. пені, 120 грн. 94 коп. державного мита, 161 грн. 86 коп. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження у справі про стягнення 5 425 грн. 60 коп. припинити.

5. Засвідчені належним чином примірники рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н. В. Болгар

Повне рішення підписано 16.06.11.