Рішення № 16935542, 04.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.11 Справа № 22/5009/2153/11

Суддя Ярешко О.В.

за позовом: Бердянського міжрайонного прокурора Запорізької області (71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Дюміна, 61) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Бердянської міської ради Запорізької області (71100, м. Бердянськ Запорізької області, пл. 1-ої Бердянської Ради, 2)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (71100, АДРЕСА_1)

про звільнення та вилучення самовільно зайнятої земельної ділянки;

Суддя Ярешко О.В.

За участю представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_4, довіреність № 01-2520/40 від 11.05.2011р.;

від відповідача: не зявився;

Прокуратура Запорізької області: Тронь Г.М., посвідчення № 84 від 30.04.2010р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернувся Бердянський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Бердянської міської ради з позовною заявою про зобовязання ФОП ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,0013 га. за адресою: АДРЕСА_2, шляхом демонтажу торгового павільйону, розміром 3,2 м. на 4,0 м., та повернути земельну ділянку за належністю Бердянській міській раді.

В обґрунтування позовної заяви прокурор посилається на приписи ст. 36 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 10, 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 12, 100, 125, 211 Земельного кодексу України та результати проведеної Управлінням Держкомзему у місті Бердянськ Запорізької області за дорученням Бердянської міжрайонної прокуратури перевірки з питань законності використання земельної ділянки для розміщення торгівельного павільйону, розташованої по АДРЕСА_2, наданої ФОП ОСОБА_2. При цьому вказує, що згідно з Актом перевірки від 16.03.2011 встановлено, що ПП ОСОБА_2 встановила торговий павільйон розміром 3.2 м. на 4.0 м., на земельній ділянці, площею 0,0013 га. за адресою: АДРЕСА_2, на момент перевірки рішення органу місцевого самоврядування про передачу ПП ОСОБА_2 вищезазначеної земельної ділянки у власність або надання у користування (оренду) відсутнє.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.04.2011р. порушено провадження у справі № 22/5009/2153/11, розгляд справи призначено на 25.05.2011р.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з неявкою у судове засідання представників сторін та необхідністю витребування від сторін додаткових доказів розгляд справи було відкладено на 15.06.2011р.

Ухвалою господарського суду від 15.06.2011р. строк вирішення спору у справі №22/5009/2153/11 продовжено за клопотанням позивача до 07.07.2011р., розгляд справи відкладено до 04.07.2011р

За клопотанням представника позивача та прокурора фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Присутній у судовому засіданні прокурор (прокуратура Запорізької області) в повному обсязі підтримав доводи позовної заяви.

Бердянська міська рада Запорізькій області позивач у справі письмового відзиву на позов не надала. Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені прокурором у позовній заяві, та надав усні пояснення щодо обставин справи.

Відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 відзиву на позов не надала, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористалася. Про причини неявки представника у судове засідання 04.07.2011р. суду не повідомила.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку незявлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника. Згідно наявних у справі поштових повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції ухвалу суду про призначення розгляду даної справи було отримано представником відповідача 10.05.2011р., тобто, за два тижні до першого судового засідання. Електронним повідомленням від 14.06.2011р. відповідач повідомляв суд про неможливість присутності у судовому засіданні 15.06.2011р. у звязку з хворобою. Отже, про знаходження в провадженні господарського суду даної справи відповідач був обізнаний.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 04.07.2011р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора та пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Виконавчого комітету Бердянської міської ради № 292 від 18.05.2010р. «Про розміщення пересувної малої архітектурної форми»погоджено розміщення пересувної малої архітектурної форми на землях територіальної громади м. Бердянська Приватному підприємцю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, для встановлення торговельного лотка на земельній ділянці загальною площею 12,8кв.м. строком з 18.05.2010р. по 31.10.2010р.

Пунктом 3 зазначеного рішення ФОП ОСОБА_2 зобов'язано в термін до 28.05.2010р. укласти договір особистого строкового сервітуту з Бердянською міською радою, який готує управління земельних відносин виконавчого комітету Бердянської міської ради. Також, в п. 4 рішення вказано, що розміщення пересувної малої архітектурної форми виконується після прийняття даного рішення згідно зі схемою привязки з дотриманням чинного законодавства, державних стандартів і норм.

22.09.2010р. між Бердянською міською радою (власником, позивачем у справі) та ФОП ОСОБА_2 (сервітуарієм, відповідачем у справі) було укладено договір № 0006 про встановлення права обмеженого користування земельною ділянкою (сервітуту).

Згідно із п. 1. вказаного договору, власник, на підставі рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 292 від 18.05.2010р. встановлює особистий строковий сервітут на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Бердянськ, АДРЕСА_2, площею 12,8 кв.м для встановлення торговельного лотка.

Відповідно до п. 4.3 цього договору Сервітуарій має право приступати до використання земельної ділянки після реєстрації цього договору.

Докази реєстрації договору сервітуту у встановленому Законом порядку відсутні.

Управлінням Держкомзему в місті Бердянськ Запорізької області на вимогу Бердянської міжрайонної прокуратури проведено перевірку з питань законності використання земельної ділянки для розміщення торговельного павільйону, розташованої по АДРЕСА_2, наданої ФОП ОСОБА_2, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 16.03.2011р.

Перевіркою встановлено, що гр. ОСОБА_2 використовує земельну ділянку по АДРЕСА_2, площею 0,0013 га під торгівельним павільйоном без правоустановчих документів на земельну ділянку, що є порушенням ст. 125 Земельного кодексу України, як самовільне зайняття земельної ділянки. В акті перевірки також зазначено, що рішенням Бердянської міської ради від 30.12.2010 р. ФОП ОСОБА_2 відмовлено в погодженні місця розташування стаціонарних малих архітектурних форм по АДРЕСА_2.

17.03.2011р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у м. Бердянськ Запорізької області складено протокол про адміністративне правопорушення № 00007 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 00007. ОСОБА_2 було визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. за самовільне зайняття земельної ділянки.

Також, 17.03.2011р. за результатами проведеної перевірки ФОП ОСОБА_2 було надано Припис № 06 з вимогою до 17 квітня 2011р. звільнити земельну ділянку, АДРЕСА_2, від малої архітектурної форми (торгівельний павільйон).

Проте, як вказує прокурор в позовній заяві та підтверджує представник позивача, відповідач наданий йому Припис щодо усунення правопорушення не виконує та продовжує використовувати земельну ділянку без правоустановчих документів.

Позовні вимоги про зобовязання ФОП ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,0013 га. за адресою: АДРЕСА_2, шляхом демонтажу торгового павільйону, розміром 3,2 м. на 4,0 м., та повернути земельну ділянку за належністю Бердянській міській раді є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши прокурора та представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в судових органах.

Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Прокуратура набула права визначати наявність інтересів держави у конкретних спірних правовідносинах, які підлягають захисту та вирішенню у судовому порядку.

Статтею 20 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів, прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Згідно приписів ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою для представництва інтересів держави в суді є наявність порушень або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність її захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99, щодо офіційного тлумачення положень вищевказаної статті 2, під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю. Згідно до ст.12 цього Кодексу до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст віднесено розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування»передбачені повноваження місцевих рад у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель.

Відповідно до п. 12 «Перехідних положень»Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Спірна земельна ділянка знаходиться у межах м. Бердянська.

Викладене свідчить, що позов подано прокурором в межах наданих йому державою повноважень в інтересах уповноваженої державою здійснювати функції у спірних відносинах особи Бердянської міської ради Запорізькій області.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Приписами ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Судом встановлено, що п. 1.9 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради №292 від 18.05.2010р. «Про розміщення пересувної малої архітектурної форми»погоджено розміщення малої архітектурної форми приватному підприємцю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, для встановлення торговельного лотка на земельній ділянці, загальною площею 12.8кв.м., строком з 18.05.2010р. по 31.10.2010р., зобов'язано ОСОБА_2 в термін до 28.05.2010р. укласти договір особистого строкового сервітуту з Бердянською міською радою.

Відповідно до п. 12 «Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2009р. за № 982 (далі - Порядок), у разі відсутності у суб'єкта господарювання державного акта на право власності на земельну ділянку чи на право постійного користування земельною ділянкою або договору оренди такої земельної ділянки сільська, селищна, міська рада укладає з таким суб'єктом господарювання в десятиденний строк з дня прийняття передбаченого п. 10 цього Порядку рішення договір особистого строкового сервітуту в порядку, визначеному законодавством. Пунктом 3 Порядку визначено, що самовільне розміщення малих архітектурних форм забороняється.

На виконання наведених положень відповідачем 22.09.2010р. було укладено з Бердянською міською радою договір № 0006 про встановлення права обмеженого користування земельною ділянкою (сервітут), пунктом 4.3 якого визначено, що Сервітуарій (відповідач) має право приступати до використання земельної ділянки після реєстрації цього договору.

За визначенням ст. 100 Земельного кодексу України, договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою; право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Матеріали справи свідчать, що ФОП ОСОБА_2 вимоги Земельного кодексу України та умови Договору не виконала, договір сервітуту у встановленому Законом порядку не зареєструвала.

Факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,0013 га на перехресті АДРЕСА_2 в м. Бердянську встановлено відповідними перевірками та зафіксовано в Акті Управління Держкомзему в м. Бердянську від 16.03.2011р. Перевіркою встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,0013га, під торгівельним павільйоном не знаходиться в оренді, постійному користуванні та не перебуває у власності ФОП ОСОБА_2, рішення Бердянської міської ради про передачу у власність чи користування даної земельної ділянки відсутнє.

Встановлені обставини є порушенням земельного законодавства, прав власника земельної ділянки.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обовязок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини або обґрунтовували правові підстави користування спірною земельною ділянкою на час вирішення спору.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про зобовязання ФОП ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,0013 га. за адресою: АДРЕСА_2 в м. Бердянськ, шляхом демонтажу торгового павільйону, розміром 3,2 м. на 4,0 м., та повернути земельну ділянку за належністю Бердянській міській раді заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Бердянського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Бердянської міської ради Запорізької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Звільнити та привести у придатний для подальшого використання стан на користь Бердянської міської ради (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. І-ої Бердянської ради, 2, ЄДРПОУ 20525153) земельну ділянку площею 0,0013 га на перехресті АДРЕСА_2 в м. Бердянську, зайняту Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (71100, АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_1) шляхом демонтажу розташованого на ділянці торговельного павільйону розміром 3,2 х 4,0 м. Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (71100, АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_1; розрахункові рахунки не відомі) в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита. Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (71100, АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_1; розрахункові рахунки не відомі) в доход державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача УДК у Запорізькій області, МФО 813015,ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31218264700007, код бюджетної класифікації 22050003; символ звітності банку 264) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 11.07.2011р.