Рішення № 16935484, 04.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.11 Справа № 17/5009/2374/11

Суддя Корсун В.Л.

за позовною заявою: дочірнього підприємства “Р” товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія, ЛТД”, 69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Корал, ГМБХ”, 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 12/4

про стягнення 638 072,91 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 25.05.11 б/н

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 11.01.11 б/н

СУТЬ СПОРУ:

04.05.11 до господарського суду Запорізької області звернулось дочірнє підприємство “Р” товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія, ЛТД” (надалі ДП “Р” ТОВ “Будіндустрія, ЛТД”) з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Корал, ГМБХ” (далі ТОВ “Корал, ГМБХ”) за договором поставки від 10.01.11 № 104 заборгованості в розмірі 638 072,91 грн. з яких: 631408,52 грн. - основний борг, 1297,42 грн. - 3 % річних та 5366,97 грн. - інфляційні витрати.

Ухвалою від 04.05.11 судом порушено провадження у справі № 17/5009/2374/11, судове засідання призначено на 01.06.11. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

В судових засіданнях 01.06.11, 30.06.11 судом оголошувалась перерва до 30.06.11 та до 04.07.11 відповідно.

У засіданні суду 04.07.11 судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи у звязку з необхідністю уточнення суми заборгованості між сторонами у справі з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на 15 днів.

Отже, необхідною умовою для продовження судом строку розгляду спору є його винятковість та особливість.

В даному випадку, суд не вбачає підстав винятковості для продовження строку розгляду спору. У звязку з чим, у задоволенні вищевказаного клопотання судом відмовлено.

Судом залишена без розгляду та приєднана до матеріалів справи уточнена позовна заява ДП “Р” ТОВ “Будіндустрія, ЛТД ” від 30.06.11, проти якої не заперечив відповідач, оскільки вказаною заявою позивач змінює підстави позову після початку розгляду справи по суті, що не відповідає приписам ч. 4 ст. 22 ГПК України.

Також, в судовому засіданні 04.07.11 позивач просив суд не розглядати заяву про збільшення позовних вимог від 30.06.11, про що зазначив у самій заяві. У звязку з чим, вказана заява судом не розглядалась.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 04.07.11, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Сторонам розяснено про час написання рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснював наступне. 10.01.11 між сторонами у справі укладено договір поставки № 104, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 698492,75 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Однак, зобовязання щодо оплати поставленого товару в строк, визначений у договорі, відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на час розгляду справи в суді, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 631408,52 грн. Крім того, за порушення строків виконання зобовязання відповідачу нараховано штрафні санкції у вигляді 1297,42 грн. - 3% річних та 5366,97 грн. - інфляційних витрат. На підставі викладеного, позивач керуючись ст.ст. 525, 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 224 Господарського кодексу України, просить суд позов задовольнити.

Відповідач у запереченнях за вих. від 31.05.11 № 25-з та від 04.07.11 № 731 на позовну заяву вказує, що загальна сума заборгованості за поставлений товар по договору поставки від 10.01.11 № 104, з урахуванням часткової сплати та зарахованими зустрічними однорідними вимогами, складає 137455,91 грн. Крім того, відповідачу був поставлений товар за накладними на загальну суму 513952,61 грн., який оплачений ТОВ “Корал, ГМБХ” частково в сумі 20000 грн. Отже, заборгованість за товар, поставлений за накладними становить 493952,61 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

10.01.11 між дочірнім підприємством “Р” товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія, ЛТД” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Корал, ГМБХ” (Покупець) укладено договір поставки № 104, за умовами якого (п. 1.1. договору) Постачальник зобовязався поставити товар, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, комплексні добавки до бетонів та будівельних розчинів найменування, номенклатура, асортимент, кількість та вартість якого визначена в видаткових накладних до цього договору, які є його невідємною частиною.

Кількість товару, що постачається за цим договором, визначається у заявках Покупця (п. 2.1. договору).

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору, ціна товару за одиницю та позиціям визначається у видаткових накладних до договору. Загальна сума договору визначається на підставі видаткових накладних до даного договору.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що оплата за договором здійснюється авансовим платежем у розмірі 100 % від вартості поставки.

Згідно з п. 7.3. договору, датою поставки товару вважається дата оформлення видаткової накладної.

Даний договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за ним. (п. 12.1. договору).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом позову у справі № 17/5009/2374/11 є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 638072,91 грн., яка виникла за ТОВ “Корал, ГМБХ” за поставлений товар на підставі договору поставки від 10.01.11 № 104.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивачем до матеріалів справи надано копії видаткових накладних, а саме: накладні від 17.12.10 № 738, від 24.12.10 № 769, від 03.02.11 № 64, від 01.12.10 № 669/П, від 07.12.10 № 670/П, від 16.12.10 № 672/П, від 22.12.10 № 673/П, від 28.12.10 № 773, від 30.12.10 № 775, від 27.01.11 № 46, від 31.01.11 № 48, від 21.02.11 № 86, від 21.02.11 № 87, від 21.02.11 № 88, від 21.03.11 № 128. Загальна вартість поставленого товару на підставі вказаних накладних становить 698492,75 грн.

Розглянувши надані видаткові накладні судом встановлено, що за видатковими накладними від 17.12.10 № 738, від 24.12.10 № 769, від 01.12.10 № 669/П, від 07.12.10 № 670/П, від 16.12.10 № 672/П, від 22.12.10 № 673/П, від 28.12.10 № 773, від 30.12.10 № 775 поставка товару ТОВ “Корал, ГМБХ” здійснювалась поза межами спірного договору поставки від 10.01.11 № 104 оскільки товар за цими накладними був поставлений відповідачу за період часу з 01.12.10 по 30.12.10, а спірний договір був укладений сторонами - 10.01.11.

Частиною 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України обовязок доказування покладено на сторони.

Згідно з п. 12.2. договору поставки від 10.01.11, на зобовязання, які виникли між сторонами до укладення цього договору його умови не розповсюджуються.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 493952,61 грн. (493952,61 грн. = 513952,61 грн. (вартість товару поставленого за накладним за період з 01.12.10 по 30.12.10) - 20000 грн. (часткова сплата за поставлений товар) основного боргу на підставі договору поставки від 10.01.11 № 104 є недоведеними та не підтвердженими доданими документами, а отже, в цій частині не підлягають задоволенню судом.

У звязку з чим, у задоволені позову в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 493952,61 грн. відмовляється.

З матеріалів справи № 17/5009/2374/11 вбачається, що на виконання умов спірного договору поставки від 10.01.11 ДП “Р” ТОВ “Будіндустрія, ЛТД” поставлено відповідачу товар на загальну суму 184540,15 грн.

Факт здійснення поставки товару на вказану суму підтверджується накладними від 27.01.11 № 46 на суму 31818,60 грн., від 31.01.11 № 48 на суму 32881,20 грн., від 03.02.11 № 64 на суму 6900,00 грн., від 21.02.11 № 86 на суму 29780,02 грн., від 21.02.11 № 87 на суму 80,40 грн., від 21.02.11 № 88 на суму 20318,20 грн. та від 21.03.11 № 128 на суму 62761,73 грн. Копії вказаних накладних містяться в матеріалах справи.

Судом прийнято до уваги пояснення позивача про наявність у накладних від 27.01.11 № 46, від 31.01.11 № 48, від 21.02.11 №№ 86, 87, 88 та від 21.03.11 № 128 технічної помилки в частині зазначення замість номеру договору 104 номеру 102.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що оплата за договором здійснюється авансовим плетежом в розмірі 100 % від вартості поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобовязань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар в строк, визначений у договорі, здійснив частково в сумі 10000 грн., що підтверджується випискою по рахунку від 25.02.11 № 260002839.

Судом не приймаються до уваги копії рахунків від 09.02.11, від 11.02.11 та від 18.03.11 оскільки оплата за виписками від 09.02.11 та від 11.02.11 здійснювалась відповідачем за товар, який поставлявся до укладення спірного договору, а за випискою від 18.03.11 за транспортні послуги, які не є предметом договору поставки від 10.01.11.

Крім того, встановлено, що листом за вих. від 29.04.11 № 29/04/11-11 відповідач повідомив ДП “Р” ТОВ “Будіндустрія, ЛТД” про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: суми поставленого ТОВ “Корал, ГМБХ” кальцію нітрату у розмірі 37084,23 грн. в рахунок заборгованості відповідача за договором поставки від 10.01.11 № 104.

Частиною 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (ч. 1). Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ч. 2).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що зобовязання відповідача за договором поставки від 10.01.11 № 104 в частини 37084,23 грн. припинились внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

Отже, станом на час розгляду справи № 17/5009/2374/11 в суді, заборгованість ТОВ “Корал, ГМБХ” за поставлений товар на підставі договору поставки від 10.01.11 № 104складає 137455,92 грн.

Факт наявності основної заборгованості у розмірі 137455,92 грн. підтверджується матеріалами справи.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним заборгованості, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення 137455,92 грн. основного боргу на підставі договору поставки від 10.01.11 № 104 доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Факт прострочення матеріалами справи доведено.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 5366,97 грн. за період з 04.04.11 по 29.04.11. Вимоги в цій частині задовольняються судом частково в сумі 1786,92 грн. оскільки інфляційні витрати нараховуються судом на суму основного боргу за договором поставки від 10.01.11, яка становить 137455,92 грн.

В іншій частині вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат відмовляється через необґрунтованість.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 1297,42 грн. грн., що нараховані за період з 04.04.11 по 29.04.11.

Разом з тим, враховуючи, що сума основного боргу за договором поставки від 10.01.11 складає 137455,92 грн., згідно з розрахунком суду сума 3 % річних за заявлений період становить 293,74 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних відхиляються через необґрунтованість.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 1395,37 грн. державного мита та 51,61 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 45, 22, 33, 34, 49, 69, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Корал, ГМБХ” (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 12/4, код ЄДРПОУ 35365973, р/р 26008010000891 в АКБ “Індустріал банк”, МФО 313849) на користь дочірнього підприємства “Р” товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія, ЛТД” (69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158, код ЄДРПОУ 32372553, р/р 26006301158483 в філії ”Відділення Промінвестбанку” м. Запоріжжя, МФО 313355) - 137 455 (сто тридцять сім тисяч чотириста пятдесят пять) грн. 92 коп. основного боргу, 293 (двісті девяносто три) грн. 74 коп. - 3 % річних, 1 786 (одна тисяча сімсот вісімдесят шість) грн. 92 коп. - інфляційних витрат, 1 395 (одна тисяча триста девяносто пять) грн. 37 коп. державного мита та 51 (пятдесят одну) грн. 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 08.07.2011.

Згідно з оригіналом:

Помічник судді А.В. Козлова