Рішення № 16935358, 06.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.11 Справа № 31/5009/3054/11

Суддя Хуторной В.М.

Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Ломейко Н.І.

За участю представника позивача ОСОБА_1, довіреність №04/27 від 4.01.11 р.; від відповідача ОСОБА_2, довіреність №08-01-08/57 від 28.04.11 р.; прокурор Харченко В.І., посвідчення №168 від 29.07.2010 р.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 31/5009/3054/11,

за позовом прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - позивача: Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Жовтневого району, м. Запоріжжя (скорочено Концерн «МТМ»);

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот»в особі Філії Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот»«Запорізький суднобудівний-судноремонтний завод», м. Запоріжжя (скорочено ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот»);

про стягнення 10512,37 грн.

Ухвалою господарського суду від 06.06.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 31/5009/3054/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 29.06.2011 р., в судовому засіданні оголошено перерву до 6.07.11 р.

За клопотанням представників учасників процесу, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сутність спору:

Прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах Концерну «МТМ»звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот»про стягнення 10512,37 грн. заборгованості за договором №911 «Про постачання теплової енергії в гарячій воді», з якої 10035,67 грн. - основний борг, 358,85 грн. пеня, 70,24 грн. 3% річних та 47,61 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору №911 від 01.08.2002 р. відповідач отримав теплової енергії за період з серпня 2010 р. по березень 2011 р. включно на загальну суму 10035,67 грн., за яку не розрахувався. В обґрунтування вимог прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя посилається на ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», умови договору, ст. ст. 2, 54-57 ГПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530 ЦК України та ст. ст. 193, 276 ГК України.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні підтримали позовні вимоги.

Відповідач у справі, у відзиву на позовну заяву та у додатковому відзиві на позовну заяву зазначає наступне.

Сума заборгованості стягується за теплову енергію в гарячій воді поставлену в житловий будинок №18, який є державною власністю, і ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» не має ніякого правового чи господарського відношення до заборгованості, яка вказана в позовній заяві, оскільки відповідач розташований за іншою адресою.

Згідно листа Концерну «Міські теплові мережі»від 28.04.2010 року за номером 612 відбулось розірвання договору №911 від 01.08.2002 року на поставку теплової енергії та гарячої води з 20.02.2009 року.

Відповідач звертає увагу на недійсність та незаконність додаткової угоди від 01 березня 2009 року до договору про постачання теплової енергії №911, оскільки вона підписана не уповноваженою особою. ОСОБА_3 був прийнятий на роботу директором філіалу АСК «Укррічфлот»Запорізький ССРЗ тільки 10.07.2009 року, тобто через чотири місяця після підписання додаткової угоди. Спірна додаткова угода на підприємстві не реєструвалась.

На додатковій угоді від 01 березня 2009 року наявний підпис директора філії АСК «Укррічфлот»Запорізький ССРЗ ОСОБА_3, якому довіреність на введення господарської діяльності філії АСК «Укррічфлот»Запорізький ССРЗ була видана тільки 24 грудня 2009 року (довіреність №07-01-03/106 від 24.12.2009 року), через десять місяців після дати підписання додатковій угоді від 01 березня 2009 року.

В усіх довіреностях виданих АСК «Укррічфлот»є застереження щодо надання повноважень на підписання угод тільки з письмової згоди Наглядової ради Компанії термін дії яких перевищує 1 рік. Подібне застереження викладене у Положенні про філію АСК «Укррічфлот»Запорізький ССРЗ від 2009 року. Дія договору про постачання теплової енергії №911 чи додаткової угоди до нього розрахована більш ніж на один календарний рік. Договір та додаткова угода до нього діють з 2002 року, тобто більш ніж дев'ять років.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову з мотивів, які викладені вище.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд, -ВСТАНОВИВ:

01.08.2002 року між Концерном «Міські теплові мережі»в особі Комунального підприємства «Теплові мережі Жовтневого району»(Енергопостачальна організація, правопопередник позивача у справі) та Акціонерна судноплавна компанія «Укррічфлот»(Споживач, правопопередник відповідача у справі), був укладений договір №911 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі Договір №911).

Згідно п. 1.2 Договору №911, Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію Споживачеві в потрібних йому обсягах, згідно п. 1.3, а Споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

За п. 1.3 Договору №911, Енергопостачальна організація постачає Споживачу в період з 1.08.2002 р. по31.07.2007 р. теплову енергію в гарячій воді в межах 1903,15 Гкал з максимальним тепловим навантаженням 0,985490 Гкал/год, опалювальна площа складає 5838,7 кв. м.

Додатковими угодами №1 від 1.10.04 р. та №2 від 17.02.05 р. змінювались назви сторін на платіжні реквізити.

01 березня 2009 року між АСК «Укррічфлот»Філія Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»Зап. судно буд. - судноремонтний з-д (надалі Споживач), в особі директора філії АСК «Укррічфлот»ЗССЗ ОСОБА_3, що діє на підставі статуту, та Концерн «Міські теплові мережі»(надалі Теплопостачальна організація) в особі директора Філії Концерну «Міські теплові мережі»Жовтневого району ОСОБА_4, що діє на підставі Положення про Філію та довіреності №6/27-18 від 05.01.2009 р. було укладено Додаткову угоду до договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №911 від 01 серпня 2002 року, якою домовились про наступне:

«в зв'язку з проведенням видимого розриву на трубопроводі постачання опалення сторони дійшли згоди та уклали цю додаткову угоду (далі - угода) про наступне:

1. Змінити п. 1.3. розділу 1 «Предмет договору»договору про постачання теплової енергії №911 від 01.08.2002, виклавши його в наступній редакції:

1.3. Енергопостачальна організація постачає Споживачу в період з 01.03.2009 року по 31.12.2010 рік теплову енергію в гарячій воді в межах 20,283 Гкал з максимальним тепловим навантаженням 0,010341 Гкал/год, З них:

а) на опалення організацій 0,010341 Гкал/год опалювальна площа 115,6 кв. м.

В зазначеній додатковій угоді вказана Адреса фактичного місцезнаходження Споживача вул. Глісерна, 18 (службове приміщення).

Концерн «МТМ»в період з серпня 2010 року по березень 2011 року постачав теплову енергію відповідачу на нежитлове приміщення площею 115,6 м. кв., з тепловим навантаженням 0,010341 Гкал/год, за адресою: вул. Глісерна, 18, відповідно до Додаткової угоди від 01.03.2009 року.

За період з серпня 2010 року по березень 2011 року нарахування за Договором складають 10035,67 грн., а саме:

Серпень 2010 року: нараховано 134,14 грн. - плата за приєднане теплове навантаження (акт від 31.08.10 р.).

Вересень 2010 року: нараховано 134,14 грн. - плата за приєднане теплове навантаження (акт від 30.09.10 р.).

Жовтень 2010 року: нараховано 896,76 грн. - плата за приєднане теплове навантаження та фактично отриману теплову енергію ( акт від 31.10.10 р.).

Листопад 2010 року: нараховано 889,4 грн. - плата за приєднане теплове навантаження та фактично отриману теплову енергію (акт від 30.11.10 р.).

Грудень 2010 року: нараховано 1728,01 грн. - плата за приєднане теплове навантаження та фактично отриману теплову енергію (акт від 31.12.10 р.).

Січень 2011 року: нараховано 2257,62 грн. - плата за приєднане теплове навантаження та фактично отриману теплову енергію (акт від 31.01.11 р.).

Лютий 2011 року: нараховано 2 233,92 грн. - плата за приєднане теплове навантаження та фактично отриману теплову енергію (акт від 28.02.11 р.).

Березень 2011 року: нараховано 1761,68 грн. - плата за приєднане теплове навантаження та фактично отриману теплову енергію (акт від 31.03.11 р.).

Відповідач згідно п. 3.2.2. Договору зобов'язався виконувати умови та порядок оплати в терміни, які передбачені розділом IV договору.

Відповідно до п. 6.2 Договору №911, розрахунковим періодом є календарний місяць.

За п. 6.3 Договору №911, Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобовязаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації.

Згідно до п. 6.5 Договору №911, Споживач зобовязаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальній організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 7.2.3 договору №911, Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію пеня 0,5% від належної до оплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

В абзаці другому п. 10.1 Договору №911 вказано, що Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

10.05.2011 року позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу про оплату заборгованості, що склалась за період з серпня 2010 року по березень 2011 року.

За вказаний період відповідач оплат не здійснював. Таким чином, заборгованість за договором складає 10035,67 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін є господарськими, які виникли на підставі договору енергопостачання .

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Нарахування підтверджуються помісячними актами приймання-передачі теплової енергії, які додані до позовної заяви. Концерн «МТМ»щомісяця направляв на адресу Споживача рахунки та акти, що підтверджено відповідними реєстрами на відправлення кореспонденції.

За таких обставин основна заборгованість в розмірі 10035,67 грн. є доведеною та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі, передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно статті 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 551 ЦК України встановлено: «п. 2. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.».

Згідно зі ст. ст. 1, 2 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більш ніж подвійна облікова ставка Національного банку України.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього втрат від інфляції, річних, інфляції та пені за період з 21.09.2009 р. по 10.05.2011 р. є обґрунтованим. За означений період підлягає стягненню 70,24 грн. 3 % річних, 47,61 грн. інфляційних втрат та пені 358,85 грн.

Заперечення відповідача до уваги не приймаються з наступних підстав.

У зв'язку із зменшенням теплового навантаження, 01.03.2009 року між сторонами було укладено Додаткову угоду, яка є невід'ємною частиною договору № 911 від 01.08.2002 р., в якій зазначено, що постачання теплової енергії з здійснюється на нежитлове (службове) приміщення, розташоване в житловому будинку № 18 по вул. Глісерній, площею 115,6 кв. м. Посилання відповідача на невірно зазначену адресу являється помилковим.

Спірний договір не є розірваним, оскільки в силу п. 10.1 Договору №991, він вважається продовженим на кожний наступний рік, що також підтверджується листуванням з приводу можливості відключення від системи теплопостачання службового приміщення: лист-звернення № 29/83 від 01.02.10 р. та лист № 334 від 23.03.10 р.

Стосовно повноважень особи відповідача на підписання Додаткової угоди від 1.03.09 р.

При розвязанні цього питання суд виходить з презумпції правомірності правочину, яка встановлена ст. 204 ЦК України та передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, рішенням господарського суду Запорізької області та постановою Донецького апеляційного господарського суду по справі № 10/306/10 встановлено чинність договору № 911 від 01.08.2002 року з урахуванням змін, викладених в Додатковій угоді від 01.03.2009 р.

Пунктом 2 ст. 35 ГПК України зазначено: Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню. Судові витрати покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот»в особі філії Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот»Запорізький суднобудівний - судноремонтний завод (69002, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, рахунок №260050175661 в філії «Укрексімбанк»м. Запоріжжя, МФО 313979, код ЄДР 25920546) на користь Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі Жовтневого району (69091, м. Запоріжжя, б. Гвардійський, 137, рахунок №26030301001951 в Філїі - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДР 32121458) суму основного боргу 10035,67 грн., 70,24 грн. 3 % річних, 47,61 грн. інфляційних втрат та пені 358,85 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот»в особі філії Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот»Запорізький суднобудівний - судноремонтний завод (69002, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, рахунок №260050175661 в філії «Укрексімбанк»м. Запоріжжя, МФО 313979, код ЄДР 25920546) на користь Державного бюджету України (Одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, код платежу 22050003, Банк одержувача: ГУ ДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДР 34677145, рахунок № 31119095700007) 105,12 грн. державного мита.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот»в особі філії Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот»Запорізький суднобудівний - судноремонтний завод (69002, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, рахунок №260050175661 в філії «Укрексімбанк»м. Запоріжжя, МФО 313979, код ЄДР 25920546) (Одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, код платежу 22050003, Банк одержувача: ГУ ДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДР 34677145, рахунок №31218264700007) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СуддяВ.М. Хуторной

Повний текст рішення складено 7.07.2011 р.