Рішення № 16935201, 06.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.11 Справа № 22/5009/1735/11

Суддя Ярешко О.В.

за позовом Державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант-Тур” (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 6Б, кв. 104)

про стягнення 19813,47 грн.

Суддя Ярешко О.В.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 юрисконсульт, довіреність № 17 від 18.01.2011р.

від відповідача: не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

06.04.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось Державне підприємство “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, м. Запоріжжя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант-Тур”, м. Запоріжжя про стягнення 17765,60 грн. основного боргу, 1243,59 грн. штрафу, 519,05 грн. пені, 100,46 грн. 3% річних та 184,77 грн. інфляційних витрат.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.04.2011р. порушено провадження у справі № 22/5009/1735/11, судове засідання призначено на 05.05.2011р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення справи.

Ухвалою суду від 05.05.2011р. у звязку з неявкою відповідача та неподанням необхідних доказів, в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 19.05.2011р.

Ухвалою від 19.05.2011р. розгляд справи було відкладено на 06.06.2011р.

Позивач в судовому засіданні 06.06.2011р. підтримав свої позовні вимоги, які обґрунтовані наступним. 11.07.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 54 та додаткова угода № 1 до цього договору про компенсацію витрат по сплаті податку на землю за земельну ділянку площею 10,7 га, розташованою за адресою: вул. Курортна 39, м. Приморськ, Запорізької області на якій розташовано обєкт орендованого цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Титан»- структурного підрозділу позивача. В період з вересня 2010р. по січень 2011р. позивачем було сплачено податок на землю по базі відпочинку «Титан»м. Приморськ у сумі 14804,65 грн. без ПДВ. Як зазначив позивач, за вищезазначеним договором відповідач повинен компенсувати ці витрати позивачу із урахуванням ПДВ. Згідно наданої Головною бухгалтерією позивача довідки-рахунку заборгованості за договором станом на 03.03.2011р. з вересня 2010р. по січень 2011р. становить 17765,60 грн. Відповідно до п. 3.1. договору, відповідач здійснює компенсацію витрат позивача, понесену на сплату земельного податку за користування земельною ділянкою щомісячно на підставі рахунка позивача, на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача 17765,60 грн. основного боргу, 1243,59 грн. штрафу, 519,05 грн. пені, 100,46 грн. 3% річних, 184,77 грн. інфляційних витрат, всього 19813,47 грн.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, витребувані судом матеріали не надані. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно інформації Державного реєстратора Виконавчого комітету Запорізької міської ради А.П. Чухрай, адресою ТОВ “Атлант-Тур” є: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 6Б, кв. 104. Саме на цю адресу направлялась кореспонденція.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розгляд справи закінчено 06.06.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.07.2007р. між Казенним підприємством “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (правонаступником якого відповідно до п. 1.3. статуту позивача, зареєстрованого 04.01.2011р. за № 11031450000028521 є Державне підприємство “Запорізький титано-магнієвий комбінат”) (надалі КП «ЗТМК») та ТОВ “Атлант-Тур” (надалі орендар) був укладений договір компенсації витрат по сплаті податку на землю № 54 (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, орендар здійснює компенсацію витрат КП «ЗТМК», понесених на сплату земельного податку за користування земельною ділянкою площею 10,7 га, розташованою за адресою: вул. Курортна, 39, м. Приморськ, Запорізької області, на якому розташований обєкт оренди, за весь час користування земельною ділянкою протягом строку дії договору оренди 2001.

Згідно п 6.1. договору, даний договір діє з моменту його підписання протягом строку дії договору оренди цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Титан»- структурного підрозділу Казенного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” від 30.05.2006р. № 2001, укладеним між РО ФГИУ по Запорізькій області та ТОВ “Атлант-Тур”, тобто до 01.06.2011р.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що відповідач здійснює компенсацію витрат позивача, по сплаті земельного податку за користування земельною ділянкою площею 10,7 га, розташованою за адресою: вул. Курортна, 39, м. Приморськ, Запорізької області щомісячно, на підставі рахунка позивача, на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Приписами пункту 3.2. договору передбачено, що щомісячний розмір витрат по сплаті земельного податку за користування земельною ділянкою складає 4527,05 грн., крім того ПДВ - 20%. Розмір витрат по сплаті земельного податку за користування земельною ділянкою не є стабільним та змінюється у звязку з проведенням щорічної індексації грошової оцінки та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства та інших нормативних документів.

У відповідності до п. 4.3.2 договору, відповідач зобовязався своєчасно та в повному обсязі здійснювати компенсацію витрат позивача по сплаті земельного податку на підставі виставлених позивачем рахунків.

Позивачем за період з вересня 2010р. по січень 2011р. було сплачено податку за землю по базі відпочинку «Титан»м Приморськ на загальну суму 14804,69 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 10Ф-6983 від 22.10.2010р. на суму 2960,93 грн., № 10Н-191 від 26.11.2010р. на суму 2960,93 грн., № 10Н-676 від 15.12.2010р. на суму 2960,93 грн., № 11Н-421 від 21.01.2011р. на суму 2960,97 грн., № 11Н-1048 від 17.02.2011р. на суму 2960,93 грн.

На підставі зазначеного, з урахуванням ПДВ, позивачем відповідачу були виставлені рахунки-фактури: за вересень 2010р. № Ф-10 - 1089 від 20.09.2010р. на суму 3553,12 грн., за жовтень 2010р. № Ф-10 1141 в 12.10.2010р. на суму 3553,12 грн., за листопад 2010р. № Ф-10 1244 від 30.11.2010р. на суму 3553,12 грн., за грудень 2010р. № Ф-10 1303 від 16.12.2010р. на суму 3553,12 грн., за січень 2011р. № Ф-11 61 від 28.01.2011р. на суму 3553,12 грн., всього на загальну суму 17765,60 грн. Зазначені рахунки направлялись відповідачу, проте, були повернуті позивачу за закінченням терміну зберігання.

Відповідачем в порушення умов договору, компенсація понесених позивачем витрат на сплату земельного податку за користування земельною ділянкою не була здійснена.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 17765,60 грн. за період з вересня 2010р. по січень 2011р.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач в установлений договором строк, не здійснив компенсацію витрат позивача по сплаті земельного податку, чим порушив свої грошові зобовязання. Доказів оплати наявної заборгованості відповідач суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача 17765,60 грн. заборгованості є обґрунтованими.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1243,59 грн. штрафу та 519,05 грн. пені, нарахованої по кожному місяцю періоду, за який виникла заборгованість окремо. Період нарахування пені на суму 3553,12 грн. (заборгованість за вересень 2010р.) з 31.10.2010 року по 03.03.2011р. Період нарахування пені на суму 3553,12 грн. (заборгованість за останній місяць періоду заборгованості січень 2011р.) з 03.03.2011р. по 04.03.2011р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Вимоги щодо стягнення пені та штрафу позивач обґрунтовує п. 5.1. договору, який передбачає, що у разі порушення строку оплати у відповідності п. 3.1. даного договору, орендар сплачує позивачу пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, які діє в період, за який нараховується пеня, а у разі порушення строку оплати понад тридцяти календарних днів, орендар додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем пені та встановлено, що при розрахунку пені на суму 3553,12 грн. заборгованості, яка виникла за жовтень 2010р. позивачем невірно обрано період нарахування (01.11.2010р. 03.03.2011р.), оскільки у відповідності до п. 3.1. договору, відповідач здійснює компенсацію витрат позивача, по сплаті земельного податку за користування земельною ділянкою площею 10,7 га, розташованою за адресою: вул. Курортна, 39, м. Приморськ, Запорізької області щомісячно, на підставі рахунка позивача, на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Таким чином, правильним періодом нарахування пені на суму 3553,12 грн. заборгованості, яка виникла за жовтень 2010р. є 01.12.2010р. 03.03.2011р.

На підставі зазначеного, суд вважає вимоги про стягнення з відповідача пені такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 473,78 грн. В іншій частині стягнення пені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також, оскільки, відповідачем прострочка платежу становить понад 30 календарних днів, позивачем нарахований штраф у розмірі 7% від 17765,60 грн. заборгованості. Розрахунок штрафу позивачем виконаний вірно, стягненню підлягає 1243,59 грн. штрафу.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 100,46 грн. 3% річних за період з 31.10.2010р. по 04.03.2011р. та 184,77 грн. витрат від інфляції грошових коштів.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що розрахунок позивачем 3% річних на суму 3553,12 грн. заборгованості, яка виникла за жовтень 2010р. виконано невірно, оскільки обрано період нарахування 01.11.2010р. 03.03.2011р. Правильним періодом нарахування 3% річних на суму 3553,12 грн. заборгованості, яка виникла за жовтень 2010р. є 01.12.2010р. 03.03.2011р. Отже, стягненню підлягає 91,70 грн. 3% річних. В іншій частині вимоги щодо стягнення 3% річних задоволенню не підлягають.

Що стосується розрахунку втрат від інфляції грошових коштів, то встановлено, що фактично підлягає стягненню більша сума, однак враховуючи те, що суд не може виходити за рамки заявлених вимог, вимоги в цій частині є законні і обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню судом.

Згідно з ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант-Тур” (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 6Б, кв. 104, код ЄДРПОУ 32242951) на користь Державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18, код ЄДРПОУ 00194731) 17 765 (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят пять) грн. 60 коп. основного боргу, 1 243 (одну тисячу двісті сорок три) грн. 59 коп. штрафу, 473 (чотириста сімдесят три) грн. 78 коп. пені, 91 (девяносто одну) грн. 70 коп. 3 % річних, 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 77 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 197 (сто девяносто сім) грн. 59 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 36 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 17.06.2011р.