Рішення № 16934784, 29.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.06.11 р. Справа № 24/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон-Енергоком”, м.Луганськ.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Істек”, м.Донецьк.

про: стягнення 1 220 000,07 грн.

за зустрічною позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Істек”, м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон-Енергоком”, м.Луганськ

про стягнення 2926,74 грн. та зобовязання виконати певні дії.

за участю представників сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1. адвокат, ОСОБА_2 за довір. від 16.05.2011р.

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_3. довір. № 02 від 31.12.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дон-Енергоком” звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Істек” про стягнення 1220000,07 грн. боргу за договором №10-9-145/П-ос від 01.09.2008 р.

Мотивуючи позовну заяву позивач стверджує, що відповідачем, посилаючись на нібито невідповідність якості поставленої продукції умовам договору, не було підписано акти приймання-передачі вугільної продукції за специфікаціями №11 від 28.09.2009 р., під час якої відповідач отримав вугільну продукцію вагою 995,32т. на суму 1152797,14 грн. (видаткова накладна РН-0000220 від 15.10.2009 р.) та специфікацією № 13 від 05.10.2009 р., під час якої відповідач отримав від позивача вугільну продукцію вагою 466,94т. на суму 432563,11 грн. (видаткова накладна ПН-0000124 від 17.11.2009р.). При цьому позивач зазначив, що оскільки підписання акту прийму-передачі не носить невідворотного характеру по відношенню до самого факту прийняття продукції і цілком залежить від субєктивних факторів, то за відсутності підписаного акту прийому-передачі неможливо робити однозначний висновок про неприйняття продукції відповідачем. Позивач також зазначив, що оскільки за поставками від 15.10.2009 р. та від 07.11.2009 р. відповідач згідно з пунктами 3.2, 4.3 договору здійснив перерахунок вартості поставленої продукції за якісними покажчиками і у встановлений строк (та до теперішнього часу) жодним чином не повідомляв позивача про відмову від продукції, тому позивач вважає, що якість продукції за вказаними поставками відповідає умовам договору і сама продукція була прийнята відповідачем.

Позивач стверджує, що відповідач сплатив отриману продукцію лише частково, а саме, у розмірі 14510906,28 грн. замість 15599949,96 грн., тому наполягає на стягненні з відповідача залишкової частини вартості отриманого товару у сумі 1089043,68 грн. та окрім суми основного боргу, просить стягнути з відповідача інфляційні 129596,18 грн. та 0,1% річних в розмірі 1360,21 грн. на підставі ст.625 ЦК України та п.5.3 договору.

На підтвердження таких обставин позивач надав договір №1-9-145/П-ос від 01.09.2008 р., специфікації на вугільну продукцію, видаткові накладні, таблицю по направлення вугільної продукції та отриманню плати за неї, акти прийому-передачі, листи про власність вугілля, податкові накладні, перерахунки за якістю відвантаженого вугілля та розрахунки вартості за рахунками, залізничні квитанції про приймання вантажу.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Істек”, звернувся до господарського суду Донецької області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон-Енергоком” про стягнення переплати за договором №1-9-145/П-ос від 01.09.2008 р. у сумі 2926,74 грн. та зобовязання ТОВ „Дон-Енергоком” надати ТОВ „Істек” рахунок, податкову накладну і видаткову накладну від 15.10.2009 р. на вугілля масою 995,32т. на суму 355402,04 грн., рахунок, податкову накладну і видаткову накладну від 07.11.2009 р. на вугілля масою 466,94т. на суму 137987,78 грн.

В обґрунтування зустрічного позову відповідач посилався на те, що на виконання умов договору постачання вугільної продукції №1-9-145/П-ос від 01.09.2008р. ТОВ „Дон-Енергоком” (відповідач за зустрічним позовом) у жовтні та листопаді 2009 року на адресу ТОВ „Істек” поставив вугілля наступними партіями: 14.10.2009р. - за залізничною накладною № 52083317 у кількості 657,38тн; 15.10.2009р. - за залізничною накладною №52083328 у кількості 337,94 тн; 07.11.2009р. - за залізничною накладною № 52098044 у кількості 466,94 тн. По факту поставки між позивачем та відповідачем були підписані акти приймання-передачі товару від 15.10.2009р. - 995,32тн, та від 07.11.2009р. - 466,94 тн, також відповідачем надані відповідні листи про те, що поставлене вугілля є власністю ТОВ «ІСТЕК». Позивачем, на підставі п.4.3. зазначеного вище договору, здійснено приймання поставленого вугілля за якістю, та встановлені якісні показники товару що зазначені у відповідних сертифікатах якості №1941, №1925, №2159. На вимогу того ж пункту договору сертифікати якості, що видані вантожоотримувачем передані відповідачу для оформлення документів для здійснення розрахунків, передбачених п.2.4. договору, і надання їх у подальшому позивачу. ТОВ „Істек” стверджує, що відповідач не здійснив корегування ціни на поставлене вугілля у відповідності з п.3.2., та умовами додатків (специфікацій) №11 та №13 до зазначеного договору, та не надав документи у встановлений п.2.4 договору строк, а саме: рахунок, податкову накладну, видаткову накладну від 15.10.2009р. на вугілля масою 995,32тн на суму 355 402,04грн. в т.ч. ПДВ; рахунок, податкову накладну, видаткову накладну від 07.11.2009р. на вугілля масою 466,94тн на суму 137 987,78 грн. в т.ч. ПДВ.

Позивач за зустрічним позовом також зазначив, що за весь термін дії договору №1-9-145/П-ос від 01.09.2008р. відповідачем здійснено поставку вугілля на загальну суму 14507979,54 грн. в т.ч. ПДВ (з врахуванням перерахунку), а ТОВ „Істек” за постачання вугілля сплачено суму 14 510 906,28 грн. в т.ч. ПДВ. Виходячи з цього, станом на 31.12.2009р. сума переплати позивачем за договором №1-9-145/П-ос від 01.09.2008р. склала 2 926,74 грн. в т.ч. ПДВ, яку ТОВ „Істек” просить стягнути з ТОВ „Дон-Енергоком”.

На підтвердження таких обставин ТОВ „Істек” надав акти приймання-передачі від 15.10.2009 р. та від 07.11.2009 р., листи ТОВ „Дон-Енергоком” про власність на відвантажене вугілля від 15.10.2009 р. та від 07.11.2009 р., сертифікати якості вугілля №1941, №1925, №2159.

18.05.2011 р. господарським судом прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ „Істек” для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 24/19.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.06.2011 р. по 29.06.2011 р.

Представник ТОВ „Дон-Енергоком” в судовому засіданні підтримав доводи своєї позовної заяви та наполягав на відмові в задоволенні зустрічного позову з тих підстав, що ТОВ „Істек” не доведено факту передачі сертифікатів якості №№1941, 1925, 2159 за поставками вугілля, що були здійснені 14.10.2009 р. (657,38т), 15.10.2009 р. (337,94т), 07.11.2009 р. (466,94 т). Позивач за первісним позовом стверджує, що відповідно до абз.4 п.4.3. спірного Договору, дані про якісні показники продукції, встановлені ТОВ «Істек», є кінцевими (обов'язковими для сторін) і слугують підставою для здійснення фінансових розрахунків, але спірний Договір не визначає сертифікати якості, як єдине і обов'язкове джерело даних про якість поставленої продукції, обов'язковим є лише їх визначення саме товариством «Істек» і дані про якість продукції передавались лише електронною поштою.

Крім того ТОВ „Дон-Енергоком” посилається на те, що надана товариством «Істек» таблиця з якісними покажчиками невизначеної продукції є неналежним доказом доводів товариства, оскільки вважає, що зазначена таблиця містить відомості про поставки від 14.10.2009 року, 15.10.2009 р. та 07.10.2009 р., хоча за зустрічним позовом спірними є поставки від 14.10.2009 р., 15.10.2009 р. та 07.11.2009р.; з цієї таблиці неможливо встановити, якісні покажчики якої саме продукції в ній зазначені; з таблиці неможливо встановити, чи є саме ТОВ «Істек» особою, яка визначала якісні покажчики (адже відповідно до п.4.3. спірного Договору саме ця особа повинна їх визначати). Також позивач зазначив, що між спірними за зустрічним позовом поставками, товариством «Дон-Енергоком» протягом одного місяця були здійснені на адресу ТОВ «Істек» поставки вугілля, якісні показчики якого відповідають середньозваженим покажчикам якості вугілля поставленого за іншими поставками, що не є спірними за зустрічним позовом і цей факт в сукупності з фактом поставки вугілля з єдиного джерела також спростовує твердження ТОВ «Істек» про якість поставленого вугілля. Отже, ТОВ «Дон-Енергоком» вважає, що товариством «Істек» не було доведено ані правомірності його вимог про стягнення на його користь з ТОВ «Дон-Енергоком» будь-якої грошової суми, ані грошової суми в розмірі 2926,74 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Істек” в судовому засіданні заперечував проти задоволення первісного позову та наполягав на задоволенні зустрічного позову.

В своїх запереченнях на первісний позов відповідач зазначив, що твердження ТОВ „Дон-Енергоком” про не підписання відповідачем акту приймання-передачі поставленого 15.10.2009 р. товару у кількості 995,32т та 07.11.2009 р. 466,94 т, не відповідає дійсності, оскільки ці акти були передані позивачу разом з сертифікатом якості №1941, № 1925, №2159 на поставлену продукцію для формування останнім ціни товару та надання відповідних рахунків, видаткових та податкових накладних на поставлений товар. Також ТОВ „Істек” стверджує, що посилання позивача на п.5.7. договору, яким відповідачеві надано право відмовитися від поставленої бракованої продукції або вимагати зниження ціни на неї є недоречним, оскільки умовами договору не визначені якісні показники товару, за якими він має вважатися браком, отже, поставлений товар був прийнятий відповідачем як якісний з визначенням його ціни у відповідності до умов договору. За даними відповідача, за весь термін дії договору №1-9-145/П-ос від 01.09.2008р. позивачем здійснено поставку вугілля на загальну суму 14 507 979,54 грн. в т.ч. ПДВ, а відповідачем відповідно за постачання вугілля сплачено суму 14 510 906,28 грн. в т.ч. ПДВ. Виходячи з цього, сума переплати позивачем за договором №1-9-145/П-ос від 01.09.2008р. складає 2 926,74 грн. в т.ч. ПДВ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Дон-Енергоком» не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається, 01.09.2008 р. між ТОВ «Дон-Енергоком» (постачальник) та ТОВ «Істек» (покупець) укладено договір на поставку вугільної продукції № 1-9-145/П-ос (т.1 а.с.27), за умовами якого постачальник зобовязався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію на умовах, визначених специфікаціями, які є невідємною частиною цього договору. У специфікаціях визначаються найменування, ціна, кількість, якість, строки та умови поставки, а також строк оплати продукції.

Пунктами 2.1, 2.3 договору встановлено, що поставка продукції на адресу покупця або за його реквізитами здійснюється залізничним транспортом в люкових вагонах (напіввагонах). Сторонами встановлено, що право власності на продукцію переходить до покупця після підписання акту приймання-передачі вугільної продукції, після чого продукція вважається поставленою продавцем і прийнятою покупцем.

Постачальник не пізніше 5-ти днів з дати відвантаження продукції надає покупцю наступні документи: рахунок, посвідчення якості, залізничні квитанції або залізничні накладні, податкову накладну, листи про власність на вугільну продукцію, акт приймання-передачі вугільної продукції (п.2.4 договору).

Пунктом 3.2 договору сторони визначили, що ціна на продукцію встановлюється договірна в національній валюті України гривнях на дату укладення договору і визначається у специфікаціях до цього договору. Фактична ціна на поставлену продукцію для здійснення розрахунків з постачальником може визначатися виходячи з базової з врахуванням цінових поправок (скидок, надбавок) в залежності від відхилень фактичних показників від середніх розрахункових норм зольності і вологості, якщо сторони обумовлять це в специфікаціях. Зміна ціни і порядок розрахунків здійснюється за письмовою згодою сторін (п.3.4 договору). Щомісячно сторони здійснюють звірку взаєморозрахунків (п.3.5 договору)

Приймання продукції за якістю здійснюється на підставі фактичних показників якості поставленої продукції. Фактичні показники якості продукції визначаються сторонами на підставі результатів апробації продукції в місці її надходження вантажоотримувачу в наступному порядку: апробація продукції здійснюється згідно ДСТУ 4096-2002, при цьому обєднана проба ділиться на два зразка лабораторної проби: перший з них використовується вантажоотримувачем для визначення показників якості поставленої продукції, другий зразок є арбітражною пробою, який зберігається у вантажовідправника згідно чинного законодавства України. Дані про якісні показники, встановлені вантажоотримувачем є остаточними (обовязковими для сторін) і є підставою для здійснення фінансових розрахунків. За результатами апробації вантажоотримувачем оформлюється сертифікат (посвідчення) про якість продукції. Сторони мають право у відповідній додатковій угоді до цього договору обумовити інший порядок приймання продукції за якістю (п.4.3 договору).

Пунктом 5.3 договору сторони визначили, що у випадку порушення строків оплати продукції, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції, а також 0,1 % річних від простроченої вартості.

Згідно п.5.7 договору, у разі невиконання постачальником умов цього договору, визначених п.п.1.2, 4.1, покупець вправі відмовитися від приймання продукції або вимагати зниження ціни на продукцію, без відшкодування збитків, понесених постачальником.

Цей договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2009 р. сплив строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце у період його дії (п.9.2 договору).

Сторонами протягом вересня 2008 року листопада 2009 року підписано специфікації на вугільну продукцію, у яких визначено марку вугільної продукції, показники якості, кількість та вартість, а також порядок оплати поставленої продукції, графік відвантаження та умови поставки (т.1 а.с.30-42).

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставляв, а відповідач отримував вугільну продукцію, обумовлену зазначеними специфікаціями протягом зазначеного періоду, про що свідчать відповідні видаткові накладні, акти приймання-передачі, листи про власність вугільної продукції, податкові накладні, залізничні квитанції про приймання вантажу, акти приймання продукції за кількістю, розрахунки вартості до рахунків та таблиці перерахунку за якістю відвантаженого вугілля (т.1 а.с.46-150, т.2 а.с.1-150, т.3 а.с.1-77)

Матеріали справи свідчать, що у жовтні та листопаді 2009 року на адресу ТОВ „Істек” відбулась поставка вугілля наступними партіями:

- 14.10.2009р. - за залізничною накладною № 52083317 у кількості 657,38тн (т.3 а.с.56); 15.10.2009р. - за залізничною накладною №52083328 у кількості 337,94тн (т.3 а.с.57). Позивачем наданий ТОВ «Істек» лист від 15.10.2009 р. про власність вугілля, податкову накладну (т.3 а.с.58). Додані ТОВ «Дон-Енергоком» до позову видаткова накладна РН-0000220 від 15.10.2009 р. на суму 1152797,14 грн. та акт прийому-передачі від 15.10.2009 р. з боку ТОВ «Істек» не підписані (т.3 а.с.54,59), докази надання цих документів відповідачу відсутні.

- 07.11.2009р. - за залізничною накладною № 52098044 у кількості 466,94 тн (т.3 а.с.77). Позивачем наданий ТОВ «Істек» лист від 07.11.2009 р. про власність вугілля та податкову накладну (т.3 а.с.74,75). Додані ТОВ «Дон-Енергоком» до позову видаткова накладна РН-0000124 від 07.11.2009 р. на суму 432563,11 грн. та акт прийому-передачі від 07.11.2009 р. з боку ТОВ «Істек» не підписані (т.3 а.с.72,73), докази надання цих документів відповідачу відсутні.

Мотивуючи позовну заяву позивач стверджує, що відповідачем, посилаючись на нібито невідповідність якості поставленої продукції умовам договору, не було підписано акти приймання-передачі вугільної продукції за специфікаціями №11 від 28.09.2009 р., під час якої відповідач отримав вугільну продукцію вагою 995,32т. на суму 1152797,14 грн. (видаткова накладна РН-0000220 від 15.10.2009 р.) та специфікацією № 13 від 05.10.2009 р., під час якої відповідач отримав від позивача вугільну продукцію вагою 466,94т. на суму 432563,11 грн. (видаткова накладна ПН-0000124 від 17.11.2009р.). При цьому позивач зазначив, що оскільки підписання акту прийму-передачі не носить невідворотного характеру по відношенню до самого факту прийняття продукції і цілком залежить від субєктивних факторів, то за відсутності підписаного акту прийому-передачі неможливо робити однозначний висновок про неприйняття продукції відповідачем. Позивач також зазначив, що оскільки за поставками від 15.10.2009 р. та від 07.11.2009 р. відповідач згідно з пунктами 3.2, 4.3 договору здійснив перерахунок вартості поставленої продукції за якісними покажчиками і у встановлений строк (та до теперішнього часу) жодним чином не повідомляв позивача про відмову від продукції, тому позивач вважає, що якість продукції за вказаними поставками відповідає умовам договору і сама продукція була прийнята відповідачем.

Зазначені твердження не відповідають нормам чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи.

Так, за приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Приписами статей 673, 675, 678 Цивільного кодексу України, ст.268 Господарського кодексу України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором у тому числі й пропорційного зменшення ціни. Підставою відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка порушила зобов'язання, якщо інше на встановлено договором або законом, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (ст.614 Цивільного кодексу України).

Порядок приймання товару за якісними показниками врегульовано Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбитража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. N П-7. Пунктом 6 цієї Інструкції встановлено, що приймання продукції за якістю здійснюється на складі отримувача при іноміському постачанні не пізніше 20 днів після видачі продукції органом транспорту або надходження її на склад отримувача.

Прийомка вважається здійсненою своєчасно, якщо перевірка якості продукції закінчена в установлені строки (п.10, п.13 Інструкції)

Відповідно до пункту 14 Інструкції № П-7, прийомка продукції здійснюється по супроводжуючим документам, що посвідчують якість та комплектність поставленої продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо).

Умовами договору сторони визначили, що, право власності на продукцію переходить до покупця після підписання акту приймання-передачі вугільної продукції, після чого продукція вважається поставленою продавцем і прийнятою покупцем (п.2.3 договору), а приймання продукції за якістю здійснюється на підставі фактичних показників якості поставленої продукції. Фактичні показники якості продукції визначаються сторонами на підставі результатів апробації продукції в місці її надходження вантажоотримувачу в наступному порядку: апробація продукції здійснюється згідно ДСТУ 4096-2002, при цьому обєднана проба ділиться на два зразка лабораторної проби: перший з них використовується вантажоотримувачем для визначення показників якості поставленої продукції, другий зразок є арбітражною пробою, який зберігається у вантажовідправника згідно чинного законодавства України. Дані про якісні показники, встановлені вантажоотримувачем є остаточними (обовязковими для сторін) і є підставою для здійснення фінансових розрахунків. За результатами апробації вантажоотримувачем оформлюється сертифікат (посвідчення) про якість продукції. Сторони мають право у відповідній додатковій угоді до цього договору обумовити інший порядок приймання продукції за якістю (п.4.3 договору).

Матеріали справи не містять доказів внесення змін до договору щодо встановлення іншого порядку приймання продукції за якістю.

Пунктом 2.4 договору сторони встановили, що постачальник не пізніше 5-ти днів з дати відвантаження продукції надає покупцю наступні документи: рахунок, посвідчення якості, залізничні квитанції або залізничні накладні, податкову накладну, листи про власність на вугільну продукцію, акт приймання-передачі вугільної продукції

Матеріали справи не містять доказів надання відповідачу відповідних документів в повному обсязі (у тому числі й надання таких документів відповідачу електронною поштою).

Разом з тим, матеріалами справи спростовуються твердження позивача про не підписання відповідачем акту приймання-передачі поставленого 15.10.2009 р. товару у кількості 995,32т та 07.11.2009 р. 466,94 т, а саме, підписаними з боку позивача та відповідача відповідними актами (т.3 а.с.103,104)

З наданих відповідачем посвідчень про якість вугілля № 1025, № 1941, 2159 вбачається, що поставлене позивачем вугілля за залізничною накладною № 52083317 має наступні якісні показники: зола 25,8%, сірка 0,73%, волога 25,6% (т.3 а.с.107); вугілля за залізничною накладною № 52083328 має наступні якісні показники: зола 25,3%, сірка 0,75%, волога 23,2% (т.3 а.с.108); вугілля за залізничною накладною № 52098044 має наступні якісні показники: зола 25,8%, сірка 0,87%, волога 24,7%

У той же час, специфікацією від 28.09.2009 р. сторони визначили наступні показники якості: зола 8,10%, сірка 1,80%, волога 9,5%, Y-20мм; летючі - <28% (т.1 а.с.41). Сторони не заперечують того факту, що якісні показники на кожну партію вугільної продукції встановлювались однакові.

В силу ст.674 ЦК України, відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, посвідчення про якість вугілля № 1025, № 1941, 2159 спростовують доводи ТОВ «Дон-Енергоком» про поставку вугільної продукції відповідачу за якістю, встановленою сторонами у спірних специфікаціях.

Надані позивачем таблиці перерахунку за якістю відвантаженого вугілля у спірний період (т.3 а.с.55,76) не приймаються до уваги, оскільки не доводять факту поставки продукції належної якості, а відповідно до умов договору на поставку вугільної продукції, саме дані про якісні показники, встановлені вантажоотримувачем є остаточними (обовязковими для сторін) і є підставою для здійснення фінансових розрахунків.

Таким чином, позивач безпідставно не здійснив корегування ціни на поставлене вугілля у відповідності з п.3.2., та умовами додатків специфікацій від 28.09.2009 р. та від 07.11.2009 р. до договору.

Крім того, позивачем не доведено факту прострочення ТОВ „Істек” оплати отриманого вугілля за спірними специфікаціями, зокрема, за специфікацією від 07.11.2009 р., оскільки сторонами не додана така специфікація до матеріалів справи і у суду не має можливості встановити узгоджений сторонами порядок оплати отриманої продукції за специфікацією від 07.11.2009 р., відсутні докази надання відповідних рахунків чи претензії відповідачу. Позивачем за первинним позовом не обгрунтований період нарахування штрафних санкцій за спірним договором.

Підставою відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка порушила зобов'язання, якщо інше на встановлено договором або законом, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (ст.614 Цивільного кодексу України).

Отже, позовні вимоги ТОВ «Дон-Енергоком» про стягнення з ТОВ «Істек» залишкової частини вартості отриманого товару у сумі 1089043,68 грн. та окрім суми основного боргу, просить стягнути з відповідача інфляційні 129596,18 грн. та 0,1% річних в розмірі 1360,21 грн. на підставі ст.625 ЦК України та п.5.3 договору є безпідставними.

Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що протягом дії договору №1-9-145/П-ос від 01.09.2008р. позивач поставляв, а відповідач отримував вугільну продукцію, обумовлену відповідними специфікаціями до договору, про що свідчать відповідні видаткові накладні, акти приймання-передачі, листи про власність вугільної продукції, податкові накладні, залізничні квитанції про приймання вантажу, акти приймання продукції за кількістю, розрахунки вартості до рахунків та таблиці перерахунку за якістю відвантаженого вугілля (т.1 а.с.46-150, т.2 а.с.1-150, т.3 а.с.1-77). Всього за договором було відвантажено позивачу вугільну продукцію загальною вагою 23831,96 тон.

З матеріалів справи вбачається, що за даними позивача вартість отриманої продукції ТОВ „Істек” за договором №1-9-145/П-ос від 01.09.2008р. складає 15599949,96 грн., з яких відповідачем оплачено лише 14510906, 28 грн. (т.1 а.с.45). За даними відповідача за первісним позовом, ним отримано продукції за зазначеним договором з врахуванням скидок та приплат на загальну суму 14507979,54 грн. (т.3 а.с.100)

З наявного у матеріалах справи акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.05.2011 р., підписаного обома сторонами (т.3 а.с.121-122) вбачається, що згідно бухгалтерського обліку ТОВ „Дон-Енергоком” за відповідачем за первісним позовом рахується борг у сумі 1089043,68 грн., а за даними бухгалтерського обліку відповідача за первісним позовом, за ТОВ „Істек” рахується переплата за договором у розмірі 2926,74 грн.

Як вже встановлено судом вище, позивач безпідставно не здійснив корегування ціни на поставлене вугілля у відповідності з п.3.2., та умовами специфікацій від 28.09.2009 р. та від 07.11.2009 р. до договору, тому сума боргу ТОВ „Істек”, визначена позивачем у позові та акті звірки взаєморозрахунків станом на 31.05.2011 р. у розмірі 1089043,68 грн., є необґрунтованою.

Згідно п.1 ч.1 ст. 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця пропорційного зменшення ціни.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1. ст.526 ЦК України)

Згідно з частинами 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, зустрічні позовні вимоги ТОВ „Істек” підлягають задоволенню в частині стягнення з ТОВ „Дон-Енергоком” переплати за договором №1-9-145/П-ос від 01.09.2008 р. у сумі 2926,74 грн. як обгрунтовані.

Щодо вимоги ТОВ „Істек” зобовязати ТОВ „Дон-Енергоком” позивачу за зустрічним позовом рахунок, податкову накладну і видаткову накладну від 15.10.2009 р. на вугілля масою 995,32т. на суму 355402,04 грн., рахунок, податкову накладну і видаткову накладну від 07.11.2009 р. на вугілля масою 466,94т. на суму 137987,78 грн. суд зазначає, що такі вимоги задоволенню не підлягають оскільки ТОВ „Істек” не доведено яким саме чином ненадання цих документів порушує права позивача. Крім того, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає способам захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання, що встановлені ст. 20 ГК України та ст.16 ЦК України. Дана вимога не спрямована на захист прав і законних інтересів позивача і не має наслідком відновлення прав ТОВ „Істек”.

Отже зустрічні позовні вимоги ТОВ „Істек” підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон-Енергоком”, м. Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Істек”, м.Донецьк про стягнення 1220 000,07 грн. відмовити

Судові витрати покласти на позивача.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Істек” м.Донецьк Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон-Енергоком” м.Луганськ про стягнення 2926,74 грн. та зобовязання виконати певні дії задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон-Енергоком” (91031, Донецька область, м.Луганськ, вулиця 24 лінія, будинок 160, код ЄДРПОУ 36128551, р/р № 26004013702001 у ВАТ КБ „Південь комбанк” м. Донецьк, МФО 335946) Товариства з обмеженою відповідальністю „Істек” (83028, м.Донецьк, вул.Майська, 66, код ЄДРПОУ 32510349, р/р 26008001300039 у ВАТ „Євромпромбанк” у м.Донецька, МФО 377090) 2926,74 грн. боргу, державне мито в сумі 102,00 грн. та 127,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині зустрічного позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили через 10 днів після проголошення (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Величко Н.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 04.07.2011

Надруковано 3 прим.:

1 у справу

1 позивачу

1 - відповідачу