Рішення № 16934737, 11.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.11р.Справа № 5005/5343/2011

За позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар" в особі Дніпропетровської філії Приватного акціонерного товариства "Київстар", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 8202,66 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довір. № 184 від 15.03.11р.;

від відповідача: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий 31.03.98р;

ОСОБА_3, довір. б/н від 11.05.11р.;

ОСОБА_4, довір. б/н від 11.05.11р.

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Київстар" в особі Дніпропетровської філії Приватного акціонерного товариства "Київстар" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) суму 7491,71 грн. основного боргу, 710,95 грн. інфляційних, а всього 8202,66 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань за угодою на надання послуги стільникового мобільного звязку стандартів GSM-900 та GSM-1800 № 3512276 від 01.09.09р. на телефонний номер НОМЕР_3 з тарифним планом «Бізнес-10».

Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач позов не визнає. У відзиві на позов вмотивовує свої заперечення посиланнями на те, що підприємець взяв на себе зобовязання підтримувати авансовий платіж на рівні вище мінімального (позитивний баланс 10,00 грн.) для користування послугами оператора, тобто відносини між сторонами за спірною угодою будуються виключно з порядку розрахунків повної передоплати послуг звязку. При цьому, пункти спірної угоди не містять жодного посилання щодо оплати послуг в кредит, а отримання послуг оператора без внесення абонентом передоплати, на думку відповідача, не можливе. Таким чином зазначає, що заборгованість нижче мінімального рівня (10,00 грн.) не могла виникнути за спірною угодою, у звязку із призупиненням надання послуг в разі вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня. Окрім того стверджує, що позивачем, як оператором телекомунікації, не виконано, встановлений ст. 39 ЗУ "Про телекомунікації", обовязок надати споживачам вичерпну інформацію щодо телекомунікаційних послуг, які надаються останнім.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.09.2009 року між Закритим акціонерним товариством "Київстар Дж.Ес.Ем.", правонаступником якого є ПрАТ "Київстар" (оператором) та відповідачем (абонентом) було укладено угоду на послуги стільникового мобільного зв'язку стандартів GSМ-900 та GSМ-1800 № 3512276 на телефонний номер НОМЕР_3 з тарифним планом «Бізнес 10»(далі Договір/Угода) та підключенням SІМ-карти до мережі 01-03.09.2009р.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеної угоди, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ч. 2 ст. 901 ЦК України).

За умовами ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пункт 1 спірної угоди передбачає терміни, які в подальшому використовуються у цій угоді, зокрема, визначенні наступні:

-Роумінг - послуга, яка надає можливість користуватися стільниковим мобільним зв'язком в мережах інших операторів з якими оператором підписано відповідні угоди;

-Авансові платежі - грошові кошти, які сплачує абонент за надання послуг стільникового мобільного зв'язку оператора;

-Тарифи/тарифний план - вартість послуг стільникового мобільного зв'язку оператора, виражена у грошовій формі, зокрема, щодо розміру авансових платежів, початкового платежу та щомісячної абонентної плати тощо.

За умовами п. 3.1.1 Договору абонент має право користуватися замовленими послугами в мережі оператора в Україні, а також в мережах інших операторів, з якими останнім укладені відповідні угоди щодо роумінгу та які мають технічну можливість надавати такі послуги.

Також, права і обовязки підприємств звязку та споживачів з приводу надання послуг телефонного електрозвязку, зокрема порядок їх надання, вартість і строки оплати встановлений нормами Закону України "Про телекомунікації" та Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Згідно з положенням п. 5 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" (далі - Закон), абонент (відповідач) повинен виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, зокрема своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги.

Вивчивши документи долучені до матеріалів справи господарський суд зазначає, що при укладанні Договору сторони дійшли згоди по всім істотнім його умовам, насамперед що підтверджується підписами сторін, згідно приписів останнього абзацу замовлення до Договору (а.с. 12), а саме відповідач підтверджує дійсність інформації, що вказана вище, та те, що він отримав повну та детальну інформацію щодо послуг зв'язку оператора та згоден з положеннями цієї угоди про надання послуг стільникового мобільного зв'язку і тарифним планом.

В той же час, проведений господарським судом детальний аналіз матеріалів справи вказує на те, що відповідач 06.09.09р. з 15:33:30 до 16:19:56 у мережі Mobile Telesystem Russia (MTS Russia) здійснював вихідні дзвінки на коштовні напрямки мережі International Telecommunications Union (ITU: Oration Technologies, код +882 33). Тариф за дзвінки на +882 33 у мережі оператора MTS Russia встановлюється договором між MTS Russia та Oration Technologies.

У відповідності з п. 3.2.2 Угоди, роумінг в мережах інших операторів стільникового мобільного зв'язку абонент отримує та оплачує за встановленими правилами та тарифами оператора, з якими відповідач був ознайомлений про що свідчить його особистий підпис на замовленні про надання послуг стільникового мобільного звязку (а.с.12) та Договорі (а.с.13-14).

Окрім того, ознайомившись з долученим до матеріалів справи деталізованим списком викликів встановлено, що відповідач користувався конференц - звязком (можливість абонента ініціювати до 5-ти одночасних дзвінків, з окремою тарифікацію кожного з них), що підтверджується кількістю одночасно безперервного зєднання, наявного у абонента у спірному періоді.

Відповідно до п.п. 215, 235 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг встановлено, що додатковою платною послугою мобільного зв'язку є роумінг, при цьому розрахунковий період (у т.ч. період надання фінансової інформації) щодо наданих послуг оператор встановлює самостійно.

Тим паче, позивач, як оператор телекомунікації, має право установлювати тарифи на телекомунікаційні послуги, що ним надаються, звідси оператору надано право на встановлення правил тарифікації; з'єднувати телекомунікаційні мережі, що знаходяться в його власності або користуванні, з телекомунікаційними мережами, що знаходяться у власності або користуванні інших операторів; інші права, передбачені законодавством України та договорами про надання телекомунікаційних послуг (ч. 1 ст. 38 ЗУ "Про телекомунікації").

Згідно ст. 239 Правил оплата послуг рухомого (мобільного) зв'язку може здійснюватися як авансом, так і шляхом оплати фактично наданих у розрахунковому періоди послуг відповідно договору.

В силу положень передбачених п. 4.5 Договору, у випадку вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня або виникнення заборгованості абонента щодо наданих послуг стільникового звязку, оператор має право призупинити надання послуг звязку.

Згідно п. 3 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" припинення підприємством надання послуг звязку абоненту не звільняє останнього від обовязку зі сплати наданих йому послуг.

Між тим, слід зазначити про технічні характеристики білінгу позивача які передбачають, що відповідне обладнання розпочинає облік використаних тарифних одиниць та їх тарифікацію для контрактних абонентів, що отримують послуги у роумінгу після надходження відповідних даних від іноземного оператора. Такі дані іноземним оператором можуть передаватися позивачу із затримкою до кількох днів після надання послуги. Зазначене обумовлюється технічними можливостями обладнання, яке використовується для обліку послуг, що надаються контрактним абонентам у роумінгу.

Тому, відключення послуг звязку за абонентським номером відбувається в момент отримання технічним обладнанням компанії першої інформації щодо перевищення межі відключення послуг за особовим рахунком, що відповідає вимогам ст. 129 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, а також спростовує посилання відповідача на неможливість виникнення заборгованості за Договором в звязку із призупиненням надання послуг в разі вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Пункт 3.2.1 Договору у тому числі зазначає, що у випадку виникнення заборгованості абонента щодо наданих оператором послуг стільникового мобільного зв'язку, абонент зобов'язаний погасити таку заборгованість протягом 5-ти днів з моменту який настав раніше, а саме:

-або отримання від оператора відповідного повідомлення;

-або припинення оператором надання послуг стільникового мобільного зв'язку внаслідок вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня.

За приписами п.п. 7 п. 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, у споживачів відповідних послуг існує зобов'язання своєчасно оплачувати телекомунікаційні послуги.

В силу положень п. 108 Правил абонентська плата в будь-якому випадку вноситься абонентом (відповідачем у справі) не пізніше 20-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду.

Натомість документи долучені до позову відображають та встановлюють, що станом на 01.11.09р. згідно неоплаченого абонентом рахунку № 2-10763051 (а.с. 10), а також наявності обставин припинення в жовтні 2009 року надання послуг звязку (не заперечується відповідачем у судовому засіданні та зазначено у відзиві на позов), заборгованість відповідача за послуги зв'язку перед позивачем по особовому рахунку № 3512276 складає загальну суму 7491,71 грн., де факт належного надання позивачем послуг за Договором та їх отримання відповідачем підтверджується списком викликів останнього, який є в матеріалах справи.

Згідно з положенням п. 5 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" (далі - Закон), абонент (відповідач) повинен виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, зокрема своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірного розміру основного боргу, обставин на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог не спростував.

Згідно положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Також, приписами ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобовязання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, на підставі положень ст. 625 ЦК України позивачем проведено нарахування відповідачу на суму основного боргу розміру індексу інфляції, який відображається в обґрунтованому розрахунку позивача і за період з листопада 2009 року по грудень 2010 року складає загальну суму 710,95 грн. інфляційних та визнається господарським судом.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

У звязку з чим, суд дійшов висновку про належне виконання позивачем вимог ст. 33 ГПК України, оскільки було документально доведено ті обставини, на які останній посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог, та які не були спростовані відповідачем в ході розгляду спору.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Разом з тим, подана позивачем заява про обєднання позовних вимог (а.с. 47) господарським судом вважається необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає, оскільки визначені заявником для обєднання позовні заяви хоча і стосуються розгляду між тими ж самими сторонами у справі, проте вимоги заявлені по різним укладеним договорам про надання послуг стільникового мобільного звязку (а.с. 73-77), що насамперед суттєво ускладнить розгляд спору та є підставою для відмови у її задоволенні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "Київстар" в особі Дніпропетровської філії Приватного акціонерного товариства "Київстар" (49050, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 103а; ЄДРПОУ 25017674) суму 7491,71 грн. (сім тисяч чотириста девяносто одна грн. 71 коп.) основного боргу, 710,95 грн. (сімсот десять грн. 95 коп.) інфляційних, 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано _____.