Рішення № 16934634, 11.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.07.11р.Справа № 21/5005/5816/2011 За позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар", м. Київ в особі Дніпропетровської Філії ПрАТ "Київстар", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 7 923,50 грн. за послуги зв'язку

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Скиба Т.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, дов. № 184 від 15.03.11р.;

від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 7 236,74 грн., інфляційних втрат - 686,76 грн. за послуги зв'язку.

Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем грошових зобов'язань за угодою про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800 № 3512253 від 01.09.2009 р. на телефонний номер НОМЕР_1 з тарифним планом "Бізнес10".

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав усні та письмові пояснення по справі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить відмовити позивачу у задоволенні його вимог у повному обсязі, мотивуючи тим, що підприємець взяв на себе зобовязання підтримувати авансовий платіж на рівні вище мінімального (позитивний баланс - 10,00 грн.) для користування послугами оператора, тобто відносини між сторонами за спірною угодою будуються виключно з порядку розрахунків - повної передоплати послуг звязку. При цьому, пункти спірної угоди не містять жодного посилання щодо оплати послуг в кредит, а отримання послуг оператора без внесення абонентом передоплати, на думку відповідача, не можливе. Таким чином зазначає, що заборгованість нижче мінімального рівня (10,00 грн.) не могла виникнути за спірною угодою, у звязку із зупиненням надання послуг в разі вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня. Окрім того відповідач стверджує, що позивачем, як оператором телекомунікації, не виконано, встановлений ст. 39 ЗУ "Про телекомунікації", обовязок надати споживачам вичерпну інформацію щодо телекомунікаційних послуг, які надаються останнім.

Крім того, представник відповідача в ході судового розгляду справи зауважив, що відповідач не користувався послугами мобільного зв'язку, оскільки отримані ним на підставі угоди про надання послуг стільникового мобільного зв'язку НОМЕР_1 від 01.09.2009 року SIM-карти викрадені та ним не використовувались.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався 19.05.11р., 07.06.11р., 23.06.11р.

Ухвалою суду від 23.06.11р., на підставі наданого представником позивача клопотання, строк розгляду справи продовжено на 15 днів до 20.07.11р.

Відповідач в судове засідання 07.07.11р. не з'явився, повноважного представника не направив, пояснень щодо неможливості участі в судовому процесі суду не надав, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином чим підтверджується передостаннім протоколом судового засідання від 23.06.11р. де був присутній представник від відповідача.

Відповідно до Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі або відкладення розгляду справи надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні та вважає достатніми матеріали справи для слухання відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі документи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Київстар Дж.Ес.Ем." (ідент. код 21673832) відповідно до вимог ч.5 розділу XVII Закону України "Про акціонерні товариства" перейменоване в Приватне акціонерне товариство "Київстар" (ідент. код 21673832), що стверджується установчими документами позивача, оглянутими під час розгляду справи в суді.

01.09.2009 року між Закритим акціонерним товариством "Київстар Дж.Ес.Ем."(далі - оператор, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - абонент, відповідач) укладено угоду № 3512253 про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800 на телефонний номер 067-560-62-31 з тарифним планом „Бізнес 10” (далі - Угода).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеної угоди, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Також, права і обовязки підприємств звязку та споживачів з приводу надання послуг телефонного електрозвязку, зокрема порядок їх надання, вартість і строки оплати встановлений нормами Закону України "Про телекомунікації" та Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Пункт 1 спірної угоди встановлює терміни, які в подальшому використовуються у цій угоді, зокрема, визначенні наступні:

- Роумінг - послуга, яка надає можливість користуватися стільниковим мобільним зв'язком в мережах інших операторів з якими оператором підписано відповідні угоди;

- Авансові платежі - грошові кошти, які сплачує абонент за надання послуг стільникового мобільного зв'язку оператора;

- Тарифи/тарифний план - вартість послуг стільникового мобільного зв'язку оператора, виражена у грошовій формі, зокрема, щодо розміру авансових платежів, початкового платежу та щомісячної абонентної плити тощо.

За умовами п. 3.1.1. Угоди абонент має право користуватися замовленими послугами в мережі оператора в Україні, а також в мережах інших операторів, з якими останнім укладені відповідні угоди щодо роумінгу та які мають технічну можливість надавати такі послуги.

Пункт 3.2.1. Угоди зазначає, що у випадку виникнення заборгованості абонента щодо наданих оператором послуг стільникового мобільного зв'язку, абонент зобов'язаний погасити таку заборгованість протягом 5 днів з моменту який настав раніше або, зокрема:

- отримання від оператора відповідного повідомлення;

- припинення оператором надання послуг стільникового мобільного зв'язку внаслідок вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня,

тоді як, роумінг в мережах інших операторів стільникового мобільного зв'язку абонент отримує та оплачує за встановленими правилами та тарифами оператора (п. 3.2.2 Договору).

Пунктом 3.2.3. Угоди передбачено, що абонент повинен негайно письмово інформувати оператора про такі обставини: викрадення або втрату мобільного телефонного терміналу або SIM-карти (в цьому випадку абонент несе відповідальність за SIM-карту до моменту призупинення надання оператором послуг за одержаним ним відповідним повідомленням).

Абонент несе відповідальність за неналежне використання та зберігання SIM-карти (п.3.2.5. Угоди).

Згідно п.3.3.2 Угоди оператор має право в односторонньому порядку припинити (анулювати) дію угоди по відношенню до будь-якого телефонного номеру при негативному балансі особового рахунку - якщо абонент має неоплачену заборгованість щодо наданих оператором послуг стільникового мобільного зв'язку та не користується послугами стільникового мобільного зв'язку понад 30 днів.

Відповідно до розділу 4 Угоди при підключенні до мережі оператора абонент здійснює оплату замовлених послуг та початкові платежі згідно діючому тарифному плану. Оплата абонентом послуг стільникового мобільного зв'язку здійснюється згідно діючому тарифному плану.

Пунктом 4.4. Угоди визначено, що платежі можуть здійснюватись безготівковим перерахуванням на рахунок оператора; готівкою: через каси та відділення банків, вказані оператором; стретч-картками поповнення рахунків; електронними кодами поповнення рахунків; за допомогою автоматів самообслуговування тощо.

Пунктом 40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ №720 від 09.08.2005 року визначено, що плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до Угоди № 3512253 від 01.09.2009 року і замовлення №1 до неї (а.с. 25) відповідачу виділений телефонний номер в мережі стільникового зв'язку 067 5606231.

При укладанні даної Угоди сторони дійшли згоди по всім істотнім його умовам, насамперед що підтверджується підписами сторін, згідно приписів останнього абзацу замовлення до Договору, а саме відповідач підтверджує дійсність інформації, що вказана вище, отримав повну та детальну інформацію щодо послуг зв'язку оператора та згоден з положеннями цієї угоди про надання послуг стільникового мобільного зв'язку і тарифним планом, а тому в подальшому твердження представників відповідача стосовно неотримання інформації про тарифний план та умови надання послуг, зокрема, роумінгу не мають підстав.

Згідно з положенням п. 5 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" (далі - Закон), абонент (відповідач) повинен виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, зокрема своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

В силу положень передбачених п. 4.5 Договору, у випадку вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня або виникнення заборгованості абонента щодо наданих послуг стільникового звязку, оператор має право призупинити надання послуг звязку до моменту внесення абонентом наступного авансового платежу та повного погашення заборгованості.

При цьому, аналіз матеріалів справи відображає, що відключення послуг за абонентським номером відбувається в момент отримання технічним обладнанням компанії першої інформації щодо перевищення межі відключення послуг за особовим рахунком, що відповідає вимогам ст. 129 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Між тим, слід зазначити, що технічні характеристики білінгу позивача передбачають, що відповідне обладнання розпочинає облік використаних тарифних одиниць та їх тарифікацію для контрактних абонентів, що отримують послуги у роумінгу після надходження відповідних даних від іноземного оператора. Такі дані іноземним оператором можуть передаватися позивачу із затримкою до кількох днів після надання послуги. Зазначене обумовлюється технічними можливостями обладнання, яке використовується для обліку послуг, що надаються контрактним абонентам у роумінгу.

Згідно п. 235 Постанови КМУ «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг»розрахунковий період щодо наданих послуг оператор встановлює самостійно. Максимальна тривалість одного розрахункового періоду не може перевищувати один календарний місяць, крім послуг роумінгу, щодо яких розрахунковий період не може перевищувати 3-х календарних місяців. У разі встановлення оператором єдиного розрахункового періоду для всіх послуг мобільного зв'язку вартість наданих послуг роумінгу може бути включена до кожного рахункового періоду, що настає за періодом фактичного надання таких послуг, але не пізніше трьох рахункових періодів після їх надання.

Згідно ст. 239 Правил Оплата послуг рухомого (мобільного) зв'язку може здійснюватися як авансом, так і шляхом оплати фактично наданих у розрахунковому періоди послуг відповідно договору.

Згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" від 09.08.05р. за № 720 визначено, що надання телекомунікаційних послуг у кредит - є наданням послуг, які здійснюються з перенесенням кінцевого розрахунку на певний строк.

Натомість на сайті позивача передбачена можливість здійснення оплати послуг звязку після фактичного їх надання.

За жовтень 2009 року абонент фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримав послуги у приватного акціонерного товариства "Київстар" на загальну суму 7446,11 грн., (а.с. 48-49).

Станом на 10.02.2011 року згідно неоплаченого рахунку № 2-10763045 від 01.11.2009р. заборгованість за послуги зв'язку у відповідача перед позивачем складає 7 236,74 грн., що підтверджується списком дзвінків абонента (а.с. 48-49).

Заборгованість відповідача підтверджується: рахунком фактурою № 2-10763045 від 01.11.2009р. (а.с.23); усними та письмовими поясненнями позивача № 36/п-юр/11 від 06.06.2011 року (а.с.42-49), б/н від 20.06.2011 року (а.с.77-91) та б/н від 06.07.2011 року; довідкою б/н від 17.05.2011 року (а.с.26).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Оскільки позовні вимоги в частині стягнення 7236,74 грн. основного боргу підтверджуються матеріалами справи, - вони підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо некористування послугами судом не приймаються, оскільки відповідно пунктів 3.2.5 угоди № 3512253 01.09.2009 року саме абонент несе відповідальність за неналежне використання та зберігання SIM-картки. А в разі викрадення або втрати мобільного телефону або SIM-картки абонент зобов'язаний негайно особисто з'явитись до Центру обслуговування абонентів та в письмовій формі повідомити оператора про ці обставини (п.3.2.3 договору). Натомість, з пояснень, наданих відповідачем під час слухання справи вбачається, що відповідач не пам'ятає коли викрадені у нього SIM-картки, а надання йому послуг припинено не за заявою абонента, а за ініціативою позивача в зв'язку із виникненням заборгованості.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 ГПК України: обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Натомість, станом на час розгляду справи в суді, відповідач не надав докази на підтвердження факту викрадення у нього стартового пакету оператора "Київстар" за номером НОМЕР_1, а відтак не довів, що заборгованість перед позивачем виникла без його вини.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд вважає, що позивач має правові підстави до звернення до суду з вимогами про стягнення сум, на які збільшився борг внаслідок інфляційних процесів.

Перевіривши правильність нарахування позивачем зазначених сум (у тому числі в базі даних "Законодавство України"), суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення втрат від інфляції за період з листопада 2009 року по грудень 2010 року підлягає задоволенню в межах позовних вимог в сумі 686,76 грн. втрат від інфляції..

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості перед позивачем в повному обсязі, доводи позивача щодо наявності заборгованості не спростував, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення 7236,74 грн. основного боргу; 686,76 грн. - втрат від інфляції підлягає задоволенню з віднесенням на відповідача здійснених позивачем судових витрат відповідно до положень ст.49 ГПК України.

За наведеного, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 47, 49, 78, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Приватного акціонерного товариства "Київстар" (03110 м.Київ, проспект Червонозоряний, буд. 51; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21673832) основного боргу у розмірі 7 236,74 грн. (сім тисяч двісті тридцять шість грн. 74 коп.), інфляційних втрат 686,76 грн. (шістсот вісімдесят шість грн. 76 коп.), відшкодування витрат на сплату державного мита у розмірі 102 грн. (сто дві грн. 00коп.), відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.), про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 08.07.2011р.