Рішення № 16934632, 08.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.07.11р.Справа № 21/5005/7046/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трифар", м. Київ

до Дочірнього підприємства Птахофабрика "Лозуватська" Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецагропостач Лтд", с. Лозуватка, Криворізький район, Дніпропетровська область

про стягнення 78 087,84 грн. за поставлений товар

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Скиба Т.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 28 від 20.06.2011р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позовні вимоги мотивовані неповною оплатою вартості ветеринарних препаратів, отриманих відповідачем від позивача за видатковими накладними. Товар відповідачем отримано на загальну суму 92071,84грн., проте оплата за отриманий товар здійснена відповідачем на суму 13984,00грн. Вимога щодо сплати залишкової суми, отримана відповідачем, залишена без відповіді. У звязку з наявністю заборгованості з повної оплати вартості отриманого відповідачем товару, позивач звернувся з позовом до суду про примусове стягнення з відповідача 78087,84грн.

Відповідач відзив на позов та документи на вимогу суду не надав. У судове засідання, призначене для розгляду справи, явку повноважного представника не забезпечив.

Відповідач не використав надане йому законом право на участь свого представника в судовому засіданні, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній”, зокрема, “за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивачем до матеріалів справи додано витяг з ЄДРПОУ серія АБ № 358186 станом на 17.06.2011р., відповідно до якого назву відповідача змінено на Дочірнє підприємство Птахофабрика „Лозуватська” Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю „Авангардко інвестментс паблік лімітед”.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений належним чином, а в матеріалах справи достатньо необхідних суду документів для прийняття правомірного та обґрунтованого рішення на підставі ст. 75 ГПК.

В судовому засіданні 07.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Три фар” (далі - Позивач) іДочірнім підприємством Птахофабрика „Лозуватська” Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецагропостач Лтд” (далі - Відповідач) відповідно до ст. 184 ГК України у спрощеній формі був укладений договір на поставку товару (далі - Договір).

Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п.1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно п.1 ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а відповідно до ст. 181 цього ж кодексу допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Згідно приписів ч1. ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч.1 ст. 207 ЦК України).

Відповідно ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов Договору Відповідачем від Позивача було отримано товар на загальну суму 92071,84грн. згідно видаткових накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 17-22).

Факт отримання товару від Позивача підтверджується підписами представника Відповідача на вищевказаних накладних, довіреностями на отримання товару (а.с. 23-26).

Згідно ч.2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином.

Відповідач отриманий товар оплатив частково в сумі 13984,00 грн. та на дату звернення Позивача з позовом борг Відповідача складав 78087,84 грн.

Пунктами 1, 4 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В порядку досудового врегулювання спору Позивач направив на адресу Відповідача вимогу від 04.04.2011р. вих. № 11 про оплату останнім суми основного боргу в розмірі 78087,84грн. (а. с. 30).

Наявність суми заборгованості Відповідача перед Позивачем також підтверджено сторонами угоди за наслідком складення акту звірки від 31.08.2009р.

Відповідач вимоги Позивача про оплату заборгованості не виконав, доказів погашення зазначеної заборгованості господарському суду на час розгляду справи не надав.

Згідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення 78087,84 грн. є обґрунтованими підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 59 ч.5 Господарського кодексу України, у разі перетворення одного субєкта господарювання в інший до новоутвореного субєкта господарювання переходять усі майнові права і обовязки попереднього субєкта господарювання.

Оскільки відповідно до витягу з ЄДРПОУ серія АБ № 358186 станом на 17.06.2011р., найменування відповідача змінено відповідно до вимог Закону України “Про акціонерні товариства” № 514-VI від 17.09.2008р. як Дочірнє підприємство Птахофабрика „Лозуватська” Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю „Авангардко інвестментс паблік лімітед”, останнє є повним юридичним правонаступником його майнових і немайнових прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду право відношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин відповідач у справі - Дочірнє підприємство Птахофабрика „Лозуватська” Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецагропостач Лтд” підлягає заміні на його правонаступника - Дочірнє підприємство Птахофабрика „Лозуватська” Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю „Авангардко інвестментс паблік лімітед”.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 205, 206, 207, 265, 509, 525, 526, 530, 638, 639, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 25, 33, 34, 49, 75, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Замінити Дочірнє підприємство Птахофабрика „Лозуватська” Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецагропостач Лтд” на процесуального правонаступника - Дочірнє підприємство Птахофабрика „Лозуватська” Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю „Авангардко інвестментс паблік лімітед”.

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства Птахофабрика „Лозуватська” Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю „Авангардко інвестментс паблік лімітед” (53020, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозу ватка, вул. Чкалова, 29; код ЄДРПОУ 31789144) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Трифар” (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-б; код ЄДРПОУ 32664768). 78087,84 грн. (сімдесят вісім тисяч вісімдесят сім грн. 84 коп.) основного боргу, 780,87грн. (сімсот вісімдесят грн. 87 коп.) державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 08.07.2011р.