Рішення № 16934535, 01.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.11р.Справа № 1/5005/7194/2011

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю фірми "НИКС-М", м. Дніпропетровськ

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" Ольвія", м. Дніпропетровськ

про стягнення 71 156 грн. 50 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., дов. № 28 від 05.02.11р.;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 05.01.11р.

СУТЬ СПОРУ:

У червні 2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "НИКС-М" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" Ольвія" грошові кошти в сумі 71156 грн. 50 коп., які підлягали сплаті відповідачем на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2011р. у справі № 33/267-10, з яких 70218 грн. 32 коп. основний борг, 938 грн. 18 коп. судові витрати у справі № 33/267-10.

В обґрунтування позову посилається на невиконання відповідачем умов мирової угоди.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов та доповненні до відзиву зазначив, що відповідно до положень ст.. 80 ГПК України наслідком припинення провадження у справі є недопустимість повторного звернення до суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих підстав. Вважає, що у даному спорі ні предмет, ані сторони, ні підстави спору не змінилися, у звязку із чим просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно умов мирової угоди, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "НИКС-М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" Ольвія", затвердженої ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2011 р. у справі № 33/267-10, відповідач зобовязався сплатити позивачу заборгованість за виконані роботи в розмірі 70218 грн. 32 коп. з відстрочкою платежу до 30.04.2011р. (п. 3 Мирової угоди) та судові витрати, повязані із розглядом позовної заяви протягом 14 робочих днів з моменту затвердження господарським судом Дніпропетровської області цієї мирової угоди (п. 4 Мирової угоди)

З затвердженням вищевказаної мирової угоди між сторонами припинилися договірні зобовязання за спірний період та виникли зобовязання за мировою угодою, тобто, у відповідача виник обовязок сплатити на користь позивача суму 71156 грн. 50 коп. в установлених мировою угодою порядку та строки.

Відповідачем зобовязання за мировою угодою виконані не були, у звязку із чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 71156 грн. 50 коп., з яких 70218 грн. 32 коп. основний борг, 938 грн. 18 коп. судові витрати у справі № 33/267-10.

На час розгляду справи, доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дво- чи багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочини відрізняються від інших юридичних фактів тим, що правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату; завжди є діями фізичної або юридичної особи та є правомірними діями, що тягнуть виникнення або видозміни регулятивних цивільних правовідносин, а воля в правочинах завжди спрямована саме на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних прав і обов'язків.

Тобто, правочин може бути як підставою призупинення, поновлення, реалізації тощо правовідносин, так і водночас і підставою припинення одних правовідносин та підставою виникнення або зміни інших правовідносин.

Отже, укладена та затверджена господарським судом Дніпропетровської області мирова угода відповідає вищезазначеним положенням, а тому є таким правочином, який відповідно до законодавства України повинен бути виконаний належним чином і відповідно до умов укладеної угоди.

У даній мировій угоді сторони погодились (домовились) як про предмет угоди (зобов'язання відповідача сплатити суму боргу), так і щодо строків її сплати до 30.04.2011р.

Тобто, сторонами досягнуто згоди щодо вирішення спору іншим шляхом, застосовуючи ті заходи, які були зазначені у тексті мирової угоди, тому з моменту затвердження судом мирової угоди припиняються зобов'язання за одними правовідносинами та виникають зобов'язання, що випливають за мировою угодою.

Відповідачем не надано доказів сплати боргу згідно мирової угоди у заявленому до стягнення розмірі, чим порушено приписи ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України щодо виконання зобовязання належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, з огляду на що, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості за мировою угодою у загальному розмірі 71 156 грн. 50 коп.

Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки докази ухвалення відповідного рішення господарського суду між цими ж сторонами про цей же предмет (стягнення заборгованості за мировою угодою) і з тих же підстав відповідачем не надані, внаслідок чого відсутні перешкоди для розгляду цього спору по суті, рівно як відсутні підстави для припинення провадження у даній справі, як то передбачено п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

На підставі викладеного, господарський суд вважає доводи позивача, викладені в позовній заяві обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" Ольвія" (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна, б. 45, код ЄДРПОУ 32448517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "НИКС-М" (49006, м. Дніпропетровськ, вул. Канатна, б. 130-б, код ЄДРПОУ 31816298) 70218 грн. 32 коп. (сімдесят тисяч двісті вісімнадцять грн. 32 коп.) основного боргу, 938 грн. 18 коп. (девятсот тридцять вісім грн. 18 коп.) судових витрат за умовами мирової угоди, 711 грн. 57 коп. (сімсот одинадцять грн. 57 коп.) витрат по сплаті держмита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.А. Рудь Рішення підписано -05.07.11р.