Постанова № 16933927, 22.06.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2011 року Справа № 5002-15/451-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЛисенко В.А.,

суддівГоголя Ю.М.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, дов. № 328-Д від 22 квітня 2011 року (публічне акціонерне товариство "Крименерго")

відповідача: не з'явився (Державне підприємство "Донузлавська вітрова електростанція")

третьої особи: не з'явився (відокремлений підрозділ "Донузлавська вітрова електростанція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом")

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Крименерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 22 квітня 2011 року у справі №5002-15/451-2011

за позовом публічного акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, місто Сімферополь, 95034)

до Державного підприємства "Донузлавська вітрова електростанція" (1. вул. Д. Ул'янова, 86, місто Євпаторія, 97400; 2. вул. Революції, 95, смт. Чорноморське, Чорноморський район, 96400; 3. пров. Лавандовий, 2-Б, місто Сімферополь, 95000)

третя особа: відокремлений підрозділ "Донузлавська вітрова електростанція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (1. пров. Лавандовий, 2-б, місто Сімферополь, 95000; 2. бульвар Лесі України, 26, місто Київ, 01133)

про стягнення 20845,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2011 року публічне акціонерне товариство "Крименерго" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державного підприємства "Донузлавська вітрова електростанція" про стягнення 20845,70 грн. (а.с. 3-4, т. 1).

Позов мотивований тим, що у період з 01 березня 2010 року по 01 грудня 2010 року Державне підприємство "Донузлавська вітрова електростанція" не здійснює оплату по договору оренди № 35 від 28 грудня 2001 року, у звязку з чим станом на 31 грудня 2011 року виникла заборгованість у розмірі 20845,70 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 квітня 2011 року у справі № 5002-15/451-2011 у задоволенні позову відмовлено (а.с. 17-21, т. 2).

Рішення суду мотивовано тим, що орендоване згідно договору оренди №35 від 28 грудня 2001 року майно, з 11 вересня 2009 року знаходиться на безоплатному відповідальному зберіганні у відокремленого підрозділу "Донузлавська вітрова електростанція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, публічне акціонерне товариство "Крименерго" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що стягнення заборгованості у розмірі 20845,70 грн. повинно проводити по договору оренди № 35 від 28 грудня 2001 року, так як договір щодо безоплатного відповідального зберігання № 16/09 від 11 вересня 2009 року не є укладеним, оскільки позивачем порушено вимоги статті 181 Господарського кодексу України.

В судове засідання, яке призначене на 20 червня 2011 року, Державне підприємство "Донузлавська вітрова електростанція" та відокремлений підрозділ "Донузлавська вітрова електростанція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Судова колегія вирішила розглянути справу за відсутністю не зявившихся представників сторін, за наявними матеріалами, оскільки їх явка не визнавалась обовязковою.

В судовому засіданні, яке призначене на 20 червня 2011 року, було оголошено перерву на 20 червня 2011 року о 17 год. 00 хв.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

28 грудня 2001 року між Державним підприємством "Донузлавська вітрова електростанція" (далі Орендар) та відкритим акціонерним товариством "Крименерго" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Крименерго") (далі Орендодавець) укладено договір № 35 про оренду ВА №4-13 та технічних засобів 1-ої черги Донузлавської ВЕС (далі Договір) (а.с. 8-10, т. 1).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, для забезпечення ефективного вироблення електроенергії Орендодавець передає, а Орендар приймає у оренду ВА № 4-13 (додаток № 1) та технічне устаткування (додаток № 2).

Згідно з пунктами 4.1 та 4.2 Договору, розмір орендних платежів складає 1737,14 грн. за місяць. Орендна плата сплачується у безготівковому розмірі на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніще 30-го числа місяця, який передував поточному, або розрахунок виконується іншим засобом, який не заборонений діючим законодавством.

Пунктом 8.1 Договору встановлено строк його дії до 01 січня 2003 року. Даний договір вважається пролонгованим, якщо ні одна із сторін за місяць до спливу строку його дії не заявила письмово про його припинення.

Судова колегія надавши правовий аналіз вказаному Договору дійшла висновку про те, що він є діючим, оскільки за заявою однієї із сторін не припинений, не розірваний та не визнаний судом недійсним.

Підставою для звернення публічного акціонерного товариства "Крименерго" до господарського суду, з метою захисту порушених прав, стала не сплата відповідачем орендної плати у період з 01 березня 2001 року по 01 грудня 2010 року, у звязку з чим виникла заборгованість в розмірі 20845,70 грн.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно з нормами статті 509 Цивільного кодексу України, статей 173, 175 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначалось вище, між сторонами по справі укладено договір оренди.

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Умовами Договору встановлений розмір орендних платежів, який складає 1737,14 грн. за місяць та вказана оплата повинна бути здійснена до 30-го числа місяця, який передував поточному (пункти 4.1 та 4.2 Договору).

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаних Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак Державне підприємство "Донузлавська вітрова електростанція" свої зобовязання щодо своєчасної та повної оплати за оренду майна виконувало не належним чином, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу,якапосилаєтьсяна ці обставини. Отже в рамках цієї справи на відповідача покладено обовязок доказування її відсутності.

Відповідач у заперечені на позов посилається на те, що усі права та обовязки Державного підприємства "Донузлавська вітрова електростанція" у процесі реорганізації перейшли до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", яке в свою чергу 11 вересня 2009 року уклало з позивачем договір зберігання № 16/09 майна, яке є предметом договору оренди № 35 від 28 грудня 2001 року. У звязку з цим з 11 вересня 2009 року відповідач забезпечує зберігання майна, що виключає його оренду.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову також дотримувався такої позиції, з якою суд апеляційної інстанції не погоджується виходячи з наступного.

Згідно з нормами статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, витягу з ЄДРПОУ станом на 22 лютого 2011 року (а.с. 36, т. 1), Державне підприємство "Донузлавська вітрова електростанція" не припинило свою діяльність, тобто не виключено з єдиного реєстру, а тому твердження про перехід прав та обовязків до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" є необґрунтованими.

Посилання на договір зберігання майна № 16/09 від 11 вересня 2009 року, як на підставу відмови у задоволенні позову є необгрунтованим, виходячи з наступного.

Згідно норм статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічне положення міститься у пункті 8.1 Договору.

Однак сторонами не надано доказів того, що договір припинив свою дію у звязку з закінченням строку.

Договір може бути припинений шляхом його розірвання або визнання судом його недійсним. Однак такі докази в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, договір оренди № 35 від 28 грудня 2001 року є діючим, а тому його умови обов'язковими для виконання сторонами і одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Також, доказів повернення орендованого майна не надано.

Стосовно укладеного договору зберігання майна № 16/09 від 11 вересня 2009 року слід зазначити, що він укладений між публічним акціонерним товариством "Крименерго" та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", яке не стороною договору оренди №35 від 28 грудня 2001 року. А також, укладений договір зберігання не припиняє дію договору оренди.

Крім того, умовами договору зберігання майна (пункт 2.2.1) передбачено, що власник майна передає, а зберігач приймає на зберігання майно, що є предметом договору.

Але матеріали справи не містять жодного доказу (акту прийому-передачі та інше), який свідчить, що публічним акціонерним товариством "Крименерго" передано майно Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

За таких обставин доводи апеляційної скарги про відсутність укладеного договору зберігання, який хоча і підписаний сторонами, є повністю обґрунтованими.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до норм статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення.

Як зазначалось вище розмір орендної плати за місяць складає 1737,14 грн. (пункт 4.1 договору та додаток № 2). Позивач просить стягнути заборгованість за період з 01 березня 2010 року по 01 грудня 2010 року, тобто за 9 місяців, тобто заборгованість по орендній платі складає 15634,26 грн. (1737,14 * 9 = 15634,26).

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 15634,26 грн.

Судові витрати покладають ся на позивача та відповідача, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Також, ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 червня 2011 року по даній справі було зобовязано публічне акціонерне товариство "Крименерго" надати суду апеляційної інстанції належні докази сплати у повному обсязі державного мита, яке сплачується при подачі апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем по справі при подачі апеляційної скарги не було доплачено державне мито у розмірі 61,73 грн.

Судова колегія вирішила стягнути з публічного акціонерного товариства "Крименерго" державне мито в розмірі 61,73 грн.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2 частина 1), 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Крименерго" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 квітня 2011 року у справі №5002-15/451-2011 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

Стягнути з Державного підприємства "Донузлавська вітрова електростанція" (вул. Революції, 95, смт. Чорноморське, Чорноморський район, 96400; р/р 2600307025001 у ФМЗ «Приватбанк», МФО 384566, ЄДРПОУ 30459364) на користь публічного акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, місто Сімферополь, 95034; р/р 260073013142 у філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) заборгованість по орендній платі по договору № 35 від 28 грудня 2001 року, за період з 01 березня 2010 року по 01 грудня 2010 року, в розмірі 15634,26 грн., 156,13 грн. державного мита та 173,76 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, місто Сімферополь, 95034; р/р 260073013142 у філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 61,73 грн.

5. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддяВ.А. Лисенко

СуддіЮ.М. Гоголь

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Відкритому акціонерному товариству "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, місто Сімферополь, 95034)

2. Державному підприємству "Донузлавська вітрова електростанція" (вул. Д. Ул'янова, 86, місто Євпаторія, 97400)

3. Державному підприємству "Донузлавська вітрова електростанція" (вул. Революції, 95, смт. Чорноморське, Чорноморський район, 96400)

4.Державному підприємству "Донузлавська вітрова електростанція" (пров. Лавандовий, 2-Б, місто Сімферополь,95000)

5. Відокремленому підрозділу "Донузлавська вітрова електростанція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (пров. Лавандовий, 2-б, місто Сімферополь, 95000)

6. Відокремленому підрозділу "Донузлавська вітрова електростанція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (бульвар Лесі України, 26, місто Київ, 01133)

7. до господарського суду Автономної Республіки Крим.