Постанова № 16933687, 15.06.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.06.2011 Справа № 5020-216/2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвдокімова І.В.,

суддівПроценко О.І.,

Заплава Л.М.,

за участю представників сторін:

прокурор, ОСОБА_1, довіреність № 684 від 09.03.11, прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;

представник позивача, не з'явився, Державна екологічна інспекція в місті Севастополі;

представник відповідача, ОСОБА_2, довіреність № б/н від 13.05.11, закрите акціонерне товариство "Мусон-Тур".

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Мусон-Тур" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Альошина С.М.) від 14.04.2011 у справі №5020-216/2011

за позовом Прокурора Ленінського району міста Севастополя (вул. Вороніна, 11,Севастополь,99011)

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі (вул. Хрустальова, 83,Севастополь,99040)

до Закритого акціонерного товариства "Мусон-Тур" (вул. Південноміська, б.19,Севастополь,99013)

про стягнення 148163,68 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ленінського району міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі з позовом до Закритого акціонерного товариства „Мусон-Тур” про стягнення 148163,68 грн. збитків.

Рішенням місцевого господарського суду позов задоволено повністю.

Рішення оформлено та підписано в порядку статті 84 Господарського процесуального кодексу України 19 квітня 2011 року. Відправлено сторонам - 22 квітня 2011 року.

Вважаючи, що рішення судом першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, Закрите акціонерне товариство "Мусон-Тур" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що Закрите акціонерне товариство „Мусон-Тур та Державна екологічна інспекція в місті Севастополі знаходились у позадоговірних відносинах, тобто стягнення саме збитків у даній справі є неможливим, з огляду на те, що стягнення збитків можливо лише у разі порушення договірних збитків.

Крім того, заявник апеляційної скарги наголошує на тому, що здійснення спеціального водокористування без спеціального дозволу не призвело до негативних наслідків, вказаних у пункті 1.2 Методики 20.07.2009 № 389, застосованої судом першої інстанції при вирішенні спору.

Розпорядженням від 25.05.2011 виконуючого обов`язки секретаря судової палати Остаповою К.А. замінено суддю Градову О.Г. на суддю Євдокімова І.В., у зв`язку з хворобою судді Градової О.Г. Головуючим у справі призначено Євдокімова І.В.

Розпорядженням від 26.05.2011 виконуючого обов`язки секретаря судової палати Остаповою К.А. замінено суддю Латиніна О.А. на суддю Остапову К.А., у зв`язку з відпусткою судді Латиніна О.А.

Розпорядженням від 26.05.2011 виконуючого обов`язки секретаря судової палати Остаповою К.А. замінено суддю Маслову З.Д. на суддю Воронцову Н.В., у зв`язку з поважних причин судді Маслової З.Д.

Розпорядженням від 14.06.2011 заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніним О.А. замінено суддю Воронцову Н.В. на суддю Проценко О.І., а суддю Остапову К.А. замінено на суддю Заплава Л.М., у зв`язку з хворобою судді Воронцової Н.В. та відпусткою судді Остапової К.А.

В судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 14.07.2011 представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомленний відповідно до вимог чинного законодавства та згідно з наявними в матеріалах справи адресними даними.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

В період з 11.01.2011 по 12.01.2011 Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі було проведено позапланову перевірку дотримання Закритим акціонерним товариством "Мусон-Тур" вимог природоохоронного законодавства України стосовно забору підземних вод, за результатами якої складений відповідний акт.

Зазначений акт був отриманий представником відповідача.

У ході перевірки встановлено, що відповідачем у період з 02.09.2010 по 10.01.2011 здійснювався забір води з артезіанської свердловини № 5724 за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, у тому числі за період з 02.09.2010 по 31.12.2010 забрано 3521 м3 води, а з 01.01.2011 по 10.01.2011 4 м3.

На підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009, Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі був здійснений розрахунок суми збитків, зумовлених порушенням відповідачем норм природоохоронного законодавства, на суму 148163,68 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Забір води це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Відповідно до статті 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів загальне та спеціальне.

Згідно зі статтею 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Статтею 50 Водного кодексу України передбачено, що строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства вбачається, що термін дії виданого Закритому акціонерному товариству "Мусон-Тур" дозволу на спеціальне водокористування в частині забору води з артезіанської свердловини № 5724 був встановлений до 01.09.2010, тобто строк дії цього дозволу сплинув 01.09.2010 /а.с. 12/.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 55 Водного кодексу України, право юридичних та фізичних осіб на спеціальне водокористування припиняється, зокрема, у разі закінчення строку спеціального водокористування.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно з частиною четвертою статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до частини першої статі 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Суд першої інстанції зробив вірний висновок, що відповідач, на виконання приписів чинного законодавства має бути притягнутий до господарсько-правової відповідальності за вчинене ним правопорушення, тобто він має відшкодувати завдані його протиправними діями збитки.

Крім того, суд першої інстанції вірно визначив, що посилання відповідача на притягнення його посадової особи до відповідальності, внаслідок чого відповідач, на його думку не має притягуватись до господарсько-правової відповідальності є безпідставними, оскільки за приписами частини третьої статті 111 Водного кодексу України притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Проте, судова колегія не може погодитися з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних про відшкодування 148163,68 грн. збитків, завданих внаслідок самовільного водокористування відповідача за період з 02.09.2010 по 31.12.2010 та розрахованих позивачем на підставі Методики від 20.07.2009 за № 389 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.06.2009 за № 767/16783, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції при вирішенні даного спору залишено поза увагою положення пунктів 1.2, 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів /далі Методика № 389/, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 за № 389 та зареєстрованої в Мінюсті України 14.08.2009 за № 767/16783 /чинна з 25.08.2009/, згідно яких ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до: забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів; та обумовлені: самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.

Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м), здійснюється за формулою Зсам = 100 х W х Тар

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, куб.м;

Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн./куб.м., що діє в регіоні на момент виявлення порушення.

Таким чином, обов'язковими передумовами для застосування позивачем Методики № 389 при визначенні розміру збитків від самовільного водокористування визначено факти забруднення підземних вод водокористувачем та самовільне використання ним водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування в їх сукупності, що не враховано судом першої інстанції.

Крім того, Методикою № 389 передбачено виняток для застосування формули розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, а саме в разі забору прісних підземних вод з глибини більше 20 м.

Водночас, згідно з пунктом 4.1 Методики № 389 факт забруднення підземних вод встановлюється державними інспекторами за результатами перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю, на основі візуальних спостережень чи встановлених розслідуваннями або оцінених у результаті еколого-гідрологічних вишукувань.

Як встановлено судом, на підставі акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеною позивачем перевіркою не встановлено факту забруднення товариством підземних вод внаслідок самовільного водокористування.

Також, артезіанська свердловина № 5724 з якої відповідач здійснював забір води, /відповідно до паспорту на артезіанську свердловину/ має глибину більше 20 м, а саме 40 м, що виключає можливість розрахунку збитків за формулою, визначеною пунктом 9.1 Методики № 389.

Наведеним спростовується покладений в основу оскаржуваного рішення висновок суду про доведеність завдання державі шкоди в розмірі 148163,68 грн. внаслідок самовільного використання відповідачем водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування в період з 02.09.2010 по 31.12.2010.

На думку судової колегії, у даному випадку є необхідність застосувати положення Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 за № 290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.01.2002 за № 44/6332.

Відповідно пункту 1.2 зазначеної Методики, вона встановлює єдиний порядок розрахунків відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог водного законодавства.

Згідно з пунктом 1.3, Методика є обов'язковою для використання органами Держводгоспу України, які здійснюють контроль за раціональним використанням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів, у порядку, встановленому законодавством України, і може застосовуватися спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Пунктом 1.4 Методики передбачено, що завдані збитки розраховуються органами Держводгоспу в тому випадку, якщо вони завдані суб'єктами господарювання, які використовують водні ресурси або виконують господарську діяльність на землях водного фонду (крім земель водного фонду, зайнятих морями та островами на них), а також суб'єктами, розташованими за межами земель водного фонду, які звітують про використання вод за формою державної статистичної звітності 2-ТП (водгосп), затвердженої наказом Держкомстату України 30.09.97 N 230 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.10.97 за N 480/2284.

Відповідно до пункту 6 Методики, розрахунок розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні, переуступці права водокористування, заборі води з порушенням планів водокористування, при безгосподарському використанні води, при порушенні правил ведення первинного обліку кількості води, що забирається з водних об'єктів і скидається до них збитки розраховуються за формулою:

Зс.в.=хТарх5,(1) де W - об'єми води при самовільному водокористуванні, заборі води з порушенням планів водокористування, переуступці права водокористування, об'єм нераціонально використаної води, об'єм зумисного чи незумисного заниження показників обсягів забору води з водних об'єктів чи обсягів відведення води у водні об'єкти;

Тар - діючий на час порушення тариф на воду як природний ресурс без урахування пільгових коефіцієнтів;

5 - коефіцієнт.

Таким чином, судова колегія, перевіривши розрахунок суду першої інстанції вважає його невірним та здійсненним не у відповідності з нормами діючого законодавства.

Судова колегія, провівши розрахунок за формулою Методики від 29.12.2001 за № 290 (Зс.в.=хТарх5), отримала суму підлягаючу стягненню з відповідача у розмірі 7408,18 грн. збитків.

З огляду на викладене, неналежне дослідження судом першої інстанції обставин справи призвело до невірного вирішення спору, тому судова колегія дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Мусон-Тур" на рішення господарського суду міста Севастополя від 14.04.2011 у справі № 5020-216/2011 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 14.04.2011 у справі № 5020-216/2011 скасувати.

3. Прийняте нове рішення у справі.

4. Позов задовольнити частково.

5. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Мусон-Тур»(вул. Південноміська, буд. 19, м. Севастополь, 99013, ідентифікаційний код 30120709, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) у доход місцевого бюджету Нахімовського району міста Севастополя (р/р 33119331700008 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 24035606, код платежу: 24062100, або на інші рахунки) 7408,18 грн. збитків.

6. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Мусон-Тур»(вул. Південноміська, буд. 19, м. Севастополь, 99013, ідентифікаційний код 30120709, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) у доход Державного бюджету Ленінського району міста Севастополя (р/р 31113095700007 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, код ЕДРПОУ 24035598)74,08 грн. державного мита.

7.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Мусон-Тур»(вул. Південноміська, буд. 19, м. Севастополь, 99013, ідентифікаційний код 30120709, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) у доход Державного бюджету Ленінського району міста Севастополя (р/р 31212264700007 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, ЕДРПОУ 24035598, за кодом бюджетної класифікації 22050003) 11,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8. Господарському суду міста Севастополя видати накази.

Головуючий суддяІ.В. Євдокімов

СуддіО.І. Проценко

Л.М. Заплава

Розсилка: 1. Прокурор Ленінського району міста Севастополя (вул. Вороніна, 11,Севастополь,99011) 2. Державна екологічна інспекція в місті Севастополі (вул. Хрустальова, 83,Севастополь,99040) 3. Закрите акціонерне товариство "Мусон-Тур" (вул. Південноміська, б.19,Севастополь,99013)