Постанова № 16933569, 07.06.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

07.06.11 Справа № 5015/693/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Свитязь-Транс» від 31.03.2011 р. б/н

на рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2011 р.

у справі № 5015/693/11

за позовом ТзОВ «Профіль Пласт», м.Новояворівськ Яворівського р-ну Львівської обл.

до ТзОВ «Свитязь-Транс», м.Львів

про стягнення 25943, 13 грн., в т.ч. 25600 грн. основного боргу, 256 грн. інфляційних втрат, 87, 13 грн. 3 % річних, за відвантажений товар (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, а.с.36)

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. (представник, довіреність від 01.02.2011 р. б/н у матеріалах справи, а.с.13);

від відповідача не з»явився

Представнику позивача роз”яснено його права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Оскільки позивач не заявляв клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розпорядженням в.о. голови суду від 06.06.2011 р. проведено зміни в складі колегії суддів, яке знаходиться в матеріалах справи.

Заяв про відвід суддів не поступало.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.03.2011 р. у справі № 5015/693/11 (суддя Рим Т.Я.) позов задоволено повністю за підставністю й обгрунтованістю, стягнуто з відповідача на користь позивача 25600 грн. основного боргу, 256 грн. інфляційних втрат, 87, 13 грн. 3 % річних за відвантажений товар.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав неповного з»ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що господарським судом неповно досліджено всі обставини справи, а саме: взято до уваги лише видаткові накладні № 00377 від 04.11.2010 р. на суму 16800 грн. та № 00378 від 04.11.2010 р. на суму 8800 грн., проте в матеріалах справи відсутній договір поставки, що унеможливлює встановити час настання оплати; судом першої інстанції не задоволено клопотання про відкладення розгляду справи на 16.03.2011 р.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2011 р. у справі № 5015/693/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Свитязь-Транс» - без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, письмовий договір поставки між сторонами не укладався.

Однак відсутність договору в письмовій формі як окремого документа ще не свідчить про відсутність факту укладення між сторонами договору поставки, виникнення спірних правовідносин.

Так, 04.11.2010 р. на підставі видаткових накладних № РН-0000377 і № РН-0000378 (а.с.9) ТзОВ «Профіль Пласт» передало, а ТзОВ «Свитязь-Транс»отримало (про що свідчить довіреність серії ЯПТ № 051343 від 04.11.2010 р., видана ТзОВ «Профіль Пласт» на ім'я ОСОБА_2 (а.с.10)) автошину загальною вартістю 25 600 грн.

Отже, єдиними документами, які підтверджують поставку шини регенерованої для вантажного автомобіля, є видаткові накладні № РН-0000377 і № РН-0000378 від 04.11.2010 р., довіреність серії ЯПТ № 051343 від 04.11.2010 р. на її одержання, тобто має місце позадоговірна поставка. Зокрема, у видаткових накладних встановлені умови поставки (предмет, кількість поставки, ціна товару), які слід розцінювати як істотні умови договору, що є підставою для виникнення у її сторін прав і обов”язків, визначених нею.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, 20.12.2010 р. (а.с.12) позивач направив відповідачу вимогу вих. № 142 від 22.12.2010 р. про сплату заборгованості в розмірі 25 600 грн. (а.с.11) рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте остання залишена без відповіді та реагування.

Апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд дав правильну оцінку письмовим доказам, наданим сторонами, та фактичним обставинам справи, які свідчать про факт отримання відповідачем товару та виникнення обов”язку його оплати.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У матеріалах справи відсутні докази погашення ТзОВ «Свитязь-Транс»заборгованості в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, відповідач не спростував документально її відсутність як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і при поданні апеляційної скарги, не долучивши платіжних доручень про сплату боргу. Більше того, колегія суддів звертає увагу на те, що в господарському процесі долучення доказів до матеріалів справи не пов”язується з особистою явкою представника в судове засідання, вказані процесуальні дії не є взаємозалежними. Кожному представленому стороною доказу судом надається оцінка згідно з ст.43 ГПК України.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення 25600 грн. основного боргу є обгрунтованою та підставно задоволена судом першої інстанції.

Пункт 2 статті 625 ЦК України зобовязує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За весь період прострочення платежів позивачем нараховано відповідачу 256 грн. інфляційних втрат за січень 2011 року та 87, 13 грн. 3 % річних за період з 22.12.2010 р. по 31.01.2011 р. відповідно до розрахунку (а.с.37), який перевірений судами обох інстанцій і визнаний правильним.

Покликання апелянта на безпідставне незадоволення клопотання про відкладення розгляду справи не заслуговує на увагу, так як розгляд справи вже відкладався за його ж клопотанням (а.с.20-21). Крім того, як зазначалося вище, в господарському процесі долучення доказів до матеріалів справи не пов”язується з особистою явкою представника в судове засідання, вказані процесуальні дії не є взаємозалежними. Кожному представленому стороною доказу судом надається оцінка згідно з ст.43 ГПК України.

У разі нез”явлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи (ст.77 ГПК України), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК України або статтею 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника (ст.75 ГПК України), таким правом і скористався господарський суд, розглянувши справу за наявними у ній матеріалами згідно з ст.75 ГПК України. Вищенаведене узгоджується з положеннями п.3.6 Роз”яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” з наступними змінами та доповненнями.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2011 р. у справі № 5015/693/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Свитязь-Транс» - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя М.В.Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин