Рішення № 16933464, 06.07.2011, Господарський суд Чернігівської області

06.07.11

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

05 липня 2011 року Справа № 12/40

Позивач:Приватне багатопрофільне підприємство "Лавань",

вул. Комсомольська, 49, оф.33, м. Чернігів, 14000

Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Примха",

вул. Довженка, 40-А/162, смт. Десна, Козелецький район, Чернігівська область, 17024

Третя особа, яка яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

позивача: Державне підприємство Остерське лісове господарство

17044, Чернігівська область, Козелецький район, м. Остер, вул. 1 Травня, 8

Предмет спору: про стягнення заборгованості 49777,79 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 14.03.2011 року, представник, був

присутнім в судовому засіданні 29.06.2011 року, 05.07.2011 року в судове засідання не з»явився ; ОСОБА_3 , довіреність № б/н від 14.03.2011 року, представник;

від відповідача: Мехед І.С., директор

від 3-ї особи на стороні позивача: ОСОБА_2 довіреність № б/н від 29.06.2011 року, представник був присутнім в судовому засіданні 29.06.2011 року, 05.07.2011 року в судове засідання не з»явився

Рішення виноситься після оголошеної в судовому засіданні перерви, з 29.06.2011 року по 05.07.2011 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 34844 грн. 35 коп. боргу за одержаний пиловник хвойний, 11790 грн. 27 коп. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів, 3143 грн. 17 коп. трьох процентів річних, згідно Договору № 3-л від 01.02.2008 року, а також 6400 грн. за надані адвокатські послуги, згідно Договору про надання адвокатських послуг від 14.03.2011 року.

В судовому засіданні 05.04.2011 року було здійснено огляд оригіналів документів: Договору № 3-л від 01.02.2008 року, накладної № 12 від 29.02.2008 року, довіреності серії ЯКЮ № 013084 від 29.02.2008 року, накладної № 4 від 08.02.2008 року, довіреності серії ЯКЮ № 013078 від 07.02.2008 року, Договору про надання адвокатських послуг від 14.03.2011 року, калькуляції по Договору про надання адвокатських послуг від 14.03.2011 року, Акту виконаних доручень від 22.03.2011 року.

Присутній в судовому засіданні 05.04.2011 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Примха" Мехед І.С. підтвердив відповідність свого підпису на Договорі № 3-л від 01.02.2008 року та накладній № 4 від 08.02.2008 року. Щодо відповідності свого підпису на накладній № 12 від 29.02.2008 року директор ТОВ "Примха" Мехед І.С. заперечив.

Ухвалою суду від 05.04.2011 року, відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ДП Остерське державне лісове господарство (17044, Чернігівська область, Козелецький район, м. Остер, вул. 1 Травня, 8).

Представник відповідача в судовому засіданні 14.04.2011 року проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що розрахунки ним проведені в повному обсязі, оскільки він лісопродукцію отримував безспосередньо у ДП Остерське державне лісове господарство і вносив свої грошові кошти в касу господарства за ПБП "Лавань".

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ДП Остерське державне лісове господарство, в поданих 14.04.2011 року письмових поясненнях зазначив, що в лютому 2008 року згідно наряду ПБП "Лавань" було відпущено лісопродукцію 10,76 м.куб. по товарно-транспортній накладній № 59553 від 06.02.2008 року за готівку - прибутковий касовий ордер № 14 від 06.02.2008 року на суму 4600 грн. 90 коп. Кошти в касу вносив Мехед І.С.

В судовому засіданні 14.04.2011 року було здійснено огляд оригіналів документів: Касової книги Приватного багатопрофільного підприємства "Лавань" на 2008 рік, прибуткових накладних, товарно-транспортних накладних, специфікацій-накладних, податкових накладних.

В судовому засіданні 26.04.2011 року представником позивача було подано письмову заяву за підписом директора ПБП „Лавань” Личак О.В., в якій повідомляється про те, що позивач не може заперечити, що підпис одержувача на накладній на суму 19068,00 грн. не належить директору ТОВ „Примха”, у звязку з чим позивач просить суд не призначати з цього приводу експертизу. Водночас позивач вважає, що факт отримання пиловника за зазначеною накладною відповідачем підтверджується іншими документами, які наявні в матеріалах справи, зокрема: довіреністю на отримання пиловника; товарно-транспортною накладною, відповідно до якої саме відповідач на своєму транспорті вивозив пиловник; податковими накладними; реєстром податкових накладних.

Відповідач в поданому 26.04.2011 року відзиві на позов проти заявленого позову повністю заперечує та зазначає, що позовна заява не містить доказів, які б достовірно підтвердили наявність заборгованості відповідача перед позивачем. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Договір № 3-Л- від 01.02.2008 року і наполягає, що за цим договором відповідач отримав пиловник на суму 34844,35 грн.: 08.02.2008 року на суму 15576,09 грн. (накладна №4) та 29.02.2008 року на суму 19068,26 грн. (накладна № 12), але накладні: № 12 від 29.02.2008 року та №4 від 08.02.2008 року не містять жодної позначки, що вони мають відношення до спірного договору поставки № 3-Л- від 01.02.2008 року, тобто відсутній допустимий доказ, що відповідач отримав товар та має зобовязання по його оплаті. У накладній №4 від 08.02.2008 року зазначено номер довіреності, який не співпадає з номером довіреності, яку надав позивач, тому від ТОВ „Примха” товар отримала невідома особа. Накладну № 12 від 29.02.2008 року у графі „одержав” відповідач взагалі не підписував. Також відповідач посилається на те, що позивачем не надано суду належним чином оформлених актів прийому-передачі товару, які є підтвердженням факту отримання відповідачем пиломатеріалу; накладні № 4 та № 12 мають реквізити щодо ПДВ, але до матеріалів справи не додано податкових накладних, які підтверджують факт податкового та бухгалтерського обліку операцій за накладними. Відповідач заперечує проти позовних вимог щодо сплати пені у звязку зі спливом строку позовної давності відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України та проти стягнення витрат на послуги адвоката у звязку з ненаданням підтверджуючих витрати доказів.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ДП Остерське лісове господарство в поданих 26.04.2011 року письмових поясненнях зазначив, що в лютому 2008 року фірма "Лавань" отримувала пиловник хвойний два рази. Розрахунок за лісопродукцію здійснювався готівкою, кошти в касу вносив Мехед І.С.

Ухвалою суду від 26.04.2011 року провадження у справі № 12/40 було зупинено, а матеріали справи № 12/40 за позовом Приватного багатопрофільного підприємства “Лавань”до Товариства з обмеженою відповідальністю “Примха”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ДП Остерське державне лісове господарство про стягнення з відповідача 34844 грн. 35 коп. боргу за одержаний пиловник хвойний, 11790 грн. 27 коп інфляційних втрат від знецінення грошових коштів, 3143 грн. 17 коп. трьох процентів річних, згідно Договору № 3-л від 01.02.2008 року, а також 6400 грн. за надані адвокатські послуги, згідно Договору про надання адвокатських послуг від 14.03.2011 року., направлено до Прокуратури Чернігівської області (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9) для здійснення перевірки, а також зобовязано Прокуратуру Чернігвської області після проведення перевірки повідомити господарський суд Чернігівської області про її результати.

Відповідно до листа начальника відділу Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області № 9336 від 26.05.2011 року, за результатами розгляду матеріалів щодо проведення перевірки за фактом наявності у діях представників ПБП “Лавань” та ТОВ “Примха” ознак діянь, що переслідуються у кримінальному порядку, 26.05.2011 року ЧМВ УМВС України в Чернігівській області на підставі п. 2 ст. 6 КПК України прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

Ухвалою суду від 20.06.2011 року провадження у даній справі було поновлено.

Представниками сторін були подані клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволено судом.

В судому засіданні 29.06.2011 року позивач підтримав позовні вимоги а в повноум обсязі.

В поданому в судове засідання 29.06.2011 року відзиві на позов представник відповідача просить відмовити позивачу в задоволенні позову у звязку з його безпідставністю, а саме: накладні № 12 від 29.02.2008 року та №4 від 08.02.2008 року не містять жодної позначки, що вони мають відношення до спірного договору поставки № 3-Л- від 01.02.2008 року, тобто відсутній допустимий доказ, що відповідач отримав товар та має зобовязання по його оплаті. У накладній №4 від 08.02.2008 року зазначено номер довіреності, який не співпадає з номером довіреності, яку надав позивач, тому від ТОВ „Примха” товар отримала невідома особа. Накладну № 12 від 29.02.2008 року у графі „одержав” відповідач взагалі не підписував. Додані до позову довіреності на імя Мехеда І.С. серія ЯКЮ № 013078 від 07.02.2008 року та серія ЯКЮ № 013084 від 29.02.2008 року не підтверджують, що за цим довіреностями Мехед І.С. отримав товар за накладними № 12 від 29.02.2008 року та № 4 від 08.02.2008 року, тобто додані до позову довіреності не співпадають з довіреностями зазначеними в накладних. Накладні № 4 та № 12 мають реквізити щодо ПДВ, але до матеріалів справи не додано податкових накладних, які підтверджують факт податкового та бухгалтерського обліку операцій за накладними. Також відповідач посилається на постанову ЧМВ УМВС України в Чернігівській області про відмову у порушенні кримінальної справи від 26.05.2011 року, якою встановлено той факт, що не зважаючи на касові ордери про оплату коштів, платником за отриману лісопродукцію є Мехед І.С., який особисто вносив грошові кошти, що підтверджується показаннями кількох свідків. Відповідач заперечує проти позовних вимог щодо сплати пені у звязку зі спливом строку позовної давності відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України та проти стягнення витрат на послуги адвоката у звязку з ненаданням підтверджуючих витрати доказів.

В судовому засіданні 29.06.2011 року була оголошена перерва до 05.07.2011 року.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, але третя особа повноважного представника в судове засідання 05.07.2011р. не направила.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.02.2008 року між Приватним багато профільним підприємством „Лавань” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Примха” (покупець) було укладено договір № 3-л.

Відповідно до п.п. 1.1.,1.3 зазначеного Договору, позивач (продавець) взяв на себе зобовязання відпустити, а покупець прийняти і оплатити пиловник хвойний відбірковий (до 20), І (до 40), ІІ (до 20), ІІІ сорту (до 20) діаметром 26 см і більше, довжиною 4-6 мм, згідно графіка поставки, в кількості 800 м.куб. Об»єм поставки може змінюватись за взаємною письмовою згодою сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що продавець згідно договору купівліпродажу передає або зобовязується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

Таким чином, укладений між сторонами договір по своїй правовій природі є договором купівлі-продажу.

Пунктами 3.1. та 3.2 Договору, передбачено, що продавець відвантажує товар на протязі двох банківських днів з моменту одержання оплати за товар на розрахунковий рахунок продавця. Поставка товару проводиться залізничним або автомобільним транспортом продавця за рахунок покупця по реквізитам, вказаним додатково факсом,або листами, або транспортом Покупця.

У відповідності до п.4.2 договору, загальна сума поставки по даному договору складає 360000 грн., включаючи ПДВ.

Строк дії договору, згідно п. 6.1. Договору, з 01.02.2008 року до 31.12.2008 року.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов”язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи позивач на виконання свої зобовязання по Договору № 3-л від 01.02.2008 року передав відповідачеві пиловник хвойний на загальну суму 34844,35 грн., що підтверджується накладною № 4 від 08.02.2008 року на суму 15776,09 грн., згідно якої позивач передав пиловник сосновий дов.4-6 м.д.26-34,Іс. в кількості 16.49 куб.м. по ціні 391,50 грн. без ПДВ на суму 6455,84 грн. без ПДВ; дов.4-6 м.д.36-б,Іс. в кількості 4,33 куб.м. по ціні 486 грн. без ПДВ на суму 2104,38 грн. без ПДВ; дов.4-6 м.д.26-34, ІІс. в кількості 6,76 куб.м. по ціні 342 грн. без ПДВ на суму 2311,92 грн. без ПДВ; дов.4-6 м.д.36-б, ІІс в кількості 4,12 куб.м. по ціні 405 грн. без ПДВ на суму 1668,6 грн. без ПДВ; дов.4-6 м.д.26-34,ІІІс. в кількості 1,9 куб.м. по ціні 318,95 грн. без ПДВ на суму 606,01 грн. без ПДВ, та накладною № 12 від 29.02.2008 року на суму 19068,26 грн., згідно якої позивач передав пиловник сосновий дов.4-6 м.д.26-34,ІІс. в кількості 18,37 куб.м. по ціні 342 грн. без ПДВ на суму 6282,54 грн. без ПДВ; дов.4-6 м.д.36-б ,ІІс. в кількості 21,2 куб.м. по ціні 405 грн. без ПДВ на суму 8586 грн. без ПДВ; дов.4-6 м.д.36-б,ІІІс. в кількості 2,64 куб.м. по ціні 387 грн. без ПДВ на суму 1021,68.

Факт отримання відповідачем пиловника підтверджується також довіреностями серія ЯКЮ № 013078 від 07.02.2008 року та серія ЯКЮ № 013084 від 29.02.2008 року на імя Мехед Ігоря Сергійовича, оригінали і копії яких знаходяться в матеріалах справи.

У відповідності до ч.2 ст. 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою договору.

Частиною 1 ст.632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Аналогічна норма міститься і в ч. 2 ст.190 Господарського кодексу України.

Пунктами 4.1.-4.2. Договору визначено, що ціна лісопродукції встановлюється згідно протоколу погодження цін, який додається до Договору і є його невідємною частиною.

Доказів підписання сторонами протоколу погодження цін позивач суду не надав.

Але оскільки в накладних на відпуск пиловника була зазначені ціна в залежності від його розміру та сорту , і пиловник був прийнятий відповідачем, а тому суд доходить висновку , що відповідач погодився з ціною отриманого ним пиловника, яка зазначена в накладних на його відпуск.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов”язанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частинами 1,2 та 4 ст. 538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

У відповідності до п. 4.3. договору, покупець проводить попередню оплату, або з відстрочкою платежу на 30 календарних днів за домовленістю сторін за продукцію на основі виставлених рахунків за кожну партію готову до відправки, шляхом переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Як встановлено судом , продукція була отримана відповідачем без здійснення попередньої оплати.

Позивачем надані суду копії рахунків № 13 від 08.02.2008 року на суму 15776,09 грн. та рахунок № 15 від 29.02.2008 року на суму 19068, 26 грн., але доказів направлення їх відповідачу , позивач суду не надав.

07.04.2009 року позивачем була направлена відповідачу вимога № 13 про оплату 34844 грн. 35 коп. заборгованості за поставлений пиловник хвойний згідно накладних № 4 від 08.02.2008 року та № 12 від 29.02.2008 року..

Факт відправлення вимоги № 13 від 07.04.2009 року на адресу ТОВ „Примха” про оплату заборгованості підтверджується копією фіскального чеку про відправку рекомендованого листа № 9913 від 07.04.2009 року, яку було відповідно отримано представником ТОВ „Примха” секретарем Фроловою 09.04.2009 року (відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 8867340).

Оскільки позивач виконав свої зобов»язання щодо поставки пиловника , а тому відповідно до ст.530 та ст. 538 Цивільного кодексу України , у відповідача виникло зустрічне зобов»язанння розрахуватись за отриману продукцію протягом семи днів з моменту отримання вимоги позивача, тобто до 17.04.2009 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач взяті на себе зобовязання по оплаті пиловника хвойного не виконав, вимогу позивача № 13 від 07.04.2009 року залишив без задоволення і заборгованість за отриману лісопродукцію в сумі 34844 грн. 35 коп. не сплатив.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем не було своєчасно сплачено заборгованість за отриману лісопродукцію на суму 34844 грн. 35 коп., позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних в сумі 3143 грн. 17 коп. за період з 09.03.2008 року по 23.03.2011 року та втрати від інфляції в розмірі 11790 грн. 27 коп. за період з квітня 2008 року по лютий 2011 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобовязань щодо оплати пиловника хвойного, але оскільки судом встановлено, що строк оплати за отриманий пиловник настав 16.04.2009 року, відповідно прострочка оплати виникла з 17.04.2009 року, а тому суд доходить висновку, що три проценти річних підлягають стягненню за період з 17.04.2009 року по 23.03.20011року і їх розмір становить 2021 грн.92 коп., а інфляційні трати підлягають стягненню за період з 01.05.2009 року по 28.02.2011 року і їх розмір становить 5871 грн.19 коп.

Вимоги позивача щодо стягнення трьох процентів річних за період з 09.03.2008 року ( по накладній № 4 від 08.02.2008 року) та з 30.03.2008 року ( по накладній № 12 від 29.02.2008 року ) по 16.04.2009 року , та інфляційних втрат за період з 01.04.2008 року по 30.04.2009 року задоволенню не підлягають, оскільки як встановлено судом, строк оплати настав лише 16.04.2008р., а тому за вказаний період відсутня прострочка оплати.

Заперечення відповідача судом до уваги не можуть бути прийняті, оскільки як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.34,43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Посилання відповідача на те, що накладні № 12 від 29.02.2008 року та №4 від 08.02.2008 року не містять жодної позначки, що вони мають відношення до спірного договору поставки № 3-Л- від 01.02.2008 року, судом до уваги не приймається , оскільки позивач не довів та не надав суду жодних доказів, які підтверджують про наявність між сторонами інших договірних відносин, згідно яких відповідач отримав продукцію по накладних № 12 від 29.02.2008 року та №4 від 08.02.2008 року.

На підтвердження факту отримання відповідачем пиловника по накладній №4 від 08.02.2008 року позивачем надана довіреність серії ЯКЮ № 013078 від 07.02.2008 року зі строком дії до 17.02.2008 року , яка видана ТОВ «Примха» Мехед І.С. на отримання матеріальних цінностей від ПБП «Лавань»за накладною № 4 від 08.02.2008 року, а саме пиловника соснового в кількості 35 куб. метрів , і реквізити зазначеної довіреності вказані в накладній № 4 від 08.02.2008 року, а тому посилання відповідача на те, що в накладній № 4 від 08.02.2008 року зазначено номер довіреності, який не співпадає з номером довіреності, яку надав позивач, є безпідставні.

Не може бути прийнято судом і посилання відповідача на те, що накладну № 12 від 29.02.2008 року у графі „одержав” відповідач взагалі не підписував, і товар не отримував, оскільки на підтвердження факту отримання відповідачем товару по вказаній накладній, позивач надав оригінал довіреність серії ЯКЮ № 013084 від 29.02.2008 року зі строком дії до 09.03.2008 року , яка видана ТОВ «Примха» Мехед І.С. на отримання матеріальних цінностей від ПБП «Лавань», а саме пиловника соснового в кількості 40 куб. метрів. Відповідач в свою чергу не довів суду та не надав доказів,які підтверджують, що вказана довіреність їм була втрачена, зіпсована та списана чи повернута без виконання.

На підтвердження факту передачі відповідачу пиловника по накладній № 12 від 29.02.2008 року позивачем надано суду також товарний звіт про рух товарів за січень березень 2008 року , оборотно - сальдові відомості за січень березень 2008 року, обороти і сальдо по рахунках по аналітикам за січень - березень 2008 року, податкову декларацію з податку на додану вартість за 2008 рік та реєстр отриманих та виданих податкових накладних за лютий 2008 року і листопад 2008 року , а також податкові накладні від 29.02.2008 року на суму 19068,26 грн., від 08.02.2008 року на суму 6076,09 грн. , від 28.11.08р. на суму 9700 грн., з яких вбачається, що позивачем відображено в бухгалтерському та податковому обліку факт отримання відповідачем товару по накладній № 12 від 29.02.2008 року на суму 19068,26 грн.

Відповідно є безпідставними посилання відповідача на те, що позивачем не додано податкових накладних, які підтверджують факт податкового та бухгалтерського обліку операцій за накладними № 4 від 08.02.2008 року та № 12 від 29.02.2008 року.

Суд ухвалами від 14.04.2011 року, від 20.06.2011 року пропонував відповідачу надати документи, а саме реєстр отриманих та виданих податкових накладних та податкові декларації з податку на додану вартість за I квартал 2008 року по 31.12.2008 року з додатками та відміткою податкового органу; журнали-ордери, оборотні та аналітичні відомості по рахунках бухгалтерського обліку: 28 „Товари”, 31 „Рахунки в банках”; журнали ордери, оборотні та аналітичні відомості по рахунку 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками” за період I квартал 2008 року по 31.12.2008 року; які б спростовували факт отримання ним у позивача пиловника по накладних № 4 від 08.02.2008 року та № 12 від 29.02.2008 року, та не відображення цих господарських операцій в бухгалтерському обліку та податковому обліку, але відповідач жодного доказу на підтвердження своїх заперечень суду не надав.

Не приймається судом до уваги і посилання відповідача на те, що він здійснив оплату за отриманий пиловник шляхом внесення готівки в касу Державного підприємства Остерське лісове господарство, оскільки зобов»язання щодо оплати за отриману продукцію у відповідача виникло перед позивачем, а не перед Державним підприємством Остерське лісове господарство.

Як слідує із наданих позивачем специфікацій накладних на відпуск лісопродукції № 00095, № 00096, № 00119, № 00359, № 00364, № 00365; товарно-транспортних накладних ТТН 02ААЦ № 59164, ТТН 02ААЦ № 59165 , ТТН 02ААЦ № 59553, ТТН 02ААЦ № 59457, ТТН 02ААЦ № 59467, ТТН 02ААЦ № 59471; прибуткових накладних № 6,7,8,13,17,18 від 05.02.2008 року, від 06.02.2008 року,15.02.2008 року, 27.02.2008 року. 28.02.2008 року , копіями довіреностей на отримання лісопродукці, податковими накладними , реєстром виданих та отриманих податкових накладних , позивач отримав пиловник від Державного підприємства Остерське лісове господарство і розрахунки за нього провів шляхом внесення готівки в касу лісгоспу, що підтверджується, виписками з рахунку позивача про отримання готівки в банку, касовою книгою на 2008 рік, звітами про використання коштів , наданих на відрядження або під звіт , квитанціями до прибуткових касових ордерів від 05.02.2008 року, від 06.02.2008 року,15.02.2008 року, 27.02.2008 року, 28.02.2008 року про внесення готівки в касу Державного підприємства Остерське лісове господарство як оплату за пиловник.

Вказані документи не містять відомостей про те, що відповідач як покупець отримував продукцію у Державного підприємства Остерське лісове господарство як продавця та проводив розрахунки за неї з Державним підприємством Остерське лісове господарство, а тому твердження відповідача проте, що згідно вищевказаних документів платником було ТОВ «Примха» є безпідставні і спростовуються матеріалами справи.

Відповідач також не надав суду документів, які підтверджують факт отримання ним готівкових коштів в банку для здійснення розрахунків за придбану лісопродукцію та сплати цих коштів, а також відображення цих операцій в бухгалтерському та податковому обліку.

Заперечення відповідача проти позовних вимог щодо сплати пені у звязку зі спливом строку позовної давності, відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України є безпідставними, оскільки стягнення пені не є предметом заявлених позивачем позовних вимог в даній справі.

Посилання відповідача на те, що в постанові ЧМВ УМВС України в Чернігівській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.05.2011 року містяться пояснення лісничих (свідків) гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що кошти за лісопродукцію вносились готівкою особисто Мехед І.С., не можуть бути прийняті судом, оскільки у вказаній постанові зазначено, що лісопродукція закуплялась в ДП Остерське лісове господарство про що свідчать касові ордери про сплату коштів за лісопродукцію за рахунок ПБП «Лавань». Всі кошти вносились готівкою гр. Мехед І.С. Даною постановою не встановлено, що Мехед І.С. вносив грошові кошти за ТОВ «Примха» чи від себе особисто.

Також О/у сектору ДСБЕЗ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області Беленко Я.В. Постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 26.05.20010 року,яка прийнята на підставі повідомлення господарського суду Чернігівської області щодо протиправних дій представників ПВП «Лавань»та ТОВ «Примха», встановив, що в ході проведеної перевірки було встановлено, що 01.02.2008 року був укладений договір № 3-Л між ТОВ «Примха»і ПБП «Лавань»на поставку пиломатеріалів на суму 360000 грн. Згідно даного договору ПБП «Лавань» виконала свої обов»язки в повному обсязі ,апле в ході даних відносин заборгованість за ТОВ «Примха» перед ПБП «Лавань» на даний час становить 34844,35 грн. Під час проведення перевірки не було встановлено умислу та складу злочину в діях представників ПБП «Лавань»та ТОВ «Примха»за ст..358 КК України.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобовязання не виконав, за пиловник хвойний своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд, з урахування вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 34 844 грн. 35 коп. боргу, 2021 грн. 92 коп. трьох процентів річних та 5871 грн. 19 коп. інфляційних нарахувань. В решті позову відмовити.

Зважаючи, що спір виник у звязку з неправомірними діями відповідача то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 427 грн. 38 коп. витрат по сплаті держмита та 202 грн. 62 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Позивач просить суд стягнути з відповідача 6 400 грн. витрат за оплату послуг адвоката.

У відповідності до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України витрати на оплату послуг адвоката відносяться до складу судових витрат.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи документів, ОСОБА_1 є адвокатом, що підтверджується Свідоцтвом про право заняття адвокатською діяльністю № 225 від 15.12.2002 року.

14.03.2011 року між адвокатом ОСОБА_1 та позивачем Приватним багатопрофільним підприємством "Лавань" укладено Договір про надання адвокатських послуг.

Відповідно до укладеної угоди адвокат взяв на себе зобов»язання щодо підготовки позову та участі у судових засіданнях по справі про стягнення на користь позивача боргу з товариства з обмеженою відповідальністю «Примха». Винагорода за договором визначається відповідно до калькуляції в сумі 6400 грн.

Із наданої калькуляції до договору про надання адвокатських послуг від 14.03.2011 року, яка підписана сторонами слідує, що вартість послуг адвоката визначена з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 року . «Про граничні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави», виходячи із кількості витраченого робочого часу ( 17 годин) та граничного розміру компенсації за годину 376,40 грн. ( 941 грн. ( мінімальна заробітна плата) х 40%) .

Згідно квитанції прибуткового касового ордеру № 13 від 21.03.2011 року на суму 6400 грн. позивачем сплачено адвокату ОСОБА_1 6400 грн.

Відповідно до частини 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищевикладене, заява позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 6400 грн. підлягає частково задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог . Відповідно з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 5494 грн. 82 коп. витрат на послуги адвоката.

Керуючись ст.ст. 202, 525, 526, 530, 538, 610,612, 625,626, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 189,190, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Примха", вул. Довженка, 40а/162, смт. Десна, Козелецький район, Чернігівська область, 17024 (п/р 260063415 в „Райффайзен банк „Аваль”, МФО 345348, код 142373326) на користь Приватного багатопрофільного підприємства "Лавань", вул. Комсомольська, 49, оф.33, м. Чернігів, 14000 (п/р 26005000119002 в ЧФ АТ „Укрінбанк”, код 21391737, МФО 353564) 34 844 грн. 35 коп. боргу, 2021 грн.92 коп. трьох процентів річних, 5871 грн. 19 коп. інфляційних нарахувань, 427 грн. 38 коп. державного мита, 202,62 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5494,82 грн. витрат на послуги адвоката.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Л.М.Лавриненко

Повне рішення підписано 06.07.2011 року.