Рішення № 16933373, 04.07.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"04" липня 2011 р. Справа № 7/5027/474/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „Біо-Тест-Лабораторія”

до відповідача Приватного акціонерного товариства „Чернівецька птахофабрика”

про стягнення грошового боргу 11471,93 грн.

Суддя О.С. Тинок

Секретар судового засідання А.В. Кошман

Представники:

від позивача ОСОБА_1 представник (довіреність від 18.04.2011 року)

від відповідача ОСОБА_2 представник (довіреність № 11-02/04 від 14.02.2011 року)

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство „Біо-Тест-Лабораторія” звернулося з позовом до приватного акціонерного товариства „Чернівецька птахофабрика” про стягнення грошового боргу у сумі 11471,93 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідно до видаткових накладних № 10994 та № 10995 від 08 грудня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство „Біо-Тест-Лабораторія” відвантажило товар на суму 12066,00 грн., а приватне акціонерне товариство „Чернівецька птахофабрика” отримало даний товар. Далі позивач стверджує, що на момент поставки товару у відповідача існувала переплата у сумі 814,44 грн., а також відповідач 08 грудня 2011 року частково оплатив за поставлений товар суму у розмірі 783,20 грн., а тому у нього існує заборгованість у сумі 10486,36 грн., а також відповідачу нараховані штраф у сумі 324,52 грн., три проценти річних у сумі 125,62 грн. та індекс інфляції у сумі 553,43 грн.

04 липня 2011 року відповідач надав суду відзив на позов, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки останнім було надіслано на адресу приватного акціонерного товариства „Чернівецька птахофабрика” позовну заяву без зазначених у ній додатків, та у позовній заяві відсутнє посилання на акти відвантаження товару, що підтверджують факт його отримання. Також, у поданому відзиві на позов відповідач зазначає, що між сторонами не було укладено договору поставки, та позивач жодного разу не направляв на його адресу вимогу чи претензію про сплату боргу, а тому приватне акціонерне товариство „Чернівецька птахофабрика” не погоджується з позовними вимогами про стягнення з нього штрафних санкцій, трьох процентів річних та індексу інфляції.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного:

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, закрите акціонерне товариство „Чернівецька птахофабрика” змінила найменування на приватне акціонерне товариство „Чернівецька птахофабрика”.

Так, 08 грудня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство „Біо-Тест-Лабораторія” згідно видаткових накладних № 10994 та № 10995 відвантажило товар (Нутріл SE пор. 25 кг.) у кількості 100 кг. на загальну суму 12066,00 грн., а приватне акціонерне товариство „Чернівецька птахофабрика” прийняло означений товар, про що свідчать довіреність на отримання цінностей серії 12ААВ № 095370 від 06 грудня 2010 року, а також підпис уповноваженої особи відповідача та печатка товариства на вказаних накладних.

Однак, приватне акціонерне товариство „Чернівецька птахофабрика” оплату за отриманий товар в повній мірі не провело, в результаті чого у нього перед товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством „Біо-Тест-Лабораторія” по видатковим накладним № 10994 та № 10995 від 08 грудня 2010 року існують зобовязання щодо оплати за поставлені будівельні матеріали у розмірі 10468,36 грн.

Також, за неналежне виконання грошових зобовязань товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство „Біо-Тест-Лабораторія” нарахувало приватному акціонерному товариству „Чернівецька птахофабрика” штраф у сумі 324,52 грн., три проценти річних у сумі 125,62 грн. та індекс інфляції у сумі 553,43 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного не встановлено інший строку оплати товару.

Отже, відповідач оплату за прийнятий товар належним чином у повному розмірі та у встановлені строки не провів, а тому зобовязаний сплатити позивачу за поставлені товари суму у розмірі 10468,36 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач за прострочення виконання грошового зобовязання має сплатити позивачу три процента річних у сумі 125,62 грн. та індекс інфляції у сумі 553,43 грн.

При цьому, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у сумі 324,52 грн. з наступних підстав.

Частинами 1, 2 статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Частинами 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що:

-штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання;

-пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог, позивач здійснив розрахунок саме суми пені у розмірі 324,52 грн. нараховуючи її у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання, при цьому просить суд стягнути суму штрафу.

Так, означеними нормами встановлено, що забезпечення виконання зобовязання визначається договором або законом.

Однак, між сторонами не було укладено договору, який визначає забезпечення виконання зобовязання у даних правовідносинах штрафом, пенею.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у сумі 324,52 грн. є безпідставними.

Судові витрати відшкодувати позивачу за рахунок відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 22, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного акціонерного товариства „Чернівецька птахофабрика” Чернівецька обл., Глибоцький р-н, с. Валя Кузьміна, вул. Трудова, 10, код 31462059 на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „Біо-Тест-Лабораторія” м. Київ, вул. Ушинського, 25-А, код 18094674 - борг у сумі 10468,36 грн., три проценти річних у сумі 125,62 грн., індекс інфляції у сумі 553,43 грн., державне мито у сумі 111,47 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

3.Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 324,52 грн.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 04 липня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 07 липня 2010 року.

Суддя О.С. Тинок