Рішення № 16933160, 04.07.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" липня 2011 р.Справа № 18/5025/983/11 за позовом Державного підприємства "Бурштин України" м.Рівне

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Городок

про стягнення 25770,06 грн.

Суддя Саврій В.А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 25770,06грн., в тому числі 22602,06 грн. основного боргу та 3168,00грн. пені згідно договору комісії №126 від 02.12.2008р., посилаючись на положення ст.ст. 509, 526, 527, 530, 625 ЦК України, вимоги договору комісії № 126.

Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, витребуваних документів не подав, у направленому на адресу суду клопотанні просить суд розглядати справу №18/5025/983/11 без участі його представника через зайнятість останнього.

Дане клопотання судом приймається.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, позовні вимоги не оспорив. Від нього надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату через зайнятість в іншому судовому засіданні.

Суд відмовляє в даному клопотанні відповідача оскільки не подано доказів, які б підтверджували поважність причин неявки повноважного представника в судове засідання, до того ж суд не викликав конкретного представника відповідача та відповідно до ст.28 Господарсько процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді можуть вести як керівники та інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами так і представники, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між державним підприємством "Бурштин України" м.Рівне (комітент) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 м.Городок (комісіонер) 02.12.2008р. укладено договір комісії на продаж продукції №126, за умовами якого комітет постачає комісіонеру продукцію підприємства (надалі товар): ювелірні вироби, вироби з бурштину, картини та панно відповідно до накладної, яка є невід'ємною частиною договору, для реалізації товару на ринку комісіонера. Товар являється власністю комітента. Комісіонер виконує послуги з продажу товару за комісійну плату, яка визначається даним договором. Термін комісії складає 90 днів з моменту відвантаження товару комітентом. Термін комісії рахується по кожній партії товару. Загальна сума договору складає 150000грн. По закінченні терміну комісії весь непроданий товар повертається комітенту або продовжується термін реалізації згідно письмового погодження з комітентом (п.п. 1.1-1.5 договору).

Згідно п.п. 3.1-3.4 договору поставка товару здійснюється за допомогою послуг спеціального або фельд'єгерського зв'язку. За бажанням комісіонера поставка товару може здійснюватися самовивозом зі складу комітента. Транспортні виграти з доставки товару сплачує комісіонер. По закінченню строку комісії комісіонер зобов'язаний повернути нереалізований товар за власний рахунок. За реалізований товар комісіонер переказує отримані кошти на розрахунковий рахунок комітента через кожні 10 календарних днів. У платіжних документах, в графі призначення платежу, обов'язково зазначати: згідно договору комісії №126.

На виконання умов договору, позивач згідно видаткових накладних № 1444 від 02.12.2008р., №1443 від 02.12.2008р., № 366 від 06.04.2009р., № 365 від 06.04.2009р., № 364 від 06.04.2009р., № 424/1 від 16.04.2009р., № 736 від 26.06.2009р., № 737 від 26.06.2009р., № 1407 від 26.11.2009р., № 300 від 23.03.2010р., № 1442 від 02.12.2008р. надав відповідачу товар для реалізації.

На адресу відповідача позивачем надсилались претензії-попередження, що наявні в матеріалах справи, втім вони були залишені без відповіді та задоволення.

На час звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача склала 22602,06грн., що додатково підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом звірки розрахунків станом на 28.04.2011р.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив заборгованість, позивачем подано позов до суду про стягнення з відповідача 22602,06грн. основного боргу та 3168,00 грн. пені.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

У відповідності до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положеннями ст.ст.525,526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобовязання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів, відповідач повністю розрахунки за товар не провів, утворивши заборгованість в сумі 22602,06 грн.

У відповідності до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою. Згідно ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період 330 днів у сумі 3168,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення пені, судом враховується, що відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Між сторонами письмової угоди про неустойку досягнуто не було, а тому у стягненні з відповідача пені в сумі 3168,00 грн. необхідно відмовити.

Відповідач, взяті на себе зобов'язання щодо оплати товарів не виконав, доказів, які б спростовували дане та докази про сплату заборгованості суду не подав.

З огляду на вищевикладене, та враховуючи приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 22602,06грн. обґрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству і підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Разом з тим, оскільки відповідачем заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 25770,06грн., в тому числі 22602,06 грн. основного боргу та 3168,00грн. пені та платіжним дорученням №765 від 25.05.2011р. сплачено лише 226,02грн. суд вважає за необхідно достягнути з позивача в доход державного бюджету 31,68грн. державного мита.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов державного підприємства "Бурштин України" м.Рівне до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Городок про стягнення 25770,06 грн. задоволити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державного підприємства "Бурштин України" (м. Рівне, вул. Київська, 94, код 34112754) 22602,06 грн. (двадцять дві тисячі шістсот дві гривні 06коп.) основного боргу, 226,02грн. (двісті двадцять шість гривень 06коп.) державного мита, 206,99 грн. (двісті шість гривень 99коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Стягнути з державного підприємства "Бурштин України" (м. Рівне, вул. Київська, 94, код 34112754) в доход державного бюджету України для зарахування на р/р 31112095700002 МФО 815013, код ЄДРПОУ 23565225, отримувач коштів УДК м. Хмельницький, банк отримувача: ГУ ДКУ у Хмельницькій області; код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, 31,68грн. (тридцять одна гривня 68коп.) витрат по оплаті державного мита.

Видати наказ.

СуддяВ.А. Саврій

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.