Рішення № 16932881, 05.07.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2011 р. Справа № 5023/3419/11 (н.р. 5023/1344/11)

вх. № 3419/11 (н.р. 1344/11)

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судовогозасідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, протокол №04, від 07.04.2011 року, дов.№ 15-09/10 від 15.09.2010 року,

відповідача - не з'явився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ", м. Харків

про звернення стягнення на заставлене майно

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ" про стягнення суми боргу за договором фінансового лізингу № LC2529-05/08 від 09 червня 2009 року шляхом звернення стягнення на заставлене майно за договором застави основних засобів від 24 червня 2009 року в розмірі 573998,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 березня 2011 року по справі 5023/1344/11 позов залишено без розгляду.

Постановою Харківського Апеляційного господарського суду від 26.04.2011 року по справі 5023/1344/11 ухвалу господарського суду Харківської області від 21 березня 2011 року по справі 5023/1344/11 скасовано. Справу передано на розгляд до господарського суду Харківської області.

Відповідності до протоколу розподілу справи між суддями від 05 травня 2011 року передано в провадження судді Буракової А.М.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 травня 2011 року було призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30 травня 2011 року о 11:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 травня 2011 року розгляд справи було відкладено на 09 червня 2011 року о 11:15 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 червня 2011 року розгляд справи було відкладено на 22 червня 2011 року о 11:30 годині.

Представник позивача у судовому засіданні на заявлених позовних вимогах наполягає у повному обсязі. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, причини не явки у судове засідання суду не відомо, вимог попередньої ухвали суду не виконав.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України місцезнаходження відповідача є таким: 61204, м. Харків, вул.Олімпійського, буд.14

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до розяснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх незявлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

27 травня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Пріоритет - ЮС ( ТОВ "Пріоритет - ЮС" був укладений договір фінансового лізингу № L2529-05/08 (надалі -«Договір»), згідно з п.1.1 якого Лізингодавець (ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль») на підставі договору купівлі-продажу (поставки) придбав у свою власність і передав на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно - прес-ножниці "Sgualo 1300" виробництва "Іng. Воnfigliolі", 2008 року випуску у кількості 1 шт., загальною вартістю 3 461625,00 гривень, що на момент підписання договору фінансового лізингу № L2529-05/08 становило 452 500,00 євро (згідно Специфікації, Додаток №2 до Договору), а Лізингоодержувач (ТОВ "Пріоритет - ЮС") зобов'язувалось прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Згідно з домовленості між позивачем та ТОВ "Пріоритет - ЮС" сторони внесли зміни до договору фінансового лізингу № L2529-05/08 від 27.05.2008 року, в наслідок чого був укладений договір фінансового лізингу № L2529-05/08 від 09.06.2009 року.

Відповідно до пункт 8.1 договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 09.06.2009 року з дня його підписання умови договору продовжують свою дію в новій редакції.

Згідно з пунктом 4.2. договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 09.06.2009 року лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування предмету лізингу у період з моменту підписання цього договору до повної виплати Лізингоодержувачем заборгованості Лізингодавцю, визначеної за правилами цього Договору за ставкою LIBOR 3М плюс 9% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1. цього Договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за курсом продажу.

Аналогічне положення містилось у попередній редакції Договору фінансового лізингу №L2529-О5/08 від 27.05.2008 року.

Відповідно пункту 6.1.1. Додатку №4 "Загальні умови фінансового лізингу", який згідно п. 9.4 договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 27.05.2008 року, який є невід'ємною частиною цього договору у випадку зміни встановленого на день укладення договору розміру ставки EURIBOR (індикативна процентна ставка пропозиції міжбанківських депозитів в ЄВРО першокласних банків в Європейських та Грошових Союзах. EURIBOR визначається на 11:00 за центральноєвропейським часом пропозицій СПОТ (Т+2). При реалізації цього Договору, ставка EURIBOR визначається на відповідну дату за даними сайту www.еuribor.org, а в разі неможливості отримати такі дані - системи РЕЙТЕРС) на період 1 місяць ( якщо в п. 4.9. Договору сторони обрали валюти - Євро) або розміру ставки USD LIBOR. (фіксована індикативна ставка, яка нараховується як середньоарифметичне значення індивідуальних процентних ставок пропозиції ресурсів банків-членІв Британської Банківської Асоціації (ВВА ІЛВОЯ СопігіЬиіог Рапеї Вапкз). Фіксується на 11:00 за Лондонським часом для певних валют та строків кредитування. При реалізації цього Договору, ставка визначається за дату за даними системи РЕЙТЕРС) на період 1 місяць (якщо в п.4.9 Договору Сторони обрали валюту - долари США) розмір комісії змінюється пропорційно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу.

ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» свої зобов'язання виконало та передало на умовах фінансового лізингу вищезазначений предмет, що підтверджується актом приймання-передачі від 05 вересня 2008 року. Проте ТОВ "Пріоритет - ЮС", всупереч умов Договору, лізингові платежі своєчасно та у повному обсязі не сплачувало, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 1 274 252,97 гривень.

Відповідно до пункту 4.3 договору фінансового лізингу лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, ТОВ "Пріоритет - ЮС" зобов'язання зі сплати лізингових платежів не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 988167, 31 грн., яка обліковується за період серпень 2009 року - лютий 2010 року за наступними рахунками фактурами:

№LC 2529-05/08/3 від 1 вересня 2009 року - 178149,65 грн.;

№LC 2529-05/08/4 від 1 жовтня 2009 року - 176752,60 грн.;

№LC 2529-05/08/5 від 2 листопада 2009 року - 171796,64 грн.;

№LC 2529-05/08/6 від 1 грудня 2009 року - 171165,07 грн.;

№LC 2529-05/08/7 від 4 січня 2010 року - 170836,14 грн.;

№LC 2529-05/08/8 від 1 лютого 2010 року - 173457,10 грн.

Пунктом 3 ч.2 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг», п.п.5.1., 8.1.4. встановлено, що Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

У відповідності із ч.2 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг», п.6.1 Договору фінансового лізингу, якщо прострочення сплати лізингового платежу або його частини становить більше 30 днів, Лізингодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від Договору та вимагати повернення Предмета лізингу.

Зі змісту ст. 525 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) випливає, що одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна його умов може бути правомірною і неправомірною. Про правомірну односторонню відмову від зобов'язання та односторонню зміну його умов йдеться тоді, коли така відмова або зміна вчинюються на підставі відповідної вказівки закону або договору.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №569-03/10 від 10.03.2010 року ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» в односторонньому порядку відмовилось від договору з 01.03.2010 року, оскільки ТОВ «Пріоритет - ЮС» порушило свої зобов'язання, тобто не виконало договір належним чином.

Згідно з ч.2 ст.615 ЦК України, відмова чи розірвання договору в односторонньому порядку не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

З огляду на таке, ТОВ "Пріоритет - ЮС" зобов'язаний сплатити заборгованість у розмірі 988 167,31 гривень, яка обліковується за період серпень 2009 року - лютий 2010 року.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Отже, в результаті порушення умов Договору, ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» звернувся до Господарського суду Харківської області про стягнення з ТОВ "Пріоритет - ЮС" на користь Позивача заборгованості за виставленими рахунками-фактурами на оплату лізингових платежів в сумі 988 167,31 гривень, пені в розмірі 65 732,49 гривень, 3% річних в сумі 19 718,65 гривень, інфляційні в розмірі 69 234,42 гривень та витрати на оплату страхових внесків в сумі 8 428,17 гривень, всього - 1 151 281,04 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2010р. по справі №47/186-10 про стягнення 1 151 281,04 гривень за позовом ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» до ТОВ "Пріоритет - ЮС", позов задоволено в повному обсязі.

В забезпечення виконання зобов'язань по договору фінансового лізингу - №LC2529-05/08 від 09 червня 2009 року, було укладено Договір застави основних засобів від 24 червня 2009 року (надалі - Договір застави) між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ" (Відповідач).

Відповідно до п. 1.2. Договору застави, Заставодавець (Відповідач) з метою забезпечення виконання Зобов'язання передав у заставу Заставодержателю (Позивачу) належне йому на праві власності основні засоби/обладнання (надалі - Предмет застави), а саме: «Конвеєр розливочньїй, ножниці, разливочное колесо, воздушное охлаждение, воздушно-капельное охлаждение, механизм клеймения на 6 знаков».

Вартість Предмету застави сторони погодили в сумі 573 998,00 грн. (п.1.4 Договору застави). Предмет застави знаходиться за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Привокзальна, 3.

У відповідності до п. 1.9. Договору застави, Заставодержатель (Позивач) має право задовольнити за рахунок Предмета застави свої вимоги щодо: Відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за Договором лізингу та/або зверненням стягнення на Предмет застави відповідно до цього Договору, у т.ч. витрати, пов'язані із оцінкою предмета застави, набуттям Заставодержателем права власності на предмет застави; Відшкодування затрат на утримання і збереження Предмета застави; Сплати неустойки відповідно до Договору лізингу; Відшкодування збитків, завданих порушенням умов Договору лізингу та/або порушенням Заставодавцем цього Договору.

Пунктом 8.1. Договору застави передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання всіх або окремих зобов'язань, що забезпечені заставою згідно п. 1.1. цього Договору, Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави і задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави.

За вибором Заставодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет застави та задоволення вимог Заставодержателя: За рішенням суду; Передача предмету застави у власність Заставодержателя в рахунок виконання зобов'язання, що забезпечується цим Договором; Продажу Заставодержателем Предмету застави третій особі-покупцю шляхом укладення договору купівлі-продажу від імені Заставодавця; Інші способи, передбачені законодавством України на момент здійснення стягнення.

Згідно з п. 3.6. Договору застави. Заставодавець належним чином і в повному обсязі ознайомлений з положеннями Договору лізингу і будь-яке посилання в тексті цього Договору на Договір лізингу чи окремі його положення є достатньою підставою вважати, що ці положення застосовуються рівною мірою до виконання прав і обов'язків Сторін за цим Договором. Внесення будь-яких змін чи доповнень до Договору лізингу означає їх застосування до виконання прав і обов'язків Сторін за цим Договором.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (Заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

В частині 1 ст. 583 ЦК України передбачено, що Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. (ч.І ст. 589 ЦК України)

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. (ч.2 ст. 589 ЦК України)

Відповідно до ч. 1ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 1 ст. 32 ГПК встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 35 ГПК встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, факт існування частини заборгованості ТОВ "Пріоритет - ЮС" перед ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль», а також її розмір встановлений Постановою Харківського апеляційного господарського суду по справі 47/186-10 від 03.11.2010 року, а тому не потребує додаткового доказування.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем, що є предметом розгляду даної справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 626, 806 ЦК України, 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ" (юридична адреса: м.Харків, вул. Ольминського, 14, адреса для листування: 61145, м.Харків, вул. Новгородська, 3, оф.3, П/р 260063011408 в Перша Харківс.ФАКБ "БАЗИС", МФО 351599, ідентифікаційний код 33206940) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657, п/р 2600514928 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) суму боргу за договором фінансового лізингу №LC2529-05/08 від 09 червня 2009 року шляхом звернення стягнення на заставлене майно за Договором застави основних засобів від 24.06.2009р. в розмірі 573 998,00 гривень.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ" (юридична адреса: м.Харків, вул. Ольминського, 14, адреса для листування: 61145, м.Харків, вул. Новгородська, 3, оф.3, П/р 260063011408 в Перша Харківс.ФАКБ "БАЗИС", МФО 351599, ідентифікаційний код 33206940) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657, п/р 2600514928 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) 5739,98 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 5023/3419/11 складено та підписано 08.08.2011 року.