Рішення № 16932728, 29.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2011 р. Справа № 5023/3113/11

вх. № 3113/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Тімарєва Т.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Фара-1", м. Київ

до ФОП ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення коштів в сумі 7945,27 грн. за накладною без договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Фара-1", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача, ФОП ОСОБА_1, на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за усною угодою в частині оплати вартості поставленого позивачем товару. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 7945,27грн., з яких 7459,00 грн. - сума основної заборгованості, 365,50 грн. - інфляційні нарахування, 120,77 грн. - 3% річних. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Позивач у судове засідання свого повноважного представника не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, у наданій до суду 24.06.2011 року телеграмі, просить суд розглянути справу № 5023/3113/11 по суті за відсутності представника позивача та зазначає, що підтримує позовні вимоги у сумі 7945,27 грн. у повному обсязі.

Господарський суд, розглянувши дане клопотання позивача, визнає його таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, вважав за необхідне його задовольнити та розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за юридичною адресою зазначеною у позовній заяві.

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серія НОМЕР_2, відповідно до якого станом на 18 травня 2011 року відповідач зареєстрований за адресою - 61129, АДРЕСА_1, саме на вказану адресу судом було направлено процесуальні документи відповідачеві.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що за усною домовленістю між сторонами позивачем було здійснено, на підставі видаткової накладної № ХЗ2-121901 від 19.12.2008 р. поставку товару відповідачеві на загальну суму 8360,00 грн., а відповідач зазначений товар прийняв, що підтверджується особистим підписом та печаткою ФОП ОСОБА_1 на видатковій накладній, копія якої залучено до матеріалів справи.

Таким чином, передача товару позивачем та прийняття його відповідачем є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівліпродажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторонами в письмовій формі не було встановлено строку виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На адресу ФОП ОСОБА_1 21 вересня 2010 року позивачем було направлено претензію № 204 від 20.09.2010 року з вимогою про сплату суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 7459,00 грн. у строк до 01.10.2010 року, яку відповідачем було залишено без відповіді та матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України, оплата за отриманий товар не була здійснена.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 01.10.10 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару та заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар за видатковою накладною № ХЗ2-121901 від 19.12.2008 р. складає 7459,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 7459,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий розрахунок 3% річних, сума яких складає 120,77 грн., а також розрахунок інфляційних втрат, сума яких складає 365,50 грн.

Дослідивши надані розрахунки, судом встановлено, що нарахування відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нараховані суми інфляційних втрат та 3% річних підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

За результатами розгляду справи, відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49,75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 61129, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРА-1" (юридична адреса: 02154, м. Київ, проспект Возз'єднання, 21, кімната 8; п/р 26005000029920 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023; ідент. код 33299396) 7459,00 грн. основного боргу, 120,77 грн. - 3% річних, 365,50 грн. інфляційних, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Сальнікова Г.І.

Повний текст судового рішення підписано 01.07.2011 року.