Рішення № 16932691, 20.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2011 р. Справа № 5023/2955/11

вх. № 2955/11

Суддя господарського суду Жигалкін І.П.

при секретарі судовогозасідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 5363/01-17/03-16 від 03.12.2010 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Лозова

про стягнення 1 840,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція в Харківській області (надалі - Позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (надалі - Відповідач) "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", шкоду, заподіяну внаслідок порушення земельного законодавства (самовільне зайняття земельною ділянкою та нецільове використання земельної ділянки) в розмірі 1 840,25 грн. та покладенням на Відповідача судових витрат.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки та неявки свого представника суд не повідомив. Витребуваних судом документів та відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника Позивача та всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 20 жовтня 2008 р. по 20-24, 27-31 жовтня 2008 року на підставі згоди Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 4/3-2364-3Г від 26.09.2008 року та постанови прокуратури Близнюківського району Харківської області про порушення провадження про адміністративне правопорушення від 22.08.08 р., Державною екологічною інспекцією в Харківській області було проведено позаплановий захід перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ФОП ОСОБА_2 за адресою: Харківська область, Близнюківський район, поблизу с. Федорівка

За результатами даної перевірки Державною екологічною інспекцією в Харківській області було складено акт № 00708 від 20-24, 27-31 жовтня 2008 року, в якому, зазначалось, що Відповідач здійснює господарську діяльність по виготовленню цегли в цеху, який розташований за адресою: Близнюківський район, с. Федорівка, в підтвердження чого було представлено договір оренди цеху по виробництву цегли з обладнанням (цех розміщено у окремій не житловій будівлі) б/н від 01.05.2008 року. Також було встановлено, що підприємство здійснює розміщення готової продукції (цегли) на прилеглій до цеху території площею 2000 метрів квадратних. Заміри було здійснено повіреною рулеткою № 070447 свідоцтво чинне до 17.10.2009 року.

Документи, що посвідчують право користування або власності на земельну ділянку, на якій складується готова продукція (цегла), відсутні, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Глина для виготовлення цегли забирається підприємством з карєру загальною площею 40 метрів квадратних, глибиною приблизно 6 метрів (заміри було здійснено повіреною рулеткою № 070447 свідоцтво чинне до 17.10.2009 року), який розташований поблизу цеху.

Документи, що посвідчують право користування або власності на земельну ділянку, на якій здійснюється видобування корисних копалин (глина) у підприємства відсутні, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

30 жовтня 2008 року, з метою усунення виявлених недоліків, порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення позапланового заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією в Харківській області було винесено припис вихідний № 04-14-145, яким вимагалось: - в строк до 31.12.2008 року отримати документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою для здійснення господарської діяльності по виготовленню цегли та для видобування корисних копалин (глини); - до отримання документів не допускати користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують право користування нею.

Листом № 01-15/1377 від 30.12.2008 року Відділ Держкомзему у Близнюківському районі Харківської області повідомив, що земельні ділянки самовільно зайняті Відповідачем поблизу с. Федорівка Близнюківського району відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Тобто, в ході перевірки було встановлено, що Відповідачем порушені вимоги чинного законодавства в частині недопущення самовільного зайняття земельних ділянок та використання земель за цільовим призначенням, а саме земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,0040 га та 0,2000 га. використовується ним самовільно та для промислових потреб.

В звязку з виявленими порушенням посадовими особами державної екологічної інспекції в Харківській області було з урахуванням норм передбачених «Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р., розраховано суму спричиненої порушником шкоди та складено претензії № 256 на суму 69,99 грн. та № 257 на суму 1770,26 грн., щодо добровільного відшкодування шкоди заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, які 19 січня 2009 року було направлено на адресу Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, вимоги даних претензій не були добровільно виконані відповідачем.

Слід також зазначити, що ФОП ОСОБА_2 двічі листами від 29.08.2008 та 12.11.2008 року викликався до Державної екологічної інспекції в Харківській області, з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, але всупереч направлених на його адресу викликів прибув до Державної екологічної інспекції в Харківській області лише 22.01.2009 року. Під час відвідання 22.01.2009 року приміщення ДЕІ в Харківській області ФОП ОСОБА_2 надав письмове клопотання в якому прохав, відстрочити зобовязання зі сплати спричиненої ним шкоди за претензіями №№ 256, 257, до березня квітня 2009 року, а також гарантував виконання вимог вищезазначених претензій.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом обєктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобовязані … забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Виходячи зі змісту ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” невиконанням вимог щодо використання земель за цільовим призначенням вважається, зокрема, фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду.

Враховуючи той факт, що зміна цільового призначення земельних ділянок не проводилась, відділом Держкомзему у Близнюківському районі підтверджується їх цільове призначення саме для сільськогосподарських потреб, будь-які правові підстави для використання даних ділянок з метою промислової розробки родовища корисних копалин та складування готової продукції (цегли) відсутні.

Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про охорону земель» юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів здійснює Державна екологічна інспекція та її територіальні органи.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про відходи», забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

В звязку з вищевикладеним вбачається, що протиправною діяльністю Відповідача державі заподіяно шкоду, розмір якої становить 1 840,25 грн. грн.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобовязані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно ст. 69 даного Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 43 Закону України “Про відходи”, підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно п.1.6 Розяснень Вищого Господарського суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 року «Про деякі питання вирішення спорів, повязаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища, «Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу».

Виходячи з положень ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006р., до повноважень Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина 1 ст. 43 ГПК України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд доходить до висновку про те, що при вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника. Відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідачем не доведено суду відсутності своєї вини у завданні шкоди з його боку, а докази останнього не спростовують доказів позивача по справі.

На підставі п. 27 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 "Про державне мито", розділу II Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 "Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" Державна екологічна інспекція в Харківській області звільняється від сплати державного мита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 14 Конституції України, ст.ст. 33, 43 Закону України „Про відходи", ст. 35, 56 Закону України «Про охорону земель», ст.ст. 1, 9 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, ст.ст. 20, 55, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. 35, 46 Закону України «Про охорону земель», ст. ст. 125, 126, 187, 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (64604, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Близнюківської селищної ради Харківської області, р/р 33114331700061, УДК у Близнюківському районі, код ЄДРПОУ 24134248, банк одержувача ГУ ДКУ в Харківській області, МФО 851011, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення земельного законодавства (самовільне зайняття земельною ділянкою та нецільове використання земельної ділянки) в розмірі 1 840,25 гривень (одна тисяча вісімсот сорок гривень двадцять пять копійок).

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (64604, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) 102,00 грн. державного мита.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (64604, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) Жигалкін І.П.

Повний текст рішення підписаний 22 червня 2011 року

по справі № 5023/2955/11.