Рішення № 16932690, 22.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2011 р. Справа № 5023/3078/11

вх. № 3078/11

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судовогозасідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №834 від 02.03.11;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність №48/8-790/193 від 11.03.11

розглянувши справу за позовом КП "Міський інформаційний центр", м. Харків

до Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області, м.Харків

про стягнення коштів у розмірі 25 793, 62 грн.

та зустрічним позовом

Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області, м.Харків

до

КП "Міський інформаційний центр", м. Харків

про визнання недійсним договору від 25.05.2009 № 1080

ВСТАНОВИВ:

КП "Міський інформаційний центр" звернулось до суду із позовом про стягнення з Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області 25 793,62 грн. плати за фактичне користування місцем та неустойки за прострочення повернення місця за договором №1080 від 25.05.2009 року та зобов'язання вчинити певні дії.

31.05.2011 року від Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області надійшов зустрічний позов про визнання недійсним договору №1080 від 25.05.2009 року про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, укладеного між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області та КП "Міський інформаційний центр".

Ухвалою суду від 02.06.2011 року зустрічний позов в порядку ст.60 ГПК України було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позов підтримав у повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на зустрічний позов.

Представник відповідача за первісним позовом проти первісного позову заперечував, посилаючись на те, що договір №1080 від 25.05.2009 року про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, укладеного між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області та КП "Міський інформаційний центр" повинен бути визнано недійсним у судовому порядку, оскільки останній суперечить вимогам діючого законодавства.

В судовому засіданні 08.06.2011 року оголошувалась перерва до 22.06.2011 року.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення зустрічного позову та відмови у первісних позовних вимогах через наступне:

Так у період з 25.05.2009 по 30.06.2010 Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (надалі - Управління) користувалось місцем для розміщення свого рекламного щита розміром 6,00x3,00 (далі скорочено - щит) за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях - вул. Михайлівська, відповідно до умов укладеного з КП "Міський інформаційний центр" Договору №1080 від 25.05.2009 року про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.

01.07.2009р.строк дії Договору закінчився і з цього моменту до 17.02.2011р. щит Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області був розміщений за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях - вул. Михайлівська без Договору, враховуючи відсутність у Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області дозволу на розташування цієї спеціальної конструкції, оскільки без такого дозволу КП "Міський інформаційний центр" відмовилось укладати з Управлінням новий договір або продовжувати дію Договору №1080 від 25.05.2009 року.

03.12.2009р.КП "Міський інформаційний центр" надіслало Управлінню повідомлення № 5287 про звільнення місця з користування, а 15.12.2010р. - претензію № 5409 про оплату коштів.

Враховуючи відсутність у Управління дозволу на розміщення щита після 01.07.2010р. і відмову КП "Міський інформаційний центр" продовжувати дію Договору, 18.02.2011р. місце було звільнено Управлінням (щит демонтований) і листом від 21.02.2011р. № 48/8-585/Мз на адресу КП "Міський інформаційний центр" були надіслані складені і підписані Управлінням акти приймання-передачі місця з користування від 18.02.2011р.

Листом від 22.03.2011р. № 1159 КП "Міський інформаційний центр" відмовилось від підписання надісланих актів приймання-передачі місця з вказівкою про наявність недоліків у повернутому Управлінням місці (не були демонтовані залишки стійок).

Листом Управління від 30.03.2011р. № 48/8-977/Мз КП "Міський інформаційний центр" було проінформовано, що залишки стійок від щита були демонтовані ще 01.03.2011р. та про невідповідність умов укладеного Договору діючому законодавству України, запропоновано підписати та повернути надіслані йому раніше акти приймання-передачі місця з користування.

26.04.2011р. на адресу Управління надійшов складений КП "Міський інформаційний центр" Акт огляду місця від 14.04.2011р., згідно змісту якого КП "Міський інформаційний центр" висунув до Управління вимоги щодо виконання благоустрою місця (ліквідувати розриття), подати заяву про усунення виявлених порушень та документ, що підтверджує відшкодування витрат КП "Міський інформаційний центр" за повторний огляд місця.

Ст. 4 ЦК України встановлено, що основу цивільного законодавства України становить Конституція України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України, актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу, актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України, а інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

Ст. 113 Конституції України та ч. 1 ст. 1 Закону України від 16.05.2008 № 279-VІ "Про Кабінет Міністрів України" встановлено, що "Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади".

Ст. 117 Конституції України та ст. 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", встановлено, що "Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання".

09.09.2009р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 968 "Про внесення змін до Типових правил розміщення реклами", у якій зокрема вніс зміни до пункту 13 Типових правил, у якому зазначив, що "плата за тимчасове користування місцем, що перебуває в комунальній власності, зараховується до бюджетів територіальних громад сіл, селищ і міст".

Ч.1 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Ч.2 ст. 12 ЦК України встановлено, що нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом, а ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦК України встановлено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Ч.ч. 1,2 ст. 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства і особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Ч.1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Ч. 3 ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Ст. 19 Конституції України прямо визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч.1 ст. 23 ГК України визначено, що безпосередньо органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб'єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб'єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.

Виконавчий комітет Харківської міської ради, який прийняв рішення міськвиконкому від 20.10.2004 № 977, не є органом місцевого самоврядування у тлумаченні норм статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", уповноваженим законом видавати нормативно-правові акти.

Повноваження виконавчих комітетів органів місцевого самоврядування обмежені нормами ст. 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" і рішення від 20.10.2004 № 977 ухвалено виконкомом Харківської міської ради поза межами його повноважень, визначених законом.

Положення про наявність повноважень виконавчих комітетів органів місцевого самоврядування видавати акти нормативно-правового характеру, які регулюють правила розміщення зовнішньої реклами відсутні й у постанові КМУ від 29.12.2003 № 2067 (в редакції постанови КМУ 09.09.2009 № 968), якою затверджені Типові правила розміщення зовнішньої реклами. У цих Типових правилах визначена компетенція виконкомів органів місцевого самоврядування на надання чи ненадання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а пунктом 32 Типових правил прямо визначена компетенція органів місцевого самоврядування (а не їх виконкомів) про встановлення розміру оплати за тимчасове користування місцем для розміщення реклами.

Ст. 237 ЦК України встановлено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені. Ст. 237 ЦК України встановлено, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Таким чином, КП "Міський інформаційний центр" у спірних з Управлінням правовідносинах по Договору не є належним представником Харківської міської ради і Договір з Позивачем укладено ним з перевищенням повноважень.

Крім того, в порушення пункту 3 постанови КМУ № 2067-2003р. та постанови КМУ № 968-2009 року, з 09.09.2009р. орган місцевого самоврядування - Харківська міська рада свої нормативно-правові акти (рішення виконкому від 20.10.2004 № 977) у відповідність до цих актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів вищої юридичної сили до цього часу не привела, а КП "Міський інформаційний центр" в судовому порядку обґрунтовує свої позовні вимоги до Управління після закінчення строку дії Договору актом виконкому Харківської міської ради, який не відповідає і суперечить актам КМ України.

Ч. 2 ст. 4 ГПК України встановлено, що господарський суд не застосовує при вирішенні спору акти державних та інших органів, якщо ці ати не відповідають законодавству.

Ст.227 ЦК України встановлено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним і якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином.

Згідно ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ст.216 ЦК України).

Відповідно до ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про можливість задоволення зустрічного позову та відмову у первісних позовних вимогах у повному обсязі.

Враховуючи відмову у задоволенні первісного позову суд не вбачає правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє Комунальному підприємству "Міський інформаційний центр" у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст.ст.44-49 ГПК України судові витрати за первісним позовом залишаються на позивача, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за зустрічним позовом підлягають покладенню на відповідача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,12,22,33,34,43,44-49,60,66,67,82-85 ГПК України,суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову відмовити у повному обсязі.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати недійсним договір від 25.05.2009 № 1080 "Про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій", укладений між Комунальним підприємством "Міський інформаційний центр" та Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області.

Стягнути з Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Леніна,38, оф.618, код 32135675) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (61012, м. Харків, вул. Полтавський шлях,20, код 08597026) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Прохоров С.А.

повний текст рішення складено та підписано судом 29.06.2011р.