Рішення № 16932671, 25.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2011 р. Справа № 5023/3626/11 (н.р. 43/154-10)

вх. № 3626/11 (н.р. 5521/3-43)

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., довіреність № 14 від 30.12.10 р.;

відповідача- ОСОБА_2., довіреність № 149 від 04.01.11 р.;

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5", с. Подвірки Дергачівського району Харківської області

до Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури територіі", м. Харків

про стягнення 103 6767,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2010 р. позивач, ПАТ “Харківська ТЕЦ-5”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Харківського обласного комунального підприємства “Дирекція розвитку інфраструктури території”, та після збільшення позовних вимог, які були прийняті судом, просив стягнути з відповідача 1092860,41 грн., з яких 844742,67 грн. сума основної заборгованості за договором №306 від 19.10.2009 р., 155381,12 грн. пеня, 20833,60 грн. інфляційні витрати, 12771,05 грн. 3% річні та 59131,97 грн. штраф.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.09.2010 року (головуючий суддя Жельне С.Ч., судді Ковальчук Л.В., Лаврова Л.С.) позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2010 року рішення господарського суду Харківської області від 14.09.10 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02 лютого 2011 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2010 р. та рішення господарського суду Харківської області від 14.09.2010 р. у справі №43/154-10 в частині стягнення 20833,60 грн. інфляційних втрат скасовано. В цій частині справу № 43/154-10 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області. В решті рішення господарського суду Харківської області віл 14.09.2010 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 р. у справі № 43/154-10 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 травня 2011 р. було призначено справу до розгляду на 01 червня 2011 р.

В судовому засіданні 01 червня 2011 р. було оголошено перерву до 10 червня 2011 р.

08 червня 2011 р. позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 101297,77 грн. інфляційних витрат.

Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх -небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про уточнення позовних вимог до розгляду та розгляд справи продовжується з їх урахуванням.

В судовому засіданні 10 червня 2011 р. було оголошено перерву до 16 червня 2011 р.

16 червня 2011 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти нарахування інфляційних витрат у розмірі 101297,77 грн., посилаючись на невірний розрахунок, та зазначив, що позивач фактично у наданому розрахунку проігнорував висновки зроблені по даній справі касаційною інстанцією стосовно нарахування інфляційних витрат.

В судовому засіданні 16 червня 2011 р. було оголошено перерву до 21 червня 2011 р.

20 червня 2011 р. позивач надав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 95124,09 грн. інфляційних витрат, та надав до суду уточнений розрахунок.

Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх -небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про уточнення позовних вимог до розгляду та розгляд справи продовжується з їх урахуванням.

21 червня 2011 р. було оголошено перерву до 25 червня 2011 р.

25 червня 2011 р. представник позивача у судовому засіданні просив суд стягнути з відповідача 95124,09 грн. інфляційних витрат та судові витрати.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

19.10.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №306 про надання послуг по переробці природного газу в теплову енергію для централізованого теплопостачання (далі - договір).

Умовами договору, зокрема п.1.1 відповідач взяв на себе зобов'язання поставити позивачеві природний газ в об'ємах, забезпечуючих виробництво необхідної відповідачеві кількості теплової енергії, на обладнанні позивача. Позивач, в свою чергу, взяв на себе зобов'язання виконати роботу щодо переробки наданого природного газу в теплову енергію і передати її відповідачеві.

Відповідно до п.2.3 договору №306 кількість теплової енергії, яку відповідач одержує від позивача, визначається згідно акту розподілу загальної кількості теплової енергії між теплоспоживаючими підприємствами.

Як зазначено в п.3.1 договору №306 ціна послуг на переробку природного газу в теплову енергію визначається узгодженою сторонами калькуляцією витрат на переробку (Додаток №1), що є невідємною частиною договору.

Відповідно до п.12.1 договору №306 договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині надання послуг з переробки природного газу до 31 грудня 2009 року, а в частині проведення розрахунків за надання послуг - до повного їх виконання.

До договору №306 від 19.10.2009 року було укладено додаткову угоду №1, якою внесено зміни до розділу 13 щодо зміни банківських реквізитів позивача.

Додатковою угодою №2 до договору №306 від 31.12.2009 року строк дії договору № 306 в частині надання послуг з переробки природного газу продовжено до 30.04.2010 року.

Як встановлено в ході судового розгляду, позивач належним чином виконав свої зобов'язання і надав послуги з переробки природного газу в теплову енергію в обсягах та на умовах зазначених в договорі, що підтверджується:

-актом розподілу теплової енергії у жовтні 2009 року №10-ТР від 31.10.2009 року та актом виконаних робіт з надання послуг по переробці природного газу в теплову енергію за жовтень 2009 року №10-ВР від 31.10.2009 року, згідно яких позивач виробив та передав, а відповідач прийняв 1826,769 Гкал теплової енергії. У жовтні 2009 року позивачем було надано послуг по переробці природного газу в теплову енергію на загальну суму 58485,84 грн.;

-актом розподілу теплової енергії у листопаді 2009 року №11-ТР від 30.11.2009 року та актом виконаних робіт з надання послуг по переробці природного газу в теплову енергію за листопад 2009 року №11-ВР від 30.11.2009 року, згідно яких позивач виробив та передав, а відповідач прийняв 6737,996 Гкал теплової енергії. У листопаді 2009 року позивачем було надано послуг по переробці природного газу в теплову енергію на загальну суму 215723,68 грн.,

- актом розподілу теплової енергії у грудні 2009 року №І2-ТР від 31.12.2009 року та актом виконаних робіт з надання послуг по переробці природного газу в теплову енергію за грудень 2009 року №12-ВР від 31.12.2009року, згідно яких позивач виробив та передав, а відповідач прийняв 8815,147 Гкал теплової енергії. У грудні 2009 року позивачем було надано послуг по переробці природного газу в теплову енергію на загальну суму 282225,74 грн.;

- актом розподілу теплової енергії у січні 2010 року № 01-ТР від 31.01.2010 року та актом виконаних робіт з надання послуг по переробці природного газу в теплову енергію за січень 2010 року №01-ВР від 31.01.2010року, згідно яких позивач виробив та передав, а відповідач прийняв 10589,774 Гкал теплової енергії. У січні 2010 року позивачем було надано послуг по переробні природного газу в теплову енергію на загальну суму 339042,20 грн.;

- актом розподілу теплової енергії у лютому 2010 року № 02-ТР від 28.02.2010 року та актом виконаних робіт з надання послуг по переробці природного газу в теплову енергію за лютий 2010 року № 02-ВР від 28.02.2010 року, згідно яких позивач виробив та передав, а відповідач прийняв 9638,260 Гкал теплової енергії. У лютому 2010 року позивачем було надано послуг по переробці природного газу в теплову енергію на загальну суму 308578,54 грн.;

- актом розподілу теплової енергії у березні 2010 року № 03-ТР від 31.03.2010 року та актом виконаних робіт з падання послуг по переробці природного газу в теплову енергію за березень 2010 року № 03-ВР від 31.03.2010 року , згідно яких позивач виробив та передав, а відповідач прийняв 8036,685 Гкал теплової енергії. У березні 2010 року позивачем було надано послуг по переробці природного газу в теплову енергію на загальну суму 257302,51грн.;

- актом розподілу теплової енергії у квітні 2010 року №04-ТР від 30.04.2010 року та актом виконаних робіт з надання послуг по переробці природного газу в теплову енергію за квітень 2010 року № 04-ВР від 30.04.2010 року, згідно яких позивач виробив та передав, а відповідач прийняв 4560,325 Гкал теплової енергії. У квітні 2010 року позивачем було надано послуг по переробці природного газу в теплову енергію на загальну суму 146003,36 грн.

Тобто на виконання умов договору №306 позивач надав відповідачеві послуги на загальну суму 1607361,87 грн.

Згідно з п.4.1 договору №306 остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться відповідачем до 10 числа наступного місяця згідно з актом виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останній виконав свої зобовязання по оплаті згідно з договором №306 частково, сплативши позивачеві лише (з урахуванням уточнень) 800535,65 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача, з урахуванням уточнень, перед позивачем за одержану в жовтні 2009 року - травні 2010 року теплову енергію складає 844742,67 грн.

Як вже було зазначено, дані правовідносини були предметом судового розгляду у справі № 43/154-10. Рішенням господарського суду Харківської області від 14.09.2010 року (головуючий суддя Жельне С.Ч., судді Ковальчук Л.В., Лаврова Л.С.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ХОКП “Дирекція розвитку інфраструктури території” на користь ПАТ “Харківська ТЕЦ-5” 844742,67 грн. основного боргу, 155381,12 грн. пені, 20833,60 грн. інфляційних витрат, 12771,05 грн. 3% річних, 59131,97 грн. штрафу, 10928,60 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2010 року рішення господарського суду Харківської області від 14.09.10 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02 лютого 2011 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2010 р. та рішення господарського суду Харківської області від 14.09.2010 р. у справі №43/154-10 в частині стягнення 20833,60 грн. інфляційних втрат скасовано. В цій частині справу № 43/154-10 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області. В решті рішення господарського суду Харківської області віл 14.09.2010 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 р. у справі № 43/154-10 залишено без змін.

Вищий господарський суд України у постанові від 02 лютого 2011 року дійшов висновку про те, що місцевий господарський суд необгрунтовано задовольнив наданий позивачем невірний розрахунок інфляційних витрат, оскільки згідно листа Верховного Суду України № 62-97р. від 03.04.1997 р."Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" при застосуванні індексу інфляції необхідно врахувати, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 01 по 15 числа відповідного місяця індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. Вищий господарський суд зазначив, що апеляційний господарський суд не перевірив заперечення відповідача стосовно нарахування інфляційних витрат та необгрунтовано залишив в цій частині рішення.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов"язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Таким чином, спір розглядається в межах стягнення з відповідача 95124,09 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено інфляційні витрати за період нарахування з листопада 2009 р. по квітень 2011 р.

Суд перевірив уточнений розрахунок позивача, враховуючи лист Верховного Суду України № 62-97 р від 03.04.97 р. "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" та визнав його вірним.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 95124,09 грн. грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягає задоволенню як правомірна.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Харківського обласного комунального підприємства „Дирекція розвитку інфраструктури території" (61022, м. Харків, Держпром, З під'їзд, 5 поверх; фактична адреса: 61037, м.Харків, вул.Доброхотова, 12, код в ЄДРПОУ 03361721) на користь Публічного акціонерного товариства „Харківська ТЕЦ-5” (62371, сел, Подвірки, Дергачівський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 05471230) - 95124,09 грн. інфляційних витрат, 951,24 грн. витрат по сплаті державного мита та 20,20 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 30 червня 2011 року.