Рішення № 16932655, 21.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2011 р. Справа № 5023/3998/11

вх. № 3998/11

Суддя господарського суду Суярко Т.Д.

при секретарі судовогозасідання Філіппова В.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 1080-юр від 28.02.2011р.);

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія Харків", смт. Коломак

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Українська пивна компанія" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ФОП ОСОБА_2 4752,24 грн. вартості неповерненого обладнання, 9504,48 грн. штраф за прострочення повернення обладнання , 15,00 грн. заборгованість по сплаті суборендної плати та 150,00 грн. штрафу за прострочення оплати суборендної плати, мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов"язань за договором суборенди №Р.СИУ-259 від 12.07.10р. щодо сплати суборендної плати та повернення орендованого обладнання.

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.6Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.04.11р., ФОП ОСОБА_2, знаходиться за адресою: 61055, АДРЕСА_1.

Ухвали господарського суду, які надсилались на юридичну адресу відповідача повернуті до суду у звязку із закінченням терміну зберігання (арк.с.32-35).

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

12.07.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія Харків" (позивачем) та ФОП ОСОБА_2 (відповідачем) було укладено Договір суборенди обладнання для розливу № Р.СИУ-259.

Згідно п.п. 1.1., 1.3. Договору, орендар (позивач) передав, а суборендар (відповідач) прийняв у строкове платне користування операційне торговельне обладнання в справному стані, у комплексі, згідно акту прийому-передачі.

Пункт 4.9. Договору передбачає, що передача суборендарю обладнання в суборенду не зумовлює одночасної передачі права власності на нього, а надає суборендарю тільки право користування протягом терміну дії Договору.

Факт передачі обладнання підтверджується актом приймання-передачі, підписаним та скріпленим печатками сторін 12.07.10р.

Відповідно до п.п. 5.2., 5.4. Договору, щомісячний розмір суборендної плати за користування кожним окремим комплектом обладнання визначається в акті прийому-передачі такого комплекту і вважається узгодженим сторонами, шляхом підписання відповідного акту прийому-передачі. Суборендна плата сплачується суборендарем щоквартально на поточний рахунок орендаря на умовах попередньої оплати до 3 числа першого місяця кварталу, протягом якого буде здійснюватись суборенда обладнання.

Пунктом 2 акту прийому-передачі сторони узгодили розмір щомісячної суборендної плати, який становить 5,00 грн. з ПДВ.

Як вказує позивач, відповідач, в порушення умов договору, не виконав свої зобов'язання щодо повного та своєчасного внесення суборендної плати на рахунок позивача, в результаті чого у нього виникла заборгованість по суборендній платі за період дії договору в сумі 15 грн. (основний борг).

Станом на момент розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні, а відповідачем також не надано доказів сплати суборендної плати.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 15,00 грн., хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості по суборендній платі в сумі 15,00 грн. (сума основного боргу).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф за неповну та несвоєчасну оплату суборендної плати у сумі 150,00 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 7.2. Договору, за порушення суборендарем строків виконання грошових зобов'язань, передбачених цим договором, суборендар сплачує орендарю неустойку у вигляді штрафу в розмірі 50,00 грн. за кожен місяць несплати суборендної плати.

Таким чином, розмір штрафу за 3 місяці прострочення платежів (з 10.09.10р. по 10.12.10р.) становить 150,00 грн.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про правомірність та обгрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача 150,00 грн. штрафу за прострочення сплати суборендної плати.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф за прострочення повернення обладнання у сумі 9504,48 грн., мотивуючи позовні вимоги в цій частині порушенням відповідачем обов"язку з повернення суборендованого обладнання позивачеві після закінчення строку дії Договору.

У відповідності до п. 11.1. Договору суборенди, він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2010р. Якщо жодна з сторін протягом одного календарного місяця після закінчення терміну дії договору не заявить про його розірвання, то договір вважається продовженим на раніше укладений термін.

Згідно п. 11.3. Договору, орендар має право достроково розірвати договір в разі, якщо суборендар несвоєчасно сплачує суборендну плату протягом трьох місяців. В такому разі, відповідно до п. 11.4. Договору, орендар за 10 календарних днів до дати розірвання письмово повідомляє суборендаря про дострокове розірвання договору із зазначенням підстав дострокового розірвання. Договір вважається розірваним з дати, зазначеної в повідомленні орендаря.

Відповідно до ст.785 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Позивач повідомив відповідача про дострокове розірвання Договору суборенди з 10.12.10р. листом за вих. № 988-юр від 23.11.10р. у зв'язку з несплатою останнім суборендної плати більш ніж 3 місяці підряд. Факт направлення вказаного повідомлення підтверджується описом поштового вкладення та поштовим чеком (арк.с.11).

Таким чином, договір суборенди №Р.СИУ-259 від 12.07.10р., припинив свою дію з 10.12.10р. на підставі п.11.3 Договору та ст.785 ЦК України, у зв"язку із відмовою позивача (наймодавця) від договору.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Тобто, що річ повинна бути повернута в розумний строк, мінімально необхідний для передачі речей даного виду.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 6.4.15. Договору, суборендар зобов'язаний по закінченню строку дії даного Договору, не пізніше трьох календарних днів з моменту припинення договору, передати обладнання згідно акту прийому-передачі орендарю в тому ж самому стані, в якому воно було отримане в суборенду з урахуванням нормального зносу.

Проте, як вказує позивач, відповідач після припинення дії договору не повернув позивачеві орендоване майно та продовжує ним користуватися.

Станом на момент розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів повернення позивачеві орендованого майна.

Згідно п. 7.7. Договору, якщо суборендар не виконує обов'язку щодо повернення обладнання, орендар має право вимагати від суборендаря сплати неустойки у вигляді штрафу у розмірі 200% від вартості об'єкту суборенди з урахуванням ПДВ.

Згідно п. 7.8. Договору, сторони домовились, що в разі порушення строків повернення обладнання, орендар має право вимагати на свій розсуд повернення суборендованого обладнання або сплати загальної його вартості та в будь-якому випадку сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

З огляду на наведене, враховуючи порушення відповідачем зобов"язання з повернення орендованого майна, суд приходить до висновку про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача вартості суборендованого обладнання з урахуванням 20% ПДВ в розмірі 4752,24 грн. та штрафу у розмірі 200% від вартості об'єкту суборенди з урахуванням ПДВ за прострочення повернення обладнання в розмірі 9504,48 грн.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 611, 624, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (61055, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія Харків" (юридична адреса: 63100, Харківська область, смт.Коломак, вул.Пролетарська, 9; поштова адреса: 61024, м.Харків, вул.Лермонтовська, 7, оф. 203; п/р 260080131862 в ЗАТ "Сбербанк Росії", м.Київ, МФО 320627; код ЄДРПОУ: 33163965) - вартість неповерненого обладнання в розмірі 4752,24 грн.; суму штрафу за прострочення повернення обладнання в розмірі 9504,48 грн.; суму заборгованості по сплаті суборендної плати в розмірі 15,00 грн.; суму штрафу за прострочення сплати суборендної плати в розмірі 150,00 грн.; витрати з оплати державного мита в сумі 144,22 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Суярко Т.Д.

Повний текст рішення по справі №5023/3998/11 складено та підписано 25.06.11р.