Рішення № 16932504, 29.06.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"29" червня 2011 р. Справа № 5019/932/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузнецовськенергозахист"

м.Кузнецовськ

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Нівісан" м. Кіровоград

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Дует" м.Костопіль Рівненська

область

про стягнення 47 737грн. 09 коп. заборгованості

Суддя Павлюк І.Ю.

Представники сторін:

від позивача- ОСОБА_1, представник (довіреність б/н від 04.05.2011р.).;

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - не з'явився.

В судове засідання 29.06.2011р. представники відповідача 1 та відповідача 2 не з'явились, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кузнецовськенергозахист" звернувся з позовом до Відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нівісан" про стягнення 40 369 грн. 63 коп. заборгованості за виконані підрядні роботи та 7 367 грн. 46 коп. пені згідно договору субпідряду №1 від 04.01.2008р. та відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Дует" про стягнення 1 000 грн. 00 коп. заборгованості солідарно за виконані роботи.

В судовому засіданні 07.06.2011р. суд прийняв до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог , відповідно до якої останній просить стягнути 40 369 грн. 63 коп. заборгованості за виконані підрядні роботи та 7 367 грн. 46 коп. пені згідно договору субпідряду №1 від 04.01.2008р. та договору субпідряду №20 від 29.03.2008р. з Відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нівісан", позовні вимоги до відповідача 2 не підтримує.

В судовому засіданні 29.06.2011р. представник позивача підтримав подану через канцелярію суду 23.06.2011р. заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 1 ТзОВ "Нівісан" 40 369 грн. 63 коп. заборгованості за виконані підрядні роботи та 7 359 грн. 89 коп. пені згідно договору субпідряду №1 від 04.01.2008р. та договору субпідряду №20 від 29.03.2008р. Оскільки заяву подано до прийняття рішення у справі, вона відповідає ст.ст. 22, 46, 49, 54-57 ГПК України, - господарський суд прийняв її до розгляду.

Представник відповідача 1 в судове засідання 29.06.2011р. не з'явився, проте, 23.06.2011р. через канцелярію господарського суду подав відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги заперечив.

Представник відповідача 2 в судове засідання 29.06.2011р. не з'явився.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви без участі відповідачів відповідно до ст.75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

04.01.2008 року між відповідачем 1 ТзОВ "Нівісан" (підрядником) і позивачем ТзОВ “Кузнецовськенергозахист” (субпідрядником) був укладений договір субпідряду №1 (а.с.11-12), за умовами якого субпідрядник зобов'язується протягом строку дії договору своїми силами і засобами (матеріали замовника) виконати загально будівельні роботи на об'єкті "Сарненський завод високовольтних опор", а підрядник зобов'язується прийняти роботу та сплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього. Відповідно до п.2.1.2 договору субпідрядник зобов'язаний надати підряднику на підпис не пізніше 2-ох днів з моменту виконання робіт, обумовленого в п.3.1. договору, акт прийому-здачі виконаних робіт ф.КБ-2в, що фактично були виконані, а підрядник відповідно до п.2.2.2 договору зобов'язується після надання субпідрядником акту здачі - приймання робіт ф.КБ-2в до 30-го числа поточного місяця, на протязі 3-ох робочих днів прийняти виконані роботи та підписати акт приймання-передачі виконаних робіт або в той же термін надати субпідряднику письмову мотивовану відмову. Відповідно до п.2.2.3 договору оплата виконаних робіт проводиться підрядником на протязі 10 банківських днів з моменту підписання Акту приймання-здачі робіт ф.КБ2в. Умовами п.4.1 договору сторони визначили, що вартість робіт, які субпідрядник зобов'язується виконати згідно з п.1.1 договору визначається на основі договірної ціни і орієнтовно становить 150 тис. грн. в тому числі ПДВ 25 тис. грн. Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.6.7Договору.).

29 березня 2008 року між відповідачем 1 ТзОВ "Нівісан" (підрядником) і ТзОВ “Кузнецовськенергозахист” (субпідрядником) був укладений договір субпідряду №20 (а.с.13-14), за умовами якого субпідрядник зобов'язується протягом строку дії договору своїми силами і засобами (матеріали замовника) виконати загально будівельні роботи на об'єкті "Сарненський завод високовольтних опор", а підрядник зобов'язується прийняти роботу та сплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього. Відповідно до п.2.1.2 договору субпідрядник зобов'язаний надати підряднику на підпис не пізніше 2-ох днів з моменту виконання робіт, обумовленого в п.3.1. договору, акт прийому-здачі виконаних робіт ф.КБ-2в, що фактично були виконані, а підрядник відповідно до п.2.2.2 договору зобов'язується після надання субпідрядником акту здачі- приймання робіт ф.КБ-2в до 30-го числа поточного місяця, на протязі 3-ох робочих днів прийняти виконані роботи та підписати акт приймання-передачі виконаних робіт або в той же термін надати субпідряднику письмову мотивовану відмову. Відповідно до п.2.2.3 договору оплата виконаних робіт проводиться підрядником на протязі 10 банківських днів з моменту підписання Акту приймання-здачі робіт ф.КБ2в. Умовами п.4.1 договору сторони визначили, що вартість робіт, які субпідрядник зобов'язується виконати згідно з п.1.1 договору визначається на основі договірної ціни і орієнтовно становить 24 759 грн.60 коп. Для виконання робіт підрядник надає матеріали на суму 10 835 грн. 06 коп. Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.6.7Договору.).

На виконання вищезазначених договорів субпідряду №1 від 04.01.2008р. та №20 від 29.03.2008р. позивач виконав обумовлені договорами підрядні роботи, що стверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт форми КБ2в за січень 2008р. на сум 25 111 грн. 00коп., Актом приймання виконаних підрядних робіт форми КБ2в за лютий 2008 р. на суму 37 052 грн. 00 коп., Актом приймання виконаних підрядних робіт форми КБ2в за березень 2008 р. на суму 14 217 грн. 00 коп., Актом приймання виконаних підрядних робіт форми КБ2в за квітень 2008р. на суму 13 212 грн. 00 коп., Актом приймання виконаних підрядних робіт форми КБ2в за травень 2008р. на суму 13 924 грн. 54 коп., Актом приймання виконаних підрядних робіт форми КБ2в за липень 2008р. на суму 29 464 грн. 09 коп. (а.с.16-27). Загалом на підставі вказаних Актів приймання виконаних підрядних робіт позивачем виконано підрядні роботи на загальну суму 132 980 грн. 63 коп. Проте, виконані підрядні роботи були оплачені ТзОВ "Нівісан" лише частково в сумі 92 611 грн. 00 коп., що стверджується виписками з особового рахунку позивача на вказану суму (а.с.51-55).

Таким чином, решта суми 40 369 грн. 63 коп. залишилась відповідачем 1 не оплаченою.

Умовами п.5.4 Договорів субпідряду №1 від 04.01.2008р. та №20 від 29.03.2008р. сторони визначили, що у випадку порушення однією із сторін своїх зобов'язань або умов договору винна сторона сплачує пеню в розмірі 0,05%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми ненаданих (невчасно наданих) або неоплачених послуг за кожну добу прострочки. Покликаючись на вищевказаний пункт договорів, позивач за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання нарахував пеню в сумі 7 359 грн. 89 коп. згідно розрахунку (а.с.50).

При цьому, 15 листопада 2010 року між ТзОВ "Кузнецовськенергозахист" - Кредитором та ТзОВ "Дует" - Поручителем було укладено договір поруки. Відповідно до п.п.1, 2, 3, 4.5 договору поруки Поручитель приймає на себе відповідальність та зобов'язується відповідати перед Кредитором за належне виконання зобов'язань, взятих на себе ТзОВ "Нівісан", в подальшому по тексту Боржник, по договорам субпідряду № 1 від 04 січня 2008р. та № 20 від 29 березня 2008 року в частині здійснення оплати за проведені загально будівельні роботи. Поручитель ознайомлений зі змістом договору субпідряду № 1 від 04 січня 2008 року та договору субпідряду № 20 від 29 березня 2008 року, укладених між ТзОВ "Кузнецовськенергозахист" та ТзОВ "Нівісан", а також з актами приймання виконаних підрядних робіт. Сторони узгодили, що розмір відповідальності Поручителя обмежується сумою в 1000 гривень. Поручитель зобов'язується сплатити Кредитору кошти, зазначені в пункті 2 договору впродовж 10 днів з моменту письмового чи усного повідомлення Кредитором про невиконання Боржником у встановлений строк зобов'язань. З моменту підписання даного договору Поручитель виступає солідарним боржником в частині розрахунку по договорам субпідряду № 1 від 04 січня 2008 року та № 20 від 29 березня 2008 р., з урахуванням обмеження, встановленого пунктом 3 даного договору. Таким чином, відповідач 2 - ТзОВ "Дует" є солідарним боржником за договорами субпідряду №1 від 04.01.2008р. та №20 від 29.03.2008 р., сума відповідальності останнього - 1000 грн. 00коп.

Однак, з урахуванням поданих та підтриманих в судових засіданнях 07.06.2011р. та 29.06.2011р. заяв позивача про уточнення позовних вимог, останній просить стягнути 40 369 грн. 63 коп. заборгованості за виконані підрядні роботи та 7 359 грн. 89 коп. пені згідно договору субпідряду №1 від 04.01.2008р. та договору субпідряду №20 від 29.03.2008р. з Відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нівісан", позовні вимоги до відповідача 2 не підтримує..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника достроково. (ч.1 ст. 854 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідач 1 ТзОВ «Нівісан»подав відзив на позов, яким позовні вимоги заперечив повністю, зокрема, зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Нівісан»ніколи не мало ні ділових, ні господарських стосунків з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дует», а тому останній, не знаючи фінансового стану ТзОВ «Нівісан», не могло бути його поручителем. Про існування договору поруки, укладеного між ТзОВ «Дует та ТзОВ «Кузнецовськенергозахист»відповідачу ТзОВ «Нівісан»нічого не відомо.

На думку відповідача 1, позивач, зловживаючи процесуальними правами, зумисно з метою штучного створення обставин щодо підсудності справи господарському суду Рівненської області уклав угоду про поруку з ТзОВ «Дует». До позовної заяви, крім договору поруки, не надано жодного документу, який би засвідчував намір ТзОВ «Дует»та згоду ТзОВ «Нівісан»нести спільну відповідальність перед кредитором ТзОВ «Кузнецовськенергозахист».

Отже, на думку, ТзОВ "Нівісан" справа розглядається з порушенням територіальної підсудності, так як договір Поруки без номера від 15 листопада 2010 року, укладений між ТзОВ «Дует та ТзОВ «Кузнецовськенергозахист»є удаваним правочином, який вчинено сторонами не для забезпечення зобов'язань боржника перед кредитором, а для зміни територіальної підсудності справи.

З вищевикладеними доводами відповідача 1 ТзОВ "Нівісан" суд погодитись не може з огляду на наступне.

15 листопада 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кузнецовськенергозахист" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дует" було укладено договір поруки.

У відповідності до умов даного договору поруки, відповідач 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дует" є солідарним боржником за договорами субпідряду № 1 від 04 січня 2008 року та № 20 від 29 березня 2008 року та приймає на себе відповідальність та зобов'язується відповідати перед Кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю "Кузнецовськенергозахист" (позивачем) за належне виконання зобов'язань, взятих на себе ТзОВ "Нівісан" (Боржником) по договорам субпідряду № 1 від 04 січня 2008 року та № 20 від 29 березня 2008 року.

Відповідно до приписів статті 638 Цивільного кодексу України, статті 180 Господарського кодексу України, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір є укладеним.

Згідно із статтею 628 Цивільного кодексу України, статтею 180 Господарського кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому, за змістом пункту 3 статті 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. Статтею 554 ЦК України визначено у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Одночасно, виходячи з приписів статей 553 - 559 глави 49 параграфу 3 Порука Цивільного кодексу України, слід зауважити на відсутності необхідності попереднього погодження із боржником укладання договору поруки.

Договір поруки від 15 листопада 2010 року, укладений між Позивачем та Відповідачем 2, містить умови щодо предмету договору та інших суттєвих умов, які сторони визначили як обов'язкові, а тому твердження позивача про те, що вказаний договір є удаваним правочином є безпідставні та необгрунтовані.

Щодо тверджень відповідача 1 ТзОВ "Нівісан" про те, що справа розглядається господарським судом Рівненської області з порушенням територіальної підсудності, суд зазначає наступне. Частиною 3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. При цьому, відповідно до ч.3 ст.17 Господарського процесуального кодексу України, справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду. На підставі вищенаведеного, господарський суд вважає, що наведені відповідачем 1 ТзОВ "Нівісан" заперечення не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому не можуть бути підставою для відмови у позові, оскільки господарський суд Рівненської області у відповідності до вимог чинного законодавства прийняв до свого провадження даний позов.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Всупереч наведеним нормам відповідач 1ТзОВ "Нівісан" не довів тих обставин, на які він посилався у відзиві, як на підставу своїх заперечень та не підтвердив їх належними доказами.

З огляду на обставини справи вбачається, що вимоги позивача стверджується матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Доказів сплати боргу відповідач 1суду не подав.

Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 47 729 грн. 52 коп.

На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частин першої та пятої ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нівісан”, яке знаходиться за адресою: м.Кіровоград, вул. Орджонікідзе,17/19 (код ЄДРПОУ 22227833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузнецовськенргозахист", яке знаходиться в м.Кузнецовськ Рівненської області, проммайданчик РАЕС (код ЄДРПОУ 34580947) 40 369 грн. 63 коп. заборгованості по розрахунках за виконані підрядні роботи, 7 359 грн. 89 коп. пені, 477 грн. 30 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ю. Павлюк

Рішення підписане суддею "29" червня 2011 р.