Рішення № 16932322, 29.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" червня 2011 р.Справа № 16/17-1448-2011 Господарський суд Одеської області У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №14 від 28.02.2011р.

Від відповідача: не зявився;

Від третьої особи: не зявився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відподальністю „Універсальна лізингова компанія „Ленд-Ліз” до дочірнього підприємства „БАМ-Україна” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Техномаркет-Агро” про стягнення 201649, 61 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Універсальна лізингова компанія „Ленд-Ліз” (надалі за текстом ТОВ „УЛК „Ленд-Ліз”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до дочірнього підприємства „БАМ-Україна” (надалі за текстом ДП „БАМ-Україна”) про стягнення заборгованості в сумі 186417,56 грн. та нарахованої пені в сумі 15232,05 грн., а всього 201649,61 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору поруки від 01.08.2008р., яким забезпечене виконання обовязків ТОВ «Техномаркет-Агро»за договором фінансового лізингу № 002-ОД-С-Ф-006 від 01.08.2008р.

Ухвалою суду від 29.04.2011р. на підставі ст. 27 ГПК України за ініціативою господарського суду, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, було залучено товариство з обмеженою відповідальністю „Техномаркет-Агро”

Відповідач жодного разу у судові засідання не зявлявся, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 59 ГПК України суду не надав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю „Техномаркет-Агро” (надалі за текстом ТОВ „Техномаркет-Агро”) в засідання суду не зявилось, письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог суду не надало.

В матеріалах справи містяться повідомлення про повернення поштових відправлень, надісланих господарським судом на адреси відповідача та третьої особи, що зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у графі „Місцезнаходження” та на адреси, що зазначені згідно з матеріалами справи як фактичні адреси вказаних підприємств, з відмітками про відсутність адресатів за вказаною адресою.

Приймаючи до уваги, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органом зв'язку з позначкою "адресат вибув" та "адресат відсутній", вважається належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення належним чином ДП „БАМ-Україна” та ТОВ „Техномаркет-Агро” про час і місце проведення судового засідання, у звязку з чим суд дійшов висновку, що ДП „БАМ-Україна” та ТОВ „Техномаркет-Агро” були повідомлені про час і місце проведення судового засідання належним чином.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд дійшов до наступних висновків.

01.08.2008р. між ТОВ „УЛК „Ленд-Ліз” (Лізингодавець) та ТОВ „Техномаркет-Агро” (Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 002-ОД-С-Ф-006, відповідно до умов п. 1.1. якого Лізингодавець, згідно із заявкою Лізингоотримувача на отримання майна в лізинг № 002-ОД-С-Ф-006 від 01.08.2008р. (додаток № 1 до договору), набуває у третьої особи та передає в фінансовий лізинг (надалі лізинг) Лізингоотримувачу майно, зазначене в специфікації майна, що передається в лізинг (додаток № 2 до договору), а Лізингоотримувач сплачує платежі на умовах даного договору.

Стаття 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлює, що фінансовим лізингом є вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу, яким лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з п.п. 2.1., 2.2., 3.1. договору фінансового лізингу № 002-ОД-С-Ф-006 від 01.08.2008р. обєктом лізингу є транспортні засоби, які набуваються Лізингодавцем у власність від постачальника ТОВ „ТЕРРА ГЕРМЕС” шляхом укладання договору поставки.

В силу п. 1.3., 3.3. договору фінансового лізингу № 002-ОД-С-Ф-006 від 01.08.2008р. приймання обєкту лізингу Лізингоотримувачем підтверджується актом приймання-передачі обєкту лізингу (додаток № 3 до договору), що підписується повноважними представниками сторін, та з моменту підписання вказаного акту розпочинається строк дії договору, погоджений сторонами у 36 місяців. Лізингодавець зобовязаний передати обєкт лізингу, належний йому на праві власності, в оплатне користування Лізингоодержувачу в строки та на умовах договору (п. 7.1.1 договору фінансового лізингу № 002-ОД-С-Ф-006 від 01.08.2008р.).

На виконання умов договору фінансового лізингу № 002-ОД-С-Ф-006 від 01.08.2008р., ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» ТОВ «УЛК «Ленд-Ліз»придбало у ТОВ «ТЕРРА ГЕРМЕС»майно, яке є обєктом лізингу, що підтверджується договором купівлі-продажу № 011/Н/08 від 01.08.2008р., актом приймання-передачі від 08.08.2008р. до договору купівлі-продажу № 011/Н/08 від 01.08.2008р., та передало, а ТОВ «Техномаркет-Агро»прийняло вказане майно у фінансовий лізинг, що підтверджується актом приймання-передачі обєкту лізингу від 08.08.2008р.

Згідно з п.п. 4.3-4.5, 7.2. договору фінансового лізингу № 002-ОД-С-Ф-006 від 01.08.2008р. ТОВ «Техномаркет-Агро»зобовязане сплачувати лізингові платежі в порядку та на умовах, визначених в договорі, та відповідно до графіку оплати лізингових платежів (додаток № 4 до договору фінансового лізингу № 002-ОД-С-Ф-006 від 01.08.2008р.).

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено, що лізингоодержувач зобовязаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

В порушення умов п.п. 4.3.-4.5., 7.2. договору фінансового лізингу № 002-ОД-С-Ф-006 від 01.08.2008р., ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»ТОВ «Техномаркет-Агро»прийняти на себе зобовязання за вказаним договором виконувало неналежним чином в частині своєчасної оплати лізингових платежів згідно з графіком оплати лізингових платежів (додаток № 4 до договору фінансового лізингу № 002-ОД-С-Ф-006 від 01.08.2008р.), внаслідок чого за ТОВ «Техномаркет-Агро»утворилась заборгованість перед позивачем за лізинговими платежами на загальну суму 186417,56 грн., яка на момент звернення позивача до суду з позовом у добровільному порядку погашена ним не була.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Пунктом 17.2. договору фінансового лізингу № 002-ОД-С-Ф-006 від 01.08.2008р. передбачено, що за несвоєчасне внесення лізингових платежів Лізингодавець має право стягнути з Лізингоотримувача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення, з дня, наступного за днем оплати поточного лізингового платежу, зазначеного у додатку № 4 або в рахунку на оплату додаткового лізингового платежу, по день оплати включно.

Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене, як вбачається з розрахунку пені, за несвоєчасне виконання ТОВ «Техномаркет-Агро»грошових зобовязань за договором фінансового лізингу № 002-ОД-С-Ф-006 від 01.08.2008р. позивачем було нараховано до стягнення 15232, 05 грн. пені.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку що заборгованість ТОВ «Техномаркет-Агро»перед позивачем на загальну суму 201649,61 грн., що складається з заборгованості по лізинговим платежам в сумі 186417,56 грн. та нарахованої пені в сумі 15232,05 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання ТОВ «Техномаркет-Агро»прийнятих на себе зобовязань за договором фінансового лізингу № 002-ОД-С-Ф-006 від 01.08.2008р., повністю підтверджується матеріалами справи та ані відповідачем ані третьою особою у встановленому законом порядку не спростована.

01.08.2008р. між ДП «БАМ-Україна»та ТОВ «УЛК «Ленд-Ліз»укладено договір поруки, відповідно до п.1.1. якого ДП «БАМ-Україна»поручається перед ТОВ «УЛК «Ленд-Ліз»за виконання ТОВ «Техномаркет-Агро»усіх без винятку фінансових зобовязань (сплата лізингових платежів, сплата штрафних санкцій за прострочення сплати лізингових платежів, тощо), що виникають у ТОВ «Техномаркет-Агро»з договору фінансового лізингу № 002-ОД-С-Ф-006 від 01.08.2008р.

В силу приписів ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до п. 3.1. договору поруки від 01.08.2008р. ДП «БАМ-Україна»зобовязане в разі порушення ТОВ «Техномаркет-Агро»обовязку за договором фінансового лізингу № 002-ОД-С-Ф-006 від 01.08.2008р. самостійно виконати зазначений обовязок ТОВ «Техномаркет-Агро»перед ТОВ «УЛК «Ленд-Ліз»на підставі письмової вимоги ТОВ «УЛК «Ленд-Ліз»в строк 2 /два/ банківських дня.

У звязку із порушенням ТОВ «Техномаркет-Агро»прийнятих на себе зобовязань за договором фінансового лізингу № 002-ОД-С-Ф-006 від 01.08.2008р. позивач звернувся до відповідача як до поручителя з претензією № 2 від 07.04.2011р. за вих. № 0136111 з вимогою про виконання грошових зобовязань ТОВ «Техномаркет-Агро», що випливають з договору фінансового лізингу № 002-ОД-С-Ф-006 від 01.08.2008р., з урахуванням штрафних санкцій за порушення зобовязань на загальну суму 201649,61 грн. Вказана претензія отримана відповідачем 07.04.2011р., що підтверджується відміткою про отримання, скріпленою печаткою відповідача, на примірнику претензії.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. При цьому, приписами ст..543 цього Кодексу встановлено, що у разі солідарного обовязку боржників кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом так і від будь-кого з них окремо.

Аналізуючи наведені законодавчі норми, а також звертаючись до правової природи такого заходу забезпечення виконання зобовязань як порука та інституту солідарної відповідальності, суд констатує факт наданого законом кредитору права на звернення до суду з позовом до поручителя з підстав невиконання зобовязання, забезпеченого порукою.

Крім того, повна відповідальність за виконання ТОВ «Техномаркет-Агро»усіх без винятку фінансових зобовязань (сплата лізингових платежів, сплата штрафних санкцій за прострочення сплати лізингових платежів, тощо), що виникають у ТОВ «Техномаркет-Агро» з договору фінансового лізингу № 002-ОД-С-Ф-006 від 01.08.2008р. була прийнята на себе ДП «БАМ-Україна» на підставі договору поруки від 01.08.2008р., укладеного між сторонами по справі.

Таким чином, приймаючи до уваги невиконання відповідачем договірних зобовязань за договором поруки від 01.08.2008р., за яким ДП «БАМ-Україна»поручилось за виконання ТОВ «Техномаркет-Агро»своїх обовязків перед ТОВ «УЛК «Ленд-Ліз»за договором фінансового лізингу № 002-ОД-С-Ф-006 від 01.08.2008р., а також враховуючи наявність непогашеної заборгованості ТОВ «Техномаркет-Агро»перед ТОВ «УЛК «Ленд-Ліз», що виникла у звязку із порушенням умов вищезазначеного договору фінансового лізингу, ТОВ «УЛК «Ленд-Ліз» звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з ДП «БАМ-Україна»як з поручителя заборгованості на загальну суму 201649,61 грн., у тому числі заборгованості за лізинговими платежами в сумі 186417,56 грн. та нарахованої пені в сумі 15232,05 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наявність та розмір заборгованості ТОВ «Техномаркет-Агро»перед ТОВ «УЛК «Ленд-Ліз», що виникла у звязку із порушенням умов вищезазначеного договору фінансового лізингу, підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих наведене ані відповідачем ані третьою особою суду надано не було.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ТОВ «УЛК «Ленд-Ліз»позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 543, 549, 553-555, 611, 615, 617 ЦК України, ст.ст. 1, 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»від 16.12.1997р. № 723/97-ВР (із змінами та доповненнями), ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь ТОВ «УЛК «Ленд-Ліз»заборгованість за лізинговими платежами в сумі 186417, 56 грн., пеню в сумі 15232,05 грн., а всього 201649, 61 грн.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 543, 549, 553-555, 611, 615, 617 ЦК України, ст.ст. 1, 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»від 16.12.1997р. № 723/97-ВР (із змінами та доповненнями), ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з дочірнього підприємства «БАМ-Україна»/Одеська область, Біляївський район, смт Хлібодарське, вул. Тираспольське шосе, 11 код ЄДРПОУ 32783062, р/р 26001109800316 в Одеській філії ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 388487/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз» /65076, м. Одеса, вул. Рекордна, 68, кв. 24, код ЄДРПОУ 31502612, р/р 26505103508001 в ЗАТ «Альфа-Банк», м. Київ, МФО 300346/ заборгованість за лізинговими платежами в сумі 186417,56 грн. /сто вісімдесят шість тисяч чотириста сімнадцять грн. 56 коп./, пеню у розмірі 15232,05 грн. /пятнадцять тисяч двісті тридцять дві грн. 05 коп./, витрати зі сплати державного мита у розмірі 2016,49 грн. /дві тисячі шістнадцять грн. 49 коп./, витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп.\ Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 30.06.2011р.

Суддя Желєзна С.П.