ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
05.07.11 р. Справа № 25/94
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара
При секретарі судового засідання М.І. Прилуцьких
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Приватного акціонерного товариства „Торезька харчосмакова фабрика” м. Торез
До відповідача: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка
про стягнення 442700 грн. 51 коп.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3- дов.
від відповідача: ОСОБА_4 довір.
СУТЬ СПОРУ: У судовому засіданні 02.06.2011р. оголошувалась перерва до 15.6.2011р. відповідно до ст. 77 ГПК України.
Закрите акціонерне товариство „Торезька харчосмакова фабрика” м. Торез Донецької області звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області про стягнення 442700 грн. 51 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач надав суду копії: договору про постачання електричної енергії №133 від 07.07.2004р.; акта про порушення Правил користування електричною енергією №032741 від 18.06.2009р.; акта технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1кВ №132693 від 18.06.2009р.; протоколу засідання комісії Торезького РЕМ з розгляду акта про виявлення порушень №48 від 23.06.2009р.; службову записку; рішення господарського суду Донецької області від 22.07.2010р. №10/13пд; постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2010р. №10/13пд; постанову Вищого господарського суду України від 07.12.2010р. №10/13пд; платіжних доручень №489 від 26.06.2009р., №541 від 15.07.2009р., №611 від 14.08.2009р., №690 від 14.09.2009р., №789 від 14.10.2009р., №883 від 13.11.2009р., №972 від 14.12.2009р., №33 від 13.01.2010р., №133 від 12.02.2010р., №243 від 12.03.2010р., №242 від 12.03.2010р., №358 від 15.04.2010р., №421 від 11.05.2010р.; претензії №30 від 02.02.2011р.; поштових квитанцій №1765 від 02.02.2011р. та №1766 від 02.02.2011р.
Позивач вважає, що підставою оплати відповідачу коштів на спірну суму була додаткова угода №383-г від 23.06.2009р. до договору №133 від 07.07.2004р., яка визнана у судовому порядку недійсною.
Відповідач проти позову заперечив посилаючись на той факт, що підставою отримання спірних коштів є не додаткова угода №383-г від 23.06.2009р. до договору №133 від 07.07.2004р., а акт про порушення Правил користування електричною енергією відповідачем №032741 від 18.06.2009р., який до теперішнього часу не оскаржено та не скасовано. Зазначив, що предметом вищевказаної угоди був саме вказаний акт №032741 від 18.06.2009р.
В ході розгляду справи відповідач заявив клопотання про виклик у судове засідання працівників ПАТ „Донецькобленерго”, які були присутні при виявленні порушень позивачем Правил користування електроенергією 18.06.2009р., для надання пояснень стосовно порядку проведення технічної перевірки на обєкті позивача. А також здійснити в судовому засіданні перегляд відеозапису, який було проведено на обєкті позивача 18.06.2009р.
Також відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі 25/94 до вирішення спору по справі № 24/68пн за позовом ПрАТ „Торезька харчосмакова фабрика” до ПАТ „Донецькобленерго” про скасування рішення комісії енергопостачальника.
Позивач проти задоволення зазначених клопотань відповідача заперечив.
Ухвалою суду від 02.06.2011р. відповідача Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” замінено на його правонаступника Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”.
Ухвалою суду від 15.06.2011р. позивача Закрите акціонерне товариство „Торезька харчосмакова фабрика” замінено на його правонаступника Приватне акціонерне товариство „Торезька харчосмакова фабрика”.
Склад суду змінювався у відповідності до ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила користування електричною енергією регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Пунктом 5.1 ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №133 від 07.07.2004р. (далі по тексту Договір), згідно умов якого постачальник електричної енергії (відповідач) постачає електричну енергію споживачу (позивачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невідємними частинами..
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До даного Договору сторонами 23.06.2009р. укладено додаткову угоду №383-г про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості (далі Угода).
За умовами Угоди, борг позивача перед відповідачем складає 442700,51 грн. Даний борг є активною електроенергією за 2009р., в т.ч. ПДВ по акту порушення Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ) №032741 від 18.06.2009р. (п.1.1 Угоди).
Пунктом 2.1.2 Угоди, сторони передбачили порядок оплати вищевказаної суми боргу з кінцевим (останнім) платежем до 15.05.2010р.
Умови даної Угоди позивачем виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджено наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №489 від 26.06.2009р., №541 від 15.07.2009р., №611 від 14.08.2009р., №690 від 14.09.2009р., №789 від 14.10.2009р., №883 від 13.11.2009р., №972 від 14.12.2009р., №33 від 13.01.2010р., №133 від 12.02.2010р., №243 від 12.03.2010р., №242 від 12.03.2010р., №358 від 15.04.2010р., №421 від 11.05.2010р., а також підтверджено відповідачем.
В кожному з вищеперелічених платіжних доручень в графі „призначення платежу” позивачем зазначено, що підставою для оплати грошових коштів є саме додаткова угода про реструктуризацію заборгованості №383-г від 23.06.2009р.
Рішенням господарського суду Донецької області №10/13пд від 22.07.2010р., залишеним без змін постановами Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2010р. №10/13пд та Вищого господарського суду України від 07.12.2010р. №10/13пд, додаткову угоду №383-г від 23.06.2009р. про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до договору про постачання електричної енергії №133 від 07.07.2004р. визнано недійсною. У відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду Донецької області №10/13пд від 22.07.2010р. набрало чинності 28.09.2010р.
За наведених вище обставин, посилаючись на той факт, на теперішній час відсутні підстави для набуття відповідачем по справі коштів у сумі 442700,51 грн., оскільки підстава їх отримання згодом відпала, позивач звернувся до відповідача із претензією №30 від 02.02.2011р., про направлення якої свідчать наявні у справі поштові квитанції від 02.02.2011р. №№1765, 1766.
У звязку із несплатою відповідачем коштів у сумі 442700,51 грн. в добровільному порядку, посилаючись на безпідставність їх набуття, позивач звернувся до суду та просить стягнути цю суму в примусовому порядку.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Виходячи із системного аналізу норм глави 83 Цивільного кодексу України, положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави поширюються і на безпідставно набуті грошові суми.
При цьому, зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:
1) є факт набуття або збереження майна;
2) мало місце набуття або збереження майна саме за рахунок іншої особи;
3) наявна відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або якщо підстава для набуття майна згодом відпала.
Таким чином, набуття відповідачем за рахунок позивача 442700,51 грн., сплачених останнім на підставі Угоди, яку в подальшому визнано судом недійсною, обумовлює обовязок відповідача повернути позивачу безпідставно набуті грошові кошти у вищезазначеній сумі, в силу ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Заперечення відповідача з посиланням на те, що спірна сума коштів отримана ним не на підставі Угоди, а на підставі акта про порушення Правил користування електричною енергією споживачем №032741 від 18.06.2009р. та протоколу засідання комісії Торезького РЕМ з розгляду акта про виявлення порушень №48 від 23.06.2009р. судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи документами, зокрема вищевказаними платіжними дорученнями, за якими позивач сплатив спірну суму.
До того ж, суд вважає дане посилання відповідача хибним, оскільки, як вбачається з представлених сторонами документів, зазначений акт про порушення Правил користування електричною енергією споживачем №032741 від 18.06.2009р. був підставою для укладення між сторонами Додаткової угоди №383-г від 23.03.2009р., а підставою для сплати грошових коштів була саме зазначена Угода.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
В судовому засіданні були розглянуті клопотання відповідача про виклик у судове засідання працівників ПАТ „Донецькобленерго”, які були присутні при виявленні порушень позивачем Правил користування електроенергією 18.06.2009р., для надання пояснень стосовно порядку проведення технічної перевірки на обєкті позивача, та про здійснення в судовому засіданні перегляд відеозапису, який було проведено на обєкті позивача 18.06.2009р.
Позивач про задоволення клопотання заперечив.
Клопотання залишено судом без задоволення, у звязку з його необґрунтованістю, а також з огляду на предмет та підстави позову.
Також судом розглянуто клопотання відповідача про зупинення провадження у справі 25/94 до вирішення спору по справі № 24/68пн за позовом ПрАТ „Торезька харчосмакова фабрика” до ПАТ „Донецькобленерго” про скасування рішення комісії енергопостачальника.
Позивач про задоволення клопотання заперечив.
Клопотання залишено судом без задоволення, у звязку з відсутністю підстав для зупинення провадження у справі з огляду на предмет та підстави позову та приписи ст. 79 ГПК України.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст.ст.11, 509, 526, 527, 1212 1215 Цивільного кодексу України, ст.67, 193 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року N28, керуючись ст.ст. 2-1, 4-2, 4-3, 4-6, 22, 30, 33, 34, 35, 43, 44, 47, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Торезька харчосмакова фабрика” м.Торез до Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка про стягнення 442700 грн. 51 коп. задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ІПН 00131268, р/р 26033021292 філії Донецького обласного управління ОВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106 ) на користь Приватного акціонерного товариства „Торезька харчосмакова фабрика” (86600, Донецька обл.., м.Торез, пер.Мельничний, 8, р/р 26005301460146 у філії „Відділення ПІБ в м.Торез”, МФО 334282, ЄДРПОУ 00376165) 442700 грн. 51 коп. безпідставно отриманих коштів, 4427 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ суду після набрання рішенням чинності.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний 05.07.2011р.
Суддя Сгара Е.В.
Судове рішення № 16928311, Господарський суд Донецької області було прийнято 05.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 25/94. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: