Рішення № 16927794, 07.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

07.07.2011Справа №5002-25/6184-2010 за позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор», вул. Виноградна, буд. 1, м. Євпаторія, 97420

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СП-Зерно-Транс», вул. Самокиша, буд. 18, оф. 307, м. Сімферополь, 95000

про стягнення 157918, 11 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача ОСОБА_1, дов. №1 від 01.06.11, ю/к

від відповідача не зявився

Обставини справи:

Позивач - Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СП-Зерно-Транс», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 157918, 11 грн., у тому числі: 134 901, 14 грн. основного боргу, штраф у розмірі 6240,98 грн., пеню 8042, 97 грн., 3% річних 2383,52 грн., індекс інфляції 6409,50 грн., мотивуючі позовні вимоги порушенням з боку відповідача строків оплати за договором складського зберігання зерна №35 від 30 червня 2009 року, договором купівлі-продажу №29/03-1/6 від 29 березня 2010 року та договором складського зберігання №4 від 04 червня 2010 року.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

27 січня 2011 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача.

Крім того, 27 січня 2011 року до суду надійшло клопотання позивача про направлення матеріалів справи до Прокуратури АР Крим для вирішення питання про порушення кримінальної справи стосовно посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «СП-Зерно-Транс», оскільки на погляд позивача в діях відповідача, що спричинили виникнення існуючої заборгованості містяться ознаки злочинів, насамперед, шахрайства.

Так, при візуальному огляді деяким документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, у суду виник сумнів щодо справжності підпису та печатки на актах здачіприймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000063, №ОУ-0000070, №ОУ-0000083, №ОУ-0000084, №ОУ-0000085, №ОУ-0000108, №ОУ-0000117, №ОУ-0000135, №ОУ-0000165, №ОУ-0000184, №ОУ-0000186, №ОУ-0000194, №ОУ-0000204, №ОУ-0000212, №ОУ-0000220, №ОУ-0000221, №ОУ-0000233, при візуальному огляді яких, підпис уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «СП-Зерно-Транс», директора ОСОБА_2, виглядає як факсиміле та виник сумнів щодо справжності пункту 8.1. договору купівлі-продажу ячменя 3 класу, що укладений між сторонами по справі, де передбачений строк дії договору до 29 березня 2010 року, так коли і підписаний цей договір тим же числом - 29 березня 2010 року.

У звязку із чим, суд вирішив, що вище викладені факти потребують перевірки слідчих органів щодо ознак фальсифікації, а дії посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «СП-Зерно-Транс» потребують перевірки з боку прокуратури на наявність в діях ознак шахрайства, що передбачено ст. 190 Кримінального кодексу України.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 27 січня 2011 року в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача позивачу відмовлено; копії матеріалів справи направлені до Прокуратури АР Крим для проведення перевірки; провадження по справі зупинено.

27 травня 2011 року від Дочірнього підприємництва «Західно-Кримський елеватор» ДАХ «Хліб України» надійшла заява з проханням поновити провадження у справі № 5002-25/6184-2010, з метою своєчасного та справедливого вирішення господарського спору по суті. До заяви додані постанови В.о. керівника Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АР Крим № 1200 від 03.03.2011 та № 1510 від 18.03.2011 про відмову у порушенні кримінальних справ у відношенні співробітників Товариства з обмеженою відповідальністю «СП-Зерно-Транс» та у відношенні ОСОБА_3 по ст. 190 Кримінального кодексу України за відсутністю в діянні складу злочину.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 30 травня 2011 року провадження по справі поновлено; справа призначена до розгляду.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини відсутності суд не повідомив, про день розгляду справи був сповіщений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву, з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи в повній мірі сформульовані та у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

30 червня 2009 року між Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор» (зерновий склад) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СП-Зерно-Транс» (поклажодавець) був укладений договір складського зберігання зерна №35, пунктом 1 якого, визначено, що поклажодавець зобовязується передати зерно на зберігання на зерновий склад по фізичній вазі - пшениця 10000 тон, ячмінь 3000 тон, а зерновий склад зобовязується прийняти зерно для зберігання на умовлених договором умовах та в встановлений строк повернути його поклажодавцю або особі, зазначеному їм як одержувач, в порядку передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 10 Договору, розрахунки за надані послуги проводяться в грошовій формі з урахуванням ПДВ.

Розмір плати за надані послуги встановлені пунктом 11 Договору.

Згідно пункту 13 Договору, поклажодавець щомісячно в строк до 05 числа оплачує вартість послуг по зберіганню зерна, за кожен попередній місяць зберігання.

Відповідно до пункту 26 Договору, договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань в повному обсязі.

Згідно актів №ОУ-0000063, №ОУ-0000070, №ОУ-0000083, №ОУ-0000084, №ОУ-0000085, №ОУ-0000108, №ОУ-0000117 та рахунку-фактури №СФ-0000087 позивачем виконані умови договору складського зберігання зерна №35 в повному обсязі на суму 44758,94, (а.с. 17-24).

Однак, відповідач взятих на себе обовязків за договором в частині оплати наданих позивачем послуг не виконав, у звязку із чим, за ним сформувалась заборгованість у сумі 44758,94 грн.

Також, 29 березня 2010 року між Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СП-Зерно-Транс» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №29/03-1/6, пунктом 1.1. якого встановлено, що продавець зобовязується передати покупцю сільськогосподарську продукцію ячменя 3 класу українського походження урожаю 2009 року, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених договором.

Відповідно до пункту 1.3 Договору, товар повинен бути переданий покупцю в строк 12 днів з моменту укладення договору.

Згідно з розділом 2 Договору, кількість товару 226,00 тон, ціна товару за одну тону складає 855,00грн., загальна вартість договору складає 193 230, 00 грн.

Відповідно до видаткових накладних № РН-0000001 від 29 березня 2010 року, №РН-0000002 від 30 березня 2010 року, №РН-0000003 від 31 березня 2010 року та №РН-0000004 від 01 квітня 2010 року позивачем поставлено відповідачу товару кількістю 226,00 тон, вартістю в 193 230, 00 грн., (а.с. 36-39).

Тобто, позивач виконав взяті на себе обовязки за договором купівлі-продажу №29/03-1/6 належним чином та в встановлені договором строки.

Розділом 4 Договору встановлено, що оплата здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту переходу власності на товар при наявності відповідних документів.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що відповідачем, в порушенні умов договору сплачена лише частка вартості придбаного товару, та перераховано на рахунок позивача 183148,48 грн.

У звязку із чим, за відповідачем за договором купівлі-продажу №29/03-1/6 склалася заборгованість у сумі 10 081,52 грн.

Крім того, 04 червня 2010 року між Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор» (зерновий склад) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СП-Зерно-Транс» (поклажодавець) був укладений договір складського зберігання №4 пунктом 1 якого, визначено, що поклажодавець зобовязується передати зерно на зберігання на зерновий склад по фізичній вазі, а зерновий склад зобовязується прийняти зерно для зберігання на умовлених договором умовах та в встановлений строк повернути його поклажодавцю або особі, зазначеному їм як одержувач, в порядку передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 10 Договору, розрахунки за надані послуги проводяться в грошовій формі з урахуванням ПДВ.

Розмір плати за надані послуги встановлені пунктом 11 Договору.

Згідно пункту 13 Договору, поклажодавець щомісячно в строк до 05 числа оплачує вартість послуг по зберіганню зерна, за кожен попередній місяць зберігання.

Відповідно до пункту 26 Договору, договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань в повному обсязі.

Згідно актів №ОУ-0000135, №ОУ-0000165, №ОУ-0000184, №ОУ-0000186, №ОУ-0000194, №ОУ-0000204, №ОУ-0000212, №ОУ-0000220, №ОУ-0000221, №ОУ-0000233, №ОУ-0000247 позивачем виконані умови договору складського зберігання зерна №4 в повному обсязі на суму 80060,68 грн., (а.с. 25-35).

Однак, відповідач взятих на себе обовязків за договором в частині оплати наданих позивачем послуг не виконав, у звязку із чим, за ним сформувалась заборгованість у сумі 80060,68 грн.

Таким чином, у звязку із неналежним виконанням своїх обовязків за договором складського зберігання зерна №35 від 30 червня 2009 року, договору купівлі-продажу №29/03-1/6 від 29 березня 2010 року та договору складського зберігання №4 від 04 червня 2010 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «СП-Зерно-Транс» склалася заборгованість в розмірі 134901, 14 грн.

Згідно акту звіряння взаєморозрахунків за 01 січня 2010 року по 07 жовтня 2010 року, що підписаний та завірений печатками обох сторін, відповідач визнає існування заборгованості перед позивачем, (а.с. 40).

20 листопада 2010 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію (вих. №02/653) з вимогою провести погашення наявної заборгованості.

Однак, належного реагування з боку відповідача не відбулось, що і послужило приводом для звернення з позовом до суду.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 134901, 14 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 6240,98 грн. (з яких 2237,95 грн. за договором №35 від 30.06.09 та 4003,03 грн. за договором №4 від 04.06.10), пеню 8042, 97 грн. (з яких 4156,51 грн. за договором №4 від 04.06.2010 та 3886,46 грн. за договором №29/03-1/6 від 29.03.10), 3% річних 2383,52 грн. (з яких 826,88 грн. за договором №35 від 30.06.09, 804,45 грн. за договором №4 від 04.06.10 та 752,19 грн. за договором №29/03-1/6 від 29.03.10), індекс інфляції 6409,50 грн., (з яких 2193,16 грн. за договором №35 від 30.06.09, 3722,37 грн. за договором №4 від 04.06.10 та 493,97 грн. за договором №29/03-1/6 від 29.03.10).

Згідно пункту 18 договору складського зберігання зерна №35 від 30 червня 2009 року та договору складського зберігання №4 від 04 червня 2010 року за несвоєчасне (повне або часткове) перерахування плати, що передбачена договорами, а також за несвоєчасне (повне або часткове) перерахування компенсації зерновому складу витрат, понесених їм у звязку із забезпеченням газації (фумігації) зерна, поклажодавець сплачує зерновому складу пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати пені.

Сплата пені не звільняє сторін від виконання договірних зобовязань.

Крім уплати пені, поклажодавець, на випадок порушення строків оплати послуг зернового складу, сплачує зерновому складу штраф в розмірі 5% від суми заборгованості.

Відповідно до пункту 6.3 договору купівлі-продажу №29/03-1/6 від 29 березня 2010 року за несвоєчасне або неповну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі 0,5% не перерахованої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 549 Господарського процесуального кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, суд погоджується з розрахунком пені та штрафу зробленим позивачем, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 11 липня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП-Зерно-Транс», (вул. Самокиша, буд. 18, оф. 307, м. Сімферополь, 95000, р/р 26009279844600 в АТ «УкрСіббанк», м. Харків, МФО 351005; р\р 26004013004502 в ВАТ «ВТБ», м. Київ, МФО 321767; р/р 26004301009214 в КФ ВАТ «ВТБ», МФО 384618 ідентифікаційний код 36275425) на користь Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор», (вул. Виноградна, буд. 1, м. Євпаторія, 97420, р/р 26004035851702 в АКІБ «Укрсіббанк», м. Харків, МФО 351005, ідентифікаційний код 31001863) заборгованість за в сумі 157918, 11 грн., у тому числі: 134 901, 14 грн. основного боргу, штраф у розмірі 6240,98 грн., пеню 8042, 97 грн., 3% річних 2383,52 грн., індекс інфляції 6409,50 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП-Зерно-Транс», (вул. Самокиша, буд. 18, оф. 307, м. Сімферополь, 95000, р/р 26009279844600 в АТ «УкрСіббанк», м. Харків, МФО 351005; р\р 26004013004502 в ВАТ «ВТБ», м. Київ, МФО 321767; р/р 26004301009214 в КФ ВАТ «ВТБ», МФО 384618 ідентифікаційний код 36275425) на користь Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор», (вул. Виноградна, буд. 1, м. Євпаторія, 97420, р/р 26004035851702 в АКІБ «Укрсіббанк», м. Харків, МФО 351005, ідентифікаційний код 31001863) 1579, 18 грн. державного мита.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП-Зерно-Транс», (вул. Самокиша, буд. 18, оф. 307, м. Сімферополь, 95000, р/р 26009279844600 в АТ «УкрСіббанк», м. Харків, МФО 351005; р\р 26004013004502 в ВАТ «ВТБ», м. Київ, МФО 321767; р/р 26004301009214 в КФ ВАТ «ВТБ», МФО 384618 ідентифікаційний код 36275425) на користь Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор», (вул. Виноградна, буд. 1, м. Євпаторія, 97420, р/р 26004035851702 в АКІБ «Укрсіббанк», м. Харків, МФО 351005, ідентифікаційний код 31001863) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.

рішення оформлене 11 липня 2011 року