Рішення № 16927751, 07.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

07.07.2011Справа №5002-7/1901-2011

За позовом Заступника прокурора м. Сімферополя (95011, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 11) в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» (95000, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16)

Про стягнення 1158526,60 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» (95000, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16)

До відповідача Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15)

Про визнання договору недійсним.

Суддя ГС АР Крим І. І. Дворний

представники:

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом) не зявився.

Від відповідача (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1, предст., дов. №239 від 07.04.2011 р.

Від прокуратури Доніч С. С., посвідчення НОМЕР_1.

Сутьспору: Заступник прокурора м. Сімферополя звернувся до Господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» 1158526,60 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на те, що відповідачем були порушені умови укладеного 23.10.2009 р. з Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради договору про участь в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста та не перераховані в обумовлений строк (до 01.12.2010 р.) відповідні кошти в розмірі 1053206,00 грн., у звязку з чим прокурор просить їх стягнути примусово разом зі штрафом в сумі 105320,60 грн.

20.05.2011 р. до ГС АР Крим від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» надійшла зустрічна позовна заява до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про визнання недійсним укладеного між сторонами договору від 23.10.2009 р. про участь в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір підписаний від імені Виконкому Сімферопольської міськради заступником міського голови Полтавським П. Д. без відповідної довіреності, тобто з порушенням п. 16) ч. 3 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у звязку з чим має бути визнаний недійсним на підставі ч. 2 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» також зазначає, що пункт 2.1.2 спірного договору суперечить статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій», що на його думку також є підставою для визнання договору недійсним.

Ухвалою ГС АР Крим від 24.05.2011 р. зустрічна позовна заява була прийнята для спільного розгляду з первісним позовом.

Із зустрічним позовом Прокуратура м. Сімферополя та Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради не погодилися та пояснили, що спірний договір був підписаний з боку Виконкому Полтавським П. Д. на підставі розпорядження міського голови №254-р від 03.09.2009 р., що відповідає положенням п. 20 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 237 Цивільного кодексу України.

Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» та прокуратури, суд

ВСТАНОВИВ :

23.10.2009 р. між Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради (Виконком) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» (Субєкт підприємницької діяльності) був укладений договір про участь в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

Відповідно до пункту 2.1.1 Договору Субєкт підприємницької діяльності зобовязується перерахувати кошти на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста в сумі 1053206,00 грн. до місцевого бюджету м. Сімферополя. Кошти перераховуються: до 01.01.2010 р. 526603,00 грн., іншу частину суми коштів 526603,00 грн. перераховувати щомісячно рівними частками до 01.12.2010 р.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, Заступник прокурора м. Сімферополя посилається на те, що вказаний договірний обовязок відповідачем не виконується та до теперішнього часу кошти на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста не перераховані, у звязку з чим просить суд примусово стягнути заборгованість в розмірі 1053206,00 грн.

В свою чергу, стверджуючи про недійсність цього договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» посилається на те, що договір підписаний від імені Виконкому Сімферопольської міськради неуповноваженою особою, а тому просить визнати його недійсним.

Суд зазначає, що статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

При цьому, згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що договір від 23.10.2009 р. від імені Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради був підписаний першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчим органів ради Полтавським Петром Дмитровичем на підставі розпорядження міського голови №254-р від 03.09.2009 р.

Відповідно до п. 16 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень (п. 20 ч. 4 ст. 42 Закону). Аналогічне положення закріплено в частині 8 статті 59 Закону.

03.09.2009 р. Сімферопольським міським головою було видано розпорядження №254-р, пунктом 1 якого вирішено розподілити функціональні обовязки між Сімферопольським міським головою, секретарем міського голови, першим заступником та заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючим справами виконавчого комітету міської ради відповідно до додатку 1.

З виписки з Додатку 1 до розпорядження №254-р (а. с. 51-53) вбачається, що перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Полтавський Петро Дмитрович має право першого підпису фінансових, банківських та казначейських документів та, зокрема, підписує договори про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста, договори, повязані з діяльністю виконавчого комітету міської ради, інші фінансові документи в межах повноважень тощо.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним зазначеного розпорядження Сімферопольського міського голови №254-р від 03.09.2009 р.

Таким чином, суд вважає, що договір про участь в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста від 23.10.2009 р. був підписаний повноважною на це особою першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчим органів ради Полтавським Петром Дмитровичем, якому відповідні повноваження були надані розпорядженням №254-р від 03.09.2009 р.

Крім того, суд вважає, що висновок про наявність у заступника міського голови повноважень на підписання спірного договору можна зробити, застосувавши за аналогією статтю 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка визначає повноваження заступника голови районної у місті, районної ради, першого заступника, заступника голови обласної ради та проголошує, що такі повноваження здійснюються за відсутності голови ради на підставі його розпорядження, а також у разі неможливості виконання головою ради своїх обов'язків з інших причин.

Суд не може прийняти до уваги посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.04.2002 р. у справі №2-8/1606-2002 та вважає хибними твердження позивача за зустрічним позовом про преюдиціальність цього судового рішення, оскільки предметом спору у вказаній справі було визнання недійсною угоди від 31.08.2001 р., що не повязано зі спором у справі, що розглядається.

Крім того, не можуть бути визнані судом переконливими посилання ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» не суперечність пункту 2.1.2 спірного договору статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій», як такі, що не стосуються предмета спору у цій справі.

Так, суд звертає увагу на те, що вимоги Заступника прокурора м. Сімферополя про стягнення з відповідача (позивача за зустрічним позовом) коштів засновані на пункті 2.1.1 договору від 23.10.2009 р., у звязку з чим подання зустрічного позову повинно мати на меті спростування правомірності позовних вимог саме в частині стягнення коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста. Однак, стверджуючи про суперечність пункту 2.1.2 спірного договору статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» не зазначило, яким чином наведений факт впливає на правомірність в цілому, у той час як статтею 217 Цивільного кодексу України закріплено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Отже, враховуючи, що поданий прокурором позов не стосується виконання відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) обовязку, закріпленого в пункті 2.1.2 Договору, посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» на суперечність цього пункту чинному законодавству України судом до уваги не приймаються.

Таким чином, правові підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» не надало суду належних та допустимих доказів виконання ним свого договірного обовязку по перерахуванню в обумовлені строки (до 01.12.2010 р.) коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста в загальній сумі 1053206,00 грн., у звязку з чим вказаний розмір заборгованості підлягає примусовому стягненню.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В пункті 4.3 Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасного внесення платежу згідно пункту 2.1.1 цього договору Субєкт підприємницької діяльності сплачує штраф в розмірі 10% від суми платежу.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) свого обовязку по своєчасному внесенню платежів, суд вважає обґрунтованими і вимоги Заступника прокурора м. Сімферополя в частині стягнення штрафу в розмірі 105320,60 грн., що дорівнює 10% простроченої суми внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

За таких обставин, позов Заступника прокурора м. Сімферополя підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» в доход державного бюджету України відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» (95000, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, ідентифікаційний код 20676633) на користь Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, р/р 31514931700002 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, отримувач Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради, ЄДРПОУ 34740405, код платежу 5011000) заборгованість в сумі 1053206,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 105320,60 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» (95000, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, ідентифікаційний код 20676633) в доход державного бюджету України (код платежу 22090206, одержувач держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) державне мито в сумі 11585,27 грн.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» (95000, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, ідентифікаційний код 20676633) в доход Державного бюджету України (р/р 31214264700002, код платежу 22050003, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код ЄДРПОУ 34740405) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.В зустрічному позові відмовити.

6.Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 11.07.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.