Постанова № 16927252, 07.07.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"07" липня 2011 р. Справа № 5023/2174/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:С.Могил

Ж.Бернацької,Є.Борденюк,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуприватної фірми "Майстер"

на постановувід 04.05.2011

Харківського апеляційного господарського суду

у справі№ 5023/2174/11

за позовомДержавного університету інформаційно-телекомунікаційних технологій

доприватної фірми "Майстер"

простягнення коштів

В судове засідання представники сторін не з'явились

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Державний університет інформаційно-телекомунікаційних технологій звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про присудження до стягнення з приватної фірми "Майстер" заборгованості в розмірі 74 659,39 грн.

08.04.2011 приватна фірма "Майстер" звернулась до господарського суду Харківської області з зустрічним позовом до Державного університету інформаційно-телекомунікаційних технологій про визнання недійсним договору оренди №2 від 01.12.1999 та стягнення з Державного університету інформаційно-телекомунікаційних технологій збитків у розмірі 500,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.04.2011 (суддя А. Буракова), яка залишена без зміни постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.05.2011 (колегія суддів: В.Бондаренко, О.Ільїн, Л.Камишева), зустрічна позовна заява приватної фірми "Майстер" повернута без розгляду на підставі п.п. 3, 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала мотивована тим, що в зустрічній позовній заяві не вказані обставини, на яких ґрунтуються зустрічні позовні вимоги, а також не надані докази сплати державного мита у встановленому розмірі та відсутні докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, приватна фірма "Майстер" просить ухвалу господарського суду Харківської області від 11.04.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.05.2011 у справі № 5023/2174/11 скасувати, а справу направити на розгляд до господарського суду першої інстанції, посилаючись при цьому на порушення судами норм процесуального права, а саме, ст.ст. 60, 63 ГПК України, .

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Згідно з пунктами 3 та 3-1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В зустрічній позовній заяві приватною фірмою "Майстер" заявлені дві вимоги: немайнового характеру про визнання недійсним договору та майнового - про присудження до стягнення збитків у розмірі 500,00 грн.

З позовних заяв, що одночасно мають майновий і немайновий характер, державне мито, згідно з п. 36 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 № 15, підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" передбачено, що розмір ставки держмита із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру, що подаються до господарських судів України становить 5 (п’ять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85 грн.); із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.) та не більше 1500 неоподаткованих мінімумів (25500,00 грн.).

З матеріалів зустрічної позовної заяви вбачається, що в якості доказу сплати державного мита заявник додав до зустрічної позовної заяви квитанцію №ПН1912 від 08.04.2011 на суму 65,00 грн., в той час як заявлена вимога немайнового характеру: про визнання недійсним договору оренди, розмір державного мита за розгляд якої складає 85,00 грн. та майнового характеру: про стягнення збитків у розмірі 500,00 грн., державне мито за розгляд якої сплачується окремо та становить 102,00 грн.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про сплату відповідачем державного мита не в повному обсязі є правомірним.

Крім того, всупереч вимогам п. 3-1 ст. 57 ГПК України, приватною фірмою "Майстер" до зустрічної позовної заяви не додано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З огляду на те, що відповідно до п.п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подані докази сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі та докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд правомірно повернув зустрічну позовну заяву приватної фірми "Майстер" без розгляду.

Разом з тим, повертаючи позовну заяву на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суд першої інстанції послався на недотримання приватною фірмою "Майстер" вимог зазначеної норми, проте без зазначення у чому саме воно полягає.

Такий висновок суду є хибним. Так, п.5 ч.1 ст.54 ГПК України передбачає, що зазначення доказів, виклад позовних вимог повинні міститись у позовній заяві. В силу п.3 ч.1 ст.63 ГПК України позовна заява повертається без розгляду, якщо не містить, зокрема, посилань на обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, докази, якими підтверджуються вимоги. Отже, із змісту вказаних норм вбачається, що не додання відповідних доказів, а так само і невідповідність їх встановленим вимогам, не є підставою для повернення поданої позовної заяви без розгляду у відповідності з вказаною нормою. Так, зазначені недоліки можуть бути усунуті шляхом витребування судом відповідних документів та матеріалів, належним чином засвідчених їх копій в порядку підготовки справи до розгляду.

У зустрічній позовній заяві зазначені обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, отже відсутні законні підстави для повернення зустрічної позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, а тому оскаржувана ухвала в цій частині підлягає до скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватної фірми "Майстер" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 11.04.2011, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.05.2011 у справі № 5023/2174/11 скасувати в частині повернення зустрічної позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

В решті –ухвалу та постанову залишити без зміни.

Судді:                                         С. Могил

                                                                                                    Ж. Бернацька

                                                                                                    Є. Борденюк