Вирок № 16924319, 18.04.2011, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

1/2218/439/11

Справа №1-439/11

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2011 року                                        Хмельницький міськрайонний суд в складі:

                                                            головуючого –судді           Карплюка О.І.

                                                            при секретарі                     Данькова І.М.

                                                            з участю прокурора Шевчук Н.О.

                                                   представників потерпілого ОСОБА_1

                                                                                                     ОСОБА_2           

                                                            захисника                     ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

за ст. 286 ч. 2 КК України,

встановив:

          ОСОБА_4 23 листопада 2010 року близько 21 години 05 хвилин, керуючи транспортним засобом марки «Мерседес Бенц»державний номер НОМЕР_1, та рухаючись в м. Хмельницькому по вул. Папаніна зі сторони вул. Пілотської в напрямку вул. Багалія, не врахувавши дорожньої обстановки та не дотримавшись безпечної швидкості, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, який рухався по краю проїзної частини в попутному напрямку, внаслідок чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження.

          В діях ОСОБА_4 вбачаються порушення вимог п. п. 12.2., 12.3. “Правил дорожнього руху України”, згідно яких:

п. 12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги;

п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

          Вказані порушення правил безпеки дорожнього руху знаходяться в прямому причинному зв»язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками: заподіяння ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень.

          Допитаний по суті пред”явленого обвинувачення ОСОБА_4 вину свою визнав частково та пояснив, що 23 листопада 2010 року близько 21 години, керуючи транспортним засобом марки «Мерседес Бенц», та рухаючись в м. Хмельницькому по вул. Папаніна зі сторони вул. Пілотської в напрямку вул. Багалія зі швидкістю 40 км/год, побачив попереду пішохода, який йшов по дорозі в попутному напрямку біля 1 метра від краю дороги. В той момент, коли відстань між ними була 2 метра, потерпілий різко змінив напрямок руху у ліву сторону. Він почав одразу гальмувати, але уникнути зіткнення з пішоходом, який був у стані алкогольного сп’яніння, йому не вдалось. А тому вважає, що в діях потерпілого також вбачаються порушення Правил дорожнього руху України. Крім того, зазначив, що на ліки потерпілому він витратив 3200 грн. Цивільний позов визнає частково.

          Об’єктивно вина підсудного у вчиненні злочину підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів:

–          показаннями представника потерпілого ОСОБА_1, яка суду показала, що на даний час її чоловік знаходиться у важкому стані. Про обставини ДТП він нічого їй не розказував. Також зазначила, що від медсестр їй стало відомо, що підсудним купувались ліки для її чоловіка;

–          показаннями свідка ОСОБА_6, який суду показав, що 23 листопада 2010 року близько 23 години він, керуючи транспортним засобом марки «АУДІ», рухався по вул. Папаніна в напрямку вул. Пілотської. Була темна пора доби, йшов дощ. По зустрічній смузі рухався автомобіль марки «Мерседес», до якого була відстань біля 150 метрів. Також у нього були увімкнуті фари. Раптом він побачив, як щось закрило праву фару зустрічного автомобіля, і даний транспортний засіб почав різко змінювати напрямок руху у ліву сторону, виїзджаючи на його смугу руху, та зупинився на узбіччі. Під”їхавши ближче, він побачив на узбіччі лежачого чоловіка;

–          висновком експерта №2511 від 5 січня 2011 року, відповідно до якого ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження (а.с. 41-43);

–          висновком експерта №216-А від 15 грудня 2010 року, яким встановлено недотримання водієм ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху України, що призвело до даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 50-52).

          Органами досудового слідства ОСОБА_4 ставиться в вину і недотримання вимог пунктів 1.3., 1.5. (ч. 1) Правил дорожнього руху України, однак вказані норми є загальними. В зв”язку з цим вказані обставини підлягають виключенню з обвинувачення останнього.          

          Таким чином, дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ст. 286 ч. 2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.

          При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом”якшують і обтяжують покарання.

          Обставинами, що пом”якшують покарання ОСОБА_4, є його часткове визнання вини та часткове відшкодування завданого збитку.

          Суд також враховує, що підсудний раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, на утриманні має двох малолітніх дітей: доньку Олену, ІНФОРМАЦІЯ_5, та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6. За таких обставин йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами та застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробовуванням.          

          Заявлений цивільний позов підлягає частковому задоволенню. Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          В ідповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

          Однак, ні потерпілий, ні його представники не надали суду доказів, які обгрунтовували б вартість пошкодженого одягу і взуття ОСОБА_5 та його мобільного телефону «Нокіа».

          В ідповідно до вимог ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, стороннього догляду тощо.

          Однак, ні потерпілий, ні його представники не надали суду доказів, які обгрунтовували б вартість таких додаткових витрат.

          Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.           

          Однак, ні потерпілий, ні його представники не надали суду доказів, які б вказували на ступінь втрати ОСОБА_5 професійної чи загальної працездатності, що унеможливлює визначити розмір втраченого ним заробітку (доходу).

          Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

          Оскільки підсудний визнав позовні вимоги ОСОБА_5 щодо понесення останнім затрат на лікування в сумі 7250 грн., а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

          Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

          А тому, на думку суду, її розмір з врахуванням факту перенесення потерпілим фізичного болю і страждань, що негативно позначились на його здоров”ї, перешкоджанню нормальним життєвим зв”язкам, необхідно визначити в сумі 15000 грн.           

          В решті позовних вимог необхідно відмовити.

          Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

          ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 2 роки.

          На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання, встановивши йому іспитовий строк 2 роки.

          Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком чинності залишити попередню –підписку про невиїзд.

          Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 7250 грн. та моральну шкоду в сумі 15000 грн.

          В решті позовних вимог –відмовити.          

          Речовий доказ: транспортний засіб марки «Мерседес Бенц»державний номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання ДАІ м. Хмельницького (а.с. 54), повернути ОСОБА_4.

          Стягнути із ОСОБА_4 судові витрати по справі в сумі 696 грн. 60 коп. Одержувач платежу: НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, р/р 31258272210321, МФО 815013, код 25575309, призначення платежу –“за дослідження 12” (а.с. 49).          

          Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

                    Суддя: