Рішення № 16923508, 07.07.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.11 Справа № 15/118/2011

За позовом

Публічного акціонерного банка «Український комунальний банк», м. Луганськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Краснодон Луганської області

про стягнення 23 148 грн. 44 коп.

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

За участю:

від позивача - ОСОБА_3, представник за довіреністю № 264 від 07.06.2011;

від відповідача - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за кредитним договором від 29.09.2008 № 35/08-МП заборгованості в сумі 23148 грн. 44 коп., з них: 17500 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 5648 грн. 44 коп. заборгованість за відсотками. Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцем проживання відповідача та підтверджена довідкою обласного адресного бюро при УМВС України.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, у інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482 зазначено наступне.

У разі коли фактичне місце проживання фізичної особи - учасника судового процесу невідоме, то господарський суд вправі надсилати процесуальні документи за останнім відомим йому на час такого надсилання місцем проживання фізичної особи - учасника судового процесу.

Якщо фізична особа - учасник судового процесу своєчасно не довела до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю фізичну особу.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

Між акціонерним банком «Український комунальний банк»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Український комунальний банк»), як кредитором, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як позичальником, був укладений кредитний договір від 29.09.2008 № 35/08-МП.

Предметом даного Договору (п. 1.1 договору) є правовідносини, за якими кредитор (позивач у справі) надає позичальнику (відповідач у справі) кредит в сумі 17500 грн. 00 коп. з метою придбання автомобіля на строк по 29.09.2011 зі сплатою 12% річних.

Положеннями п. 1.2. договору сторони встановили, що повернення кредитних коштів здійснюється згідно із графіком (додаток № 1), який є невідємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.3 договору проценти нараховуються за календарні дні користування кредитом на фактичний залишок заборгованості починаючи з дня надання кредиту до повного його погашення. При недотриманні позичальником графіку погашення заборгованості по кредиту та відсоткам банк має право застосовувати штрафні санкції згідно із пунктом 5.1 договору додатково до основної плати за користування кредитом. Для визначення кількості днів при розрахунку процентів застосовується метод «факт/факт». Період нарахування відсотків встановлюється з першого по тридцяте (тридцять перше) число місяця.

Положеннями п. 3.4 договору, зокрема, передбачено право банку достроково припинити свої обовязки по договору та стягнути або вимагати від позичальника повернути всю суму заборгованості. При цьому, зазначено, що банк попереджає позичальника про дострокове припинення своїх обовязків по договору та стягнення суми кредиту, відсотків за його користування та пені в письмовій формі.

За умовами п. 4.1 договору позичальник зобовязується, зокрема, кожного місяця в строк по пяте число місяця, слідуючого за поточним, сплачувати відсотки в сумі, розрахованій за звітний місяць.

На виконання кредитного договору банк перерахував кредитні кошти позичальнику в сумі 17 500 грн. 00 коп.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобовязань за договором за ним утворився борг.

У звязку з простроченням виконання позичальником, взятих за кредитним договором зобовязань, банком на адресу відповідача направлено лист-попередження від 22.04.2011 № 10, де було зазначено, що у позичальника існує заборгованість за кредитним договором. Також, в зазначеній вимозі на підставі вказаних порушень банк вимагав у позичальника у семиденний термін з моменту отримання листа погасити заборгованість за кредитним договором в сумі 22578 грн. 85 коп., де 17500 грн. заборгованість за кредитом. Враховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та порушених законом інтересів, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 35/08-МП від 29.09.2008, що складає 23 148 грн. 44 коп., з них: 17 500 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 5 648 грн. 44 коп. заборгованість по відсотках.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів належного виконання зобовязань за кредитним договором не надав.

Так, вимога позивача в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 17 500 грн. 00 коп. підлягає задоволенню. Стосовно позовної вимоги щодо стягнення заборгованості за відсотками в сумі 5 648 грн. 44 коп. за розрахунковий період з вересня 2008 року по червень 2011 року включно слід зазначити наступне.

За умовами п. 4.1 договору позичальник зобовязується, зокрема, кожного місяця в строк по пяте число місяця, слідуючого за поточним, сплачувати відсотки в сумі, розрахованій за звітний місяць.

Оцінка обґрунтованості позовних вимог, у даному випадку настання строку виконання відповідачем грошового зобовязання, здійснюється судом станом на день подачі позову до суду. Так, строк виконання зобовязання щодо сплати відсотків за користування кредитом за червень 2011 року встановлено п. 4.1 договору до 05.07.2011, а позовні матеріали до суду подано до суду 08.06.2011. Отже, належних доказів, що могли б довести настання строку виконання відповідачем зобовязання по сплаті відсотків за користування кредитом за червень 2011 року до подачі позову до суду, позивачем не надано.

Так, вимога позивача в частині стягнення заборгованості за відсотками підлягає задоволенню частково в сумі 5 608 грн. 17 коп. за розрахунковий період з серпня 2009 року по травень 2011 року (включно).

Таким чином, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими частково. Стягненню з відповідача підлягає заборгованість за кредитом в сумі 17 500 грн. 00 коп., заборгованість за процентами в сумі 5 608 грн. 17 коп. (Всього 23 108 грн. 17 коп.) У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити. Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 231 грн. 08 коп. державного мита, а також 235 грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Акціонерного банку «Український комунальний банк», м. Луганськ, вул. В.В.Шевченко, б. 18 «А», код за ЄДРПОУ 24191588, заборгованість за кредитом в сумі 17 500 грн. 00 коп.; заборгованість за відсотками в сумі 5 608 грн. 17 коп., державне мито у сумі 231 грн. 08 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235 грн. 59 коп. Видати наказ. 3. В решті позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 07.07.2011 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено та підписано 11.07.2011.

СуддяЄ.Ю. Пономаренко