Рішення № 16923180, 06.05.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" травня 2011 р.Справа № 5013/233/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/233/11

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиргород-Агроконтракт", м. Новомиргород Кіровоградської області

за участю третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору на стороні позивача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

про стягнення 12 708,87 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 259 від 16.03.11 ;

від позивача - ОСОБА_3., довіреність № 5081 від 16.04.10 ;

від відповідача - ОСОБА_5, довіреність № 1 від 01.01.11 ;

від третьої особи - участі не брали.

встановив: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиргород-Агроконтракт" заборгованості по договору суборенди нежитлового приміщення № 01/07/10 від 01.07.2010 року в сумі 5406,79 грн. та судових витрат.

05.04.11 р. позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої зазначає, що у зв'язку з несплатою відповідачем комунальних послуг за лютий та березень 2011 року загальна сума боргу за вказаний період складає 7124,46 грн. На дану суму боргу позивачем нараховано пеню в сумі 177,62 грн. Загальна сума позовних вимог складає 12708,87 грн., з яких 12437,43 - сума основного боргу, 271,44 грн. - пеня (а.с. 52 том 1).

У судовому засіданні 21.04.11 р. подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивачем вказано розмір основної заборгованості відповідача шляхом зазначення боргу за період з грудня 2010 р. по березень 2011 року помісячно, розмір пені та загальний розмір позовних вимог.

Згідно поданої заяви про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 12708,87 грн., з них: 12437,43 грн. - основний борг, що складається з боргу за грудень 2010 р. - 3181,18 грн., за січень 2011 р. - 2156,79 грн., за лютий 2011 р. - 2604,36 грн., за березень 2011 р. - 4495,10 грн., а також 271,44 грн. нарахованої пені (а.с. 15 том 2).

Відповідно до змісту ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі збільшити, зменшити розмір позовних вимог або відмовитись від позову.

Враховуючи те, що право на збільшення розміру позовних вимог належить до процесуальних прав позивача, враховуючи здійснену позивачем доплату державного мита у зв'язку із збільшенням розміру позовних вимог, а також докази вручення даної заяви повноважному представнику відповідача, господарський суд приймає до розгляду подані позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог та їх уточнення (а.с. 52 том 1, а.с. 15, 74 том 2).

В наданих до суду запереченнях відповідач не визнав позовні вимоги, вказуючи на необґрунтованість пред'явлених позивачем вимог, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 100-107 том 1, 1-3 том 2).

Третя особа у справі - фізична особа - підприємець ОСОБА_4 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням (а. с. 116 том 2). Будь-яких пояснень або доказів до суду третьою особою не подано.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

01.07.2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі-Орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю "Новомиргород-Агроконтракт" (далі - Суборендар) укладено договір суборенди нежитлового приміщення № 01/07/10 (далі - Договорі суборенди, а.с. 8-9 том 1).

За умовами Договору суборенди (п. 1.1.) Орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - Майно), загальною площею 265 кв.м., ліве крило, 2 поверх, розміщене за адресою: м. Кіровоград, площа Дружби Народів, 3.

Відповідно до п. 1.2 Договору суборенди, Майно, що орендується, знаходиться у володінні та користуванні Орендаря у відповідності до договору оренди № 10/4 від 10.04.10 р. (а.с. 32-35 том 1, а.с. 39,40 том 3) між Орендарем і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (далі - Орендодавець).

Орендодавець згідно листа № 18 від 07.01.2010 р. надав дозвіл (погодження) Орендарю на передачу Майна в суборенду (а.с. 133 том 1).

Сторона Договору суборенди визначено, що приміщення передається в суборенду для розміщення офісу Суборендаря для проведення господарського діяльності, передбаченої Статутом (п. 2.1 Договору суборенди).

Передавання Майна в оренду здійснюється за відповідним актом прийому - передачі, де має бути зазначений стан Майна, що орендується (п. 3.3 Договору суборенди).

Строк оренди починається з моменту підписання акту прийому-передачі нежитлового приміщення та діє до 31.12.2010 р.(п. 41. Договору суборенди).

Суборендар сплачує орендну плату в розмірі 72 грн. за 1 кв.м.; за загальна сума орендованої плати складає 19080,00 грн. щомісяця (п. 5.1 Договору суборенди).

Комунальні послуги Суборендар сплачує окремо від орендної плати в термін 5 (п'ять) банківських днів з моменту отримання наданих розрахунків-фактури; комунальні послуги : експлуатаційні, забезпечення електроенергією, теплом, водою та інші розраховуються пропорційно орендованої площі (п.п. 5.2., 5.3 Договору суборенди).

Орендна плата, а також плата за надані комунальні послуги перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства України (п. 5.5 Договору суборенди).

Орендна плата перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, перераховується Орендарю з урахуванням пені у розмірі 2 відсотки від несплаченої суми заборгованості за кожний прострочений календарний день оплати відповідно до чинного законодавства України (п. 5.6 Договору суборенди).

Відповідно до п.п. 11.1, 11.5 Договору суборенди цей Договір укладено з 01.07.2010 р. до 31.12.2010 р.; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий термін і за тих самих умов, які були передбачені цим Договором.

За своєї правовою природою укладений сторонами Договір суборенди належить до договорів оренди, правовідносини у яких регулюються главою 58 Цивільного кодексу України.

Згідно чч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором оренди, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належить майнове право; наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму (ст. 761 ЦК України).

Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом; до договору піднайму застосовуються положення про договір найму (оренди) (ст. 774 ЦК України.)

Господарським судом встановлено, що на виконання умов Договору суборенди позивачем взяті на себе зобов'язання виконано, що підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання-передачі від 01.07.2010 року, за змістом якого Суборендар прийняв від Орендаря в користування Майно за Договором суборенди (Додаток № 1 до Договору суборенди, а.с. 10 том 1).

За доводами позивача, що викладені в позові, Договір суборенди після 31.12.2010 року був продовжений на той саме термін і за тих самих умов, які були передбачені чинним Договором згідно п. 11.5 Договору суборенди.

Факт пролонгації Договору суборенди також підтверджується і наданим до суду позивачем актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 31.03.2011 року, згідно якого Суборендар повернув Орендарю орендоване Майно, що в свою чергу свідчить про те, що договірні відносини сторін щодо суборенди Майна припинено 31.03.2011 р. (Додаток № 2 до Договору суборенди, а.с. 96 том 1).

Господарським судом встановлено, що відповідач не виконав в повному обсязі взяті на себе за Договором суборенди зобов'язання щодо сплати комунальних послуг (експлуатаційні, забезпечення електроенергією, теплом, водою та інші).

За доводами позивача, відповідач, як Суборендар, за спожиті комунальні послуги розрахувався лише частково, сплативши 12729,31 грн.

Так згідно виставлених позивачем рахунків-фактур, а саме: № Я-00000020 за грудень 2010 р. на загальну суму 6 861,53 грн. відповідачем фактично сплачено 3668,52 грн., № Я- 0000003 за січень 2011 року на суму 6619,96 грн. відповідачем фактично сплачено 4500,00 грн., № Я-00000006 від 28.02.11 р. на загальну суму 7 179,97 грн. відповідачем фактично сплачено 4560,79 грн., а рахунок - фактура № Я-00000007 від 31.03.2011 р. за березень 2011 року на загальну суму 4505,28 грн. відповідачем не оплачений взагалі (а.с. 93-96 том 2).

Факт часткового відповідачем відшкодування вартості спожитих за Договором суборенди комунальних послуг підтверджується наданими позивачем до суду відповідними рахунками-фактурами та банківськими виписками (а.с. 15, 16 том 1, а.с. 93-96 том 2).

Оскільки відповідач взяте на себе за Договором суборенди зобов'язання виконав частково, заборгованість в повному обсязі не сплатив, позивач, з метою захисту порушених прав, звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно наданого до суду розрахунку, за період з грудня 2010 р. по 31.03.2011 р. (включно) позивачем нараховано всього 25 216,97 грн., відповідачем сплачено 12 729,31 грн., заборгованість становить 12 487,66 грн. (25216,97 грн. - 12729,31 грн. = 12487,66 грн.), яку позивач і просить стягнути з відповідача (а.с. 20 том 2).

Однак, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми відшкодування вартості спожитих відповідачем комунальних послуг підлягають задоволенню частково, на суму 12 400,60 грн., оскільки позивачем в наданому до суду розрахунку допущено помилку в частині визначення вартості отриманих відповідачем у січні 2011 року комунальних послуг, замість 6619,96 грн., саме на яку виставлено відповідачу рахунок № Я-00000003 від 31.01.2011 р., зазначено 6 707,02 грн., що не відповідає дійсним обставинам.

У зв'язку з чим загальна сума, що підлягає сплаті відповідачем згідно п. 5.2 Договору суборенди за період з грудня 2010 р. по березень 2011 року включно становить 25 129,91 грн., помісячно: грудень 2010 р. - 6849,70 грн., січень 2011 р. - 6619,02 грн., лютий 2011 р. - 7165,15 грн., березень 2011 р. - 4495,10 грн. З цієї суми відповідачем фактично сплачено - 12729,31 грн., помісячно: за грудень 2010 р. - 3668,52 грн., за січень 2011 р. - 4500,00 грн., за лютий 2011 р.. - 41560,79 грн. (3668,52 грн. + 4500,00 грн. + 4560,79 грн. = 12729,31 грн.). Решта сума, яка відповідачем не сплачена становить 12 400,60 грн. (25 129,91 грн. - 12729,31 грн. = 12 400,60 грн.).

З наданих до суду документів, а саме: договорів на постачання природного газу, електричної енергії, на подачу води та прийняття стоків у комунальну каналізацію актів приймання-передачі, рахунків-факту (а.с. 54-56, 58-61, 63-66, 68-72, 76-90, 91-94, 97-99 том 1) вбачається, що вартість спожитих комунальних послуг на підставі виставлених відповідними постачальними організаціями та комунальними службами, необхідних для сплати документів, фактично сплачена як Орендодавцем, а також Орендарем, що підтверджується відповідними платіжними документами (а.с. 73-89 том 2, а.с. 43-46 том 3).

Відповідачем же вартість відшкодування спожитих комунальних послуг пропорційно орендованій ним площі сплачена лише частково.

Так, із наданих до суду позивачем уточнених розшифровок компенсації комунальних затрат, підписаних Орендодавцем та Орендарем вбачається, що нарахована Суборендарю, відповідачу у справі компенсація комунальних затрат розрахована та визначена пропорційно орендованій відповідачем площі, а саме 265 к.в.м. (а.с. 16-19 том 2).

Однак, відповідач в супереч вимог чинного законодавства та умов Договору суборенди взяте на себе зобов'язання в повному обсязі не виконав.

При цьому, господарський суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до змісту ст. 627, ч. 1 ст. 628 та ст. 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач за умовами укладеного Договору суборенди зобов'язався сплачувати комунальні послуги на підставі отриманих рахунків - фактур. При цьому Договір суборенди не містить будь-якого іншого положення щодо визначення вартості комунальних послуг. У разі необхідності відповідач не був позбавлений права та можливості внести ініціативу щодо внесення будь-яких змін до Договору суборенди, в тому числі в частині порядку нарахування комунальних послуг. Однак, будь-які зміни до Договору оренди у встановленому законом порядку сторонами не ініціювались та не вносились. У зв'язку з чим та у відповідності до вимог чинного законодавства умови Договору суборенди є обов'язковими до виконання сторонами.

Оскільки відповідач у відповідності до умов укладеного сторонами Договору суборенди виставлені позивачем на оплату рахунки - фактури від грудня 2010 р. та січня-березня 2011 р. в повному обсязі не оплатив, вимоги позивача в цій частині є обгрнтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 12 400,60 грн. В іншій частині вимоги позивача є безпідставними.

При цьому, безпідставним вважає господарський суд посилання відповідача на невідповідність здійснених Орендарем розрахунків вартості компенсації спожитих відповідачем комунальних послуг, а саме в частині врахування при розрахунку загальної площі орендованих приміщень у адміністративній будівлі по вул. Дружби Народів, 3 в м. Кіровограді.

На спростування доводів відповідача в цій частині позивачем до суду надано відповідні докази, а саме: лист Орендодавця від 22.04.2011 року щодо фактично зайнятої площі під оренду, із відповідними до нього договорами оренди приміщення; договір на планове технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем опалення від 03.01.2009 р. та лист від 22.04.2011 р. виконавця за зазначеним договором; лист третьої особи у справі № 21 від 21.04.2011 р., наказів Орендодавця від 01.089.2009 р. та 01.11.10 р., схема з переліком кабінетів, відокремлених від опалення, службова записка від 03.11.2010 р. від 02.11.10 р., акт від 15.09.2010 р., службова записка та інші (а.с. 72, 97, 98, 99 том 2, а.с. 2-39, 47, 48, 49-50, 51-53, 55, 56, 57 том 3).

Відповідачем не надано до суду доказів, які б спростовують доводи та надані позивачем у справі докази.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача про те, що він рахунки-фактури виставлені позивачем за грудень 2010 р. та за січень-березень 2011 р. (включно) не отримував спростовуються матеріалами справи, а саме, згідно банківських виписок про сплату за грудень 2010 р. та січень-лютий 2011 р. призначенням платежу, вказаного відповідачем у платіжних документах є посилання на рахунки позивача, а також доказом направлення на адресу відповідача рахунку № Я-0000007 від 31.03.2011 р. (а.с. 15, 16 том 1, 96 том 2).

Позивач, крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 271, 44 грн.

Господарський суд вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованої суми пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання, з огляду на наступне.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Статтею 551 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Зі змісту договору не вбачається, що за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в частині відшкодування вартості комунальних платежів, встановлена відповідальність у вигляді пені.

Пунктом 5.6 Договору оренди сторонами встановлена пеня лише за несвоєчасне або не у повному обсязі, перерахування орендної плати.

А отже, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені не базуються на вимогах чинного законодавства та умовах укладеного сторонами Договору суборенди, а тому є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Заявлене у справі відповідачем клопотання про призначення судово-будівельної експертизи не підлягає задоволенню, з огляду на його безпідставність, оскільки перелік видів судових експертиз, такий саме вид експертизи не містить. Одним із видів судових експертиз є будівельно-технічна експертиза, головними завданнями якої є: визначення вартості будівель та споруд промислового і цивільного призначення; встановлення факту відповідності (невідповідності) збудованої або реконструйованої будівлі проекту і вимогам будівельних норм та правил; визначення різного роду будівельних робіт; розробка варіантів поділу будинків і надвірних будівель відповідно до ідеальних часток кожного із співвласників; визначення технічного стану будівель, споруд, інженерного обладнання (відсоток зносу, придатність до експлуатації, необхідність ремонту, наявність дефектів, причини, які їх викликали та ін.). Зміст заявленого відповідачем клопотання не свідчить про наявність або необхідність вирішення тих питань, які є головними завданнями у проведенні такого роду експертиз.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.90 р. надмірно сплачене згідно квитанції № 564.60.1 від 05.04.2011 р. державне мито в сумі 76, 39 грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 33-34, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиргород-Агроконтракт" (26000, м. Новомиргород, вул. 40 років Перемоги, 27, код 33212734, р/р № 260009800040150 в ПАТ"Мегабанк", МФО 351629) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р № НОМЕР_2 в КФ КБ "Приватбанк", МФО 323583) заборгованість в сумі 12 400,60 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 124,01 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 228,92 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Надмірно сплачене згідно квитанції № 564.60.1 від 05.04.2011 р. державне мито в сумі 76, 39 грн. повернути позивачу, про що видати відповідну довідку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено 11.05.2011 р.