Рішення № 16923178, 05.05.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" травня 2011 р.Справа № 5013/512/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/512/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ", м. Київ,

до відповідача: фермерського господарства ОСОБА_1, с. Федорівка, Кіровоградський район

про стягнення 38 896,80 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 20.04.2011р.

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 131 680,86 грн., з яких: вартість неоплаченого товару у розмірі 88 786,00 грн., пені у розмірі 6 927,60 грн., відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 30 199,85 грн., інфляційні втрати в розмірі 5 767,41 грн.

05.05.11 р. позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до змісту якої просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 38 896,80 грн., з яких: пеня у розмірі 7 469,13 грн., відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 26 503,06 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 4 924,61 грн.(а.с. 74-75).

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що зменшення розміру позовних вимог відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить до процесуальних прав позивача, господарський суд розглядає вимоги позивача в редакції заяви, що надійшла до суду 05.05.11 р. (а.с. 74-75).

До того ж, у судовому засіданні 05.05.11 р. позивачем подано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 88 786,00 грн. (а.с. 81).

Представник відповідача в судовому засіданні 05.05.11 р. участі не брав, письмових заперечень або будь-яких пояснень по суті спору суду не надав.

Господарський суд вважає, що фермерське господарство ОСОБА_1 належним чином повідомлене про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 63).

З огляду на викладене, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.

22.04.10 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ" (далі - Постачальник) та фермерським господарством ОСОБА_1 (далі - Покупець) укладено договір поставки № 22.04.2010-БЄ (далі - Договір, а.с.48-49).

Відповідно до умов Договору Постачальник продає, а Покупець купує насіння соняшника - товар (продукція) за ціною, в кількості та в асортименті, зазначених в специфікаціях за формою, закріпленою у відповідному додатку до Договору, які є невід'ємною частиною цього Договору.

За Договором Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товар у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах Договору (п.п. 1.1.- 1.2. Договору).

Згідно п. 2.1. Договору, асортимент товару, його кількість визначаються в специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору.

Ціну, загальну вартість та порядок розрахунків за Договором сторони обумовили у розділі 3 Договору.

Так, згідно п.п. 3.1. - 3.8. Договору, ціни на продукцію вказуються у відповідній специфікації.

Враховуючи, що товар є імпортованим, сторони домовились визначити еквівалент ціни товару у доларах США у відповідності до курсу долара США відповідно гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті підписання специфікації.

Розрахунки за Договором здійснюються виключно у національній валюті України - гривнях.

Покупець оплачує вартість товару наступним чином:

а) оплата товару в розмірі 50% загальної вартості товару, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 15.07.2010 року;

б) решта вартості товару оплачується на умовах товарного кредиту з відстроченням платежу до 30.10.2010 року, виходячи з еквіваленту вартості товару в Євро, встановленого в Специфікаціях.

За користування товарним кредитом Покупець сплачує відсотки у такому порядку:

- з моменту поставки у відповідності до умов Договору, товару до дати, вказаної в п. 3.5. б) включно відсотки за користування товарним кредитом становлять 1,5% в місяць від вартості поставленого та неоплаченого товару за кожен день користування товарним кредитом;

- починаючи з наступного дня за днем, який визначений як день проведення остаточних розрахунків, визначених в п. 3.5. б), плата за користування товарним кредитом становить 3% в місяць від вартості поставленого та неоплаченого товару за кожен день користування товарним кредитом до дня оплати товару в повному обсязі.

відсотки за користування товарним кредитом нараховуються, виходячи із неоплаченої вартості товару, визначеної у еквівалентному відношенні в дол. США, що розрахована згідно умов Договору. Оплата відсотків за користування товарним кредитом здійснюється у гривнях за курсом долара США до гривні, що склався на Міжбанківському Валютному Ринку України на день, що передує даті фактичної оплати відсотків.

Покупець сплачує відсотки за користування товарним кредитом на підставі отриманого від Постачальника відповідного розрахунку. Постачальник надає Покупцю Розрахунок відсотків за користування товарним кредитом щомісяця до 5 числа наступного місяця.

Покупець зобов'язаний сплатити відсотки за користування товарним кредитом протягом 3 календарних днів з дати отримання розрахунку відсотків за користування товарним кредитом.

Відповідно до п.п. 4.1.- 4.4. Договору, Поставка продукції за Договором має проводитися Постачальником погодженими партіями, у строки та на умовах цього Договору, а також у строки, які визначені у специфікаціях, що погоджені сторонами.

Поставка продукції здійснюється Постачальником на умовах EXW (Інкотермс в редакції 2000), якщо сторони не домовляться про інше. Місце призначення (передачі) товару - склад Постачальника, що знаходиться за адресою: Україна, м. Кіровоград.

Продукція має бути поставлена в строк до 07.05.10 р. Допускається поставка продукції окремими партіями. Постачальник має право відтермінувати строк поставки продукції, попередньо письмово повідомивши про це Покупця за 10 банківських днів.

На кожну поставку оформляється накладна/товарно-транспортна накладна (при транспортування товару Постачальником). Датою поставки товару вважається дата прийняття Покупцем товару за накладною.

Товар передається Покупцю у присутності представника Постачальника із відповідними повноваженнями. Поставка товару здійснюється тільки за наявності в уповноваженої особи Покупця заповненої належним чином оригіналу довіреності встановленого законом зразка на отримання товару від Постачальника. Товар вважається переданим Покупцю з моменту фактичного підписання товаросупроводжувальних документів (накладних).

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Договір підписаний повноважними представниками Постачальника та Покупця, скріплений круглими печатками сторін.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторонами підписано також Специфікацію № 1 від 22.04.10 р. до Договору, згідно якої домовились, що Постачальник здійснює поставку гібриду насіння соняшника PR 63 А 40 в кількості 200,0 посівних одиниць, договірна вартість товару - 993,93 грн. за 1 посівну одиницю, загальна договірна вартість товару - 198 786,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 33 131,00 грн. (а.с. 50).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: видаткової накладної № АГ30/04-19 від 30.04.10 р., позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином та в повному обсязі, поставивши Покупцю товар на суму 198 786,00 грн. (а.с. 53).

Вказана вище видаткова накладна містить відмітку про отримання товару відповідачем, а саме: підпис повноважного представника Покупця та відтиск печатки підприємства у графі "Отримав (ла)".

Виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором та отримання Покупцем поставленого Постачальником товару підтверджується також довіреністю серії НБИ № 786565 від 30.04.10 р. (а.с. 54).

Однак, в порушення вимог п. 3.4. Договору відповідач здійснив лише часткову оплату вартості поставленого позивачем товару у наступні строки та розміри: 20.08.10 р. у розмірі 40 000,00 грн. та 04.11.10 р. у розмірі 70 000,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с. 58-59).

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар складає 88 786,93 грн. (198 786,00 грн. - 40 000,00 грн. - 70 000,00 грн. = 88 786,93 грн.).

07.12.10 р. позивачем вручено під розпис відповідачу вимогу про сплату заборгованості разом з передбаченим Договором розрахунком нарахування відсотків за користування товарним кредитом (а.с. 51-52).

Оскільки відповідач відповіді на лист - вимогу № 744 від 29.11.10 р. не надав, заборгованість не сплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Як зазначалося вище, відповідач, відповідно до умов Договору, разом сумою поставленого товару зобов'язався сплатити позивачу відсотки за користування товарним кредитом.

Згідно з ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених у Договорі.

Згідно розрахунку, здійсненого позивачем, сума відсотків за користування товарним кредитом, що підлягає стягненню з відповідача складає 30 199,85 грн. (а.с. 55).

Разом з цим, в ході судового розгляду справи, позивачем повідомлено господарський суд, що шляхом банківського переказу грошових коштів 04.01.11 р. в сумі 44 000,00 грн. та 27.04.11 р. в сумі 48 000,00 грн., відповідачем здійснена повна оплата вартості товару у розмірі 88 786,00 грн., що підтверджується відповідним банківськими виписками (а.с.79-80).

З урахуванням викладеного, позивач відмовився від позову в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 88 786,00 грн. та зменшив суму відсотків за користування товарним кредитом, що підлягає стягненню з відповідача до 26 503,06 грн., про що позивачем до суду подано відповідні письмові заяви (а.с. 74-75, 81).

В заяві про відмову від позову позивач зазначає, що йому відомі і зрозумілі наслідки відповідної процесуальної дії.

Враховуючи викладене, господарський суд приймає відмову позивача від позовної вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 88 786,00 грн.

Таким чином, провадження в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 88 786,00 підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із відмовою позивача від вказаної вимоги та прийняття господарським судом данної відмови.

Разом з цим, доказів сплати відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 26 503,06 грн. відповідачем до суду не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки розрахунок відсотків за користування товарним кредитом в сумі 26 503,06 грн. відповідає фактичним обставинам справи (а.с. 76), господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вказаної вимоги позивача.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 7 469,13 грн. та інфляційні втрати в сумі 4 924,61 грн.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 9.2. Договору, у випадку порушення термінів або умов оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Пеня сплачується незалежно від нарахування на умовах Договору процентів за користування товарним кредитом.

Згідно поданого позивачем розрахунку, розмір пені становить 7 469,13 грн. (а.с. 77).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або Договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарський суд не погоджується з розрахунком пені, наданим позивачем, оскільки в ньому позивачем не врахована згадана норма Господарського кодексу України та нараховано пеню за період з 16.07.10 р. по 28.03.11 р., що не відповідає нормам чинного законодавства.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом за допомогою системи "Ліга. Закон.", пеня, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за період з 16.07.10 р. по 16.01.11 р. складає 6 137,82 грн.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 6 137,82 грн., в решті вимоги позивача є безпідставними, у зв"язку з чим в цій частині позивачу слід відмовити в позові.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат відповідає фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства (а.с.77-78), позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 05.05.11 р. оголошувалась перерва до 12 год. 30 хв. 05.05.2011 року.

Керуючись ст. ст. 22, 49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р № НОМЕР_2 в Кіровоградському РУ "Приватбанк" м. Кіровоград, МФО 323583, р/р № 290280468116 в ПАТ КБ "Правекс-Банк" м. Київ, МФО 321983) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ" (юридична адреса: 03083, м. Київ, проспект Науки,54-Б, офіс 7-а, поштова адреса: 04074, місто Київ, вулиця Лугова, будинок 9-Е, офіс 16, код 30967207, п/р № 26006260000759 у ПАТ "ВіЕйБі Банк" м. Київ, МФО 380537) заборгованість в сумі 37 565,49 грн., з яких: пеня у сумі 6137,82 грн., відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 26503,06 грн., інфляційні втрати - 4 417,17 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 375,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 88 786,00 грн. припинити, у зв'язку з прийняттям відмови в цій частині позивача від позову.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено - 10.05.2011 року.