Рішення № 16922934, 29.04.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" квітня 2011 р.Справа № 5013/216/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль",

до: фермерського господарства "Прибужське"

про стягнення 86 229,95 грн.,

в засіданні присутні:

від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю від 10.11.09.

від відповідача - участі не брав.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з фермерського господарства "Прибужське" заборгованості по кредитному договору № 010-04-1-276 від 24.07.2006р. у сумі 86 229,95 грн., що складається з 34 524,27 грн. заборгованості за процентами, 40 651,93 грн. пені по кредиту та 11 053,75 грн. пені по процентах.

Ухвалою господарського суду від 21.02.2011 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду.

Позивач не подавав до суду заяви про збільшення чи зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач не надіслав відзиву на позовну заяву.

Відповідач в судовому засіданні 29.04.2011 року участі не брав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що засвідчено повідомленням про вручення поштового відправлення № 2029925 від 04.04.2011 року.

Позивач також не подав суду обґрунтований перерахунок розміру пені, яка має бути обчислена з урахуванням вимог частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Зокрема, нарахування пені по кредиту має припинятися через шість місяців від дня, коли позичальник повинен був повернути черговий платіж згідно графіка. Також зазначені правила розповсюджуються на порядок обчислення пені по процентах.

На підставі статті 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступне.

24.07.2006 року між фермерським господарством "Прибужське" (надалі - позичальник, боржник) та Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль", правонаступником якого за всіма правами і обов'язками є відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - Банк, Кредитор) був укладений Кредитний договір № 010-04-1-276 (далі - Кредитний договір), згідно якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 410 000,00 грн. строком до 01.03.2009р. з сплатою 17 % річних для придбання сільськогосподарської техніки (комбайну), а позичальник зобов'язався використати кредитні кошти за цільовим призначенням, повернути кредит у відповідності до графіка повернення кредитних коштів, що є додатком №1 до Кредитного договору, а також щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, сплачувати Банку нараховані відсотки за користування кредитом. Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Згідно договору № 010-04-1-276/4 від 24.07.2006 року про внесення змін до кредитного договору в новій редакції були викладені пункти 6.2, 6.12, 7.4 та 10.2 кредитного договору. Договір про внесення змін також підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Позивач свої зобов'язання, передбачені Кредитним договором виконав повністю: відкрив Позичальнику позичковий рахунок № 20631293 в Кіровоградській обласній дирекції акціонерно-поштового пенсійного банку "Аваль", перерахував кредитні кошти в сумі 410 000 грн., які позичальник використав за цільовим призначенням.

Позичальник передбачені Кредитним договором (п. 6.1. кредитного договору) зобов'язання щодо своєчасності погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків не виконував, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про дострокове стягнення з відповідача боргу в сумі 218349,96 грн., з яких: 191403,96 грн. заборгованість по кредиту, 5423,13 грн. нараховані відсотки, 20883,88 грн. пеня за порушення строків повернення кредиту, 638,02 грн. несплаченої комісії.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.03.2009 року у справі № 14/294 за позовом відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", від імені якої діє Кіровоградська обласна дирекція ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", до фермерського господарства "Прибужське", про стягнення заборгованості в сумі 218349,96 грн., позовні вимоги задоволено частково. З відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість по Кредитному договору № 010-04-1-276 від 24.07.2006р. станом на 22.12.2008 року:

96 404,93 грн. заборгованості по кредиту, строк погашення якого настав; 95 000 грн. заборгованості по кредиту, строк погашення якого не настав, 5423,13 грн. нарахованих, але не сплачених відсотків; 638,02 грн. несплаченої комісії та 7284,34 грн. пені, судові витрати по сплаті державного мита в сумі 2047,50 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 110,65 грн.

Відповідач протягом періоду з 11.11.2009 року по 02.04.2010 року сплатив стягнуту суму заборгованості, що була нарахована станом на 22.12.2008 року,

Зокрема, згідно наданої Банком виписки з рахунку про погашення заборгованості по кредитному договору № 010-04-1-276 від 24.07.2006 року від позивача надійшли кошти в сумі: 25943,21 грн. - 11.11.2009р., 20000,00 грн. - 20.11.2009р.; 30000,00 грн. - 16.12.2009р.; 90000,00 - 30.12.2009р.; 25461,72 грн. - 02.04.2010 року.

Відповідачем не сплачена заборгованість по Кредитному договору в сумі платежів, які були нараховані відповідачу на залишок боргу по кредиту, що утворився за час виконання рішення суду станом на 15.02.2011 року, а саме: відсотки за користування кредитом в сумі 34524,27 грн., нараховані за період з 22.12.2008 року по 02.04.2010 року.

У відповідності до п. 3.2. кредитного договору № 010-04-1-276 відсотки за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту до повного погашення заборгованості за кредитом включно. Отже, Банк правомірно нарахував відсотки на залишок заборгованості за кредитом до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно.

Згідно частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до статей 193, 265 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Враховуючи умови кредитного договору та змін до нього, а також враховуючи неналежне виконання боржником кредитного договору, кредитор має право вимагати стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом до моменту погашення основної суми кредиту. Вимоги в частині стягнення 34524,27 грн. заборгованості за процентами по кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню господарським судом.

Відповідно до п. 10.2 договору № 010-04-1-276/4 від 24.07.2006 року про внесення змін до кредитного договору, за порушення повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, передбачених п. 1.1., п. 6.1. даного договору, комісії за розрахункове касове обслуговування, комісії за встановлення ліміту кредитування Позичальник сплачує Кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості за кожен день прострочення.

Частина 1 статті 229 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Вказана ставка пені, що встановлена договором № 010-04-1-276/4 від 24.07.2006 року про внесення змін до кредитного договору, відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема частині 2 статті 343 Господарського кодексу України.

Разом з цим, при здійсненні розрахунку пені позивачем не враховано вимоги чинного законодавства щодо строків нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання.

У позовній заяві зазначено вимогу про стягнення 40 651,93 грн. пені за прострочення повернення кредиту, яка згідно розрахунку обчислена за період з 23.12.2008 року по 01.04.2010 року (а.с. 36).

Водночас, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами пункту 1.1., пункту 6.1 Кредитного договору № 010-04-1-276 та графіку повернення кредитних коштів позичальником (додаток № 1 до кредитного договору) встановлені терміни повернення чергових частин кредиту, зокрема останніх, листопад 2008р. - 35000 грн., грудень 2008р. -35000 грн., січень 2009р. - 35000 грн. та лютий - 25000 грн.

Пеня за прострочення повернення чергової частини суми кредиту може обчислюватися лише за період шість місяців від дня настання строку платежу.

Зокрема, термін повернення останньої частини суми кредиту (25000,00 грн.) спливає 28.02.2009 року, тому пеня за прострочення повернення цієї частини кредиту може нараховуватись лише за період шість місяців - з 01.03.2009 року по 01.09.2009 року.

Отже, за прострочення повернення чергових частин кредиту обчисленню підлягала пеня за період з 23.12.2008р. по 01.09.2009р., яка обчислена позивачем за цей період у розмірі 28600,61 грн. Обчислення пені після 01.09.2009 року припиняється.

Решта пені в розмірі 12051,32 грн. за прострочення повернення кредиту неправомірно обчислена позивачем поза межами шести місяців, що не відповідає частині 6 статті 232 ГПК України, тому вимога про стягнення 12051,32 грн. пені не підлягає задоволенню.

Матеріали справи містять заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності для стягнення пені, яка зазначена в телеграмі від 30.03.2011р. (а.с. 87).

У відповідності до частин 3, 4, 5 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пункт 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України визначає, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Стаття 256 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення пені, зокрема, в розмірі 28600,61 грн. за прострочення повернення кредиту за період з 23.12.2008р. по 01.09.2009р., яка обчислена за межами строку позовної давності в один рік.

Вимога про стягнення пені в розмірі 28600,61 грн. за прострочення повернення кредиту за період з 23.12.2008р. по 01.09.2009р. задоволенню не підлягає внаслідок спливу строку позовної давності в один рік.

Таким чином, позовна вимога по стягнення пені в розмірі 40651,93 грн. за прострочення повернення кредиту задоволенню не підлягає повністю.

Також позивач пред'явив вимогу про стягнення пені в розмірі 11053,75 грн. за прострочення сплати процентів по кредиту за період з 23.12.2008р. по 14.02.2011р. Проте, частина позовної вимоги про стягнення пені, яка обчислена на проценти, пред'явлена до суду після спливу річного строку давності на день подання позову до суду 18.02.2011 року.

Матеріали справи містять заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності для стягнення пені, яка зазначена в телеграмі від 30.03.2011р. (а.с. 87).

У відповідності до частин 3, 4, 5 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності в один рік для стягнення пені, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За викладених обставин розрахунок пені позивача не є обґрунтованим і розмір пені підлягає перерахуванню господарським судом.

Господарський суд виходить з того, що борг по кредиту в сумі 25461,72 грн. відповідачем погашено 02.04.2010 року, тому проценти за користування кредитом мають місце лише по 02.04.2010 року.

Відповідачем не сплачені відсотки за користування кредитом в сумі 34524,27 грн., нараховані за період з 22.12.2008 року по 02.04.2010 року (дата повернення боргу за кредитом).

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, зокрема пені, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пеня за прострочення сплати процентів, які нараховані на кредит, може обчислюватися за період шість місяців від дня настання строку платежу, тобто за період з 03.04.2010р. по 02.10.2010р. Нарахування пені на проценти з 03.10.2010 року припиняється.

Разом з цим, оскільки до суду позов подано 18.02.2011 року, то вимога про стягнення пені розглядається в межах річного строку позовної давності, починаючи з 18.02.2010р.

За період прострочення сплати процентів з 18.02.2010р. по 02.10.2010р. з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 4112,66 грн., у тому числі за період: з 18.02.10 по 28.02.10 - 242,11 грн., з 01.03.10 по 31.03.10 - 688,09 грн., з 01.04.10 по 01.04.10 - 22,42 грн., з 02.04.10 по 30.04.10 - 561,74 грн., з 01.05.10 по 07.06.10 - 736,83 грн., з 08.06.10 по 30.06.10 - 413,35 грн., з 01.07.10 по 07.07.10 - 125,80 грн., з 08.07.10 по 09.08.10 - 530,63 грн. пені та з 10.08.10 по 02.10.10 - 791,69 грн.

За таких обставин, вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково в розмірі 4112,66 грн. У задоволенні решти позову про стягнення пені, обчисленої на проценти, в розмірі 6941,09 грн. слід відмовити.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Прибужське" (26434, Кіровоградська область, Ульяновський район, с. Сабатинівка, ідентифікаційний код 22213995) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (02011, м. Київ-11, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код 14305909), від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (25006, м. Кіровоград, вул. Декабристів, 2/14, ідентифікаційний код 13762450):

заборгованість за відсотками по кредитному договору № 010-04-1-276 від 24.07.2006р. у розмірі 34 524,27 грн., пеню за відсотками в розмірі 4112,66 грн.;

судові витрати у справі на державне мито в розмірі 386,36 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул

Повне рішення складено 05.05.2011