Рішення № 16922879, 04.05.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" травня 2011 р.Справа № 5013/379/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 5013/379/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС-ТЕХ", м. Київ

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "ЗАВОД ПУАНСОН", Кіровоградська область, м. Знам'янка,

про стягнення 2714,18 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - участі не брали,

від відповідача - Лепетко О.В., голова правління, паспорт НОМЕР_1.

Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС-ТЕХ" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву від 14.03.2011 № 14 про стягнення з відкритого акціонерного товариства "ЗАВОД ПУАНСОН" 1176,50 грн безпідставно отриманих коштів та 1537,68 грн збитків.

Ухвалою від 21.03.2011 господарським судом порушено провадження у справі за даним позовом, ухвалою від 06.04.2011 розгляд справи відкладено з підстав викладених у вказаній ухвалі.

Позивач в судовому засіданні 27.04.2011 позовні вимоги підтримав, поміж тим в судовому засіданні 04.05.2011 (після оголошеної в судовому засіданні 27.04.2011 перерви до 12:00 04.05.2011) повноважний представник позивача участі не брав, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Відповідач надав пояснення від 06.04.2011 № 94 (а.с. 30), згідно якого повідомив, що позивачем було замовлено виконання відповідачем робіт по нанесенню полімерного покриття на деталі пристроєм для фарбування та фарбою, наданою позивачем. Позивачем перераховано 2861,80 грн попередньої оплати за фарбування 800 шт. деталей. Пофарбовані деталі в кількості 512 шт. відвантажено позивачу, а різницю коштів в сумі 1030,89 грн повернуто на розрахунковий рахунок позивача 05.04.2011 згідно платіжного доручення № 153 (а.с. 31).

Вимогу про стягнення збитків за неякісне фарбування 471 шт. деталей відповідач не визнав, так як фарбування виконано згідно ДСТУ, а за якість фарби несе відповідальність постачальник фарби.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача після оголошеної в судовому засіданні 27.04.2011 перерви до 12:00 04.05.2011 господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.12.2010 позивач звернувся до відповідача з листом № 98 (а.с. 74), за змістом якого просив співпраці у проведенні нанесення полімерного покриття на деталі, які виробляються підприємством позивача у кількості 3000 шт.

Даним листом позивач також гарантував оплату за виконання робіт.

Відповідачем виставлено до оплати позивачу рахунок від 13.12.2010 № 78 за фарбування 820 шт. деталей на загальну суму 2932,32 грн у т.ч. ПДВ (а.с. 12).

Позивачем 14.12.2010 перераховано на розрахунковий рахунок відповідача в якості попередньої оплати за фарбування деталей 2861,80 грн, що підтверджено копією платіжного доручення від 14.12.2010 № 1195 (а.с. 65) та не заперечено представниками сторін у судовому засіданні 27.04.2011 (тобто за фарбування 800 шт. деталей, 3,576 грн х 800 шт.).

Відтак між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен виконати роботу, а позивач повинен оплатити виконані роботи.

Відповідно до частини 2 пункту 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

З огляду на положення глави 61 Цивільного кодексу України, оскільки зобов'язання сторін виникли з договору підряду, закон не передбачає спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Відповідно до вимог статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Як зазначає позивач у поданому позові, відповідачеві для фарбування було передано лише 512 шт. деталей. Передання для фарбування саме 512 шт. 13.12.2010 деталей також підтверджує відповідач у наданому поясненні (а.с. 98).

Згідно накладної від 16.12.2010 № 130 позивачем отримано 512 шт. деталей після фарбування (а.с. 72).

Факт отримання після фарбування 512 шт. пофарбованих деталей підтверджується самим позивачем у претензії від 17.12.2010 № 48 (а.с. 15) та у наданих відповідачем суду поясненнях.

Таким чином, враховуючи, що позивачем платіжним дорученням від 14.12.2010 № 1195 було сплачено 2861,80 грн за фарбування 800 шт. деталей, а фактично відповідачем отримано та пофарбовано 512 шт. деталей (виходячи з вартості фарбування однієї деталі, яка згідно позовної заяви складає 3,576 грн, на загальну суму 1830,91 грн), кошти в сумі 1030,89 грн отримані відповідачем від позивача безпідставно, відтак позов в частині повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 1029,90 грн заявлений правомірно на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Поряд з тим, з огляду на оплату відповідачем 05.04.2011 вказаних коштів на користь позивача, про що свідчить платіжне доручення від 05.04.2011 № 153 (а.с. 31), провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Окрім того, позивач стверджує, що 430 шт. деталей із 512 шт. деталей, поставлених для фарбування відповідачеві, було пофарбовано неякісно, а 41 шт. деталей взагалі було повернуто без фарбування.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 146,60 грн вартості фарбування 41 шт. деталей, а також 1537,68 грн збитків, які складаються з витрат, понесених позивачем за оплату послуг по повторному фарбуванню 430 шт. неякісно пофарбованих деталей.

В якості доказу на підтвердження даної частини позовних вимог позивач посилається на акт приймання продукції від 16.12.2010, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 14), згідно якого, за твердженням позивача, сторонами погоджено, що з партії поставлених для фарбування деталей (попільничок) належної якості позивач отримав 41 шт., на решті 430 шт. деталей містяться сірі вкраплення.

Разом з тим, судом враховується, що вказаний акт підписано з боку обох сторін особами, посадове становище та повноваження яких не вказані, печатки обох сторін на акті відсутні, окрім того зазначений акт не затверджено головою правління ВАТ "Завод "Пуансон", хоча на ньому наявна відповідна графа.

Як слідує з правил ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Поданий позивачем акт від 16.12.2010 не є належним в розумінні вказаних процесуальних норм доказом факту невиконання або неякісного виконання відповідачем робіт по фарбуванню поставлених позивачем деталей.

Окрім того, суд враховує положення статті 840 Цивільного кодексу України, згідно якої передбачено можливість виконання роботи з матеріалу замовника.

Частинами 2 та 3 вказаної норми права передбачено, що якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Статтею 858 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Позивач згідно поданої позовної заяви заявляє про наявність сірих вкраплень на 430 шт. деталей, поставлених для фарбування, при тому, що фарба для фарбування надавалась чорного кольору.

Як свідчать матеріали справи, фарбувальний порошок для здійснення фарбування переданих деталей було надано відповідачеві самим же позивачем.

Відтак, наявність неякісного виконання робіт по фарбуванню переданих деталей саме з вини відповідача позивачем не доведена, оскільки роботи проводились з матеріалу замовника.

Позовна вимога про стягнення збитків в сумі 1537,68 грн обґрунтована позивачем тим, що у зв'язку з неякісним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивачу завдано збитків, які складаються із витрат, понесених на оплату послуг по фарбуванню деталей, які виявилися неякісними, та в результаті чого позивачу довелось перефарбовувати ці деталі, які були непридатні до їх подальшого продажу.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. Аналогічні положення містяться у ст.ст. 218, 224, 225 Господарського кодексу України.

Так, згідно приписів ст.ст. 224, 225 цього Кодексу учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, чинним законодавством передбачено, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) факт порушення зобов'язання (протиправна дія або бездіяльність); 2) наявність і розмір завданих збитків; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання і збитками; 4) вина особи, яка порушила зобов'язання.

Господарський суд враховує, що під протиправною поведінкою розуміється дія або бездіяльність, яка не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків.

Поряд з тим, позивачем не доведено того факту, що дії відповідача по фарбуванню переданих йому деталей суперечать умовам закону або договору, укладеного між сторонами, оскільки жодного доказу обумовлення сторонами кольору пофарбованих деталей та вимог щодо якості робіт по фарбуванню деталей позивачем суду не надано.

Судом ухвалою від 06.04.2011 від позивача вимагались докази доведення до відома відповідача вимог до якості проведених робіт по фарбуванню переданих деталей, а також належні докази неякісного виконання відповідачем робіт, які товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС-ТЕХ" подані не були.

Окрім того, позивачем не надано суду також і доказів, які б підтверджували розмір збитків, які позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладено обов'язок довести належним та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються в підтвердження своїх вимог та заперечень.

Виходячи з предмету поданого позову позивачу належало довести необхідні складові цивільного правопорушення, наслідком якого є відшкодування відповідачем збитків, а також безпосередньо розмір завданих збитків.

Склад цивільного правопорушення як підстави для настання відповідальності та відшкодування збитків позивач не довів.

Матеріалами справи, зокрема, накладною від 16.12.2010 № 130 та претензією позивача від 17.12.2010 № 48, також спростовується твердження позивача про не виконання відповідачем робіт по фарбуванню 41 шт. деталей.

З огляду на перефарбування деталей та поставку їх іншому контрагенту не є можливим призначення експертизи в даній справі.

За даних обставин господарський суд прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 146,60 грн вартості фарбування 41 шт. деталей, а також 1537,68 грн збитків, які складаються з витрат, понесених позивачем за оплату послуг по повторному фарбуванню 430 шт. неякісно пофарбованих деталей та, відповідно, про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на державне мито в сумі 38,69 грн та 89,54 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В частині позовних вимог про стягнення 1029,90 грн провадження у справі припинити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "ЗАВОД ПУАНСОН" (Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Дмитрівська, 86, код ЄДРПОУ 14307334) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС-ТЕХ" (м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2-Б, код ЄДРПОУ 35116194) 38,69 грн державного мита та 89,54 грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя В.Г. Кабакова

Повне рішення складено 10.05.2011