Рішення № 16922830, 05.07.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2011 р. Справа № 5010/1154/2011-28/53

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Кузишин У.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Західенерго”

вул. Козельницька, 15, м. Львів, 79026

до відповідача: Бурштинської міської ради

вул. Січових Стрільців, 4, м. Бурштин, 77111

про стягнення 13106 грн. 39 коп. заборгованості за отриманий товар

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - представник, (довіреність №82-1488 від 29.04.11)

від відповідача: ОСОБА_2. - представник, (довіреність №9 від 19.11.10)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Західенерго” звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Бурштинської міської ради про стягнення 13106 грн. 39 коп. заборгованості за отриманий товар.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання зобов”язань з оплати отриманих товарів, згідно доданих до матеріалів справи накладної та довіреності на отримання цінностей, у зв”язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 13106 грн. 39 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 05.07.11.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

05.07.11 через загальний відділ до господарського суду Івано-Франківської області від відповідача надійшла заява про визнання позову та розстрочку стягнення заборгованості (вих.№ 816/02-07 від 04.07.11; вх.№ 5624/2011-с вх) за отриманий товар в сумі 13106 грн. 39 коп. в рівних частинах на 24 місяці; представник відповідача в судовому засіданні підтримав вищезазначену заяву.

Представник позивача проти розстрочки виконання рішення заперечив, посилаючись на тривале невиконання Бурштинською міською радою своїх зобов"язань.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об”єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідач - Бурштинська міська рада отримала від позивача - ПАТ “Західенерго” кронштейн для установки фонарів освітлення та кабінки пляжні на загальну суму 13106 грн. 39 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи: накладною № 001927/277 від 14.04.10, довіреністю № 50 від 13.04.10 та актом звіряння взаємних розрахунків станом на 01.01.11 (а.с.9-18). Поставка позивачем товару відбулась шляхом вчинення сторонами конклюдентних дій без дотримання письмової форми існуючих правовідносин.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України. Згідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

12.04.11 позивач звернувся до відповідача з претензією №119-061 К (а.с. 10), в якій вимагає сплатити заборгованість за отриманий товар в сумі 13106 грн. 39 коп. Проте, вимоги щодо сплати заборгованості залишені без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Приписами ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 13106 грн. 39 коп. за отриманий відповідачем товар, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи.

Приймаючи до уваги вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним боргу, а саме, визнання відповідачем в судовому засіданні заборгованості в сумі 13106 грн. 39 коп., підписанням сторонами акту звірки взаємних розрахунків, у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача 13106 грн. 39 коп. заборгованості обгрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до пункту 2 розяснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 року "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Суд приходить до висновку, що зі змісту статті 121 ГПК України вбачається, що заява про розстрочку виконання рішення суду повинна містити: викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення; зазначення того, що просить заявник - розстрочити чи відстрочити виконання рішення, яким чином змінити спосіб і порядок виконання рішення; вказівку, в разі необхідності, про надіслання ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання установі банку або державному виконавцю.

До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

При цьому, відповідачем до заяви про розстрочку виконання рішення суду, не долучено жодних доказів щодо обгрунтування викладених обставин.

Суд, розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду на 24 місяця, врахувавши пояснення представника позивача, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність значних інфляційних процесів у економіці держави, прийшов до висновку про відмову відповідачу в задоволенні вказаного клопотання, у звязку з тим, що несвоєчасне повернення позивачеві коштів, призводить до значного погіршення матеріального становища підприємства.

Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 175, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 546, 547, 549, 551, 611 ЦК України, керуючись ст.ст.4-3, 33, 49, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85осподарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства “Західенерго” до Бурштинської міської ради про стягнення 13106 грн. 39 коп. заборгованості за отриманий товар задовольнити.

Стягнути з Бурштинської міської ради ( вул. Січових Стрільців, 4, м. Бурштин, 77111; код 04357466) на користь Публічного акціонерного товариства “Західенерго” ( вул. Козельницька, 15, м. Львів, 79026; код 23269555) 13106 (тринадцять тисяч сто шість)грн. 39 коп. заборгованості, 131 (сто тридцять одна) грн. 06 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.П. Кавлак

Повне рішення складено 11.07.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Кавлак І. П. 11.07.11